ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

Львів

№ 857/10460/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Большакової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Волошин М.М.,

представника позивача Шевчука В.С.,

представника відповідачів 1,2 Юхименко Т.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі №460/1056/19 (рішення ухвалено в м. Рівне, головуючий суддя Комшелюк Т.О., повний текст рішення складений 02.08.2019) за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування наказу, визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 06.05.2019 звернувся в суд із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просив скасувати наказ Головного управління ДФС у Рівненській області від 24 квітня 2019 року № 1236 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ", а також визнати протиправними дій Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України щодо коригування плану-графіка перевірок на 2019 рік в частині включення позивача до категорії платників податків, які підлягають перевірці у другому кварталі (травні) 2019 року.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржений наказ є протиправним, оскільки передумовою для його прийняття став план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, до якого було здійснено коригування в частині включення позивача до категорії платників податків, які підлягають перевірці у другому кварталі (травні) 2019 року. Вважає, що у плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, оприлюдненому 22.12.2018, не було відомостей про проведення планової перевірки у ФОП ОСОБА_1 в ІІ кварталі 2019 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ФОП ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, яке полягає у невірному застосуванні підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 та пункту 77.1 статті 77 ПК України до спірних правовідносин. Всупереч наведеним нормам у плані-графіку документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, оприлюдненому 22.12.2018, не було відомостей про проведення планової перевірки саме у ФОП ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 в 2 кварталі 2019 р. з ідентифікуючими ознаками, а тому вважає, що у відповідача на момент винесення спірного наказу були відсутні правові підстави для проведення планової документальної виїзної перевірки позивача.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вимоги, викладені у апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить оскаржене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідачів у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 27.04.2019 позивачем отримано поштове відправлення від ГУ ДФС у Рівненській області, у якому знаходилося повідомлення від 24.04.2019 за № 458/17-00-13-04 про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 та копія наказу від 24.04.2019 № 1236 щодо проведення такої перевірки, яка відбудеться згідно з планом-графіком 10.05.2019 (а.с.8-9).

Не погоджуючись із законністю дій відповідача, що передували винесенню такого наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду факт наявності у позивача порушеного права з боку суб`єктів владних повноважень в частині коригування плану-графіка не знайшов свого підтвердження.

Щодо позовних вимог в частині скасування наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 24.04.2019 №1236 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, суд вважав, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачами правомірність їхніх дій та рішення підтверджено належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Статтею 77 ПК України регламентовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Так, за змістом пунктів 77.1 та 77.2 вказаної статті документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, документальна виїзна планова перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником чи іншою уповноваженою особою контролюючого органу оформленого наказом рішення про проведення такої перевірки.

Відповідно до статті 77 ПК з метою удосконалення організації роботи з формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків Міністерством фінансів України наказом від 02.06.2015 № 524, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за № 751/27196, затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі – Порядок №524), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування (абз. 4 п. 1 розділу І Порядку № 254).

Пунктом 2 розділу І Порядку № 254 визначено, що формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку. Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).

Згідно пункту 3 розділу І Порядку № 254 проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи “Управління документами” плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Пунктом 5 розділу І Порядку № 254 передбачено, що план-графік складається із планів графіків територіальних органів Державної фіскальної служби та затверджується Головою Державної фіскальної служби. Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів Державної фіскальної служби.

Згідно з пункту 1 розділу ІІ Порядку №254 план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 1) та проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 2) складаються з чотирьох розділів, де розділ ІІІ. - Документальні планові перевірки платників податків - фізичних осіб.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку №254 розділ ІІІ плану-графіка поділяється на три групи: I група - платники податків - фізичні особи, у яких обсяг доходу за рік не перевищує 20 млн грн; II група - платники податків - фізичні особи, у яких обсяг доходу за рік становить 20млнгрн або більше та не перевищує 100млнгрн; III група - платники податків - фізичні особи, у яких обсяг доходу за рік перевищує 100млн грн.

Згідно повідомлення Департаменту аудиту Державної фіскальної служби за №39980/7/99-99-14-03-04-17 від 22.12.2018, яким інформовано структурні підрозділи ДФС, що план-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік затверджено в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.С. Власовим 20.12.2018 та розміщено на сайті ДФС 22.12.2018 (а.с.52), що відповідає вимогам розділу І Порядку №254.

Із досліджених електронних доказів судом встановлено, що документальна планова перевірка платника податків ОСОБА_1 (позиція 492), який відноситься до І групи, заплановано на травень 2019 року, про що свідчить відмітка “5” в графі “місяць початку” плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік (а.с.79-80). При цьому не встановлено будь-якого коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік відносно ФОП ОСОБА_1 .

У зв`язку із встановленим суд першої інстанції вірно визнав необґрунтованими та безпідставними позовні вимоги в частині визнання дій відповідачів щодо коригування плану-графіка перевірок на 2019 рік в частині включення позивача до категорії платників податків, які підлягають перевірці у другому кварталі (травні) 2019 року, оскільки позивач не довів перед судом факт порушеного права з боку суб`єктів владних повноважень в частині коригування плану-графіка.

Вирішуючи позовну вимогу в частині скасування наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 24.04.2019 №1236 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, суд першої інстанції встановив, що оскаржуваний наказ містить найменування органу державної фіскальної служби, який прийняв рішення, дату рішення, найменування та реквізитів суб`єкта (об`єкта), перевірка якого проводиться, мету, виду перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, підстави для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки (10 робочих днів з 10.05.2019). Оскаржуваний наказ підписано в.о. начальника ГУ ДФС у Рівненській області А. Клячук та скріплений печаткою. Про проведення вказаної перевірки позивача повідомлено відповідним письмовим повідомлення від 24.04.2019 за №458/17-00-13-04, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.55,56,57).

Перевіряючи вказаний наказ на предмет дотримання вимог податкового законодавства, суд першої вірно врахував, що такий прийнятий у відповідності до вимог статей 75, 77 п. 77.4 ПК України згідно з планом – графіком проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, а відтак прийнятий контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку на підставі встановлених обставин, щодо необгрунтованості даного позову.

Стосовно доводів скаржника, що у відповідача на момент винесення спірного наказу були відсутні правові підстави для проведення планової документальної виїзної перевірки позивача, оскільки в оприлюдненому 22.12.2018 плані-графіку документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік не було відомостей про проведення планової перевірки саме у ФОП ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 в 2 кварталі 2019 року з ідентифікуючими ознаками, то колегія суддів вважає їх спростованими з огляду на таке.

Як визначає абз. 2 п. 2 розділу І Порядку № 254 формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України.

Однак, оприлюднення будь - якої інформації про фізичну особу (в тому числі і фізичну особу підприємця в частині відомостей, що ідентифікують його як фізичну особу, має проводитися із дотриманням законодавства про захист інформації.

Так, згідно ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Положеннями п.63.12 ст.63 Податкового кодексу України передбачено, що інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

Відомості з Державного реєстру використовуються контролюючими органами виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, (п.п.70.15.2 п.70.15 ст.70 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст..5 Закону України «Про захист персональних даних» об`єктами захисту є персональні дані (персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована).

Статтею 14 цього Закону передбачено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Податковим кодексом України передбачено право платника податку на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законам (п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України).

Враховуючи наведене, відсутність реєстраційного номеру облікової картки платника податку або ж ІПН на офіційному сайті ДФС України в плані-графіку проведення перевірок відповідає нормам чинного податкового законодавства щодо нерозголошення такої інформації та не порушує прав платника податку.

Те ж стосується і доводів апеляційної скарги щодо включення до плану-графіку самозайнятої особи ОСОБА_1 додаткових відомостей.

Згідно частин 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 460/1056/19 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Д. М. Старунський

судді

В. М. Багрій

О. О. Большакова

Повне судове рішення складено 26.12.2019