ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2019 року

Київ

справа №120/891/19-а

адміністративне провадження №К/9901/22933/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С.Г.,

суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янка" до департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амаст" про визнання протиправними та скасування рішень, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янка" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 (головуючий суддя - Крапівницька Н. Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019 (головуючий суддя Матохнюк Д. Б., судді: Боровицький О. А., Шидловський В. Б.),

В С Т А Н О В И В:

I. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2019 року Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янка" (далі - МП ТОВ "Слов`янка", позивач) звернулося з позовом до департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни (далі - департамент, приватний нотаріус відповідно, відповідачі), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амаст" (далі - ТОВ "Амаст"), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Левчук Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2016 №29948740; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2016 №30628233 (далі - спірні рішення).

2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, МП ТОВ "Слов`янка" наполягало на тому, що ТОВ "Амаст" незаконно та на підставі підроблених документів заволоділо нерухомим майном, яке належало позивачу, а тому вважає спірні рішення протиправними.

II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2019, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019, провадження у справі закрито та роз`яснено, що даний спір належить вирішувати судам господарської юрисдикції.

4. Ухвалюючи такі судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини виникли між двома юридичними особами з приводу реалізації ними права власності на нерухоме майно, а тому такий спір не є публічно - правовим, а дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки, зважаючи, зокрема, на суб`єктний склад її учасників, подана МП ТОВ "Слов`янка" позовна заява підпадає під юрисдикцію господарських судів.

III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, в якій останній, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. В обґрунтуванні касаційної скарги позивач наводить аргументи стосовно помилковості, на його думку, висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо неналежності розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства, позаяк вважає, що, з огляду на правову природу і суть спірних правовідносин, суб`єктний склад їх учасників, а також предмет цього спору, такий підпадає під юрисдикцію саме адміністративних судів.

7. До Верховного Суду надійшов відзив департаменту на касаційну скаргу позивача, в якому висловлені заперечення проти її доводів та вимог з посиланням на те, що даний спір, на переконання відповідача, не є публічно - правовим, а відтак не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, на що правильно вказали й суди попередніх інстанцій.

IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

8. До Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

10. Після проведення підготовчих дій в порядку, встановленому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 постановлено провести касаційний розгляд справи з 21.12.2019.

V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради Левчук І. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2016 №29948740.

12. Також, 26.07.2016 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30628233, яким зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 367,1 кв.м по вул. Хмельницьке шосе, 53, м. Вінниця за ТОВ "Амаст", попереднім власником якого є МП ТОВ «Слов`янка».

13. Не погоджуючись із такими рішеннями відповідачів та посилаючись на незаконність переходу права власності на вищезгадане нерухоме майно, яке, за твердженнями позивача відбулось на підставі підроблених документів, МП ТОВ «Слов`янка» звернулось до суду з даним позовом.

VI. Позиція Верховного Суду

14. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

15. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

17. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. За визначенням частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

19. У розумінні цієї ж статті адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ, а адміністративним судочинством визнається діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

20. В свою чергу, за приписами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

21. Статтею ж 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, окрім іншого, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

22. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

23. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

24. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

25. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

26. Так, за змістом пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла станом на час звернення до суду з цим позовом (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

27. З встановлених судами обставин цієї справи випливає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача з спірними рішеннями, які, на його думку, не відповідають вимогам законодавства, оскільки відповідачі, здійснюючи державну реєстрацію переходу (припинення прав) на нерухоме майно, не пересвідчились у наявності підстав для цього, зокрема, належним чином не перевірили документи, подані для проведення такої реєстрації, які, як виявилось згодом, були підроблені.

28. Відтак, для вирішення даного спору в межах правовідносин, які виникли між учасниками цієї справи, насамперед, належить з`ясувати наявність підстав для набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, яке належало позивачу й було об`єктом реєстрації у спірних рішеннях, тобто вирішити спір про право, що, однак, виходить за межі компетенції адміністративного суду і встановлених у частині третій статті 2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) критеріїв перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

29. Колегія суддів враховує й правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 (справа №807/137/18), де остання, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відступила від висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 у справах №817/567/16 та №826/9928/15, від 10.04.2018 у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 у справі №04/20728/14, від 12.06.2018 у справі №823/378/16, від 13.06.2018 у справах №820/2675/17 та №803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

30. У вказаному рішенні Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на нерухоме майно не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою. Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

31. Беручи до уваги наведене, ураховуючи суть спірних правовідносин, їх правову природу й склад учасників, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що даний спір не є публічно-правовим, а відтак не належить до юрисдикції адміністративних судів, й це виключає розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.

32. Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційних скарг у відповідності з встановленим КАС України обсягом повноважень суду касаційної інстанції, в контексті встановлених судами обставин цієї справи, не виявив порушень судами норм процесуального права, а відтак не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

33. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янка" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С. Г. Стеценко,

А. І. Рибачук,

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду