open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Київ № 640/25146/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до про

Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві визнання протиправними та скасування постанов

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полісмака Олександра Олександровича про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 51812265 від 01.11.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полісмака Олександра Олександровича про відкриття виконавчого провадження № 60483496 від 04.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала позивачу на праві приватної власності. Відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та стягнення з позивача виконавчого збору. Позивач вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, оскільки остання винесена з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", а також вважає і постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену на підставі постанови про стягнення виконавчого збору такою, що підлягає скасуванню. Також зазначає, що виконавцем дії по виконанню виконавчого напису не відбувались у зв`язку з встановленого законом мораторію, й таке виконання було вирішено безпосередньо позивачем з правонаступником АКБ "Форум" - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста".

Ухвалою суду від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/25146/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін на 26.12.2019 о 15:00.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, явку повноважних представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили. будь-яких заяв, клопотань до суду також не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження № 51812265 з примусового виконання виконавчого напису № 1492 від 10.06.2009 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , яка на підставі договору про іпотеку передана в іпотеку АКБ "Форум". За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири задовольнити вимоги АКБ "Форум" у розмірі: сума заборгованості по погашенню суми кредиту - 132522,36 доларів США, сума заборгованості по несплаченим відсотка - 10217,88 доларів США, суми пені по відсоткам та кредиту - 34806,08 грн.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полісмака О.О. від 01.11.2019 у виконавчому провадженні № 51812265 на підставі пункту 3 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження, припинено чинність арешту майна боржника, застосовані постановою від 17.10.2019, а виконавчий збір та витрати виконавчого провадження виділено в окремі виконавчі провадження.

В обгрунтування вказаної постанови відповідачем зазначено, що провести виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно боржника в примусовому порядку не виявилось можливим у зв`язку з встановленою законом забороною відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 21.10.2019.

Також у вказаній постанові зазначено, що згідно інформації, що міститься у Державному реєстрі прав на нерухоме майно дана квартира боржнику не належить, оскільки відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Між боржником та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" набуло право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є власником зазначеного майна.

01.11.2019 відповідачем винесено постанову у ВП № 51812265 про стягнення виконавчого збору, у якій постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі: 14274,01 долари США та 3480,60 грн.

04.11.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полісмаком О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60483496 на підставі постанови від 01.11.2019 № 51812265 про стягнення виконавчого збору.

Вважаючи постанови відповідача від від 01.11.2019 № 51812265 та від 04.11.2019 № 60483496 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону N 1404-VIII визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктами 3, 5 частини першої статті 3 Закону N 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Одночасно, частиною п`ятою вказаної статті Закону N 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Пунктом 3 частини першої статті 39 Закону N 1404-VIII, на підставі якої відповідачем винесено постанову від 01.11.2019 про закінчення виконавчого провадження № 51812265, визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Частиною третьою статті 40 Закону N 1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, серед умов, визначених частиною третьою статті 39 Закону N 1404-VIII, відсутня підстава для винесення постанови про стягнення виконавчого збору у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 40 наведеного Закону.

Крім того, особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті визначені статтею 59 Закону N 1404-VIII.

Так, частиною першою статті 59 наведеного Закону визначено, що у разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов`язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу.

Відповідно до частини другої статті 59 вказаного Закону у разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов`язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої цієї статті.

Згідно частини третьої статті 59 Закону N 1404-VIII у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті, відповідно до цієї статті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України (ч. 4 ст. 59 Закону).

Таким чином, передумовою стягнення коштів в іноземній валюті слугує стягнення коштів в іноземній валюті під час виконання відповідного рішення, чого у даному випадку не відбувалось, проте відповідачем визначено у постанові про стягнення виконавчого збору від 01.11.2019 ВП № 51812265 та зазначено про стягнення виконавчого збору, зокрема, у розмірі 14274,01 доларів США.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полісмака Олександра Олександровича про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 51812265 від 01.11.2019 та наявність підстав для задоволення позовних вимог у даній частині.

У частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полісмака Олександра Олександровича про відкриття виконавчого провадження № 60483496 від 04.11.2019, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 частини першої статті 39 Закону N 1404-VIII визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Обставини, за яких виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження та дії, які вчиняє виконавець, визначені частинами другою та третьою наведеної статті.

Отже, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження належить до повноважень відповідача та її винесенню передує набрання законної сили рішенням суду у даній справі, у якій суд дійшов висновку про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 01.11.2019 у виконавчому провадженні № 51812265, на підставі якої і відкрито виконавче провадження № 60483496.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 04.11.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60483496 задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш ИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) від 01.11.2019 № 51812265 про стягнення виконавчого збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3405,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Джерело: ЄДРСР 86700467
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку