Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 753/8203/16-ц

провадження № 61-22249св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 2»,

представник позивача - Гіневська-Фареник Маргарита Олександрівна,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

третя особа - публічне акціонерне товариство «Позняки-Жил-Буд»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року у складі судді Коренюк А. М. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Заришняк Г. М., Рубан С. М., та касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» на рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» (далі - ТОВ «РАДА 2») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення у липні 2016 року позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у загальній сумі 43 609,71 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «РАДА 2» є житлово-експлуатаційною (управляючою) компанією, яка надає ОСОБА_1 зазначені послуги у будинку та прибудинковій території на АДРЕСА_1 , договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкових територій з ним не укладався. У зв`язку з тим, що відповідач не сплачує за надані йому послуги, з грудня 2012 року до червня 2016 року утворилася заборгованість у сумі 22 125,90 грн за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій та 4 810,32 грн за послуги опалення, яку позивач просив стягнути з урахуванням інфляційних втрат у сумі 15 106,97 грн та 3 % річних у сумі 1 566,52 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РАДА 2» 43 609,71 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних; 1 378,00 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач з грудня 2012 року до червня 2016 року щомісяця отримував житлово-комунальні послуги, які йому надавав позивач, за послуги сплачував нерегулярно, розмір заборгованості підтверджений, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року скасовано, стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РАДА 2» 21 184,27 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, у тому числі: 16 115,10 грн - за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з грудня 2012 року до червня 2016 року, 4 810,32 грн - за опалення; та 10 610,81 грн - інфляційні втрати, 1 049,17 грн - 3 % річних, а разом - 32 858,40 грн; у решті вимог відмовлено; стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РАДА 2» 325,85 грн відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідач не заперечував отримання відповідних послуг, які надає позивач. ТОВ «РАДА 2» з грудня 2012 року до травня 2015 року нарахувало за житлово-комунальні послуги за тарифом 4,42 грн за 1 кв. м, який не затверджено відповідно до статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», за зазначений період суд обрахував плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території затарифом 2,65 грн за 1 кв. м, за яким відповідно до укладених з ТОВ «РАДА 2» договорів про надання житлово-комунальні послуги сплачують інші власники квартир у будинку на АДРЕСА_1 ; за період з червня 2015 року до червня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 обрахована за затвердженим в установленому законом порядку тарифом. Суд відмовив у стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої та холодної води, оскільки така заборгованість погашена ОСОБА_1 протягом травня-серпня 2015 року. Також суд дійшов висновку, що оплата за житлово-комунальні послуги є грошовим зобов`язанням, що передбачає відповідальність за його прострочення відповідно до статті 625 ЦК України.

Короткий зміст касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «РАДА 2», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року скасувати та залишити в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано справу з Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2017 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року поновлено ТОВ «РАДА 2» строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року, відкрито касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.

У квітні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ТОВ «РАДА 2» не має права на нарахування та отримання плати за житлово-комунальні послуги, оскільки не є управителем або балансоутримувачем багатоквартирного будинку. Позивач не підтвердив погодження ним у встановленому законом порядку тарифу за житлового-комунальні послуги, за яким проводило розрахунок заборгованості; та складових надання житлового-комунальних послуг; ТОВ «РАДА 2» здійснювало нарахування плати за опалення за тарифом, встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31 травня 2011 року № 857, яке постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року визнано незаконним і є нечинним з моменту прийняття. На думку ОСОБА_1 , заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини.

Касаційна скарга ТОВ «РАДА 2» мотивована тим, що визначений судом тариф 2,65 грн за 1 кв. м не відповідає фактичним витратам позивача з обслуговування багатоквартирного будинку; існування такого тарифу обумовлене домовленістю з окремими власниками квартир багатоквартирного житлового будинку, з якими укладалися договори про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкової території.

Заперечень (відзивів) на касаційні скарги від учасників справи не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

ТОВ «РАДА 2» є експлуатуючою організацією, яка надає послуги утримання та експлуатаційне обслуговування будинку і прибудинкової території на АДРЕСА_1 .

01 квітня 2012 року ТОВ «РАДА 2» затверджено складові тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, розраховані згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, відповідно до яких тариф за послуги становить 4,42 грн за кв. м.

24 квітня 2014 року адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 36/01-р/к у справі № 13-01/02.14, яким, зокрема, визнала дії ТОВ «РАДА 2» щодо нарахування власникам (наймачам) квартир у будинку на АДРЕСА_1 плати за надання послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкову територію за тарифом, який не встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) для будинку, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; зобов`язано ТОВ «РАДА 2» припинити зазначене порушення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначалося Законом Українивід 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», чиннім на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон 1875-IV), статтею 1 якого передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 13 Закону № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Cпоживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 1875-IV).

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувалися ними. При цьому, відсутність письмово оформленого договору з постачальником не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Оскільки ТОВ «РАДА 2» з листопада 2011 року надавало ОСОБА_1 послуги з утримання будинку та прибудинкової території, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у ОСОБА_1 як споживача виникло зобов`язання сплачувати житлово-комунальні послуги.

При ухваленні нового рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що за період з грудня 2012 року до травня 2015 року тариф за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на АДРЕСА_1 становив 2,65 грн за кв. м; з червня 2015 року до червня 2016 року - згідно з тарифом, встановленим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради тарифом.

З огляду на статтю 400 ЦПК України Верховний Суд не може переоцінювати докази та встановлювати нові обставини, тому доводи касаційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ «РАДА 2» щодо тарифу, за яким мали нараховуватися послуги з утримання будинку та прибудинкової території, є неприйнятними, зазначені обставини були встановлені в рішенні суду апеляційної інстанції.

Крім того, порядок формування тарифів на утримання будинку та прибудинкової на АДРЕСА_1 не було предметом цього судового розгляду.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо нарахування плати за опалення за нечинним тарифом також зводяться до переоцінки обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).

Твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що ТОВ «РАДА 2» не є експлуатуючою організацією у будинку на АДРЕСА_1 , були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, які зокрема встановили, що антимонопольним органом у своєму рішенні від 24 квітня 2014 року встановлено домінуюче (монопольне) становище ТОВ «РАДА 2» щодо надання послуг з утримання будинків і споруд у житловому будинку на АДРЕСА_1 та порушення ним економічної конкуренції.

Верховний Суд вважає неприйнятними доводи касаційної скарги ОСОБА_1 стосовно непогодження з ним порядку та складових надання житлово-комунальних послуг, оскільки законність нарахування плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, послуги опалення відповідач у встановленому законом порядку не оспорював.

Між тим, обов`язок споживача сплачувати за отримані послуги прямо передбачений у пункті 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV, тому факт відсутності письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати послуг у повному обсязі.

Оскільки на правовідносини сторін як грошове зобов`язання поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, тому доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, є безпідставними.

Щодо строків позовної давності

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до винесення судом першої інстанції рішення по суті заявив про застосування позовної давності.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України)

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Зобов`язання, що виникають зі сплати житлово-комунальних послуги, визначені щомісячними платежами, тому з огляду на частину п`яту статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) боржником обов`язку з внесення платежів й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Задовольняючи частково позов та стягуючи заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з грудня 2012 року до червня 2016 року, суд апеляційної інстанції не врахував, що період, за який ТОВ «РАДА 2» має право стягнути заборгованість, визначається строком позовної давності (статтею 257 ЦК України), оскільки відповідач до винесення судом першої інстанції рішення по суті спору подав заяву відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України.

Підстави, передбаченої статтею 264 ЦПК України, для переривання строку позовної давності судами першої та апеляційної інстанцій у справі не встановлено.

ТОВ «РАДА 2» звернулося до суду з цим позовом 27 квітня 2016 року, тому його вимоги підлягають задоволенню в межах строків позовної давності, за період з травня 2013 року до червня 2016 року з ОСОБА_1 на користь відповідача підлягає стягненню заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 14 615,20 грн, заборгованість за послуги опалення у розмірі 2 504,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 800,69 грн, 3 % річних у розмірі 793,00 грн, всього: 25 712,98 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (стаття 412 ЦПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України). справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, то рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року слід змінити, зменшити суму заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - до 14 615,20 грн, заборгованості за послуги опалення - до 2 504,78 грн, інфляційні втрати - до 7 800,69 грн, 3 % річних - до 793,00 грн, всього: 25 712,98 грн.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «РАДА 2» сплатило судовий збір у розмірі 1 378,00 грн, за подання касаційної скарги - 1 653,60 грн.

ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 1 515,80 грн, за подання касаційної скарги - 1 653,60 грн

З огляду на висновок Верховного Суду щодо зміни рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року, з урахуванням часткового задоволення позову (на 59%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РАДА 2» підлягають стягненню витрати, пов`язані з розглядом справи у судах першої та касаційної інстанцій, у розмірі 1 788,64 грн; з ТОВ «РАДА 2» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, пов`язані з розглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій, у розмірі 1 299,45 грн. З огляду на частину десяту статті 141 ЦПК України, у зв`язку з покладенням витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, на обидві сторони, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РАДА 2» підлягає стягненню різниця витрат у розмірі 489,19 грн.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року змінити.

Зменшити суму заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2», до 14 615,20 грн, заборгованості за послуги опалення - до 2 504,78 грн, інфляційні втрати - до 7 800,69 грн, 3 % річних - до 793,00 грн, всього: 25 712,98 грн.

Зменшити суму витрат, пов`язаних з розглядом справи у судах, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2», до 489,19 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик