ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р.

м. Харків

Справа № 922/1958/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом

Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А)

до

1. Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243), 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412), 3. Фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), 4. Фізичної особи - підприємця Одарюк Максима Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про

визнання незаконним та скасування частини рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення майна

за участю представників учасників справи:

прокурора - Маматова М.О., службове посвідчення №053711 від 03.09.2019;

1-го відповідача - Цуварева О.Ф., довіреність №08-21/195/2-19 від 21.01.2019;

2-го відповідача - Романенко Т.М., довіреність №2780 від 25.03.2019;

3-го відповідача - адвоката Гринько К.В., договір про надання правової допомоги від 04.07.2019, ордер серії ХВ № 000025 від 19.07.2019;

4-го відповідача - адвоката Гринько К.В., договір про надання правової допомоги від 04.07.2019, ордер серії ХВ № 000026 від 19.07.2019;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (відповідач - 1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач - 2), фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни (відповідач - 3), фізичної особи - підприємця Одарюк Максима Павловича (відповідач - 4) про визнання незаконним та скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме, п. 24, 51, 59 додатку до рішення, визнання недійсним договору №5487-В-С від 07.07.2017 купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 5, 10, 11 загальною площею 62,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БН-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Сумська, будинок 81, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною, визнання недійсним договору №5488-В-С від 07.07.2017 купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 7-:-9 загальною площею 8,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БН-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вулиця АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 81, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною, визнання недійсним договору №5509-В-С від 02.11.2017 купівлі - продажу рухомого майна - літній майданчик загальною площею 120,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною, зобов`язання ФО-П Одарюк Тетяну Миколаївну повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 5, 10, 11, вартістю 390 600 грн., загальною площею 62,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1" та рухоме майно - літній майданчик, вартістю 437 760 грн., загальною площею 120,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків АДРЕСА_4 вул АДРЕСА_2 81, витребування у фізичної особи-підприємця Одарюка Максима Павловича на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху № 7-:-9 загальною площею 8,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1", вартістю 52 320 грн., розташованій за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2019 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1958/19. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "23" липня 2019 року о 11:00.

22.07.2019 від представника 3-го та 4-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№ 17704, вх.17706, в якому 3-ий та 4-ий відповідач проти позову заперечує та просять у його задоволенні відмовити, зазначили, що 3-й відповідач був орендарем спірного майна з 2012 року, жодних суперечок з боку орендодавця не має, отже оскільки власником вказаного майна є Харківська міська рада, рішенням останньої було запропоновано відчудження об`єкту нерухомості, що знаходилося в оренді у 3-го відповідача, висновками про вартість майна була встановлена ринкова вартість об`єктів, що знаходилися в оренді у 3-го відповідача та у подальшому були укладені договори купівлі - продажу приміщень, розрахунки за вказаними договорами були проведені належним чином. Таким чином, відповідачі зазначають, що при прийнятті рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" Харківська міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012 - 2016 роки. Крім того, зазначають, що необхідною умовою для визнання недійсним договору, як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків. Наявність такого наміру у сторін означає, що вони усвідомлювали протиправність укладення такого договору і суперечність його мети інтересам держави, однак прокурором вказаних обставин не доведено.

22.07.2019 до господарського суду Харківської області від представника Харківської міської ради (1-ий відповідач) надійшла заява про зупинення провадження у справі № 922/1958/19 (вх. № 17720) до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом розгляду у вказаній справі є питання щодо неоднакового застосування судами статті 23 Закону України "Про прокуратуру". 1-ий відповідач зазначив, що при зверненні до суду із даним позовом прокурором у порушення вимог чинного законодавства не визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та в порушення ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не повідомив Харківську міську раду (суб`єкта владних повноважень) про звернення з даним позовом до суду.

Також, 22.07.2019 до господарського суду Харківської області від представника фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни (3-ій відповідач) надійшла заява про зупинення провадження у справі № 922/1958/19 (вх. № 17720) до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 23.07.2019 представник першого та третього відповідачів просили суд задовольнити подану заяву та зупинити провадження у справі; прокурор залишив заяви 1-го та 3-го відповідачів на розсуд суду; представник четвертого відповідача підтримав заяви про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2019 у справі №922/1958/19 клопотання 1-го відповідача та 3-го відповідача про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 922/1958/19 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 587/430/16-ц.

30.09.2019 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання Харківської місцевої прокуратури №1 про поновлення провадження (в порядку ст. 230 ГПК України) за вх.№23346, в якій прокурор просив провадження у справі поновити та повідомив суд проте, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 справу № 587/430/16-ц розглянуто, касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області задоволено, ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14.09.2017 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судом встановлено, що постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2019 провадження у справі № 922/1958/19 поновлено. Підготовче засідання призначено на "22" жовтня 2019 року о 10:30.

18.10.2019 до господарського суду Харківської області від 1-го відповідача у справі (Харківська міська рада) надійшов відзив на позовну заяву (вх.№25034 від 18.10.2019), в якому 1-ий відповідач заперечує проти позову, а також просить суд поновити строк для надання відзиву. В обґрунтування заперечень 1-ий відповідач зазначає проте, що при прийнятті оспорюваного прокурором рішення Харківської міської ради, остання діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012 - 2016 роки; першим відповідачем дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесій ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів рішення було прийнято. При цьому, в даному випадку сторони оспорюваних прокурором договорів купівлі-продажу уклали правочини при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому їх прояву, тому посилання прокурора на те, що спірні правочини не відповідають ст. 203 Цивільного кодексу України не підтверджується належними та допустимими доказами.

18.10.2019 до господарського суду Харківської області від 2-го відповідача у справі (Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради) надійшов відзив на позовну заяву (вх.№25036 від 18.10.2019), в якому 2-ий відповідач заперечує проти позову, та також просить суд поновити строк для надання відзиву. В обґрунтування заперечень 2-ий відповідач зазначає проте, що спірні нежитлові приміщення були включені до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.04.2012 «Про комунальну власність міста», а отже єдиним законним власником цього майна була Харківська міська рада, яка 26.10.2016 і прийняла рішення №412/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова». Вказане рішення прийнято на черговій сесії, яка була правомочною. Також, 2-ий відповідач зазначив, що 3-ий відповідач був орендарем спірного майна з 06.08.2012 за договором оренди, що укладений між 2-им та 3-ім відповідачами. До вказаного договору оренди сторони вносили зміни за додатковою угодою №1 від 29.10.2012. У вказаній додатковій угоді сторони внесли зміни зокрема до п. 5.6. договору оренди та визначили переважне право орендаря, який належно виконує свої обов`язки, перед іншими особами на викуп об`єкта оренди у разі його продажу. Також зазначає, що позивачем не доведено прийняття рішення з порушенням вимог законодавства України або з перевищенням компетенції. Так, орган приватизації вправі самостійно визначати спосіб приватизації, що узгоджується з позицією Конституційного Суду України, викладеною у п. 5 рішення від 13.12.2000 №4-рп/2000 у справі №1-16/2000, в якому зазначено, що доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, окрім випадків, визначених законом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання 1-го відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено Харківській міській раді пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.10.2019. Прийнято до розгляду відзив на позовну заяву Харківської міської ради за вх.№25034 від 18.10.2019. Відмовлено у задоволенні клопотання 2-го відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.10.2019. Прийнято до розгляду відзив на позовну заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за вх.№25036 від 18.10.2019.

Також, 22.07.2019 до суду надійшло клопотання представника фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни (3-ій відповідач) про залишення позову без розгляду (вх. № 14040). В обґрунтування вказаного клопотання 3-ій відповідач посилається на те, що прокурором не надано доказів звернення до органу, який представляє інтереси держави та підтвердження, що цей орган погодився на таке представництво, отже вбачаються підстави для залишення позову без розгляду згідно п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не мала процесуальної дієздатності.

21.10.2019 до господарського суду Харківської області надійшла заява 1-го відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№22298). В обґрунтування поданої заяви 1-ий відповідач посилається на те, що підставою для представництва прокурором інтересів в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, направлення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені. Проте, прокурором у даній справі підстав для представництва в суді інтересів Держави не підтверджено, та не надано доказів звернення до Харківської міської ради у період з 2018-2019 роки із повідомленням про намір звернення до суду із позовом про визнання незаконним та скасування частини рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів купівлі - продажу та повернення майна, що є предметом позову у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№17709 від 22.07.2019. Відмовлено у задоволенні клопотання Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№25242 від 21.10.2019. Підготовче засідання відкладено на "05" листопада 2019 р. о 11:20.

25.10.2019 до господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзиви відповідачів прокурора за вх.№25708. До відповіді на відзиви відповідачів за прокурором надано докази надсилання зазначеної відповіді на відзив на адресу учасників справи та судом встановлено, що вона подана у строк визначений судом, а тому судом прийнято відповідь на відзив відповідачів за вх.№25708 від 25.10.2019. У відповіді на відзиви на позов прокурор підтримує свою правову позицію, викладену у позовній заяві.

04.11.2019 до господарського суду Харківської області надійшли заперечення 1-го відповідача, надані у порядку ст. 167 ГПК України за вх.№26522. До заперечень у порядку ст. 167 ГПК України 1-им відповідачем надані докази надсилання вказаних заперечень на адреси учасників справи та судом встановлено, що вони подані у строк визначений судом, а тому судом прийняті заперечення 1-го відповідача. У запереченнях 1-ий відповідач не погоджується з доводами прокурора, викладеними у позовній заяві та відповіді на відзив та підтримує свою правову позицію, яка викладена у відзиві на позов.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на "12" листопада 2019 року о 12:40.

В підготовчому засіданні 12.11.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 12.11.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03 грудня 2019 року о 12:10 год.

На стадії розгляду справи по суті 03.12.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 03.12.2019 про оголошення перерви до 17 грудня 2019 року о 12:10 год.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник 1-го відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Присутній представник 2-го відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Присутній представник 3-го відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Присутній представник 4-го відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд встановив наступне.

06.08.2012 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі Управління) та ФОП Одарюк Тетяною Миколаївною (далі орендар) укладено договір оренди № 4942 (далі - Договір).

Додатковою угодою № 1 від 29.10.2012 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) та майна № 4942 від 06.08.2012 викладено в новій редакції.

Згідно з п.1.1. договору оренди № 4942 від 06.08.2012 в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.10.2012 Управління, як орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 71,2 кв.м., та літній майданчик площею 120,5 кв.м., далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. «БП-1».

За Актом прийому-передачі від 29.10.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлову будівлю загальною площею 71,2 кв.м., та літній майданчик площею 120,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. «БП-1».

У п. 5.6. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.10.2012 сторони договору оренди передбачили право орендаря на викуп об`єкта оренди, зокрема визначили, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Згідно з ч.1 ст. 289 Господарського кодексу України орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отож, за змістом п. 5.6. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.10.2012 переважне право перед іншими особами на викуп об`єкта оренди орендар має за умови належного виконання своїх обов`язків за вказаним договором оренди, у зв`язку з чим суд вважає, що для правильного вирішення даного спору має значення з`ясування того, чи належно виконував свої обов`язки орендар, чи не втратив він переважне право перед іншими особами на викуп об`єкта оренди внаслідок неналежного виконання свої обов`язків за договором оренди.

Позов прокурора не грунтується на тому, що ФОП Одарюк Тетяна Миколаївна не належно виконувала свої обов`язки за договором оренди, матеріали справи також не містять таких доказів, вказаний договір оренди є дійсним в силу презумпції правомірності правочину згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України.

Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

Згідно з п. 24 додатку до вищевказаного рішення Харківської міської ради вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади шляхом викупу ФОП Одарюк Т.М.: нежитлового приміщення першого поверху нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. "БП-1", загальною площею 8,4 кв.м.

Згідно з п. 51 додатку до вищевказаного рішення Харківської міської ради вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади шляхом викупу ФОП Одарюк Т.М.: нежитлового приміщення першого поверху нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Харків, вул. АДРЕСА_2 , літ. "БП-1", загальною площею 62,8 кв.м.

Згідно з п. 59 додатку до вищевказаного рішення Харківської міської ради вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади шляхом викупу ФОП Одарюк Т.М.: майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. "бп", загальною площею 120,5 кв.м.

На виконання вищевказаного рішення Харківської міської ради Управлінням комунального майна та приватизації наказом від 22.11.2016 за №208 «Про проведення оцінки та інвентаризації майна за адресою: Харків, вул. Сумська, 81, літ. «БП-1» з метою визначення вартості майна для приватизації шляхом викупу»: призначено дату оцінки та інвентаризації - 30.11.2016; доручено суб`єкту оціночної діяльності ФОП Буйницькому М.В. проведення оцінки вартості майна, нежитлових приміщень літ. «БП-1», що знаходиться в оренді фізичної особи - підприємця.

Суб`єктом оціночної діяльності ФОП Буйницьким М.В. на виконання наказу Управління комунального майна та приватизації від 22.11.2016 за №208 «Про проведення оцінки та інвентаризації майна за адресою: Харків, вул. Сумська, 81, літ. «БП-1» з метою визначення вартості майна для приватизації шляхом викупу» було проведено обстеження нежитлових приміщень 1-го поверху нежитлової будівлі загальною площею 62,8 кв.м. за адресою: м. Харків, Сумська, 81 станом на 30.11.2016.

Відповідно до ст.ст. 4, 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" при проведенні оцінки майна, якщо зазначена оцінка затверджується уповноваженим органом місцевого самоврядування, проводиться обов`язкове рецензування звіту, яке полягає в критичному розгляді та наданні висновків щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур вимогам нормативно-правових актів.

12.12.2016 проведено рецензування звіту про оцінку майна: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81 літ. "БП-1" рецензентом оцінювачем Белихом Б.М. (посвідчення про підвищення кваліфікації МФ № 002 - ПК від 26.03.2015). Згідно з висновком рецензента: звіт представлений суб`єктом оціночної діяльності Буйницьким М.В., зареєстрованим в державному реєстрі оцінювачів, свідоцтво про реєстрацію №6239 від 31.01.2008, виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно із метою оцінки — визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу.

Ринкова вартість зазначеного об`єкта нежитлових приміщень 1-го поверху нежитлової будівлі загальною площею 62,8 кв.м. за адресою: м. Харків, Сумська, 81 складає 325 500 грн. без урахування ПДВ. Висновок затверджено 12.01.2017.

07.07.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і ФОП Одарюк Т.М. укладено договір купівлі-продажу № 5487-В-С щодо передачі останній у власність нежитлових приміщень 1-го поверху №1, 5, 10, 11 загальною площею 62,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1", розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

Договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1582.

Відповідно до акту № 5487-В-С нежитлові приміщення передані ФОП Одарюк Т.М.

Також, на виконання вищевказаного рішення Харківської міської ради та наказу №208 від 22.11.2016 Управління комунального майна та приватизації суб`єктом оціночної діяльності ФОП Буйницьким М.В. проведено оцінку вартості майна, нежитлових приміщень літ. «БП-1», загальною площею 8,4 кв.м. за адресою: м. Харків, Сумська, 81 станом на 30.11.2016.

12.12.2016 проведено рецензування звіту про оцінку майна: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81 літ. "БП-1" рецензентом оцінювачем Белихом Б.М. (посвідчення про підвищення кваліфікації МФ № 002 - ПК від 26.03.2015). Згідно з висновком рецензента: звіт представлений суб`єктом оціночної діяльності Буйницьким М.В. зареєстрованим в державному реєстрі оцінювачів, свідоцтво про реєстрацію №6239 від 31.01.2008, виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно із метою оцінки — визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу.

Ринкова вартість зазначеного об`єкта, а саме: нежитлових приміщень літ. «БП-1», загальною площею 8,4 кв.м. за адресою: м. Харків, Сумська, 81 складає 43 600 грн. без урахування ПДВ. Звіт затверджено 12.01.2017.

07.07.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і ФОП Одарюк Т.М. укладено договір купівлі-продажу № 5488-В-С, щодо передачі останній нежитлових приміщень 1-го поверху №7-;-9 загальною площею 8,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1", розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . 81.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1586. Відповідно до акту № 5488-В-С нежитлові приміщення передані ФОП Одарюк Т.М.

