КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2176/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:
позивачів : Зубовської О.В. та Лісовської О.А.;
відповідача : Іванця Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до
Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ - 40108709)
про
визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА _1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРППОУ 40108709) від 01.08.2019 року №1356 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ІТТ №: ГУНП в Кіровоградській області» в частині накладення на поліцейського ізолятора тимчасового тримання №6 ГУНП в Кіровоградській області капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
2) визнати протиправним та скасувати наказ від 02 серпня 2019 року №286о/с Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРППОУ 40108709) в частині мого звільнення з ізолятора тимчасового тримання №6 Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області;
3) зобов`язати відповідача поновити мене на посаді поліцейського ізолятора тимчасового тримання №6 Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та стягнути із відповідача (ЄДРППОУ 40108709) на мою користь середній заробіток заробітної плати у сумі 9 188,13 грн. за час вимушеного прогулу з 02 серпня 2019 року на день винесення судом рішення.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом ГУНП в Кіровоградській області від 02.08.2019 року №286 о/с «По особовому складу» мене на підставі п.6 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» - звільнено у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з виплатою грошової компенсації за 17 днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік. Підставою звільнення позивачки є наказ ГУНП в Кіровоградській області від 01.08.2019 року №1356, довідка УКЗ ГУНП в Кіровоградській області від 02.08.2019 року №688/15)01-19.
Так, наказом №1356 ГУНП в Кіровоградській області від 01.08.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ІТТ №6 ГУНП в Кіровоградській області» на мене накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про національну поліцію», пункту 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 №23 З 7-У III, абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у свідомому ігноруванні вимоги службової дисципліни та перебуванні 17.06.2019 року на чергуванні із охорони затриманих та взятих під варту осіб у стані алкогольного сп`яніння.
Позивачка вважала, що оскаржуваний наказ є протиправним, а звільнення незаконним, оскільки за період проходження служби у відповідача були відсутні будь-які задокументовані факти невиконання посадових інструкцій та перебування у стані алкогольного сп`яніння (а.с.2-4).
Представником відповідача по справі подано до суду відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти позову у повному обсязі, вважає його не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню. Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, оскільки рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача правомірними, та такими, що відповідають вимогам законодавства України (а.с.113-119).
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 26 вересня 2019 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Благовіщенська центральна районна лікарня" Благовіщенської районної ради до 01.11.2019 року надати суду документально підтверджену письмову інформацію щодо звернення та перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 в Благовіщенській центральній районній лікарні у період з 18.06.2019 року по 27.06.2019 року (належним чином завірені копії журналу реєстрації, довідок лікаря, тощо).
Ухвалою від 17.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05 листопада 2019 року о 12 год. 00 хв.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Благовіщенська центральна районна лікарня" Благовіщенської районної ради до 20.11.2019 року надати суду документально підтверджену письмову інформацію щодо технічної можливості Комунального некомерційного підприємства "Благовіщенська центральна районна лікарня" Благовіщенської районної ради проводити аналізи на вміст в крові етилового спирту станом на 17.06.2019 року.
Позивачка та представник позивачки в судовому засіданні підтримали вимоги адміністративного позову, просили суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
І V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що в період з 03.08.2009 року по 02.08.2019 року ОСОБА_1 , проходила безперервну службу в органах внутрішніх справ України, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_2 (а.с.10,11).
Наказом ГУНП в Кіровоградській області №156 від 17.04.2018 року ОСОБА_1 призначена поліцейським ізолятора тимчасового тримання №6 ГУНП в Кіровоградській області (а.с.27).
Відповідно до план-завдання від 03.06.2019 №1232/01/15-2019 оперативно-профілактичною мобільною групою ГУНП в Кіровоградській області в складі старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Бойка В.О. та старшого оперуповноваженого Кіровоградського управління ДВБ НПУ майора поліції Литвиненка Ю.Ю. 17.06.2019 перевірено стан дотримання поліцейськими ІТТ № 6 ГУНП в Кіровоградській області дисципліни та законності (а.с.46,47).
17.06.2019 о 10.50 під час перевірки у присутності начальника ІТТ №6 ГУНП в Кіровоградській області Брушнецького ОСОБА_2 М., позивачка пройшла огляд, на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest». Згідно чеку про результати огляду від 17.06.2019 №6993 спеціальний технічний засіб зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихається у кількості 0,84 проміле.
В подальшому, після оформлення працівниками інспекції відповідних актів позивачка разом зі співробітником ІТТ № 6 ГУНП в Кіровоградській області Русовим О. М. поїхала до міста Умань Черкаської області, де в приміщенні Уманської міської лікарні об 13.30 год. написала заяву на відібрання зразків крові на визначення в ній вмісту етилу та здала аналіз крові (а.с.68).
За результатами праведного аналізу складено акт №730 хіміко-токсилогічних досліджень Черкаського обласного наркологічного диспансеру від 20.06.19 року в результаті дослідження в крові виявлено етиловий спирт в концентрації- 0.0 проміле (а.с.71).
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області від 18.06.2019 року №1058 призначено проведення службового розслідування за фактом порушення 17.06.2019 року службової дисципліни поліцейськими ІТТ № 6 ГУНП в Кіровоградській області (а.с.37).
Службовим розслідуванням встановлено, що з метою забезпечення належного рівня дотримання службової та транспортної дисципліни, недопущення надзвичайних подій серед особового складу поліції області, відповідно до план-завдання від 03.06.2019 №1232/01/15-2019 оперативно-профілактичною мобільною групою ГУНП в Кіровоградській області в складі старшого інспектора ВЮС УКЗ ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Бойка В.О. та старшого оперуповноваженого Кіровоградського управління ДВБ НПУ майора поліції
Литвиненка Ю.Ю. 17.06.2019 перевірено стан дотримання поліцейськими ІТТ №6 ГУНП в Кіровоградській області дисципліни та законності.
У ході перевірки під час спілкування із ОСОБА_1 перевіряючи відчули підозрілий запах схожий на алкоголь із ротової порожнини, спостерігалося почервоніння очей та шкіри обличчя, тремтіння пальців, що вказувало на можливе перебування останньої у стані сп`яніння. У зв`язку з цим, у присутності начальника ІТТ № 6 ГУНП в Кіровоградській області Брушнецького О.М., було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest». Згідно чеку про результати огляду від 17.06.2019 №6993, зазначений спеціальний технічний засіб зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихається у кількості 0,84 проміле.
Опитана 21.06.2019 з даного приводу ОСОБА_1 вказала, що дійсно 17.06.2019 перебувала на чергуванні в ІТТ № 6 ГУНП Кіровоградській області. Підтвердила, що того дня о 11.08 проходила установленому порядку огляд на встановлення факту алкогольного сп`яніння і засіб зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихалось у кількості 0,84 проміле. Однак, факт вживання алкогольних напоїв напередодні та під час перебування на чергуванні заперечила. Зазначила, що вже тривалий час за рекомендацією лікарів в ранці та у вечері кожного дня, приймає заспокійливі препарати, які за своїм складом містять спирт.
За наслідками проведення службового розслідування видано наказ ГУНП в Кіровоградській області №1356 від 01.08.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ІТТ №6 ГУНП в Кіровоградській області» згідно якого на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про національну поліцію», пункту 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 №23 З 7-У III, абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у свідомому ігноруванні вимоги службової дисципліни та перебуванні 17.06.2019 року на чергуванні із охорони затриманих та взятих під варту осіб у стані алкогольного сп`яніння.
На виконання наказу ГУНП в Кіровоградській області від 01.08.2019 року № 1356, видано наказ ГУНП в Кіровоградській області від 02.08.2019 року №286 о/с «По особовому складу» на підставі п. 6 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» - звільнено у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З оскаржуваними наказами позивачка ознайомлена 02.08.2019 року (а.с.35,100).
Вважаючи вищезазначені накази відповідача незаконними та протиправними, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
V. Оцінка суду.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, правомірність наказів Головного управління національної поліції в Кіровоградській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 7 листопада 2015 року.
У частині 1 статті 60 вказаного Закону № 580-VІІІ зазначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до приписів частини 1 статті 17 цього Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Положеннями пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут)
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту під проступком розуміється невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція).
У відповідності до пункту 2.1 зазначеної Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
У той же час абзацами 10 та 15 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо, а звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 року ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Абзацами першим, сьомим пункту 1, шостим пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку. У той же час під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.
Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що в ході службового розслідування встановлено, що під час проведення поліцейськими перевірки позивача на стан сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" (виробник) - газоаланізатору Alcotest 6810 №ARAM 2241 о 11:08 годин, остання перебувала в стані алкогольного сп`яніння із результатом тесту - 0.84% проміле. Що підтверджується чеком газоаналізатору про результати огляду від 17.06.2019 №6993, який зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихається у кількості 0,84 проміле та відображено в акті фіксації перебування поліцейського на службі в стані сп`яніння №2 від 17.06.2019 року (а.с.53,54).
У своїх поясненнях від 21.06.2019 року позивачка вказала, що в черговій частині ізолятора співробітники інспекції спитали про самопочуття та чи не вживала напередодні алкогольні напої. Відповіла, що алкоголю не вживала, перевіряючі звернули увагу на її сильне хвилювання. На запитання про причину хвилювання та тремтіння рук, позивачка пояснила, що відносно недовго працює в ізоляторі, а тому дуже хвилююся перед перевіряючими. Один із працівників інспекції запропонував пройти тест па приладі «Драгер», на що позивачка погодилася. При цьому пояснила, що вже тривалий час за рекомендацією лікарів вранці та увечері, кожного дня приймає заспокійливі препарати, які за своїм складом містять спирт. Тест па приладі «Драгер», який вона добровільно пройшла, показав наявність алкогольного сп`яніння - 0.84% проміле. На запитання працівника інспекції, чи може від вказаних мною медичних препаратів бути такий результат, я пояснила, що вранці 17.06.2019 року, перед заступанням на службу вдома вжила більше рекомендованої лікарями норми вказаних ліків для того щоб заспокоїти серцебиття та тремтіння рук, так як напередодні мала сварку зі своїм нареченим.
Крім того, в поясненнях зазначила, що показниками приладу для вимірювання стану алкогольного сп`яніння «Драгер» згодна, так як від лікарів стало відомо, що призначені ліки в залежності від ваги тіла та індивідуальної особливості організму кожної людини, можуть показувати результат на приладі «Драгер» до 2-х проміле (а.с.62).
Також, у додаткових поясненнях додала, що відповідно до призначення лікаря вживала такі лікарські препарати: настойки Піона, валеріани, евкаліпта, м`яти, бояришника, глоду і каплі барбовал (а.с.63).
Аналогічні пояснення позивачка надала суду в судовому засіданні, при цьому зазначила, що вказані настойки та каплі приймала відповідно до рекомендацій лікаря, по одній чайній ложці кожного препарату вранці та в вечері. За один раз в сукупності вживала приблизно 30-35 грам лікарських препаратів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки лікаря Благовіщенкської центральної лікарні ОСОБА_3 та записів медичної книжки позивачки 06.06.2019 року ОСОБА_4 призначено лікування на строк 10 днів та подальшою явкою до лікаря. Водночас, суд звертає увагу на те, що лікарем призначено лише каплі барбовал та настойки пустирнику і валеріани (а.с.64-67, 125).
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі дійсні обставини, судом встановлено, що позивачка почала приймати лікарські препарати 06.06.2019 року строком 10 днів. Таким чином, останнім днем прийому ліків становив 16.06.2019 року, тобто в цей день повинна була пригнити. Однак, в супереч призначеному строку лікування, самостійно продовжила вжиття лікарських засобів 17.06.2019 року після припинення, водночас крім призначених препаратів вживала трав`яні-спиртові настойки піона, евкаліпта, м`яти, бояришника, глоду, які лікарем не призначалися.
Більш того, позивачка в судовому засідання вказала, що в ранці 17.06.2019 року перед тим як заступила на службу вживала вищезазначені нею препарати в більшій дозі ніж призначено, в ранці два рази.
Згідно функціональних обов`язків від 02.01.2019 року позивачка зобов`язана не залишати посту ні за яких обставин, доки не буде замінена; пильно нести службу; здійснювати постійний нагляд за поведінкою утримуваних в камерах, точно і суворо дотримуватися правил охорони під час виведення утримуваних осіб з камер. Якщо затримані й заарештовані порушують установлені Правила поведінки в ІТТ, вимагати від них припинення порушень, а якщо ними виявлено непокору, доповісти черговому та викликати на пост начальника ІТТ для вжиття заходів припинення протиправних дій.
Якщо виявлено підготовку до, спроби втечі, подати сигнал тривоги, викликати на пост чергового і вжити необхідних заходів щодо припинення протиправних дій; у разі виявлення спроби самогубства подати сигнал тривоги, і до прибуття чергового на пост, запропонувати утримуваним особам перешкодити вчиненню самогубства. Регулярно доповідати черговому про результати нагляду за поведінкою утримуваних; бути в постійній готовності до дій, згідно з розрахунком особового складу, в разі надзвичайних ситуацій; вміти користуватися засобам зв`язку, сигналізації, пожежогасіння.
Разом з тим, відповідно до обов`язків заборонено самовільно залишати пост, спати, сидіти, читати на посту, вживати їжу тощо.
У свою чергу, позивачка 17.04.2018 року ознайомлена та зобов`язалася дотримуватись Правил етичної поведінки працівників, відповідно до наказу міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179, а саме не допускання під час виконання службових обов`язків перебування на службі в нетверезому стані (а.с.73).
В судовому засіданні встановлено, що під час несення служби поліцейський ІТТ на чергування отримує спеціальні засоби та вогнепальну зброю відповідно до положень Закону України «Про національну поліцію».
Відповідно до статті 18 Закону України "Про попереднє ув`язнення", працівники місця попереднього ув`язнення мають право застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби, в тому числі прийоми рукопашного бою, наручники, гумові палиці, гамівні сорочки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети, бронемашини та інші технічні засоби, а також використовувати службових собак для припинення фізичного опору, насильницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам адміністрації, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов`язків.
З огляду на зазначене суд завважує, що Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, тому беззаперечним є той факт, що на позивачку як на працівників поліції ІТТ покладається підвищена відповідальність.
Разом з тим, відповідно до інструкцій застосування настоянок які вживала позивачка Піона, валеріани, евкаліпта, м`яти, бояришника, глоду і каплі барбовал підтверджено, що вказані лікарські засоби виготовлені на етиловому спирті від 70% до 96%. Лікарські засоби містять етиловий спирт та можуть спричинити сонливість, тому в період застосування слід утримуватися від керування автотранспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.
При цьому, суд звертає увагу на те що в інструкціях зазначено, що якщо людині призначені вказані ліки то ніяких візуальних обов`язкових ознак не повинно бути. Що зайвий раз підтверджує перебування позивача на момент виникнення обставин, що були підставою призначення службового розслідування, у стані алкогольного сп`яніння, оскільки, як встановлено судом, саме з візуального огляду у ході розмови, у перевіряючи виникли підозри про перебування позивачки у стані алкогольного сп`яніння.
Досліджуючи спірні правовідносини судом в судовому засіданні переглянуто відеозапис цифрового носія «DVD RW» диск, на якому зафіксовано перевірка та вказані вище події (а.с.101А).
Положеннями статті 99 КАС України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо).
Оцінивши даний доказ суд вважає, його належним, допустимими, достатнім і достовірним відповідно положень статей 75-76 КАС України.
З оглянутого відеозапису вбачається, що позивачка добровілно погодилася пройти установленому порядку огляд на встановлення факту алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest». Перед початком проведення тесту повідомила перевірючим інспекторам, що вживає лікарські засоби вранці і ввечері, а на передодні з алкогольних напоїв вживала лише два бокала пива. За результатом огляду спеціальний технічний засіб зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихається позивачкою у кількості 0,84 проміле. Суд зазначає, що після оголошення результату який вимірив спеціальний технічний засіб, ОСОБА_1 з зазначеними показниками фактично погодилася та заперечувала щодо їх недостовірності. В подальшому позивачка без заперечень підписала чек газоаналізатору про результати огляду від 17.06.2019 №6993. На запитання інспектора ОСОБА_5 чи згодна з результатом тесту та можливого подальшого спадання показника ОСОБА_1 відповіла, що дійсно вживала ліки, пиво і повторно проходити тест недоцільно, оскільки менше технічний засіб на її думку не відобразить.
При цьому, будь-яких заяв щодо бажання чи необхідності пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі інспекторам ОСОБА_1 не заявляла.
Допитаний в якості свідка старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в області ОСОБА_5 надав аналогічні пояснення, що на відеозапису про обставини приведеної перевірки. Також зазначив, що під час спілкування із ОСОБА_1 відчули запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, хвилювання.
Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерство охорони здоров`я/МВС від 09.11.2015 №1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі - Інструкція) передбачено наступне.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).
Як вже зазначалося судом вище, позивачка погодилася з результатами тесту та не вимагала його проведення в закладі охорони здоров`я.
Доводи представника позивача про те, що висновки результатів тесту приладу "Драгер" (виробник) - газоаланізатору Alcotest 6810 №ARAM 2241 спростовуються актом №730 хіміко-токсилогічних досліджень Черкаського обласного наркологічного диспансеру від 20.06.2019 суд не бере до уваги та зазначає наступне.
Частиною 9 Розділу ІІ Інструкції, визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Суд звертає увагу на те, що зазначена Інструкція фактично є фінальним прикладним нормативно-правовим документом, містити точний зміст норм законів, що регулює конкретно визначений у ній процес, з деталізацією кроків та вирішенням питань, що постають в ході виконання такого процесу. Фактично, вона є інструментом, за допомогою якого дії поліцейських та інших осіб, що беруть участь у процесі є чіткими та зрозумілими.
Як вбачається з матеріалів справи, акт №2 про фіксацію перебування поліцейського на службі в стані сп`яніння від 17.06.2019 року складено об 11 год. 08 хв. У свою чергу, відповідно до журналу реєстрації медичних оглядів для встановлення акту вживання психотропних речовин та стану сп`яніння КП «Уманська міська лікарня» подана заява ОСОБА_1 зареєстрована об 13 год. 30 хв.
Таким чином, суд не може вважати наданий акт належним оскільки відібрання зразків крові на вміст алкоголю було здійснено не своєчасність в порушення визначеного в Інструкції часу, тому достовірність результатів не може братися судом до уваги.
Щодо тверджень представника позивачки про те, що виникає непорозуміння з терміном «забезпечує доставку цих осіб (які підлягають огляду на стан сп`яніння) до найближчого закладу охорони здоров`я». Особа фактично обмежується поліцейськими у свободі пересування на час, необхідний для доправлення до закладу охорони здоров`я та проведення там огляду на стан сп`яніння, тобто до неї застосовується поліцейський захід, хоча вказівки на це в Інструкції не має (а.с.206).
Суд вважає за необхідне роз`яснити, що зазначені положення в Інстркції викладенні в контексті застосування приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо осіб, які вчинили адміністративне правопорушення або у випадках визначених законом, щодо затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення.
У особи яку перевіряють на стан алкогольного сп`яніння наявне право відмовитися від проходження огляду на місці або ж не погодитися з результатом огляду. Тому, такі дії особи мають потягти за собою обов`язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров`я.
У свою чергу, позивачка не є особою яка вчинила адміністративне чи кримінальне правопорушення. Проте, своїм правом відмовитися від проходження тесту на місці або ж заперечити результати тесту не скористалася, а навпаки визнала їх.
Щодо тверджень представника позивача не допустимості газоаланізатору Drager Alcotest 6810 №ARAM 2241, суд зазначає наступне.
Так, з свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин газоаналізатор Alkotest 6810 25.09.2018 пройшов повірку сертифікованому сервісному центрі «Drager» офіційного представника, за результатами якої встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013 (а.с.41-47, т.2).
Окрім того, про те, що вказаний засіб пройшов провірку 25.09.2018 свідчить і запис на роздруківці показника результату сп`яніння ОСОБА_1 (а.с.53).
Посилання представника позивача на те, що газоаналізатор «Drager» Alcotest 6810 відсутній у переліку відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів, не заслуговує на увагу та є безпідставним, виходячи з наступного.
Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29.12.2014 року №1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Під номером №43 зазначеного переліку містяться відомості про газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений, виходячи з наступного.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 року за №1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік.
Отже, наведене свідчить, що газоаналізатори Drager Alcotest, внесені до Держреєстру засобів вимірювальної техніки України з необмеженим строком дії свідоцтва.
Згідно роздруківки результатів проведеного огляду за допомогою приладу "Drager» Alcotest 6810, калібрування відбувалось 25.09.2018, а огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою цього приладу проводився 17.06.2019, тобто в межах передбаченого строку для його експлуатації.
Крім того, огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу Drager Alcotest 6810 проводився за згодою ОСОБА_1 , яка мала можливість, у разі незгоди з використання вказаного приладу, заявити клопотання про такий огляд в медичному закладі. Однак, цього не зробила, представник позивачки стверджувала в судовому засіданні, що не інспектор не запропонував пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі та відповідні сертифікати до приладу не надав. Суд зазначає, що у перевіряючого відсутній такий обов`язок.
Представник позивача не пояснила суду якими нормами закону встановлений такий обов`язок у перевіряючого.
Отже, викладене свідчить про те, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», який був застосований інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в області Бойко В.О. під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, дозволений МОЗ, має свідоцтва про державну реєстрацію, а відтак, є спеціальним технічним засобом, який був правомірно застосований працівниками поліції, чим спростовуються доводи захисника про незаконність та безпідставність використання газоаналізатора.
Між тим, Верховний суд України в абз.2 п.25 постанови Пленуму від 06 листопада 1992 року №6 (зі змінами і доповненнями) "Про практику розгляду судами трудових спорів" вказав, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку. Медична довідка про стан особи, в тому числі алкогольний стан, відноситься до одних із належних і допустимих доказів. У випадку її незрозумілості чи неясності, суд не позбавлений права перевірити відомості, зазначені в ній, в тому числі шляхом допиту осіб, які її видали.
Наведеними вище доказами, зокрема, чеком газоаналізатору «Drager Alcotest 6810» про результати огляду від 17.06.2019 №6993 підтверджується факт перебування позивачки під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння.
В постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі N 21-1288а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2103а15 прямо зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Викладене свідчить, що відповідачем оскаржувані накази прийнято з урахуванням характеру проступку, обставин за яких його було вчинено, наслідки такого проступку, тобто дотримано вимоги ст. 26 та 27 Дисциплінарного статуту.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Статуту.
Так, відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що службове розслідування проведене в порядку і строки встановлені чинним законодавством.
Щодо тверджень представника позивача про те, що перевіряючи не уповноважені здійснювати перевірку та відсутні підстави для проведення перевірки. Суд зазначає, що представник позивача не надала суду будь-яких доказів на підтвердження викладених тверджень та не змогла пояснити суду які саме норми, якого закону чи нормативно-правового акту порушено відповідачем під час призначення та проведення перевірки.
Крім того, вищезазначені твердження спростовувано відповідачем поданими доказами (а.с.215-226).
Більше того, суд враховує рішення у Cправі Серявін та інші проти України (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року в я кому Європейський суд з прав людини висловив свою правову позицію щодо міри обґрунтування рішень, згідно з усталеною практикою Суду. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП в Кіровоградській області №1356 від 01.08.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ІТТ №6 ГУНП в Кіровоградській області» згідно якого на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про національну поліцію», пункту 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 №23 З 7-У III, абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у свідомому ігноруванні вимоги службової дисципліни та перебуванні 17.06.2019 року на чергуванні із охорони затриманих та взятих під варту осіб у стані алкогольного сп`яніння - є такими, що прийнятий відповідачем обґрунтовано, за наявності визначених законом підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що вимоги позивачки щодо її поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог щодо скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивачки, підстави для задоволення яких відсутні, вказані вимоги задоволенню також не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що спростовують наведені позивачкою та її представником доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
VI. Судові витрати.
У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, та відсутності доказів про понесення судових витрат відповідачем, такі у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 246, 255, 260-263, 292-297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30 грудня 2019 року.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук
