Номер провадження 2-о/754/245/19

Справа №754/7162/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2019 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.,

при секретарі Моторенко К.О.,

за участю заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Печерський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту батьківства, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту батьківства.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її матір`ю є ОСОБА_3 Батьком у свідоцтві про народження за вказівкою матері записано ОСОБА_4 , хоча фактично її батьком є ОСОБА_5 .

Як зазначає заявник, її батьки почали зустрічатись у 1977 році та спочатку проживали окремо. Після її народження батьки стали проживати спільно, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась їх друга спільна дитина - її сестра ОСОБА_6 (на даний час ОСОБА_7 . У 1992 році її батьки розійшлися і вона з сестрою проживали з матір`ю. З жовтня 1996 року по березень 2005 року, а потім з серпня 2014 року вона проживала разом з батьком. ІНФОРМАЦІЯ_3 її батько ОСОБА_5 помер.

Заявник вказує на те, що після смерті батька відкрилась спадщина, однак, реалізувати свої права на спадщину як спадкоємець першої черги вона не може, оскільки дані про батька записані у її свідоцтві про народження за вказівкою матері. ОСОБА_5 з самого її народження визнавав себе її батьком, піклувався про неї, займався її вихованням та матеріальним забезпеченням. Вона також піклувалась про свого батька та доглядала його у похилому віці, оскільки він потребував допомоги, а також здійснювала його поховання.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що документально підтвердити факт батьківства неможливо, що необхідно для отримання спадщини, заявник просить задовольнити її заяву.

В судовому засіданні заявник та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримали та просили про її задоволення.

Представники заінтересованих осіб, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Від представника Двадцять першої київської державної нотаріальної контори надійшли листи, в яких просить розглянути справу в його відсутність.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників заінтересованих осіб.

Заслухавши пояснення заявника та представника заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

У відповідності до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній, і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно із ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що оскільки підстави визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Враховуючи те, що заявник народилась у 1979 році, суд застосовує до вказаних правовідносин норми Кодексу про шлюб та сім`ю, а саме норми ч. 2 ст. 53 КпШС України.

Згідно норм вказаної статті, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно ст. 55 КпШС, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис відомостей про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в цій статті, за заявою осіб, зазначених у статті 163 цього Кодексу.

Судом встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_5 , як після народження заявника, так і по день смерті, проживав з ОСОБА_1 однією сім`єю, виховував її та визнавав себе її батьком, а також проживав з нею з жовтня 1996 року по березень 2005 року, а також з серпня 2014 року по день смерті.

Вказані факти підтверджуються наявними доказами по справі, в тому числі родинними фотознімками різних періодів, а також показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , допитаних в судовому засіданні, які підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_5 разом з матір`ю заявника, а також те, що ОСОБА_5 є рідним батьком заявниці.

Дані покази, на думку суду, є послідовними, сумнівів не викликають, а тому, на думку суду, заслуговують на увагу.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що запис в графі «батько» у свідоцтві про народження ОСОБА_1 здійснено у порядку, визначеному ч. 2 ст. 55 КпШС - як « ОСОБА_4 ».

Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту батьківства ОСОБА_5 по відношенню до заявника, оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, так як необхідне їй для прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_5 . Також, в зв`язку з наведеним, наявні підстави і для внесення відповідних змін до актового запису про народження заявника.

При таких обставинах суд задовольняє заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Печерський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Горобіївка Бишівського району Київської області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м.Києва.

Внести зміни до актового запису про народження №1863 від 13.11.1979 року, складеного Печерським відділом РАЦСу м.Києва, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м.Києва, а саме записати батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Горобіївка Бишівського району Київської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року.

Суддя :