Також, на виконання вищевказаного рішення Харківської міської ради та наказу №208 від 22.11.2016 Управління комунального майна та приватизації суб`єктом оціночної діяльності ФОП Буйницьким М.В. проведено оцінку вартості майна, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81 станом на 30.11.2016.

12.12.2016 проведено рецензування звіту про оцінку майна: що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81 рецензентом оцінювачем Белихом Б.М. (посвідчення про підвищення кваліфікації МФ № 002 - ПК від 26.03.2015). Згідно з висновком рецензента: звіт представлений суб`єктом оціночної діяльності Буйницьким М.В. зареєстрованим в державному реєстрі оцінювачів, свідоцтво про реєстрацію №6239 від 31.01.2008, виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно із метою оцінки — визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу.

Ринкова вартість зазначеного об`єкта, майна, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул Сумська, 81 складає 364 000 грн. без урахування ПДВ. Висновок затверджено 12.01.2017.

22.11.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і ФОП Одарюк Т.М. укладено договір купівлі-продажу № 5509-В-С щодо передачі останній майна - літнього майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 81.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 14771. Відповідно до акту № 5509-В-С нежитлові приміщення передані ФОП Одарюк Т.М.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор наполягає на тому, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь які відомості про такі поліпшення відсутні. А отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Прокурор вважає, що обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади.

Вважаючи, що під час прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, в процесі здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладання спірних договорів купівлі-продажу відповідачами були порушені вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012 - 2016 роки, Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова, прокурор звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Харківської області, в якій просить: визнати незаконним та скасувати рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме, п. 24, 51, 59 додатку до рішення; визнати недійсними договори купівлі-продажу: №5487-В-С від 07.07.2017; №5488-В-С від 07.07.2017; №5509-В-С від 02.11.2017; що укладені між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Одарюк Т.М. Також, прокурор просить зобов`язати 3-го відповідача ФОП Одарюк Т.М. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 5, 10, 11, вартістю 390 600 грн., загальною площею 62,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1" та рухоме майно - літній майданчик, вартістю 437 760 грн., загальною площею 120,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81.

Крім того, прокурор просить витребувати у фізичної особи-підприємця Одарюка Максима Павловича на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 7-:-9 загальною площею 8,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1", вартістю 52 320 грн., розташованій за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, оскільки як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 19.06.2019 майно, що придбане ФОП Одарюк Т.М. за договором купівлі - продажу №5488-В-С від 07.07.2019, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №7-;-9 загальною площею 8,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 81 зареєстроване за ФОП Одарюк М.П. (4-ий відповідач) на підставі договору дарування від 24.05.2018.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування України” (далі-Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування України” право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування України” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування України” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про місцеве самоврядування України” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Згідно з ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування України” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом.

У відповідності до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування України” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Як зазначено у відзивах відповідачів на позовну заяву, на виконання рішення 15 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 15.04.2012 № 711/12 «Про комунальну власність м. Харкова» нежитлову будівлю літ. «БП-1» загальною площею 71,2 кв.м та літній майданчик, площею 120,5 кв.м по вул. Сумській, 81 у складі комплексної реконструкції Центрального парку культури та відпочинку ім. М.Горького (І пусковий комплекс) було прийнято від Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Відповідно до розпорядження Харківського міського голови від 11.06.2012 №2489 виконавчим комітетом Харківської міської ради видано свідоцтво про право власності від 11.06.2012 на нежитлові будівлі літ. «БП-1» загальною площею 71,2 кв.м. та зареєстровано об`єкт нерухомості за територіальною громадою м. Харкова на праві комунальної власності.

Від комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку Імені М. Горького» розпорядженням № 2429 від 29.10.2012 було передано на облік Управлінню нежитлову будівлю літ. «БП-1» загальною площею 71,2 кв.м та літній майданчик площею 120,5 кв. м за вказаною адресою.

Як вищевстановлено судом 06.08.2012 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління) та ФОП Одарюк Тетяною Миколаївною укладено договір оренди № 4942 (далі - Договір) щодо оренди нежитлової будівлі загальною площею 71,2 кв.м., та літній майданчик площею 120,5 кв.м. розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. «БП-1», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Додатковою угодою № 1 від 29.10.2012 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) та майна № 4942 від 06.08.2012 договір оренди викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 5.6. Договору сторони цього договору передбачили, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Вказаний пункт відповідав положенням чинного на час укладення договору оренди законодавству України, він є дійсним в силу ст. 204 ЦК України.

За приписами частини 1 статті 289 Господарського кодексу України орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Також, як вище встановлено судом рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єкта комунальної власності територіальної громади м Харкова" вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

Згідно з п. 24 додатку до рішення нежитлові приміщення першого поверху нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. "БП-1", загальною площею 8,4 кв.м. підлягали приватизації шляхом викупу ФОП Одарюк Т.М.

Згідно з п. 51 додатку до рішення нежитлові приміщення першого поверху нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. "БП-1", загальною площею 62,8 кв.м. підлягали приватизації шляхом викупу ФОП Одарюк Т.М.

Згідно з п. 59 додатку до рішення майно розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. "бп", загальною площею 120,5 кв.м. підлягало приватизації шляхом викупу ФОП Одарюк Т.М.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладання договорів купівлі - продажу власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 1,5,10,11 загальною площею 62,8 кв.м., та нежитлових приміщень 1-го поверху № 7-:-9 загальною площею 8,4 кв.м., в нежитловій будівлі літ. «БП-1», які розташовані за адресою м. Харків, вул. Сумська, 81, була територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Отже, власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 1,5,10,11 загальною площею 62,8 кв.м., та нежитлових приміщень 1-го поверху № 7-:-9 загальною площею 8,4 кв.м., в нежитловій будівлі літ. «БП-1», які розташовані за адресою м. Харків, вул. Сумська, 81, на момент прийняття рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині прийняття рішення щодо приватизації вказаного майна шляхом викупу ФОП Одарюк Т.М., була територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Конституцією України передбачено, форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Тобто, вирішення питання щодо приватизації об`єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях.

Згідно з ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Оскільки предметом спору є питання приватизації нерухомого майна, яке є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова тому, застосуванню підлягають норми законів України "Про місцеве самоврядування", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11, "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17.

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України “Про приватизацію державного майна” приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється в тому числі шляхом викупу.

Згідно з ст.ст. 4, 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України та органи приватизації, створені місцевими Радами. Покупцями об`єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" включення об`єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Програма приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, визначає основні цілі, пріоритети, завдання, способи приватизації комунального майна, групи об`єктів, що підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації та надходження коштів від приватизації до бюджету міста Харкова, завдання щодо реалізації стратегії відносин власності в 2012-2016 рр. та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Приватизація майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, здійснюється на підставі рішень сесій Харківської міської ради.

Продавцем об`єктів приватизації є Харківська міська рада від імені територіальної громади міста в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Покупцями об`єктів приватизації можуть бути: фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства); юридичні особи, зареєстровані на території України; юридичні особи інших держав.

Ініціатива щодо приватизації об`єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства. Ініціатива щодо відчуження об`єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства.

Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню.

Ця Програма діє до прийняття Харківською міською радою нової Програми приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Програма приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 визначає мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022.

При прийнятті рішень щодо приватизації узгодження, які надійшли до Управління до набуття чинності цієї Програми, вважаються дійсними.

Продаж об`єктів комунальної власності, які до набрання чинності цієї Програми включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та щодо яких прийнято рішення про приватизацію, а також таких, що перебувають в процесі приватизації, здійснюється відповідно до прийнятого рішення про приватизацію з урахуванням способів продажу, передбачених цією Програмою, якщо це не суперечить п. 3.10 цієї Програми.

Ця Програма діє до прийняття Харківською міською радою Програми приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на наступний період.

Згідно положень Програми приватизація майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, здійснюється на підставі рішень сесій Харківської міської ради.

Відповідно до Програми продавець - територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління.

Покупцями об`єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених пп. 1.3.3 цієї Програми; юридичні особи інших держав, крім передбачених пп. 1.3.3 цієї Програми.

До об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, належать в тому числі, окреме індивідуально визначене майно (рухоме та нерухоме майно, у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення).

Ініціатива щодо приватизації об`єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства.

Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню.

Управління має право залучати незалежних консультантів і суб`єктів оціночної діяльності для проведення робіт щодо приватизації об`єктів комунальної власності, у тому числі на конкурентній основі.

Приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою.

Приватизація об`єктів здійснюється шляхом: викупу; продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі -конкурс); іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Орендарі, що виявили бажання приватизувати орендоване майно, подають до Управління заяву про включення такого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Управлінням готується проект рішення сесії Харківської міської ради з переліками об`єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації.

Рішення про затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління.

Після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Управління здійснює заходи щодо приватизації об`єктів відповідно до чинного законодавства.

Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Право власності на майно підтверджується договором купівлі - продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір купівлі-продажу комунального майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Стаття 140 Конституції України встановлює межі дії органів місцевого самоврядування - самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України.

Таким чином, при прийнятті рішення Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 Харківська міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016р.р.

Стосовно посилання прокурора у позовній заяві на порушення порядку приватизації спірного майна шляхом викупу, зважаючи на те, що до об`єктів малої приватизації викуп може застосовуватися виключно за умови проведення орендарем поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості, слід зазначити наступне.

Положеннями ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Тобто, законодавець виділив два випадки коли органом приватизації може бути застосована така форма приватизації як викуп: щодо об`єктів приватизації, непроданих на аукціоні або за конкурсом; щодо об`єктів приватизації, якщо право покупця передбачено законодавчими актами.

Законодавчими актами або законодавством є закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Таким чином, положення ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не встановлюють обмеження щодо передбачення спеціальних випадків коли у особи може виникнути право на приватизацію об`єкту шляхом його викупу, лише в рамках цього Закону, а є відсилання до інших законодавчих актів.

Положеннями ст. 289 Господарського кодексу України визначено, що орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Частиною 2 ст. 777 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Таким чином, право ФОП Одарюк Т.М. на викуп орендованого майна виникло із договору оренди, положень ст. 289 Господарського кодексу України, і йому кореспондує обов`язок орендодавця у разі продажу майна здійснити продаж саме їй за умови належного виконання орендарем своїх обов`язків за договором найму.

Положеннями ст. 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлені особливості приватизації окремих груп об`єктів, проте в ній не зазначено, що п.1 ч. 1 цієї статті встановлює виключний випадок, коли об`єкт оренди може бути приватизовано шляхом викупу орендарем.

Дана норма встановлює додаткові гарантії для добросовісного орендаря, що за згодою наймодавця здійснив невідокремлювані поліпшення об`єкту оренди, у випадку якщо право на викуп не передбачено договором.

Тобто, орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості.

Отже, фактично орган приватизації самостійно прийняв рішення про приватизацію об`єктів у спосіб їх викупу покупцем відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Вказаний висновок суду в повному обсязі узгоджуються з позицією Конституційного Суду України, яку наведено у п. 5 мотивувальної частини та абзацу 2 п. 1 резолютивної частини рішення від 13.12.2000 № 4-рп/2000 у справі №1-16/2000. Згідно означеного рішення доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, окрім випадків визначених законом.

Разом з цим слід зазначити, що першим відповідачем дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято.

В свою чергу, прокурором не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що п. 24, 51, 59 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що твердження прокурора про невідповідність оспорюваного акту органу місцевого самоврядування вимогам чинного законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, є необґрунтованими.

Що стосується визнання договорів купівлі-продажу: №5487-В-С від 07.07.2017 нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 5, 10, 11 загальною площею 62,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БН-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Сумська, будинок 81, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною; №5488-В-С від 07.07.2017 нежитлових приміщень 1-го поверху № 7-:-9 загальною площею 8,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БН-1", які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 . АДРЕСА_2 , укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною; №5509-В-С від 02.11.2017 рухомого майна - літнього майданчику загальною площею 120,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною - недійсними, слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Договір включає: назву підприємства, його адресу; відомості про продавця та покупця; ціну продажу об`єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу; взаємні зобов`язання продавця і покупця; номери їх розрахункових рахунків; назви і адреси банківських установ; умови внесення платежів.

До договору включаються зобов`язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання.

Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об`єкт приватизації.

У даному випадку, сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, тому посилання прокурора на те, що спірні правочини не відповідають ст. 203 ЦК України не підтверджені належними та допустимими доказами.

Стосовно посилання прокурора на ст. 228 ЦК України, як на підставу недійсності оскаржуваних договорів, які суперечить інтересам держави та суспільства, суд зазначає наступне.

У п. 3.7. Постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", роз`яснено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Зазначене кореспондується з правовою позицією викладеною у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Проте, прокурором не наведено жодного належного, достовірного та достатнього доказу стосовно наявності вище значених намірів у сторін оскаржуваних правочинів.

Таким чином, судом встановлено що п. 24, 51, 59 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" прийнято Харківською міською радою в межах своїх повноважень та не протирічить Законам України "Про місцеве самоврядування України", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програмі приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 років, а договори купівлі-продажу: №5487-В-С від 07.07.2017; №5488-В-С від 07.07.2017; №5509-В-С від 02.11.2017, що укладені між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Одарюк Т.М., у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 ЦК України.

При цьому, прокурором жодними належними та допустимими доказами не доведено порушення спірними правочинами інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, які прокурор просить застосувати, у вигляді визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними, а відтак і вилучення придбаного нерухомого майна у власників майна.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997р. ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950р., Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006р. визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном” або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Також, у цьому Рішенні зазначено, що відповідно до встановленого прецедентного права Суду втручання має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Ця свобода оцінювання, тим не менше, йде пліч-о-пліч з Європейським наглядом. Суд вважає, що державні органи неминуче вступають у численні договори приватноправової природи із звичайними громадянами у ході виконання своїх функцій.

З наведеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що Європейський суд наголошує на необхідності з`ясування при вирішенні спорів, що доктрина ultra vires застосовується державою з урахування принципу пропорційності втручання держави у право приватної особи мирно володіти своїм майном. Констатуючи порушення ст. 1 Першого протоколу до вказаної Конвенції, Європейський суд з прав людини обґрунтував його тим, що орган державної влади при укладанні угоди, вважав себе компетентним на її укладання, при цьому національне законодавство не містило чітко вираженої заборони на укладання таких угод і укладання таких угод було звичайною практикою, а відтак особа приватного права мала всі підстави вважати, що орган державної влади діє в межах компетенції.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003р. майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце “непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Пунктом 55- 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Україна - Тюмень проти України” від 22.02.2008р. визначено, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (також рішення у справі "Спорронґ та Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, Sеrіеz А nо. 52, р. 26, § 69). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення у справі “Прессоз Компанія Нав`єра та інші проти Бельгії”, від 20 листопада 1995 року, Sеrіеz А nо. 332, р. 23, § 38). Держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, Суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на "мирне володіння його майном" в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу (рішення у справі "Звольски та Звольська проти Республіки Чехія", N 46129/99, § 69, ЕСНК. 2002-ІХ).

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.10.2019 по справі № 905/2236/18 викладена наступна правова позиція:

"Самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця."

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 у справі № 21-8во07.

Таким чином, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини в позові про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, з огляду на наявність імовірних порушень процедури такого відчуження з боку органу місцевого самоврядування, судом враховано, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним договорів купівлі-продажу в порушення права власності набувачів такого майна, оскільки вони не допущені внаслідок його винної, протиправної поведінки.

При цьому, прийняття органами влади протиправних рішень не може бути наслідком позбавлення майна (законних сподівань на володіння майном) добросовісного набувача такого майна, оскільки це є надмірним тягарем для нього.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 22030,40 грн. слід покласти на позивача, оскільки у позові відмовлено повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду в розмірі 22030,40 грн. покласти на позивача.

Прокурор, що звернувся до суду (позивач): керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А).

1-ий відповідач: Харківська міська рада (61200, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

2-ий відповідач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412).

3-ій відповідач: Фізична особа - підприємець Одарюк Тетяна Миколаївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

4-ий відповідач: Фізична особа - підприємець Одарюк Максим Павлович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "27" грудня 2019 р.

Суддя

І.О. Чистякова