Справа № 369/9634/19

Провадження № 2-о/369/235/19

РІШЕННЯ

Іменем України

28.12.2019 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Боярський міський відділ соціального захисту населення, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та перебування на утриманні, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року заявниця звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Боярського міського відділу соціального захисту населення, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та перебування на утриманні, мотивуючи його тим, що у 16-річному віці ОСОБА_3 залишився сиротою та перебув під піклуванням бабусі - ОСОБА_4 та дідуся - ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер після подій ОСОБА_5 .

В свідоцтві про народження померлого ОСОБА_3 зазначаються що його батьками являються мати ОСОБА_6 померла 2000 року, та батько ОСОБА_7 помер 1999 року.

Заявник є матір`ю ОСОБА_7 померлого 1999 року, а також бабусею ОСОБА_3 померлого 2014 року.

Відповідно до довідки Центру обслуговування споживачів №2 Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації №1957 від 23.07.2014р. гр. ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 15.08.2000р. по день смерті.

Актами завіреними депутатом Боярської міської ради від 01.06.2014р. та 07.04.2015р., довідками Виконавчого комітету Боярської міської ради від 30.07.2014 р. і 07.04.2015р., а також довідкою дільничного інспектора Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 07.04.2015, та виписки з амбулаторної карти Боярської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 1 від 07.04.2015р. підтверджено, що ОСОБА_3 з 2000 року по день смерті постійно проживав без реєстрації у бабусі та опікуна, за адресою: АДРЕСА_2 .

Довідкою дільничного інспектора Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.03.2015р. виданою ОСОБА_4 вказано, що за адресою АДРЕСА_2 , проживав без реєстрації, згідно акту депутата від 27.06.2014р., підопічний гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2000 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 До складу сім`ї загиблого гр. ОСОБА_3 , входили опікун - ОСОБА_2 , дружина опікуна - ОСОБА_4 Гр. ОСОБА_3 , одружений не був.

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_3 у період з 03.11.2003р. до «Революції гідності» він був працевлаштований.

За життя померлий ОСОБА_3 проживав однією сім`єю з опікуном ОСОБА_2 та рідною бабусею ОСОБА_4 , який був їм сином. В останні роки ОСОБА_4 разом із чоловіком перебували в померлого ОСОБА_3 на утриманні.

ОСОБА_3 доглядав за бабусею та її чоловіком, надавав їм допомогу по господарству, проводив ремонти в будинку, сплачував за комунальні послуги (та інші послуги, щодо утримання будинку), прибирав на подвір`ї та будинку, купляв продукти харчування та ліки в необхідних випадках викликав швидку допомого, також допомагав поратись на городі та інше.

06.10.2015р. ОСОБА_4 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про перерахування їй пенсії на пенсію онука ОСОБА_3 «Героя України» посмертно.

05.11.2015 р. ГУ ПФУ в м. Києві повідомило, що підстави для призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлого онука немає.

19.01.2016 року ОСОБА_4 звернулась з заявою до Управління соціального захисту населення Солом`янського району м. Києва, в якій просила видати їй посвідчення «члена сім`ї загиблого як бабусі загиблого Героя України Небесної Сотні ОСОБА_3 .

25.01.2016 року Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації відправило відповідь на звернення, в якій зазначається, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту», до членів сімей загиблих військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать:

-утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія;

-батьки;

-один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

-діти, які не мають своїх сімей;

-діти, які мають свої сім`ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття;

-діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Враховуючи вищевикладене, встановити статус та видати посвідчення «члена сім`ї загиблого» немає законних підстав.

Зважаючи на все вищевикладене, заявниця просила встановити факт перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , пррживаючої за адресою: АДРЕСА_2 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи у його та заявниці відсутності, вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Зацікавлені особи в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 помер після подій ОСОБА_5 .

В свідоцтві про народження померлого ОСОБА_3 зазначаються що його батьками являються мати ОСОБА_6 померла 2000 року, та батько ОСОБА_7 помер 1999 року.

Заявник є матір`ю ОСОБА_7 померлого 1999 року, а також бабусею ОСОБА_3 померлого 2014 року.

Відповідно до довідки Центру обслуговування споживачів №2 Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації №1957 від 23.07.2014р. гр. ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 15.08.2000р. по день смерті.

Актами завіреними депутатом Боярської міської ради від 01.06.2014р. та 07.04.2015р., довідками Виконавчого комітету Боярської міської ради від 30.07.2014 р. і 07.04.2015р., а також довідкою дільничного інспектора Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 07.04.2015, та виписки з амбулаторної карти Боярської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 1 від 07.04.2015р. підтверджено, що ОСОБА_3 з 2000 року по день смерті постійно проживав без реєстрації у бабусі та опікуна, за адресою: АДРЕСА_2 .

Довідкою дільничного інспектора Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.03.2015р. виданою ОСОБА_4 вказано, що за адресою АДРЕСА_2 , проживав без реєстрації, згідно акту депутата від 27.06.2014р., підопічний гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2000 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 До складу сім`ї загиблого гр. ОСОБА_3 , входили опікун - ОСОБА_2 , дружина опікуна - ОСОБА_4 Гр. ОСОБА_3 , одружений не був.

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_3 у період з 03.11.2003р. до «Революції гідності» він був працевлаштований.

06.10.2015 р. ОСОБА_4 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про перерахування їй пенсії на пенсію онука ОСОБА_3 «Героя України» посмертно.

05.11.2015 р. ГУ ПФУ в м. Києві повідомило, що підстави для призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлого онука немає.

19.01.2016 року ОСОБА_4 звернулась з заявою до Управління соціального захисту населення Солом`янського району м. Києва, в якій просила видати їй посвідчення «члена сім`ї загиблого як бабусі загиблого Героя України Небесної Сотні ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.ст.3,4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Порядок судочинства у справах про встановлення юридичних фактів врегульовано статтями 315-319 ЦПК. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду порядком окремого провадження за таких умов: 1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення; 3) один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні (наприклад, встановлення факту перебування на утриманні для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника має юридичне значення для непрацездатного члена сім`ї померлого незалежно від часу перебування на його утриманні, а для вітчима і мачухи таке право настане за умови, якщо вони виховували або утримували померлого пасинка чи падчерку протягом не менше п`яти років (статті 37 і 41 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); 4) встановлення факту не має бути пов`язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; 5) якщо при розгляді справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право, підвідомчий суду, або суд сам дійде висновку, що у даній справі встановлення факту пов`язано з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах6) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки.

Наявність спору про право, не підвідомчого судам, не є перешкодою для судового встановлення юридичного факту. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено, із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах громадянського стану тощо). Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.

Відповідно до вимого ст.ст.12,13,76-81,89 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги; кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи; письмові докази, як правило, подаються в оригіналі, але якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу; сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Із наданих заявником письмових доказів судом встановлено що дійсно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , з 2000 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте у вимогах заяви щодо встановлення факту перебування заявниці на утриманні померлого ОСОБА_3 суд відмовляє виходячи з наступного.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (ч.3 ст. 36 вказаного Закону).

Заявницею не було надано суду належних, допустимих, досторівних письмових доказів того, що її утримання померлим було основним і постійним джерелом засобів до існування.

З наведеного суд вважає за можливе частково задовольнити заяву.

Керуючись ст.ст.55,124 Конституції України, 2-14, 76-81, 83, 89, 258-259, 263-265, 268, 273,293,315,352,354-356 ЦПК України, ст.133 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , пррживаючої за адресою: АДРЕСА_2 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : Дубас Т.В.