ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11441/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівІщук Л.П., Обрізка І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїХома О.П.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 23 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просила:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ) щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії позивачки та невиплати їй підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому статтею 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком;

2) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку стажу її роботи, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання) у відповідності до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

3) зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком згідно із статтею 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 10 червня 2019 року, та перерахунок стажу роботи згідно із статтею 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами і проводити їй у подальшому відповідну виплату, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітованій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.004051, ухваленим у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження позов було задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії ОСОБА_1 як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому статтею 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 25 % від мінімальної пенсії за віком.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку стажу роботи ОСОБА_1 як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання) у відповідності до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 і провести їй відповідні виплати, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована, у розмірі 25 % від мінімальної пенсії за віком згідно із статтею 47 та пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 10 червня 2019 року.

Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована.

У решті позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 є особою, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій, як член сім`ї репресованої з політичних мотивів родини, та згодом була реабілітована, що надає їй право на підвищення призначеної пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Окрім того, ОСОБА_1 була примусово переміщена з обов`язковим переселенням у спецпоселення, а отже відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» перебувала у засланні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні відповідно до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунку стажу роботи у потрійному розмірі за час перебування у засланні ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій.

Разом із тим, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині виплати у подальшому пенсії згідно із проведеним перерахунком не було задоволено, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає захисту адміністративним судом прав та інтересів громадян на майбутнє, якщо на день розгляду справи вони ще не порушені і спору із цього приводу не виникло.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ОСОБА_1 , яка у своїй скарзі просила його скасувати у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії і провести відповідні виплати, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, у розмірі, передбаченому статтею 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25 % від мінімальної пенсії за віком та в цій частині прийняти нове рішення, яким зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок підвищення пенсії і провести їй відповідні виплати, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, у розмірі, передбаченому статтею 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком з 10 червня 2019 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є громадянкою України, перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду України, отримує пенсію за віком, що підтверджується посвідченням № 112630.

Відповідно до довідки Управління оперативної інформації Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 21 липня 1998 року № 4/4-271 (далі довідка № 4/4-271) ОСОБА_2 , 1936 року народження, 05 ІНФОРМАЦІЯ_1 1951 року виселена із села Іваники Яворівського району Львівської області за рішенням особливої наради при МДБ СРСР на спецпоселення з конфіскацією майна в Тюменську область (СРСР), з якого звільнена 12 липня 1958 року.

На підставі статті 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» ОСОБА_1 реабілітована з поверненням конфіскованого майна або його вартості.

Виконавчим комітетом Яворівської міської ради Львівської області 30 січня 2019 року ОСОБА_1 видано посвідчення серія НОМЕР_1 № 5, відповідно до якого позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

10 червня 2019 року позивачка звернулась до Яворівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 47, пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснення перерахунку стажу відповідно до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Яворівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ листом від 25 червня 2019 року № 38/2-38/30 відмовив у задоволенні заяви. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, до 31 серпня 2008 року проводиться виплата підвищення до пенсії в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, що становить 4,98 грн. Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення» встановлено, що з 01 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом примусово переселені, підвищення проводиться в розмірі - 43,52 грн. Позивачу пенсію перераховано з 01 січня 2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Підстав для проведення перерахунку розміру надбавки, як реабілітованій особі, не має.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваній вимозі та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до преамбули Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 року № 962-XII (далі Закон № 962-XII) реабілітація жертв політичних репресій повинна охоплювати увесь період після 1917 року до моменту набрання чинності цим Законом і поширюватись на осіб, необґрунтовано засуджених за цей час судами України або репресованих на території республіки іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, переселення в примусовому порядку, вислання і заслання за межі республіки, позбавлення громадянства, примусове поміщення до лікувальних закладів, позбавлення чи обмеження інших громадянських прав або свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.

Згідно із приписами статті 3 Закону № 962-XII реабілітовано всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім`ями.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що вирішення питань, пов`язаних з встановленням факту розкуркулювання, адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до цього Закону, покладено на обласні, міські і районні Ради народних депутатів. З цією метою Радам народних депутатів утворити штатні комісії, положення про які затверджується Кабінетом Міністрів України.

За дорученням цих комісій органи внутрішніх справ встановлюють факти безпідставності заслання і вислання, направлення на спецпоселення, а також конфіскації і вилучення майна у зв`язку з необґрунтованими репресіями і матеріали перевірки надсилають комісіям.

Як визначено статтею 1-1 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», репресована особа - особа, яка зазнала репресій з мотивів та у формах, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту «г» частини 1 статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права гарантується статтею 46 Конституції України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, на переконання суду апеляційної інстанції, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу слід застосовувати пункт «г» частини 1 статті 77 Закону № 1788-XII, а не постанову Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав відповідних осіб.

Судом встановлено, що згідно з архівною довідкою Головного управління МВС України у Львівській області Грицишина Є.Д. визнана реабілітованою та відповідно до посвідчення, виданого виконавчим комітетом Яворівської міської ради Львівської області 30 січня 2019 року серії ВК № 5, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що позивачку було визнано саме репресованою особою, яку у подальшому було реабілітовано, а не членом сім`ї такої особи, як помилково зазначено судом першої інстанції.

Окрім того, у позовній заяві від 15 серпня 2019 року, поданій до суду на виконання вимог ухвали судді Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року про залишення позовної заяви без руху (а.с. 19-20), ОСОБА_1 було заявлено позовну вимогу про необхідність проведення підвищення її пенсії із проведенням необхідного перерахунку як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому статтею 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком, що було залишено поза увагою суду першої інстанції при вирішенні цього публічно-правового спору.

Частиною 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити з урахуванням обставин, встановлених у ході апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.004051 у частині вирішення позову ОСОБА_1 щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у проведенні розрахунку підвищення її пенсії як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у розмірі, передбаченому статтею 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком скасувати та такі позовні вимоги задовольнити.

Другий та четвертий абзаци резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року викласти у таких редакціях відповідно:

«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у розмірі, передбаченому статтею 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком».

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) і провести їй відповідні виплати, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована, у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком згідно із статтею 47 та пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 10 червня 2019 року».

У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.004051 залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко