ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2019 року

Київ

справа №580/988/19

адміністративне провадження №К/9901/19556/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у складі судді Гарань С.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (головуючий), Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О. у справі №580/988/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ЧОВК), в якому просив:

1.1.визнати протиправним та скасувати рішення МОУ (пункт 42 протоколу №3 від 11.01.2019), яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

1.2.зобов`язати МОУ призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до статті 16 Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975) і здійснити її виплату.

2.Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2019, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3.Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

3.1. ОСОБА_1 в період з 04.12.1984 по 23.12.1986 проходив дійсну військову строкову службу. Відповідно до даних зазначених у військовому квитку, серії НОМЕР_1 від 16.10.1984, позивач з 10.05.1986 по 01.08.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1) та відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 .

3.2.Згідно з листом Центрального архіву МОУ від 12.02.1997 №51/1/844, ОСОБА_1 проходив військову службу з 04.12.1984 по 23.12.1986 у складі в/ч НОМЕР_3 та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС терміном 84 доби.

3.3.З висновку обласної спец ВКК №647 від 23.11.1992 по встановленню причинного зв`язку захворювання з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, вбачається, що захворювання ОСОБА_1 , пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

3.4.Як зазначено у витязі з акту огляду обласної МСЕК №2 м. Черкаси серія 2-18 АД №177907, за наслідками проведення первинного огляду, 15.01.1997 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності до 01.02.2000, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

3.5.Довідкою обласної МСЕК №2 м. Черкаси серія 4 ЧК №058983 від 23.05.2005 підтверджується, що за наслідками проведення повторного огляду позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

3.6.З довідки до акту огляду обласної МСЕК №2 м. Черкаси серії 12 ААА №875296 від 22.11.2017 слідує, що за наслідками проведення повторного огляду, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

3.7.26.12.2017 управлінням соціального захисту населення Смілянської РДА, ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_4 , відповідно до якого, позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни.

3.8.За наслідками розгляду поданої позивачем заяви і документів комісією МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене пунктом 8 протоколу №31 від 23.03.2018 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

3.9.Не погоджуючись із вказаним рішенням, викладеним у протоколі №31, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі №823/1699/18 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково:

-визнано протиправним і скасовано рішення МОУ (пункт 8 протоколу №31 від 23.03.2018) про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

-зобов`язано МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до Закон №2011-XII, Порядку №975 з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено.

3.10.За наслідками повторного розгляду заяви позивача комісією МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом №3 від 11.01.2019, яким на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №823/1699/18, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги з тих підстав, що відповідно до вимог пункту 6 частини 2 статті 16 Закон №2011-XII та підпункту 3 пункту 6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. Проте, інвалідність заявника встановлена у понад тримісячний термін.

4.Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини між сторонами вже були вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, а тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5.Позивачем подано касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5.1.Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. Зокрема, скаржник посилається на те, що внаслідок повторної відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, були порушені його права. Наголошує, що за приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №823/1699/18, яка набрала законної сили, з приводу наявності підстав для призначення і виплати позивачу такої допомоги, повинні були враховуватись судами при розгляді даної справи. Також вказує, що норми пункту 6 частини 2 статті 16 Закон №2011-XII надають право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги у відповідному розмірі.

6.Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6.1.На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7.При розгляді касаційної скарги колегія суддів враховує норми частин 1-2 статті 341 КАС України, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

9.Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

10.Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

11.Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що процесуальне законодавство визначає наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

12.Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 наголошував, що дані норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

13.Крім того, наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

14.Стаття 129-1 Конституції України гарантує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

15.Відтак, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

16.У зв`язку з цим, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб`єкта владних повноважень, а невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

17.Отже, суди попередніх інстанцій повинні були з`ясувати, чи були оскаржувані дії відповідача пов`язані з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.

18.Колегія суддів касаційного суду, проаналізувавши предмет та підстави заявленого позову, зазначає, що за змістом оспорюваного позивачем в межах цієї адміністративної справи рішення МОУ, оформленого пунктом 42 протоколу №3 від 11.01.2019, причиною для відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги вказано те, що інвалідність позивача встановлена понад тримісячний термін.

19.Натомість, як вбачається з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №823/1699/18, в оскаржуваному в межах даної адміністративної справи рішенні МОУ, оформленому пунктом 8 протоколу №31 від 23.03.2018, причиною для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги вказано те, що зміна його групи інвалідності відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

20.Тобто, за своєю суттю, як предмет, так і підстави позову, заявленого в межах цієї справи відрізняється від тих, що заявлені в межах справи №823/1699/18, адже в основу для прийняття оспорюваних рішень були покладені різні за своїм змістом висновки відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

21.Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №823/1699/18 МОУ було зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до Закон №2011-XII, Порядку №975 з урахуванням висновків суду.

22.Як зазначено безпосередньо судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №823/1699/18 є такою, що виконана у спосіб, визначений судовим рішенням.

23.У той же час, в межах даного позову позивач просить зобов`язати МОУ призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у відповідності до статті 16 Закону №2011-XII і Порядку №975.

24.Таким чином, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту свого порушеного права не є одним із встановлених статтею 383 КАС України способом судового контролю за виконанням судового рішення.

25.Суди попередніх інстанцій, при прийнятті оскаржуваних судових рішень не з`ясовували обставин, на які сторони посилаються на обґрунтування своїх вимог і заперечень та не здійснили їх перевірки дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.

26.Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) гарантує особі право на справедливий судовий розгляд, який забезпечується, у тому числі, шляхом з`ясування судами усіх обставин справи та обґрунтованості судових рішень.

27.Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголосив, що "<...> згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. <...> Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (пункт 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010).

28.Також, в силу приписів частин 1-4 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

29.За змістом частини 4 статті 246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначається, в тому числі, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову (пункт 3).

30.Проте, оскаржувані рішення судів попередніх інстанції не містять висновків за наслідками оцінки аргументів сторін, що унеможливлює здійснення судом касаційної інстанції перевірки правильності застосування ними норм матеріального права під час розгляду справи по суті заявленого спору.

31.Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

32.За приписами частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

33.З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі №580/988/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - скасувати і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції..

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддяШарапа В.М.

СуддіКравчук В.М.

Чиркін С.М.