Справа № 755/14077/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2019 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 687,88 грн., - заборгованість за не обліковану електричну енергію , 9392,16 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 1 623,79 грн. - 3% річних та інфляційну складову боргу та судовий збір в розмірі 1921,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає ПАТ «ДТЕК Київські електромережі». За результатами аналізу оплат з`ясовано, що відповідач не сплачує в повному обсязі за фактичне щомісячне споживання електричної енергії. Свої зобов`язання відповідач виконує неналежно внаслідок чого станом на 01 серпня 2019 року заборгованість становить 9392,16 гривень. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 11 015,95 гривень. 03 квітня 2019 року під час перевірки працівниками позивача за адресою відповідача виявлено порушення ПКЕЕН, самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропередавальної організації після відключення 13 липня 2018 року, про що складено акт порушень № 46579. На засіданні комісії 19 вересня 2018 року було вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН відповідно до п. 3.1. Методики за формулою (3.1.). Загальна сума заборгованості складає 11 703,83 грн. та станом на 01 серпня 2019 року дана заборгованість не сплачена.

13 вересня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, конверт разом з вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 275 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі рішення позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київенерго» від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію та рішення Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про заснування товариства від 22 грудня 2017 року, було створено Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» шляхом виділення з ПАТ «Київенерго» Товариства та передачі йому частини майна, прав та обов`язків ПАТ «Київенерго».

Відповідно до п. 2.3. статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», товариство є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені ч. 13 розділу ХVІІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 13 розділу ХVІІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», є правонаступником в частині прав та обов`язків пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевим (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» затвердженого 22 грудня 2017 року, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов`язків пов`язаних із провадження діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 642 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з надання електричної енергії, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 Статуту ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», предметом діяльності товариства є постачання електричної енергії.

Відповідно до п. п. 19, 20, 21 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (які були чинними до 19 квітня 2018 року), розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку. У разі коли у власності або користуванні побутового споживача перебувають електричні мережі напругою понад 1 кВ, а засіб обліку встановлений не на межі балансової належності електричних мереж, електропостачальник проводить побутовому споживачу розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах відповідно до методики визначення технологічних втрат електричної енергії в електричних мережах, трансформаторних пунктах, які належать побутовим споживачам (населенню), затвердженої НКРЕКП. Порядок розрахунку електричної енергії в електричних мережах, трансформаторних пунктах, які належать побутовим споживачам, є додатком до договору про користування електричною енергією. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Згідно із п.п. 5.5.5. п. 5.5. Розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених 14.03.2018 року № 312 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Таким чином, враховуючи, що необхідність укладення договору на постачання електричної енергії з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» законодавцем передбачена у строк до 01 грудня 2018 року, типовий договір на поставку електроенергії, як вбачається з виписки особового рахунку, було укладено між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (правонаступником позивача) та ОСОБА_1 , відповідач, як споживач послуг з енергопостачання в період часу з липня 2017 року по серпень 2019 року, за яким було нараховано заборгованість, була зобов`язана сплачувати відповідні кошти за постачання такої електричної енергії з урахуванням показань лічильника. При цьому, відповідачем було порушено умови щодо обов`язковості сплати коштів за поставку електричної енергії, у зв`язку з чим заборгованість відповідача з липня 2017 року по серпень 2019 року.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української РСР дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, яка прийнята за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості на загальну суму 11 703,83грн., яка включає: заборгованість за необліковану електричну енергію - 687,88 грн., заборгованість за спожиту електричну енергію - 9392,16 грн., 3% річних та інфляційну складову боргу - 1 623,79 грн.., яка розрахована позивачем за період з липня 2017 року по серпень 2019 року, з урахуванням положень ст.625 Цивільного кодексу України, тому

Відповідно до п. п. 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (які були чинними до 19 квітня 2018 року), побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

У разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією. У разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії електропостачальник має право відключити лише безоблікове приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта, відключенню підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Відповідно до п.п. 5 п. 2.1. Розділу 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ 04.05.2006 N 562, методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Згідно п.п. 2.2, 2.3. Розділу 2 вказаної Методики, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (W, кВт х год), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ (Т, грн/кВт.год); за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії (W, кВт х год); доб за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕ (Д, день).

Відповідно до акту про порушення № 46579 від 08 серпня 2018 року, складеного комісією ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» у складі: електромонтера Шовнового М.О ., електромонтера Жмуренко А.С. за участю відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 , було встановлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, без дозволу електропередавальної організації після відключення.

Протоколом засідання комісії по розгляду акту про порушення № 1207 від 19 вересня 2018 року, комісією було прийнято рішення про нарахуванню відповідачу до сплати 687 гривень 8884 копійки за невраховану електроенергію внаслідок самовільного підключення до електричної мережі.

Згідно акту про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) № 46579/2 від 08 серпня 2018 року, для усунення порушень за адресою відповідача було виконано такі заходи: в помешкання припинено електропостачання.

Відповідно до розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН за актом від 08 серпня 2018 року № 46579/2, позивачем до сплати відповідачу було нараховано 687,88 гривні вартості електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем після відключення електропостачання, було здійснено самовільне підключення струмоприймача до електричної мережі енергопостачальника через прилад обліку без дозволу електропередавальної організації, враховуючи, що вказаний факт не заперечувався відповідачем, останньою було підписано акт порушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості електричної енергії, яка була не врахована енергопостачальником внаслідок такого самовільного підключення до електричної мережі.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1921 гривень 00 копійок, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затверджених 14.03.2018 року № 312 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, ст. 526, 610, 612, 625, 638, 642, 714 Цивільного кодексу України, ст. 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованість за не обліковану електричну енергію в розмірі 687,88 грн. та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 9392,16 грн. та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 3% річних та інфляційну складову боргу в розмірі 1 623,79 грн. та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/0104 філії-Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» судовий збір 1921,00 грн. та зарахувати на рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київської області ВАТ «ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.

Стягувач : ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», Код ЄДРПОУ 41946011, адреса: м. Київ, вул. Мельникова, 31.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: