П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 року м. Київ

Справа № 755/4846/18

Провадження: № 22-ц/824/6722/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Пікуль А.А., Гаращенка Д.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Савлук Т.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування позову зазначила, що 11 червня 2014 року Дніпровським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 43644969 з примусового виконання виданого 27 травня 2014 року виконавчого листа №753/9245/13 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј усіх видів його доходу/заробітку щомісячно, починаючи з 10 червня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року було змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн, щомісячно, до її повноліття. В ході виконавчих дій судом було встановлено, що ОСОБА_3 отримував кошти від ТОВ «ЛОГІКА ЛТД» за розробку програмного забезпечення. Відповідно до інформації Міндоходів України доходи відповідача у 2011 році становили 484117,34 грн., у 2012 році 544282,04 грн., у 2013 році 338235,03 грн. З дати подання позовної заяви про стягнення аліментів у червні 2013 році, відповідач почав різко зменшувати свої офіційні доходи до припинення реєстрації як фізичної особи-підприємця. У грудні 2016 року відповідач звітував про відсутність доходу. За інформацією Прикордонної служби України відповідач постійно виїжджає за кордон як на відпочинок, так і у службові поїздки. У 2016 році відповідач фактично проживав за кордоном. Слід зазначити, що розрахунки заборгованості по аліментам ОСОБА_3 державний виконавець направляв неодноразово. Так, сума заборгованості станом на 15 грудня 2015 року № 43768 визначена державним виконавцем в розмірі 25826,74 грн. Сума заборгованості станом на 07 грудня 2016 року становить 42757,10 грн. Вказана заборгованість була отримана неюлише 01 березня 2017 року. Відповідач отримував доходи з інших з джерел, в тому числі і за кордоном, але не звітував про них, фактично вчинивши злочин по ухиленню відсплати податків. З довідки-розрахунку по аліментам № 16/6 від 05 квітня 2017 року, що складена державним виконавцем, вбачається, що сплата аліментів відбувалася із значним затриманням визначених судом термінів та розмірів сплати. Також вказувала, що на дату подання заяви не визначена вся сума заборгованості по аліментам з урахуванням отримання інформації по решті банківських рахунках, в т. ч. і валютних. З урахуванням викладеного, просила стягнути з ОСОБА_3 82727,73 грн. у рахунок сплати неустойки (пені) від суми аліментів, що обраховані відповідно даних довідки - розрахунку заборгованості по аліментам № 16/6 (№ 4057) від 05 квітня 2017 року, за період з 10.06.2013 року до 27.09.2016 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, присуджених за рішенням суду на утримання неповнолітньої дитини.

Не погодившись із таким судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати відповідачем аліментів, пославшись на те, що відсутність заборгованості по аліментам на момент розгляду справи унеможливлює застосування до відповідача заходів відповідальності у виді пені, оскільки неустойка є майновим покаранням боржника за невиконання або невчасне виконання ним обов`язку зі сплати аліментів. Відсутність заборгованості по аліментам на момент розгляду справи не звільняє відповідача від майнової відповідальності за минулий період, в який було наявне прострочення зобов`язання. З довідки-розрахунку заборгованості по аліментам за період з 10.06.2013 року до 17.12.2016 року № 33674/6 від 11.05.2018 року судом першої інстанції було встановлено, що прострочення сплати аліментів почалось з 10.06.2013 року та закінчилось в жовтні 2016 року, а повне погашення заборгованості по аліментам було здійснено в березні 2017 року, отже, за таких обставин позивачка має право на отримання з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, яке він допустив з 10.06.2013 року і до повного погашення суми заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2019 року було відкрито апеляційне провадження, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

17 квітня 2019 року представник ОСОБА_3 - адвокат Бурка А.О. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідачем виконано свої зобов`язання по сплаті аліментів в повному обсязі, заборгованість по аліментах виникла саме через здійснення державним виконавцем перерахунку 15 лютого 2017 року. При цьому, вказана сума заборгованості була погашена вже 28 лютого 2017 року. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів. а тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За правилом частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 13 березня 2003 року перебули у зареєстрованому шлюбі (а.с. 9, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася дочка - ОСОБА_4 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12травня 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі ј зі всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 10 червня 2013 року і до виповнення дитиною повноліття (а.с. 8-10 т.1).

11 червня 2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Сімоновою Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43644969 щодо примусового виконання виконавчого листа № 753/9245/13, виданого Дарницьким районним судом міста Києва 27 травня 2014 року (а.с.114 т.1).

20 травня 2015 року ОСОБА_3 було підписано власноруч попередження, що у разі порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо невиконання законних вимог державного виконавця, неподання або подання завідомо неправдивих відомостей про доходи і майновий стан, а також неповідомлення про зміну місця проживання місцезнаходження або місце роботи, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку, про кримінальну відповідальність відповідно до статей 382, 342 Кримінального кодексу України, та він був ознайомлений з правами та обов`язками згідно статей 5, 6, 12, 74, 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому боржник повідомив державному виконавцю про те, що володіє транспортним засобом - автомобілем «Suzuki» державний номерний знак НОМЕР_1 , є фізичною особою-підприємцем, наголосив, що аліменти сплачує систематично відповідно до постанови суду (а.с. 115 т.1).

08 липня 2015 року Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві було видано довідку-розрахунок заборгованості по аліментам, відповідно до якої, починаючи з 01 червня 2013 року по 20 травня 2015 року, заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів згідно з виконавчим листом № 753/9245/13від 27 травня 2014 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, становить 20 202,69 грн. (а.с.161 т. 1).

Згідно квитанції № 91 від 16 липня 2015 року ОСОБА_3 було сплачено в рахунок погашення заборгованості 20 202,69 грн. (а.с.162 т. 1).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції про скасування постанов задоволено. Скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 03 квітня 2015 року ВП №43644969 про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження в межах суми 71 915,00 грн. Зобов`язано Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з майна боржника та оголошення заборони його відчуження в межах суми 71915,00 грн. накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 03 квітня 2015 року. Скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 03 квітня 2015 року ВП № 43644969 про арешт коштів, що містяться на рахунках та належать ОСОБА_3 . Зобов`язано Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 03 квітня 2015 року ВП № 43644969 зняти арешт з коштів, що містяться на рахунках ОСОБА_3 : код фінансової установи: 320984, назва фінансової установи: АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», номер рахунку: НОМЕР_6, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 320984, назва фінансової установи: АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», номер рахунку: НОМЕР_6, код валюти рахунку: 840; код фінансової установи: 320984, назва фінансової установи: АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», номер рахунку: НОМЕР_6, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 320649, назва фінансової установи: «РОЗРАХ.ЦЕНТР» ПАТКБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, номер рахунку: НОМЕР_9, код валюти рахунку: 840; код фінансової установи: 320649, назва фінансової установи: «РОЗРАХ.ЦЕНТР» ПАТКБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, номер рахунку: НОМЕР_7, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 320649, назва фінансової установи: «РОЗРАХ.ЦЕНТР» ПАТКБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, номер рахунку: НОМЕР_8, код валюти рахунку: 980. Скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 08 червня 2015 року ВП № 43644969 про розшук майна боржника, яке належить йому на праві приватної власності, а саме транспортних засобів: - CHEVROLET NIVA 21230 GLS, рік випуску: 2006 р., державний номерний знак НОМЕР_2 ; - НОМЕР_3 , рік випуску: 2012, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.163-166 т.1).

15 грудня 2015 року Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві було складено довідку-розрахунок заборгованості по аліментам, відповідно до якої починаючи з 10 червня 2013 року по 01 листопада 2015 року заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів згідно з виконавчим листом № 753/9245/13від 27 травня 2014 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, становить 25826,74 грн. (а.с.20-21 т. 1).

За даними, які викладені у довідці-розрахунку заборгованості по аліментам від 10 лютого 2016 року, виданої Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, починаючи з 10 червня 2013 року по 01 лютого 2016 року розрахунок заборгованості ОСОБА_3 по сплаті аліментів згідно з виконавчим листом № 753/9245/13 від 27 травня 2014 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, становить 16 930,36 грн. Заборгованість станом на 01 листопада 2015 року згідно довідки-розрахунку від 15 грудня 2015 року № 43768 становить 25826,74 грн. Загальна сума заборгованості по аліментам за період з 10 червня 2013 року по 26 вересня 2016 року становить 42 757,10 грн. (а.с.22-23 т. 1)

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 .. Змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісячно, до її повноліття. (11-14 т.1).

За даними, які викладено у довідці-розрахунку заборгованості по аліментам від 07 грудня 2016 року, виданої Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, починаючи з 01 листопада 2015 року по 26 вересня 2016 року заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів згідно з виконавчим листом № 753/9245/13 від 27 травня 2014 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, станом на 01 лютого 2016 року відсутня (а.с.167-168 т. 1).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року заяву державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про розкриття банківської інформації, яка містить банківську таємницю задоволено. Зобов`язано АТ «Прокредит Банк» надати інформацію у вигляді банківської виписки про рух коштів по датах їх зарахування та перерахування, призначення платежів за період 10 червня 2013 року по 26 вересня 2016 року наявність залишків коштів платника аліментів ОСОБА_3 . Зобов`язано Філію «Розрахунковий центр» ПАТ ККБ «ПриватБанк» надати інформацію у вигляді банківської виписки про рух коштів по датах їх зарахування та перерахування платежів за період з 10 червня 2013 року по 26 вересня 2016 року наявність залишків коштів платника аліментів ОСОБА_3 по рахунках (а.с.27-29 т.1).

За даними, які викладено у довідці-розрахунку від 05 квітня 2017 року, виданої Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, починаючи з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року загальна заборгованість по аліментам ОСОБА_3 становить 41 628,07 грн. (а.с.173-174 т. 1).

За даними, які викладено у довідці-розрахунку від 05 квітня 2017 року, виданої Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, починаючи з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року загальна заборгованість по аліментам ОСОБА_3 за період з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року становить 1128,10 гривень. (а.с.25-26 т. 1)

13 грудня 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва постановлено ухвалу про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Говел О.О., зацікавлена особа: ОСОБА_3 на постанову про закінчення виконавчого провадження. Скасовано постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Говел О.О. у виконавчому провадженні № 43644969 від 16 червня 2017 року. (а.с.80-82 т.1)

За даними, які викладено у довідці-розрахунку від 05 квітня 2017 року, виданої Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, починаючи з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року загальна заборгованість по аліментам ОСОБА_3 станом на 11 травня 2018 року відсутня. (а.с.111-112 т. 1).

15 травня 2018 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Говел О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 43644969 в зв`язку з закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення - дитина досягла повноліття. Згідно довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 11 травня 2018 року заборгованість відсутня (а.с.193 т.1).

03 серпня 2018 року в.о. начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремет Ю.М., при здійсненні контрою за примусовим виконанням, винесено постанову про скасування документа «Постанову про закінчення виконавчого провадження» від 16 травня 2018 року, що видав Гевел О.О. при примусовому виконанні на підставі виконавчого листа № 753/9245/13 виданого 27 травня 2014 року. (а.с. 25 т.2).

03 серпня 2018 року В.о. начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремет Ю.М. винесено постанову про перевірку матеріалів виконавчого провадження, з якої вбачається що дії головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Говел О.О. при виконанні виконавчого провадження № 43644969 визнано такими, що вчиненні з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 43644969 від 16 травня 2018 року (а.с. 26-28 т. 2).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року скаргу ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, боржник: ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов`язання вчинити дії, - залишено без розгляду (а.с. 29 т. 2).

В матеріалах цивільної справи міститься довідка-розрахунок заборгованості по аліментам за період з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року, що видана Управлінням державної виконавчої служби Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва від 11 травня 2018 року № 33674/6, з якої вбачається, що заборгованості по аліментам ОСОБА_3 за період з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року станом на 11 травня 2018 року відсутня (а.с.243-244 т. 1).

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

При цьому, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що згідно даних, які викладено у довідці - розрахунку заборгованості по аліментам за період з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року, що видана Управлінням державної виконавчої служби Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва 11 травня 2018 року № 33674/6, сума заборгованості по сплаті аліментів у боржника відсутня.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають положенням норм матеріального права.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 74 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.

Згідно із частиною третьою статті 74 цього Закону розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.

У частині дев`ятій цієї статті зазначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України до внесення змін згідно із Законом № 2037-VIIIвід 17.05.2017, було визначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Така позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 572/1762/15-ц.

Тобто, право на стягнення неустойки (пені) за прострочення плати аліментів виникає у стягувача в силу наявності факту прострочення платником сплати аліментів, при цьому, розмір пені вираховується за кожен день прострочення.

При цьому, при вирішенні питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів не має значення факт наявності чи відсутності на день вирішення спору заборгованості по аліментам.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті аліментів та допускав прострочення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

В заперечення на позов ОСОБА_3 посилався на довідку-розрахунок заборгованості по аліментам за період з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року, видану Управлінням державної виконавчої служби Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва від 11 травня 2018 року № 33674/6. Відповідно до вказаної довідки-розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_3 за період з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року станом на 11 травня 2018 року відсутня (а.с.243-244 т. 1).

Разом з тим, з вказаної довідки не вбачається, що ОСОБА_3 вчасно виконував свої зобов`язання по сплаті аліментів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначив, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року про стягнення з нього аліментів набрало законної сили лише після його перегляду в апеляційному порядку 30 липня 2014 року. Він здійснював платежі на виконання рішення суду, і, не зважаючи на неодноразові звернення лише 08 липня 2015 року державним виконавцем було складено довідку-розрахунок заборгованості в сумі 20 202,69 грн., яка стосується періоду з 10 червня 2013 року по день набрання законної сили рішенням суду. Вказана заборгованість була погашена ним лише 16 липня 2015 року. Після зміни судом розміру аліментів та порядку їх стягнення державним виконавцем на підставі ухвали суду від 24 жовтня 2016 року, яка набрала законної сили 17 грудня 2016 року, було здійснено перерахунок заборгованості по аліментам та надано йому довідку-розрахунок від 15 лютого 2017 року №16/06, відповідно до якої було визначено заборгованість по сплаті аліментів 41 618,07 грн. Дана заборгованість була сплачена ним 28 лютого 2017 року. ОСОБА_3 стверджує, що заборгованість по сплаті аліментів виникла у нього саме через здійснення державним виконавцем перерахунку на підставі ухвали суду від 24 жовтня 2016 року, проте, вона була погашена вже 28 лютого 2017 року.

Таким чином, відповідач підтвердив допущення прострочення виконання свого обов`язку по сплаті аліментів.

При цьому, ст. 196 СК України не ставить в залежність виникнення у стягувача права на стягнення пені по сплаті аліментів від складання державним виконавцем довідки-розрахунку. Зобов`язання по сплаті аліментів виникає на підставі рішення суду та випливає із встановленого Законом обов`язку батьків утримувати дитину.

З урахуванням довідки-розрахунку заборгованості п аліментам за період з 10 червня 2013 року по 17 грудня 2016 року №33674/6 від 11 травня 2018 року встановлено, що прострочення виконання обов`язку по сплаті аліментів почалося з 10 червня 2013 року та закінчилося в жовтні 2016 року. В той же час погашення заборгованості, яка була визначена виконавцем мало місце тільки в 2017 році (т. 1 а.ч. 110-112, 189-190).

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що 16 травня 2018 року державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС м. Києва було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, проте, на підставі постанови про перевірку матеріалів виконавчого провадження від 03 серпня 2018 року було скасовано вказану постанову від 16 травня 2018 року.

Відповідно до Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 572/1762/15-ц пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до наданих позивачкою розрахунків розмір пені за прострочення сплати аліментів на підставі розрахунку заборгованості по аліментам № 16/6 (№ 4057) від 05 квітня 2017 року за період 10.06.2013 року до 27.09.2016 року становить 82727,73 грн., які вона і просила стягнути з відповідача.

ОСОБА_3 не надав доказів на спростування наданих позивачкою розрахунків пені по аліментах, а також не надав власних розрахунків.

Його заперечення проти позову зводилися до відсутності його вини у простроченні сплати аліментів, так як заборгованість виникла у зв`язку із здійсненням державним виконавцем перерахунку.

В той же час, колегія суддів відмічає, що законодавець чітко визначив, що розмір неустойки (пені) не може бути більшим ніж розмір самої заборгованості(ч.1 ст.196 СК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів ґрунтуються на положеннях ст. 196 СК України та є обґрунтованими в розмірі суми заборгованості 41 618,07 грн.

Відповідно, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовльнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 41 618,07 грн.

Дані про учасників справи:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль