ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2019 р. Справа №924/1098/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерства оборони України, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Красилівської районної державної адміністрації, м. Красилів

до Приватного малого підприємства "Модуль", м. Красилів

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,2571 га, що розташована за межами населених пунктів на території військового містечка №23 Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав

Представники сторін:

від позивача: Даньков А.Д. - згідно довіреності №2033 від 06.05.2019р.,

Попик Л.А. - згідно довіреності №5859 від 10.12.2019р.

відповідача: не з`явився

від третьої особи - Міністерства оборони України: Даньков А.Д. - згідно довіреності №220/74/Д від 11.01.2019р.

від третьої особи - Кабінету Міністрів України: Луков А.В. - згідно довіреності від 23.09.2019р.

від третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області: Кравчук В.І. - згідно довіреності №0-22-0.6-2/62-19 від 02.01.2019р.

від третьої особи - Хмельницької обласної державної адміністрації: не з`явився

від третьої особи - Красилівської районної державної адміністрації: не з`явився

Рішення виноситься 26.12.2019р., оскільки в судовому засіданні 29.11.2019р. та 11.12.2019р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся із позовом до суду до Приватного малого підприємства "Модуль" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,2571 га, що розташована за межами населених пунктів на території військового містечка №23 Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на таке.

У 2016 році згідно договору №236, укладеного між КЕВ м. Хмельницький та ТОВ "Добробут-Земвпоряд", що є землевпорядною організацією, було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в постійне користування для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на земельну ділянку, що розташована за межами населених пунктів на території Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області та відноситься до військового містечка №23, площа земельної ділянки, на яку здійснювалось виготовлення документації становить 206.6000 га. При виконанні камеральних робіт було виявлено, що ділянка з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 перекриває площу земельної ділянки в/м 23 на 8.2571 га. З цього моменту, Квартирно-експлуатаційний відділ дізнався про накладення кадастрового номеру на земельну ділянку, що перебуває в користуванні Міністерства оборони України та відноситься до військового майна. Загальна площа земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 становить 15,1553 га. З цього моменту, Квартирно-експлуатаційний відділ дізнався про накладення кадастрового номеру на земельну ділянку, що перебуває в користуванні Міністерства оборони України та відноситься до військового майна. Загальна площа земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 становить 15,1553 га.

Позивач зауважив, що згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та інші речові права на земельну ділянку відомо, що форма власності вказаної земельної ділянки державна, а відомості про суб`єктів речових прав на земельну ділянку вказують, що уся земельна ділянка, з урахуванням і накладки на площу 8.2571 га використовується на праві оренди Приватним малим підприємством "Модуль", код юридичної особи 14163361. Земельна ділянка, площею 8.2571 га входить в межі земельної ділянки, що перебуває в управлінні Міністерства оборони України та надана для постійної діяльності Збройних сил України і є державним майном. Право користування на дану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право користування землею серії Б №041659 від 1979 року. Згідно даного державного акту Хмельницькій КЕЧ району було надано у постійне користування 222.3 га земель. На сьогоднішній день у КЕВ м. Хмельницький на обліку 210,3 га із площі, наданої згідно вище зазначеного Державного акту. Вказане підтверджується звірками наявності земель оборони, які рахуються у Держгеокадасті за Міністерством оборони України в межах відповідальності КЕВ м. Хмельницький. Щодо площі земельної ділянки 210,3 га, то відповідно до Акту звірки наявності та використання земельних ділянок державної власності в дану площу включається 198,3697 га запасного аеродрому, а саме безпосередня його площа, а також площа 8,2571 га запасного аеродрому та 3.7000 га площі земельної ділянки для його обслуговування, що в сукупності становить 210,3 га земель, які відносяться до управління Міністерства оборони України та є державної власністю. По земельній ділянці площею 198,3697 га у 2012 році Красилівською РДА було прийнято розпорядження №73/2012-р від 14.02.2012 року "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП "Хмельницьке". На підставі даного розпорядження на дану земельну ділянку було виготовлено Державний акт серії ЯЯ №338222 від 30.03.2012 року на право постійного користування. У 2013 році за позовом Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Хмельницький, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10 липня 2013 року вищевказане розпорядження визнано недійсним (рішення суду додається), а також визнано недійсним Державний акт серії ЯЯ №338222 від 30.03.2012 року. Рішення набрало законної сили, в якому встановлено відсутність законних підстав на позбавлення КЕВ м. Хмельницький права користування земельною ділянкою площею 198,3697 га. Дана земельна ділянка входить в межі 206.6 га земель, на які КЕВ м. Хмельницький виготовило технічну документацію та на які існує правовстановлюючий документ - Державний акт серії Б №041659 від 1979 року.

Позивач зауважив, що стосується спірної земельної ділянки площею 8.2303 га, яка в сукупності із земельною ділянкою 198.3697 складає 206.6 га, які перебувають у власності держави та є майном, що перебуває в користуванні Міністерства оборони України. Це підтверджується Актами звірки з Держгеокадастром (Держземагенством) та обліковими документами КЕВ м. Хмельницький. Жодних рішень, ні КЕВ м. Хмельницький, ні Міністерство оборони України не приймало з приводу припинення права користування даною земельною ділянкою. А тому, існування будь-яких речових прав та сторонніх землекористувачів на даній земельній ділянці є порушення прав користування земельною ділянкою, що перебуває у віданні Міністерства оборони України та є об`єктом військового майна, яке перебуває у державній власності.

Позивач звертає увагу суду на те, що землі оборони знаходяться у Міноборони лише в користуванні, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України (ст.13 Кодексу), тому відповідно до статті 142 Земельного кодексу України виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, і інформувати про це місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Розпорядженням від 24.12.2007р. №1231-р Кабінет Міністрів України зупинив прийняття, зокрема, міністерствами, як суб`єктами управління об`єктами державної власності, рішень про відчуження об`єктів державної власності, передачу їх у комунальну власність та вчинення будь-яких інших дій, які можуть призвести до відчуження об`єктів державної власності. Спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності та перебуває в управлінні Міністерства оборони України. Жодних рішень щодо припинення права користування Квартирно-експлуатаційним відділом m. Хмельницький спірною земельною ділянкою не приймалось. Разом з тим, звертаючи увагу на норми законодавчих актів, що подані вище, будь-які господарські операції та рішення щодо можливості відчуження чи передачі у користування стороннім користувачам земельних ділянок наданих Міністерству оборони в управління не могли прийматись, так як було зупинено прийняття будь-яких подібних рішень. Таким чином, реєстрація речового права за ПМП "Модуль" та використання на праві оренди частини земельної ділянки площею 8,2571 га, що накладається на землі, які перебувають на праві постійного користування у КЕВ м. Хмельницький порушує права КЕВ м. Хмельницький як законного користувача та унеможливлює здійснити реєстрацію у відповідності до земельного законодавства прав на спірну земельну ділянку. Крім того, на підставі виготовленої технічної документації із землеустрою, КЕВ м. Хмельницький звернувся із заявою до Державного земельного кадастру щодо внесення відомостей про земельну ділянку площею 206.6 га. 16.12.2016 року заяву розглянуто та прийнято Рішення №РВ-6800167752016 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Даний факт підтверджує порушення прав КЕВ м. Хмельницький щодо користування спірною земельною ділянкою та унеможливлює належне її оформлення. Так, використання спірної земельної ділянки на праві оренди ПМП "Модуль" є безпідставним та таким, що порушує право користування земельною ділянкою, яке ніяким чином не припинялось. Із наявної інформації у КЕВ м. Хмельницький, відомостей про договір оренди земельної ділянки та документів, які підтверджують право оренди на земельну ділянку, а також рішення, на підставі яких укладався договір оренди та хто є стороною немає.

Єдиновірним способом захисту порушеного права користування спірною земельною ділянкою на момент подання позову позивач вважає усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,2571 га, що входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 загальною площею 15,1553 га, яка накладається на земельну ділянку, що перебуває в управлінні Міністерства оборони України, на оперативному управлінні КЕВ м. Хмельницький згідно Державного акту на право користування землею серії Б №041659 від 1979 року.

У письмових поясненнях від 14.11.2019р. позивач зазначив, що у 2005-2006 роках відповідачем була розроблена землевпорядна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 15,1554 га, частина з якої належить до земель оборони. У висновку Відділу охорони пам`яток історії та культури при управлінні культури облдержадміністрації №598 від 9 липня 2004 року зазначено, що земельна ділянка 16,1554 га межує з заходу із землями військового радгоспу "Хмельницький". Тобто, земельна ділянка площею 15,1554 га, що була надана в оренду ПМП "Модуль" межує із земельною ділянкою аеродрому "Красилів". Це також підтверджується викопіюванням із публічної кадастрової карти на сьогоднішній день. Окрім того, в матеріалах справи існує Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме наявність зареєстрованого права власності на об`єкти нерухомості, зокрема комора "Ангар", казарма №1 (адмінбудівля), казарма (службове приміщення) №2, гараж та водомаслогрійка за ПМП "Модуль" - відповідачем. Підстава - договір купівлі-продажу б/н від 18.03.2002 року укладеного між Центральним аероклубом Товариства сприяння оборони ім.. Антонова та ПМП "Модуль". З цього приводу хочеться відмітити, що 06.11.1996р. листом начальник розквартирування військ та капітального будівництва - начальник головного управління ЗС України погодив передачу Центральному комітету Товариства сприяння обороні України земельну ділянку площею 12 га військового радгоспу "Хмельницький", колишнього аеродрому "Красилів" зі стоянками літаків, будівлями та спорудами. В подальшому згідно Наказу №148 від 17.12.1996р. "О прийме от воєнного совхоза "Хмельницкий" участка земли для стоянки самолетов со зданими и строениями" створеною комісією було розроблено та затверджено Акту прийому-передачі, яким передано Центральному аероклубу ім.. О. К. Антонова 12 га землі в постійне користування.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство оборони України у своїх поясненнях від 11.03.2019р. зазначила, що оскільки землі оборони перебувають лише у користуванні Міноборони, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно до статті 142 ЗК України виключно останній має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони. Істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів відповідного рішення за поданням Міноборони. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №916/3727/15 та у постановах Верховного Суду від 24.04.2018р. у справі №902/538/14 та від 29.11.2018р. у справі №924/1025/14. Отже, власником земель оборони є держава в особі Кабінету Міністрів, а Міноборони є лише користувачем. Водночас Позивач наділений правом як титульний володілець вимагати усунення перешкод у їх користуванні. З огляду на викладене, враховуючи, що відповідних рішень з приводу спірної земельної ділянки не приймалось, позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький підлягають задоволенню.

У поясненнях від 28.11.2019р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство оборони України зазначила, що підтримує позовні вимоги та просить розгляд справи проводити за її відсутності.

У поясненнях від 26.12.2019р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначило, що в місцевому фонді документації із землеустрою Відділу у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутній примірник державного акту серії Б №041659 від 1979 р. чи документація із землеустрою, на підставі якої складений зазначений державний акт. Також в Державному земельному кадастрі не внесені межі земельної ділянки площею 222,3 га, право посвідченої державним актом серії Б №041659 від 1979 р. Відділом у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області були надані 22.04.2019 суду копії Поземельної книги і документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001, на яку як стверджує позивач накладається земельна ділянка площею 222,3 га, право посвідчене державним актом серії Б №041659 від 1979 р. інші документи відсутні.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у судовому засіданні зазначили, що у вирішенні спору покладаються на думку суду.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - Хмельницької обласної державної адміністрації, Красилівської районної державної адміністрації своїх представників в судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки та неподання письмових пояснень не повідомили.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву (письмових пояснень) не подав.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач та треті особи (Хмельницька обласна державна адміністрація, Красилівська районна державна адміністрація), не зважаючи на тривалий розгляд справи, не скористалися своїм правом на подання відзиву та письмових пояснень, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Державного акта на право користування землею серія Б №041659, виданого у 1979р., Хмельницькій КЕЧ району ПрикВо надано у безстрокове безоплатне користування земельну ділянку розміром 222,3га.

У 1993р. комісією у складі представників КЕВ та Красилівської РДА було проведено інвентаризацію земель, що належали КЕВ району. Як вбачається із технічного звіту по інвентаризації земель, які знаходяться в користуванні МОУ на території Старокостянтинівського району, за результатами проведення вказаної перевірки встановлено, що на час інвентаризації у користуванні в/ч АО 610 знаходяться 2725га. земель, а також зазначено, що для виготовлення державних актів на право постійного користування землею необхідно здійснити заміну бланків державних актів на нові.

Відповідно до акту прийому-передачі від 30.12.1996р. комісія, призначена наказом Голови Центрального Комітету Товариства сприяння обороні України №148 від 17.12.1996р., здійснили перевірку наявності та стану будівель, споруд та майна аеродрому "Красилів", який передається безоплатно військовим радгоспом "Хмельницький" Центральному аероклубу ім. О.К. Антонова ТСО України для Статутний діяльності Красилівського авіаційного загону ТСО України. Стан і кількість переданих матеріальних засобів викладено у відомості (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього акта прийому-передачі. Передано земельну ділянку площею 12 га (під будівлями) згідно експлікації №1 узгодженої з Управлінням земельних ресурсів Красилівського району (Додаток №2) передається в постійне користування Красилівського авіаційного загону Центрального аероклубу ім. О.К. Антонова ТСО України.

У додатку №1 (відомість будівель і споруд) зазначено, в тому числі, водомаслогрійка площею 80 кв. м., будівля штабу площею 360 кв. м., службова будівля 280 кв.м., склад майна 75 кв.м. та пункт заправки 15 кв.м.

В матеріалах справи наявний висновок Відділу охорони пам`яток історії та культури при управлінні культури облдержадміністрації №598 від 09.07.2004р., у якому зазначено, що земельна ділянка необхідна для обслуговування будівель ПМП "Модуль". На земельній ділянці площею 16,1554 га розміщені: адміністративний будинок №1, адміністративний будинок №2, ангар, гараж та водомаслогрійка в тому числі: пожарне водоймище - 0,6333 га під зеленими насадженнями -1,1266 га під проїздами, проходами та площадками - 1,4878 га інші - 12,7758 га під будівлями - 0,1319 га в тому числі: адміністративний будинок №1 - 0,0436 га, адміністративний будинок №2 - 0,0416 га, ангар - 0,0379 га, гараж та водомаслогрійка - 0,0088 га.

Також в матеріалах справи наявний акт вибору земельної ділянки передбаченої для обслуговування будівель ПМП "Модуль", що розташована за межами населеного пункту села Яворівці Красилівського району Хмельницької області від 27.04.2004р.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Красилівського районного бюро технічної інвентаризації №1259577 від 15.08.2003р. об`єкт з реєстраційним номером 2295575, а саме комора "Ангар", казарма №1 (адмінбудівля), казарма №2 (службове приміщення), гараж та водомаслогрійка належать на праві власності ПМП "Модуль" на підставі договору купівлі-продажу б/н від 18.03.2002 року укладеного між Центральним аероклубом Товариства сприяння оборони ім. О.К. Антонова та ПМП "Модуль". Об`єкт знаходиться за адресою Хмельницька обл., Красилівський р., м. Красилів, вул. Грушевського М. (вул. 50 років Жовтня) 1Д. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 15.08.2003р.

Також в матеріалах справи наявний технічний паспорт на приміщення комори "Ангар" по вул. Грушевського, 1Д, загальна площа 371,8 кв.м., технічний паспорт на приміщення гаража і водомаслогрійки по вул. Грушевського, 1Д, загальна площа 87,9 кв.м., власником якого є ПМП "Модуль".

Також в матеріалах справи наявний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПМП "Модуль" за межами населеного пункту с. Яворівці Красилівського району Хмельницької області, виготовлений у 2005 році ТОВ "Перспектива", відповідно до пояснювальної записки до якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПМП "Модуль" що розташоване за межами населеного пункту с. Яворівці на території Яворовецької сільської ради розроблений ТОВ "Перспектива" на земельну ділянку площею 15,1554 га згідно з розпорядженням Красилівської районної державної адміністрації від 05 березня 2005 року №83.

Відповідно до розпорядження Красилівської районної державної адміністрації від 05 березня 2005 року №83/2005-р внесено зміни в розпорядження голови райдержадміністрації від травня 2004 року №177/2004-р "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" викласти пункт "1" в такій редакції: "Надати дозвіл приватному малому підприємству „Модуль" на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок що розташовані за межами населеного пункту с. Яворівці і перебувають в державній власності, обслуговування будівель і споруд: 15,1554 га з послідуючою передачею в оренду; 1,0 га з правом викупу.

03.04.2008р. між Красилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПМП "Модуль" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець, на підставі розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 29.03.2008р. №153/2008-р для обслуговування будівель та споруд, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Яворівці, Красилівський р., Хмельницька обл. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 15,1554 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - пожарне водоймище - 0,6333 га, стан лінійних споруд, інших об`єктів інфраструктури, у тому числі - під проїздами, проходами та площадками - 12,8084 га.

За п. 8 договору договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити, письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівель та споруд ПМП "Модуль".

Згідно з п. 37 договору його дія припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

В матеріалах справи наявний витяг з Поземельної книги 6822789800030050001, яку відкрито 25.03.2016р. Відділом Держгеокадастру у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, серед матеріалів якої міститься експлікація земельних угідь, у якій вказано, що земельна ділянка площею 15.1553 гектарів є землею під будівлями та спорудами промислових підприємств, орендарем є ПМП "Модуль", дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 26.07.2006р., строк дії речового права - 10.

У листі від 27.10.2016р. №22-2213-99.1-3837/0/15-16 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначається, що відповідно до Національної Кадастрової Системи земельна ділянка, розташована за межами с. Яворівці, площею 8,2303 га. перебуває на умовах оренди ПМП "Модуль".

У матеріалах справи наявна інформація Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.12.2016р., за якою ПМП "Модуль" належить речове право - право оренди землі на земельну ділянку площею 15,1553 га з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001, місце розташування якої Хмельницька область, Красилівський район, Яворовецька сільська рада.

Також у матеріалах справи наявна технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в постійне користування для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на земельну ділянку, що розташована за межами населених пунктів на території Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області та відноситься до військового містечка №23, яка виготовлювалася ТОВ "Добробут-Земвпоряд" за договором №236 у 2016 році. Площа земельної ділянки, на яку здійснювалось виготовлення документації становить 206.6000 га. У технічній документації зазначено про те, що ділянка з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 перекриває площу земельної ділянки в/м №23 на 8.2571 га.

Відповідно до рішення №РВ-6800167752016 від 16.12.2016р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором Відділ Держгеокадастру у Красилівському районі Хмельницької області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09.12.2016 р. (реєстраційний номер ЗВ-6804641582016) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме перетин ділянок з ділянкою 6822789800:03:005:0100 площа співпадає на 96.0172%; перетин ділянок з ділянкою 6822789800:03:005:0001 площа співпадає на 3.9521%. Рекомендовано звернутись до лінензіата.

У листі від 15.03.2019р. Відділ Держгеокадастру у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслав КЕВ м. Хмельницький акт звірки, за яким облікові дані щодо площі - 210,3000 га, облікові дані щодо площі Держгеокадастру на період звірки - 206,6 га, різниця - 3,7 га.

В листі від 22.04.2019р. Відділу Держгеокадастру у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомив, що документація із землеустрою на земельну ділянку площею 206,6 га, яка надана в постійне користування КЕВ м. Хмельницький на підставі державного акту серія Б №041659 від 1979 року та інша проектна, технічна та виконавча документація у місцевому фонді документації із землеустрою Відділу у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутня.

У листі Красилівської районної державної адміністрації від 27.11.2019р., адресованому Міністерству оборони України КВК м. Хмельницький, зазначено, що Районною державною адміністрацією розглянуто запит щодо надання наявних документів відносно земельної ділянки за кадастровим номером 6822789800:03:005:0001, та яка перебуває у користуванні ПМП "Модуль". За наслідками розгляду повідомлено, що строк дії договору оренди від 03.04.2008р. - 10 років, однією із умов договору передбачено також підстави для його припинення, а саме по закінченню строку, на який його було укладено. На початку 2016 року Красилівською районною адміністрацією вживалися усі можливі заходи спрямовані на правове врегулювання відносин пов`язаних із орендою вищезазначеної земельної ділянки. Зокрема рекомендовано директору ПМП "Модуль" звернутися до розпорядника земель комерційного призначення, а саме до облдержадміністрації з клопотанням про припинення або ж пролонгацію вищезазначеного договору так, як станом на 01.01.2013 року на підставі внесених змін до Земельного кодексу України, райдержадміністрації таке право втратили. 23.05.2016 року обласною державною адміністрацією прийняте розпорядження за №223/2016-р "Про уповноваження Красилівської районної державної адміністрації на підписання додаткової угоди" та відповідно до якого остання мала б відповідати нормам Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі". Враховуючи те, що ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (яка діяла на момент укладання додаткової угоди до договору) передбачено поновлення нормативно грошової оцінки щодо земель несільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів, не рідше ніж через 7-10 років, райдержадміністрація прийняла розпорядження про надання ПМП "Модуль" дозволу на виготовлення такої оцінки. Однак, з невідомих причин, така документація в затвердженому вигляді, райдержадміністрації надано до цього часу не було. Дані обставини унеможливлюють виконати розпорядження облдержадміністрації щодо укладання додаткової угоди до договору. Отже можна стверджувати, що підприємство використовує його без правовстановлюючих документів. Зазначено, що будь-яка землевпорядна документація на вищезазначену земельну ділянку в райдержадмінісграції не зберігається та місце її знаходження не відоме.

У листі Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 28.11.2019р., адресованому начальнику КЕВ м. Хмельницький зазначено, що земельна ділянка площею 15,1553 га перебуває в оренді ПМП "Модуль" згідно договору оренди земельної ділянки між Красилівською РДА та ПМП "Модуль" від 03.04.2008р.

Також в матеріалах справи наявний акт обстеження військового містечка №23, розташованого за адресою Хмельницька область, Красилівський район с. Яворівці (за межами населеного пункту), площею 210,3000 га, у якому зазначено, що на земельній ділянці будівлі та споруди відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №185353641 від 18.10.2019р. земельна ділянка, площею 198.3697 га., що знаходиться за адресою Хмельницька обл., Красилівський р., с/рада. Яворовецька, має кадастровий номер 6822789800:03:005:0100.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників позивача та третіх осіб, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, яка кореспондується із ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", землями оборони визнаються землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, яка належить їм на праві оперативного управління.

Судом береться до уваги, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2013р. задоволено позовні вимоги Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницькогодо1.Красилівської районної державної адміністрації 2.Державного підприємства "Хмельницьке" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Відділ Держземагентства у Красилівському районітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним розпорядження Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області №73/2012-р від 14.02.12; визнання недійсним Державного акта серії ЯЯ№338617 від 30.03.12; визнання недійсним Державного акта серії ЯЯ№338222 від 30.03.12.

Вказане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2014р.

Суд першої інстанції установив, що на момент прийняття Красилівською районною державною адміністрацією оскаржуваного розпорядження спірні земельні ділянки відповідно до державного акту серії Б№041659 перебували у постійному користуванні КЕВ у місті Хмельницькому.

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом береться до уваги, що позивачу належать на праві постійного користування земельна ділянка площею 222,3 га відповідно до державного акту на право користування землею серія Б №041659, виданого у 1979р.

При цьому, відповідно до акту прийому-передачі від 30.12.1996р. з володіння позивача вибула земельна ділянка площею 12,0 га.

Як вже зазначалось, Відділ Держгеокадастру у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 15.03.2019р. надіслав КЕВ м. Хмельницький акт звірки, за яким облікові дані щодо площі належної КЕВ м. Хмельницький - 210,3000 га, облікові дані щодо площі на період звірки - 206,6 га, різниця - 3,7 га.

При цьому, позивач наполягає на тому, що йому належать земельні ділянки загальною площею 210,3 га.

Різниця між площею земельної ділянки 206,6 га, про яку позивач також зазначає в позові, та 198,3697 га, яка має кадастровий номер 6822789800:03:005:0100, складає 8,2303 га.

В свою чергу, позивач зазначає, що площа земельної ділянки, на яку існує накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001, складає 8.2571 га.

Однак, позивачем не визначено, в межах яких точок земельна ділянка з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 накладається на земельну ділянку, яка належить позивачу відповідно до державного акту на право користування землею серія Б №041659, виданого у 1979 році. При цьому, суд позбавлений можливості самостійно визначити такі межі та поворотні точки, відповідно до яких проходить поділ між двома земельними ділянками, межі та пропорції їх накладення.

Площа накладення визначена позивачем шляхом арифметичного підрахунку виходячи з пояснювальної записки ТОВ "Добробут-Земвпоряд" (за договором №236 про виготовлення технічної документації 2016р.) та рішення №РВ-6800167752016 від 16.12.2016р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру у Красилівському районі Хмельницької області.

В контексті викладеного, судом враховується, що справа слухається протягом тривалого часу, провадження по якій відкрито 26.12.2018р. Ухвалою суду від 12.03.2019р. для вирішення питання щодо меж накладення земельних ділянок призначалася судова експертиза за клопотанням позивача з покладенням на нього витрат на проведення експертизи, однак у період з березня по жовтень 2019 року судова експертиза позивачем не була оплачена. При цьому, позивач, з врахуванням положень ст. 73 ГПК України, не був позбавлений можливості замовити проведення експертизи самостійно.

Однак, суд погоджується з доводами позивача про те, що позивач має право користування земельною ділянкою площею 210,3 га за державним актом на право користування землею серія Б №041659 за 1979р., як різницю між площею 222,3 га за актом та площею земельної ділянки, що вибула з володіння позивача у 1996 році.

При цьому, судом враховується, що позивач не звертався із заявою про добровільну відмову від спірних земельних ділянок, відсутні і докази, які б підтверджували вилучення цих земельних ділянок у позивача в примусовому порядку, з підстав визначених статтями 141, 143 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності, без встановлення строку.

За змістом частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, з огляду на наявність у позивача права користування землею за державним актом серії Б №041659 за 1979р., позивач в силу ст. 152 Земельного кодексу України та ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України має право захищати свої права на земельні ділянки, в тому числі - шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Так, згідно з пунктами "б", "д" частини третьої статті 152 цього Кодексу захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Зважаючи на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Аналогічні правові позиції з цього приводу наведені у постановах Верховного Суду: див. mutatis mutandis пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, пункт 12 постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, пункт 10 постанови Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №915/101/15, пункт 11 постанови Верховного суду від 12.06.2018 у справі №916/2948/15, пункт 8.12 постанови Верховного суду від 05.11.2019 у справі №926/746/19, пункт 8.6 постанови Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/43/19.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/43/19, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Характерними ознаками негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а також протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має чітко та конкретно визначитися дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17.

Позивач, посилаючись на ст. 152 Земельного кодексу України та ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, заявив позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

При цьому, у позові зазначив, що єдиним вірним способом захисту порушеного права користування спірною земельною ділянкою на момент подання позову є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,2571 га, що входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 загальною площею 15,1553 га, яка накладається на земельну ділянку, що перебуває в управлінні Міністерства оборони України, на оперативному управлінні КЕВ м. Хмельницький згідно Державного акту на право користування землею серії Б №041659 від 1979 року, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Як вже зазначалось, позивач не надав доказів, з яких можна було б достеменно встановити, що земельна ділянка, яка належить на праві користування позивачу за Державним актом на право користування землею серії Б №041659 від 1979 року накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 загальною площею 15,1553 га, а у випадку такого накладення - позивач не довів, в якій частині земельної ділянки, якою користувався відповідач площею 15,1553 га, існує таке накладення.

Беручи до уваги вищенаведене, судом враховується, що позивач, зазначаючи про "усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,2571 га" не навів у своїй вимозі будь-якого реального способу, за допомогою якого має відбутися відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав позивача.

При цьому, зазначаючи в позовних вимогах про відновлення стану, який існував до порушення, позивач не визначив, який стан існував до порушення його права. Не вказав, які заходи мають бути здійснені щодо відповідача для відновлення порушеного права позивача.

В свою чергу, позивач не навів будь-яких ефективних способів захисту, які б відповідали викладеній в позові вимозі, що, беручи до уваги положення ст. 152 Земельного кодексу України та ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, а також наведену практику Верховного Суду, є підставою для відмови в позові.

Також судом не можуть братися до уваги як доведений факт посилання позивача на припинення договору оренди від 03.04.2008р., який був укладений на 10 років, оскільки у п. 8 договору оренди зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити, письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У листі Красилівської районної державної адміністрації від 27.11.2019р. зазначено про закінчення дії договору та підтверджено те, що відповідач продовжує використовувати земельну ділянку. У листі Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 28.11.2019р. зазначено, що земельна ділянка площею 15,1553 га перебуває в оренді ПМП "Модуль" згідно договору оренди земельної ділянки між Красилівською РДА та ПМП "Модуль" від 03.04.2008р.

При цьому, в судовому засіданні 11.12.2019р. та 26.12.2019р. представник позивача усно зазначав, що відповідач продовжує сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою площею 15,1553 га.

Окремо судом враховується, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу б/н від 18.03.2002 року укладеного між Центральним аероклубом Товариства сприяння оборони ім. О.К. Антонова та ПМП "Модуль" зареєстрував за собою 15.08.2003р. право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: комора "Ангар", казарма №1 (адмінбудівля), казарма №2 (службове приміщення), гараж та водомаслогрійка.

В свою чергу, як вбачається з розпорядження Красилівської районної державної адміністрації від 05.03.2005р. №83/2005-р та договору оренди від 03.04.2008р., земельна ділянка площею 15,1554 га надавалася відповідачу для обслуговування будівель і споруд, які на ній знаходяться.

В контексті викладених обставин, судом враховується, що земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними.

Правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, в разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (в період з 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України.

Стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України №997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України №1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Однак передбачений законодавцем принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди не знаходить належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування, зокрема, щодо об`єктів нерухомості, які мають режим військового майна.

Адже стаття 92 ЗК України обмежує коло осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок, а статті 140, 141 та 142 ЗК України (в редакції на час укладення договору купівлі-продажу майна) не містили відповідних підстав та механізму переходу прав на земельну ділянку поза волевиявленням попереднього власника чи користувача земельної ділянки.

Якщо віддати перевагу приписам статей 92, 140, 141 142 ЗК України (в редакції на час укладення договору купівлі-продажу майна) перед загальними правилами про перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівель і споруд, то при переході будівлі чи споруди до власника - юридичної особи приватного права чи фізичної особи, право на таку земельну ділянку до нового власника не перейде. Водночас уповноважений у відповідних правовідносинах орган буде позбавлений можливості оформити право на земельну ділянку новому власнику об`єкта нерухомості, якщо права на цю ділянку належать попередньому власнику чи постійному землекористувачу, без їх відмови від земельної ділянки, чим порушується принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені.

На час відчуження майна за відповідним правочином (дата державної реєстрації - 15.08.2003р.) згідно із чинним на той час законодавством, до набувача права власності на об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, що перебувала в користуванні іншої особи, могло перейти право користування земельною ділянкою на таких самих умовах і в тому ж обсязі, що були встановлені для попереднього власника нерухомого майна, або право вимагати оформлення земельних прав, які в нього виникають.

Особливості використання земель оборони (в тому числі самої процедури зміни цільового призначення земель оборони) визначаються Законом України "Про використання земель оборони" та відомчими нормативними актами (зокрема Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основними правилами користування наданими землями, Керівництвом з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженими наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року №483). Однак на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна положення законодавства, які встановлюють порядок відчуження земельних ділянок у випадку переходу права власності на розташовані на них об`єкти нерухомого майна, були відсутні.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Стаття 20 ЗК України в редакції від 5 листопада 2009 року деталізувала положення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Загальне правило полягає в тому, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом для використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Виняток з цього правила складають землі сільськогосподарського призначення та землі оборони. Щодо останніх - частиною п`ятою статті 20 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, які належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Спеціальні положення ЗК України та законодавства, яке регулює правовий режим воєнного майна у Збройних Силах України, на час укладення договору купівлі-продажу нерухомості передбачали належність земельних ділянок до земель оборони фактично за їх суб`єктною ознакою - надання їх для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, що не узгоджується з наведеним у статті 19 ЗК України поділом земель України на категорії за основним цільовим призначенням.

Тому перехід права на земельну ділянку, що має правовий режим земель оборони, до приватного власника придбаного об`єкта нерухомості, розташованого на ній, об`єктивно зумовлює зміну її цільового призначення, зокрема, на землі забудови (житлової або громадської) або землі промисловості, адже змінюється суб`єкт її використання, земельна ділянка в такому випадку використовується для експлуатації придбаного у власність об`єкта нерухомості, розташованого на цій земельній ділянці, а не є наданою для розміщення і діяльності військової частини.

Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належать до майна, що знаходиться на землях оборони, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання нерухомого майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель.

За змістом частини першої статті 167 та статті 170 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За договором купівлі - продажу нерухомого майна, який зареєстровано 15.08.2003р., відбулося відчуження нерухомого майна, а тому до покупця об`єктів нерухомого майна перейшло право на частину земельної ділянки, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна.

Аналогічна правова позиція щодо переходу до покупця нерухомості права на частину земельної ділянки, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16.

Враховуючи те, що відповідач придбав об`єкти нерухомості та отримав для їх обслуговування земельну ділянку площею 15,1554 га, частиною якої є зазначена в позові спірна земельна ділянка площею 8,2571 га, позивачем недоведена правомірність позбавлення відповідача права використання земельної ділянки площею 8,2571 га.

Як вже зазначалось, за актом прийому-передачі від 30.12.1996р. передано в постійне користування Красилівського авіаційного загону Центрального аероклубу ім. О.К. Антонова ТСО України земельну ділянку площею 12 га та матеріальні засоби згідно відомості (Додаток №1), у якій, серед іншого, зазначені такі об`єкти нерухомості: водомаслогрійка площею 80 кв. м., будівля штабу площею 360 кв. м., службова будівля 280 кв.м., склад майна 75 кв.м. та пункт заправки 15 кв.м.

В свою чергу, за вищезазначеним договором купівлі - продажу нерухомого майна, який зареєстровано 15.08.2003р., відповідач набув право власності на такі об`єкти нерухомості: комора "Ангар", казарма №1 (адмінбудівля), казарма №2 (службове приміщення), гараж та водомаслогрійка, що знаходяться за адресою Хмельницька обл., Красилівський р., м. Красилів, вул. Грушевського М. (вул. 50 років Жовтня) 1Д.

В матеріалах справи наявний технічний паспорт на приміщення комори "Ангар" по вул. Грушевського, 1Д, загальною площею 371,8 кв.м. та технічний паспорт на приміщення гаража і водомаслогрійки по вул. Грушевського, 1Д, загальною площею 87,9 кв.м., власником яких є відповідач.

Суд позбавлений можливості з наяних матеріалів справи встановити, чи знаходяться об`єкти нерухомості, які відповідач набув на праві власності за договором купівлі - продажу нерухомого майна, на спірній земельній ділянці в межах земельної ділянки площею 8,2571 га, яка є частиною земельної ділянки, належної відповідачу.

Доказів, з яких би вбачалось, що об`єкти нерухомості, які відповідач набув на праві власності за договором купівлі - продажу нерухомого майна являються об`єктами нерухомості, які були передані за актом прийому-передачі від 30.12.1996р. позивачем не надано, а тому доводи позивача про те, що на спірній земельній ділянці площею 8.2303 га відсутні об`єкти нерухомості, які б належали відповідачу і про те, що права позивача таким чином не можуть бути порушені, оцінюються судом критично.

З огляду на вищезазначене, акт обстеження позивача, що складений в односторонньому порядку, та у якому зазначено, що на земельній ділянці площею 210,3 га будівлі та споруди відсутні, судом до уваги також не може братися до уваги.

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Оскільки позивачем подано позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,2571 га шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і, як встановлено судом, на вказаній земельній ділянці площею 8,2571 га можуть знаходитися об`єкти нерухомості відповідача, не вказавши шлях відновлення порушеного права та не зазначивши, який стан існував до порушеного права позивача, не розрізнивши при цьому, яка частина спірної земельної ділянки є самовільно зайнятою, або використовується без достатньої правової підстави, а право на яку належить відповідачу відповідно до вимог закону, то позов про звільнення всієї земельної ділянки не може бути задоволено.

Обов`язок позивача розрізнити, яка частина спірної земельної ділянки є самовільно зайнятою, або використовується без достатньої правової підстави, та земельну ділянку, право на яку належить відповідачу відповідно до вимог закону, встановлений в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/1056/18.

В свою чергу, статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність усіх тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

З урахуванням вищевикладеного, а саме недоведеність належними доказами накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:03:005:0001 на належну позивачу за державним актом №041659 земельну ділянку, інших встановлених судом обставин, відсутність розрізнення, яка частина спірної земельної ділянки є самовільно зайнятою, або використовується без достатньої правової підстави, та земельну ділянку, право на яку належить відповідачу відповідно до вимог закону, а також того, що позивач не навів належних і допустимих доказів в обґрунтування позову, суд приходить до висновку про відмову в позові.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 02.01.2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

СуддяВ.В. Димбовський

Віддруковано 7 примірників:

1 - до справи,

2 - позивачу (29006,м. Хмельницький, вул. Героїв АТО, 3/1) - рек. з повід.,

3 - відповідачу (31000, м. Красилів, вул. Грушевського, буд. 1) - рек. з повід.,

4 - третій особі - Міністерству оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) - рек. з повід.,

5 - третій особі - Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2) - рек. з повід.,

6 - третій особі - Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький. вул. Інститутська, 4/1) - рек. з повід.,

7 - третій особі - Хмельницькій обласній державній адміністрації (29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 2) - рек. з повід.