Справа № 452/2122/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" грудня 2019 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Карнасевич Г.І.,

секретаря судового засідання Страхоцької Т.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Хуткого А.Я.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, третя особа ОСОБА_3 - виконуюча обов`язки начальника Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про:

- визнання незаконним наказу;

- поновлення на роботі;

- стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу;

- відшкодування моральної шкоди.

В підтвердження заявлених позовних вимог посилається на те, щопрацювала на посаді директора Самбірської школи-ліцею імені А.Струся з 03.06.2015 року.

Близько половина першої години дня 03 червня 2019 року під час обідньої перерви вчителями в кабінет географії Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся ввірвалась комісія міськради, яка почала нишпорити по шафах, та, виявивши в шафі кабінету пляшки вина та горілки, виставивила їх на видне місце і сфотографувала. При цьому влаштувала допит про те, чий це алкоголь та чи вживали його вчителі з керівництвом школи. Членам комісії було запропоновано продегустувати напої, які були налиті в посуд. Однак останні відмовились, вислухали пояснення вчителів і вийшли зі школи.

Передбачаючи, що саме її будуть знову переслідувати, через 1 годину після «перевірки за анонімним дзвінком» вона звернулась до відділу поліції з відповідною заявою та в медичній установі пройшла медичний огляд із застосуванням алкотестера. Згідно вказаного висновку ознак сп`яніння в неї не виявлено. Показник алкотестера - 0,0 проміле.

Згодом керівництвом відповідача Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради їй було запропоновано написати пояснення, а 21.06.2019 року її звільнили з роботи за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.

Таке звільнення вважає незаконним, так як, на її переконання, воно відбулося з грубим порушенням чинного законодавства України.

Зазначила, що вчителі школи-ліцею обідали в час, який відведений для прийому їжі. Події відбувались в період 12-13 години, а згідно режиму роботи школи у час літніх канікул, затвердженого наказом № 09-г від 30.05.2019 року, обідня перерва триває з 12.00 по 14.00 годину.

Вважає, що її звільнення з роботи є виявом упередженого ставлення до неї зі сторони керівництва та працівників Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради та помстою за її активну позицію щодо підтримки законності утворення та функціонування Самбірської школи-ліцею імені А.Струся під час тривання судових процесів, в яких вона та відповідач є процесуальними противниками: вона відстоює права та законні інтереси навчального закладу, його трудового колективу, учнівства та батьківського колективу, відповідач Відділ освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради жодного разу на протязі двох років, не виконуючи свого обов`язку по забезпеченню представництва в суді, займає змовницьку позицію з ініціаторами судових спорів, що негативно впливають на морально-психологічний клімат серед трудового та батьківського колективів та самого учнівства.

Стверджує, що, виконуючи свої обов`язки, вона, як представник навчального закладу, виражаючи думку ради вчителів, трудового колективу та батьків учнів школи-ліцею, неодноразово зверталась до Самбірського міського голови, відділу освіти щодо неприпустимості ліквідації робочих місць вчителів та порушення прав учнів, що могли стати наслідком впровадження в дію рішень виконавчого органу місцевого самоврядування та міського відділу освіти.

З огляду на такі дії з її сторони адміністрація міської ради та керівництво відділу освіти вчиняли та вчиняють моральний тиск на неї та переслідують її.

Зазначила, що доказом даного твердження є факт оголошення їй догани наказом Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області №171 «Про накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 » від 05.10.2017 року). Згодом зазначене дисциплінарне стягнення рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18.12.2017 року по справі №452/2735/17 було визнано незаконним, де суд констатував факт безпідставного тиску на неї зі сторони керівництва відділу освіти, який очолювався на той час ОСОБА_4 . Той же сам ОСОБА_4 , вже будучи заступником міського голови, не припиняє здійснювати на неї тиск, інспіруючи нову крамолу, звинувачуючи її, що в 2017 році з її боку було «неналежне виконання без поважних причин законних розпоряджень в.о. начальника відділу освіти посадових обов`язків», в 2019 році - вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи.

Вважає, що наказ про її звільнення не конкретизує, який саме аморальний проступок нею було вчинено, містить лише є посилання на довідку про результати службового розслідування від 14.06.2019 року, з якою її не ознайомлено перед звільненням та копію якої їй надано не було.

Стверджує, що жодного аморального вчинку не вчиняла, а тому її звільнення є незаконним.

Окрім того, вона є членом Первинної профспілкової організації Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся, Профспілки працівників освіти та науки, однак відповідач Відділу освітивиконавчого комітетуСамбірської міськоїради не звертався до профспілкового органу з поданням про дачу згоди на її звільнення.

З цих підстав вважає своє звільнення незаконним.

Мотивуючи свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, зазначає, що є вчителем англійської мови, спеціалістом вищої категорії зі стажем педагогічної роботи 27 років, переатестована в березні 2019 року, неодноразово проходила відповідні курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Виховує доньку. Є публічною людиною.

Звільнивши її з роботи, відповідач заподіяв їй значну моральну шкоду, що полягає у глибокому почутті несправедливості, викликаному тим, що протягом досить тривалого часу зі сторони відповідача на неї чиниться тиск як на педагога та керівника людини, яка докладає усіх можливих зусиль для належного забезпечення дітей якісною освітою, людини, яка піднімає навчальний заклад, збільшує його престиж в місті Самборі.Вважає, що своїми діями відповідач принизив її честь та гідність, ділову репутацію педагога та адміністратора. В результаті вона терпить душевні страждання, доводячи рідним, знайомим, педагогічному колективу та батькам учнів свою невинуватість.

Викривлена відповідачем інформація стала доступною до великого кола громадян міста, області та України в цілому, оскільки була поширена в інтернет мережі.

Після звільнення вона позбавлена роботи, а відтак засобів існування, маючи на вихованні неповнолітню дочку. Все це заподіює її величезної моральної шкоди, розмір якої оцінює в 10 000 гривень.

З тихпідстав проситьзадовольнити позовнівимоги уповному обсязі:скасувати наказ в.о. начальника Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради №134-к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 21.06.2019 року, поновити її на роботі на посаді директора Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся, стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.

Під час розгляду даної справи позивач збільшила свої позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу: просила стягнути з відповідача 84 310,35 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 31.07.2019 року, в якому позовні вимоги не визнав.

У відзиві відповідачем зазначається, що згідно п.3.1., 3.16 до Посадової інструкції керівника (директора) закладу загальної середньої освіти керівник закладу зобов`язаний виконувати Закон України «Про освіту» та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу, зокрема, в частині організації освітнього процесу державною мовою; формувати засади здорового способу життя учнів та працівників закладу. Відповідно до п.5.2. за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку закладу освіти, інших локальних нормативних документів, законних розпоряджень органів управління освітою, посадових обов`язків, встановлених інструкцією, в тому числі, за невикористання наданих прав керівник (директор) закладу освіти несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством. За грубе порушення трудової дисципліни як дисциплінарне стягнення може бути застосовано звільнення. Пункт 5.3. за використання, в тому числі, одноразове, методів виховання, пов`язаних з фізичним і/або психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку директор може бути звільнений з посади відповідно до чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що особистий приклад директора та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував серед перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

У відзиві також зазначається, що зберігання та розпивання підпорядкованими працівниками алкогольних напоїв у загально-освітньому навчальному закладі - Самбірській школі-ліцеї імені Андрія Струся, є проявом грубого порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідачем стверджується, що наказ про звільнення директора Самбірської школи-ліцею за аморальний проступок заснований на матеріалах перевірок, довідки про результати службового розслідування від 14.06.2019 року і пояснень посадових осіб. У відповідності до п.1 посадової інструкції, зазначається у відзиві, позивач була організатором навчальної роботи у школі-ліцеї і не повинна була допускати поступків, що порочать її як керівника, який виконує виховні функції.

Окрім того, відповідач у своєму відзиві посилається на положення ст.ст. 46-48, 51 Закону України «Про вищу освіту».

У відзиві також зазначається, що твердження позивача про те, що її звільнення з роботи є виявом упередженого ставлення зі сторони керівництва та працівників відповідача, є помстою за активну позицію щодо підтримки законності утворення та функціонування навчального закладу не відповідає дійсності та базується виключно на непідтверджених безпідставних припущеннях позивача. Зі сторони керівництва і співробітників відповідача з належною увагою ставились до позивача, без жодних проявів неприязні, в рамках терпимості та коректної поведінки.

Крім того, відповідач зазначає, що, оскільки звільнення позивача з роботи здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, відсутні підстави для її поновлення на роботі, виплати компенсації за вимушений прогул. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

До відзиву представником відповідача ОСОБА_2 долучено докази скерування відзиву на адресу позивача та CD disk (додаток 1).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позову не визнав, посилаючись на підстави, зазначені у представленому відповідачем відзиві, вважає його безпідставним,

Зазначив, що позивачку звільнено на законних підставах, а відтак просить у задоволенні позовних вимог повнстю відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 виконуюча обов`язки начальника Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради в судові засідання не з`явилась, хоча була неодноразово була належним чином повідомлено про дати та час слухання справи. Відзиву на позов третьою особою не подано.

Під час судового розгляду справи по суті представником відповідача та позивачем заявлялись клопотання про доручення додаткових доказів по справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямпозовної заяви.Згідно ч.8зазначеної статтідокази,не поданіу встановленийзаконом абосудом строк,до розглядусудом неприймаються,крім випадку,коли особа,яка їхподає,обґрунтувала неможливістьїх поданняу вказанийстрок зпричин,що незалежали віднеї.

Наведені сторонами причини неподання зазначених ними доказів суд не вважає обґрунтованими, а відтак зазначені вище клопотання судом були відхилені.

У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді директора Самбірської школи-ліцею імені А.Струся з 03.06.2015 року.

Наказом В.о. начальника Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради №134-к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 21.06.2019 року була звільнена з роботи у зв`язку із «вчиненням директором Самбірської школи-ліцею ім..А.Струся, яка виконує зокрема, виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи» за п.3 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Положеннямист. 43 Конституції Україникожному гарантується право на працю та захист від незаконного звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1ст. 5 ЦПК Українивказує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У частинах 1 та 2ст. 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно дост.8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

П. 2 ч.1 ст. 221КЗпП України вказує, що трудові спори розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Відповідно до ч. 1ст. 233 КЗпП Українипрацівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача в межах строків, визначених у ч. 1ст. 233 КЗпП України.

Згідностатті 54 Закону України «Про освіту»педагогічні працівники зобовязанні, зокрема, дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 41 КЗпП України, крім підстав, передбаченихстаттею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: 3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.

Звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Отже, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими учасниками навчально-виховного процесу, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як педагог, що унеможливлює досягнення мети навчально-виховного процесу, він підлягає звільненню з роботи за п. 3ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Підставою для звільнення за п. 3 ч.1 ст. 41 КЗпПє не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням цієї роботи. Оскільки законодавцем не визначено критеріїв визначення межі між проступками, сумісними і несумісними з продовженням роботи, тому суд зобов`язаний з метою виконання завдання цивільного судочинства самостійно надати оцінку і встановити чи є факт вчинення аморального проступку, за який звільнено працівника, та чи э він таким, що сумісний із продовженням роботи з урахуванням конкретних обставин справи.

За змістомстатті 56 Закону України «Про освіту»педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов`язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати в дітей і молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком.

Якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за п. 3 ч. 1ст. 41 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-3135цс16. Зазначений висновок узгоджується і з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року № 6-248цс14.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.п. 14-18Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», факт вчинення аморального проступку має бути зафіксований належним чином. Звільнення за вчинення аморального проступку не може вважатися законним, якщо воно проведене лише в результаті оцінки загальної негативної поведінки працівника, що не підтверджена конкретними фактами. При цьому, для звільнення достатньо вчинення працівником одного проступку, який несумісний з виконанням виховної роботи.

Як зазначено в наказі, згідно з яким звільнено з роботи ОСОБА_1 , підставою для звільнення позивача стала довідка про результати службового розслідування від 14.06.2019 року.

З метою повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та, оскільки жодних письмових доказів відповідачем по справі в строк, визначений процесуальним законодавством, надано суду не було, суд задовільнив клопотання учасників судового спору про допит свідків у справі.

Допитаний в якості свідка перший заступник міського голови міста Самбора Несторак І.О. повідомив суд, що близько до обіду 03 червня 2019 року міським головою міста Самбора йому було усно доручено відреагувати на телефонне повідомлення невстановленої особи, яка назвалась членом батьківського колективу, про те, що в цей час в приміщенні географічного кабінету Самбірської школи-ліцею імені А.Струся відбувається бенкет вчителів з розпиванням спиртних напоїв.

З метою виконання усного доручення міського голови він в оперативному порядку створив комісію з числа працівників Самбірської міської ради та Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради, до складу якої ввійшли: сам ОСОБА_6 , заступник міського голови з гуманітарних питань Ухач С.А., секретар міської ради Дмитришин Ю.П., юрист відділу освіти Радик В.О., головний спеціаліст відділу освіти Лисейко Б.Я.

Усі зазначені особи прибули після 12 години цього дня до Самбірської школи-ліцею імені А.Струся та піднялись на поверх, де знаходився кабінет географії. Першим до кабінету увійшов саме він, який виявив групу вчителів, що сиділи за сервірованим столом, на якому стояли їжа, посуд, в тому числі, 5-6 пластмасових стаканчики та алкогольні напої. Пляшки були недопиті наполовину. З пластмаслових стаканчиків ним було відчуто запах алкоголю. Також вмістиме посуду нюхав ОСОБА_7 , який також підтвердив, що це алкогольні напої. Вчителі, помітивши його, сховали алкоголь у шафу. ОСОБА_1 , вставши з-за столу, пішла в напрямку до комісії, яка прибула. Відповідаючи на запитання, свідок уточнив, що алкоголь переміщався до шафи однією з учителів, яку він може впізнати. Також зазначив, що членом комісії ОСОБА_7 здійснювався запис подій на телефонну відеокамеру.

Також повідомив, що за результатами перевірки комісією в присутності усіх було складено акт чи протокол. Не зміг ствердити чи заперечити факту надання складеного комісією документа для ознайомлення директору школи-ліцею та іншим присутнім вчителям.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що виїхали в школу за розпорядженням міського голови з метою з`ясування факту вживання алкогольних напоїв в навчальному закладі. Він останнім заходив до кабінету географії, оскільки затримався біля авто, на якому прибула комісія. З кабінету вже виходили декілька вчителів. Увійшовши, він побачив в кабінеті накритий стіл, на якому стояли великі та маленькі пластмасові стакани. За столом сиділо 5 вчителів. В цей час учитель ОСОБА_8 ховала дві пляшки алкоголю в нижню нішу шафи. Він дістав ці пляшки з ніші та поставив наверх. Після чого розпочав відеозапис на телефон. Пояснив, що вмістиме стаканчиків нюхати відмовився та доручив це зробити юристу відділу освіти ОСОБА_9 . Останній ствердив, що в стаканчику горілка. Не зміг ствердити, чи ще хтось нюхав стаканчики. Документ за результатами перевірки складав ОСОБА_9 . Також повідомив, що директор школи-ліцею сповістила комісії про те, що алкоголь придбаний для майстрів, що здійснюють ремонт кабінету. На запитання представника позивача ствердив, що на столі скляного фужеру не було.

Свідок ОСОБА_4 , надаючи пояснення суду, повідомив, що станом на 03.06.2019 року він перебував на посаді заступника міського голови міста Самбора з гуманітарних питань. Комісія в складі п`яти осіб, створена за усною вказівкою міського голови міста Самбора, прибула 03.06.2019 року в школу-ліцей близько дванадцятої години дня. В цей день проходило ЗНО. В кабінеті географії були присутніми 8-9 осіб. Комісією були виявлені під дошкою пляшки з алкоголем. В дальньому куті від вхідних дверей стояв сервірований стіл з їжею та стояли пластмасові стаканчики з рідиною. Перевірити вміст стаканчиків на столі доручили юристу ОСОБА_9 , який, понюхавши, повідомив, що в них алкоголь. Директор школи-ліцею ОСОБА_1 запропонувала зробити аналіз вмісту стаканів.

На запитання представника позивача повідомив, що до зайняття посади заступника міського голови міста Самбора з гуманітарних питань він виконував обов`язки начальника Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради. На протязі цього періоду за його керівництва чи вказівки відділом освіти неодноразово здійснювались перевірки діяльності адміністрації Самбірської школи-ліцею імені А.Струся. За результатами однієї з перевірок директору школи-ліцею було оголошено догану, яка вподальшому була скасована рішенням суду.

Допитаний в судовому засіданні головний спеціаліст Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Квасниця Р.М. повідомив суду, що при здійсненні перевірки 03.06.2019 року в школі-ліцеї присутнім не був. За наказом відділу освіти він був членом комісії по проведенню службового розслідування за обставинами подій 03.06.2019 року, а головою комісії був Лисейко Б.Я. Комісія проводила засідання, про що велись відповідні протоколи. За результатами розслідування була складена довідка від 14.06.2019 року. Комісією були встановлені факти наявності в школі-ліцею накритого столу та алкогольних напоїв. При цьому була присутня директор ОСОБА_1 . Окрім вивчення пояснювальних записок осіб, які здійснювали перевірку 03.06.2019 року, комісія оглядала відеоматеріали, надані секретарем Самбірської міської ради Дмитришиним ОСОБА_10 . Комісія вважала доведеним факт наявності алкогольної речовини у келихах.

На запитання представника позивача свідок ОСОБА_11 пояснив, що попередньо також неодноразово брав участь у проведенні перевірок діяльності адміністрації школи-ліцею. Оголошена директору Цимбрилі О.М. догана була скасована судом.

Допитаний в судовому засіданні юрист Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Радик О.І. повідомив, що за вказівкою головного спеціаліста відділу освіти ОСОБА_12 він у складі комісії міської ради та відділу освіти 03.06.2019 року прибув в школу-ліцей ім..Андрія Струся.

В момент наближення комісії до кабінету географії з нього почали вибігати люди. Увійшовши в кабінет, він побачив, що вчителі, які сиділи за сервірованим столом, розбіглися. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 почали ставити вчителям питання про розпивання спиртних напоїв. На пропозицію ОСОБА_1 перевірити вміст пластмасових стаканів ОСОБА_6 відмовився. Цю функцію було доручено виконати йому. Понюхавши вміст стакана, він ствердив, що це є алкоголь. Комісія склала протокол та залишила навчальний заклад.

На запитання представника позивача уточнив, що першим алкоголь виявив ОСОБА_6 в шафі, пляшок на столі не було, ОСОБА_1 знаходилась в двох метрах від вхідних дверей, скляних стаканів та фужерів на столі не було.

Підтвердив ту обставину, що ОСОБА_1 пропонувала провести експертизу напоїв. Також свідок повідомив, що ні 03.06.2019 року, ні під час роботи комісії відділу освіти по службовому розслідуванню даного випадку вчителі школи-ліцею не опитувались.

Допитаний в якості свідка головний спеціаліст Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Лисейко Б.Я. повідомив суду, що наказом відділу освіти був призначений головою комісії по службовому розслідуванню обставин подій, що відбулись 03.06.2019 року. В цей день він разом з іншими приїхав до школи-ліцею для проведення перевірки. Кабінет був відкритий. На столі стояла їжа та алкоголь. Комісія прийшла до висновку, що було вживання спиртних напоїв, оскільки юрист сказав, що в стаканах горілка та вино. Директора ОСОБА_1 він застав при виході з кабінету.

На запитання представника позивача свідок ОСОБА_12 ствердив, що на спиртні напої вказав та витягнув їх з шафи Несторак ОСОБА_13 Директор і комісія під час подій 03.06.2019 року наполягали на виклику поліції, однак чому не викликали, йому не відомо. Напої дегустував лише юрист ОСОБА_14 . За результатами перевірки 03.06.2019 року юристом був складений акт. Комісія по службовому розслідуванню вела протоколи засідань. В роботі комісії використовувся акт від 03.06.2019 року, відеофільми та матеріали з інтернету. Пояснення від вчителів не відбирались. Про деталі роботи комісії не пам`ятає у зв`язку зі збігом часу.

Допитана з ініціативи представника відповідача та за погодженням позивача в якості свідка вчитель географії ОСОБА_15 В.С. показала, що 03.06.2019 року за графіком в неї був вихідний день. Однак, вона вийшла на роботу, оскільки мала домовленість з приватними майстрами на поточний ремонт свого кабінету. Оскільки витрати на ремонт вона несла особисто, то для зменшення його вартості придбала для майстрів дві пляшки алкоголю, який цього дня принесла та поставила у шафу в недоступному місці.

Біля 11 години майстри залишили кабінет, поприбиравши за ними, ОСОБА_16 запросила до себе в кабінет учителів. Декілька хвилин по12-ій годині вони сіли обідати. Згодом прийшли директор та заступник директора школи-ліцею, які звернули увагу на необхідність підготовки кабінету до ЗНО, впорядкування меблів та наочної інформації (стендів).

Побачивши, що вчителі обідають та, давши декілька вказівок, директор та заступник директора в супроводі вчителя ОСОБА_16 підійшли до вхідних дверей, які раптово відкрились, і перед ними з`явились ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та інші. Одразу почули стверджуюче питання, чи вони бенкетують. ОСОБА_6 , підійшовши до шафи біля дошки, сфотографував, а потім дістав з неї дві пляшки.

Повідомила, що ці пляшки призначені для майстрів. Підтвердила про те, що директор ОСОБА_1 настоювала на виклику поліції та проведенні експертизи.

Однак, не реагуючи на це, комісія склала якийсь документ, який для ознайомлення вчителям не надавався.

В судовому засіданні було оглянуто письмові докази, долучені до справи позивачем, та переглянуто відеозапис, сформований з кількох відеоепізодів, що долучений в якості доказу відповідачем по справі.

У відповідності до ст. ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалах справи вбачається наступне.

Відповідачем по справі не долучено документу (протокол чи акт) або належним чином завіреної його копії, що складався 03.06.2019 року в приміщенні кабінету географії Самбірської школи-ліцею імені А.Струся за результатми діяльності комісії Самбірської міської ради та Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради.

Відповідачем по справі не долучено довідки про результати службового розслідування від 14.06.2019 року або належним чином завіреної її копії, яка складена комісією Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради за результатами розгляду подій, що відбулися в приміщенні географічного кабінету Самбірської школи-ліцею імені А.Струся 03.06.2019 року.

Суд критично оцінює роботу комісії по службовому розслідуванню, оскільки, допитаний в судовому засіданні її голова ОСОБА_12 в більшості своїх пояснень посилався на давність події, мотивуючи неможливість дачі точних відповідей на питання щодо роботи цієї комісії.

Не надано відповідачем для ознайомлення суду і протоколів роботи цієї комісії. З пояснень членів цієї комісії, від іншої сторони конфлікту (педагогічних працівників, які були присутні в кабінеті географії 03.06.2019 року під час перевірки) жодних пояснень не відбиралось.

Окрім того суд ставить під сумнів сам факт роботи зазначеної комісії, оскільки її робота була завершена 14.06.2019 року складанням довідки, що слідує зі змісту оскаржуваного позивачем наказу та пояснень представника відповідача. Зі слів допитаних в судовому засіданні членів цієї комісії ( ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 ) в основу роботи цієї комісії було покладено протокол, складений 03.06.2019 року.

Однак, позивачем у визначеному законом порядку до матеріалів справи було долучено копію листа Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області №01-11/541 від 14.06.2019 року, згідно з яким оригінал протоколу за результатами здійснення 03.06.2019 року перевірки у Відділі освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області станом на 14.06.2019 року не знаходиться.

Показання допитаних в суді свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 є суперечливими.

Свідок ОСОБА_16 показала, що алкоголь був принесений нею без відома адміністрації школи-ліцею, в тому числі, і без відома директора ОСОБА_17 М. Показання даного свідка не спростовуються жодними іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем не наведено жодного доказу щодо вживання алкогольних напоїв педагогічним колективом та особисто директором школи-ліцею, в приміщенні навчального закладу. Доводи допитаних в суді працівників Самбірської міської ради та Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради щодо обставин можливого вживання алкоголю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме Висновком щодо результатівмедичного оглядуз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції від 03.06.2019 року.

Одночасно, оцінюючи в сукупності докази, надані позивачем в обґрунтування причини її звільнення з роботи як наслідок переслідування її за активну професійну діяльність, суд приходить до висновку про підставість таких тверджень.

Так, в матеріалах справи знаходиться копія Рішення примирної комісії Відділення національної служби посередництва і примирення у Львівській області з розгляду колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся міста Самбора Львівської області та відділом освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області (реєстраційний №091-16/13-В) від 05 серпня 2016 року, згідно з яким, серед іншого, призупинено заходи щодо реорганізації Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся та зобов`язано відділ освіти зберегти існуючі соціально-економічні умови праці та робочі місця працівників Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся.

Судом встановлено також, що на підставі колективного звернення трудового, учнівського та батьківського колективів Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся, ХІ сесією VII демократичного скликання Самбірської міської ради рішенням № 1 від 11 липня 2016 року було відмінено рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради № 127 від 28 квітня 2016 року, яким встановлювалась мінімальна кількість учнів в класах загальноосвітніх шкіл, що призвело б до припинення функціонування Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся як школи-ліцею.

До матеріалів справи позивачем долучено також копії інших звернень педагогічної та батьківської громад Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся за 2018 2019 роки щодо неприпустимості вживання відділом освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області та Самбірською міською радою заходів щодо пониження статусу школи-ліцею до статусу «дев`ятирічки».

При винесенні рішення судом надавалась оцінка того факту, що позивач по даній справі ОСОБА_1 притягалась відділом освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області 05.10.2017 року наказом №171 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. При цьому в провину їй ставився «факт безпідставного створення емоційної напруги в учнівському, педагогічному та батьківському колективах, поширення неправдивої інформації серед громадськості».

Накладене дисциплінарне стягнення після його оскарження було скасовано рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18.12.2017 року.

Як убачається з даного судового рішення, яке набуло законної сили і копія якого долучена до матеріалів справи, підставами оголошення ОСОБА_1 догани були: доповідні записки головних спеціалістів відділу освіти ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , акт від 07.09.2017 року, складений в.о. начальника відділу освіти Ухачем С.А. та головними спеціалістами відділу освіти Лисейком Б.Я., ОСОБА_18 С. та ОСОБА_19 .М.

Суд, скасовуючи наказ про накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 , констатував: «дії посадових осіб відповідача наводять суд не інакше як на думку про порушення відповідачем наведеної раніше норми Трудового Закону, - ст. 141 КЗпП України; підтверджують безпідставний тиск на позивача як на посадову особу та керівника при діяльності Самбірської школи - ліцею імені А. Струся…».

У відповідності до процесуального закону обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом також встановлено, що, незважаючи на рішення суду від 18.12.2017 року, яким скасовувався наказ про оголошення догани ОСОБА_1 , Відділом освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області не погоджувалось виплата позивачці щорічної грошової винагороди, що дискримінувало її по відношенню до інших керівників навчальних закладів міста, які своєчасно отримали таку винагороду (копія листа Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області №01-30/1113 від 29.12.2017 року).

В даному судовому спорі основними фігурантами зі сторони роботодавця та контролюючого органу директора Цимбрили О.М. виступають ті ж особи, що й у випадку з оголшенням їй догани в 2017 році ( ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 ).

Суд надає належну оцінку іншим долученим позивачем ОСОБА_1 доказам по справі, таким, як наказ Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області № 107 від 29.05.2019 року «Про формування попередньої мережі класів в закладах загальної середньої освіти м. Самбора на 2019 -2020 навчальний рік», згідно з п.1.5. якого встановлювалось формування 10-х класів у закладах загальної середньої освіти з наповнюваністю не менше 25 учнів у класі.

Суд констатує той факт, що чинне законодавство про освіту, а саме ст. 14 Закону України «Про загальну середню освіту» визначає лише максимальну величину наповнюваності класу (не більше 30 учнів) та мінімальну кількість (не менше 5 учнів) у закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах і селищах. Визначення інших кількісних параметрів наповнюваності класів чинне законодавство про освіту не передбачає.

Відповідно доч.1ст.31Закону «Прозагальну середнюосвіту» лержавністандарти загальноїсередньої освітирозробляються центральниморганом виконавчоївлади усфері освітиі науки,затверджуються КабінетомМіністрів Україниі переглядаютьсяне меншеодного разуна 10років. Зміна змісту і обсягу Державних стандартів загальної середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається.

У відповідності до ст. 19 Конституції України правовий порядокв Україніґрунтується назасадах,відповідно дояких ніхтоне можебути примушенийробити те,що непередбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник навчального закладу або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України«Про освіту»керівник закладуосвіти вмежах наданихйому повноважень: організовуєдіяльність закладуосвіти; вирішуєпитання фінансово-господарськоїдіяльності закладуосвіти; призначаєна посадута звільняєз посадипрацівників,визначає їхфункціональні обов`язки; забезпечуєорганізацію освітньогопроцесу таздійснення контролюза виконаннямосвітніх програм; забезпечуєфункціонування внутрішньоїсистеми забезпеченняякості освіти; забезпечуєумови дляздійснення дієвогота відкритогогромадського контролюза діяльністюзакладу освіти; сприяєта створюєумови длядіяльності органівсамоврядування закладуосвіти; сприяєздоровому способужиття здобувачівосвіти тапрацівників закладуосвіти; забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти.

У відповідності до положень Посадової інструкції директора Самбірської школи-ліцею імені А.Струся (починаючи із п. 3.1 до п. 3.49) визначено його посадові обов`язки. Директор зокрема забезпечує ефективну взаємодію і співпрацю з органами місцевого самоврядування, підприємствами і організаціями, громадськістю, батьками (особами, які їх замінюють); організовує навчально-виховний процес; забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки; забезпечує права учнів на захист їх від будь-яких форм фізичного та психічного насильства; несе відповідальність та звітує про свою діяльність перед вихованцями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами колективу, місцевими органами державної влади; очолює педагогічну раду, представляє колектив закладу і вносить пропозиції від його імені відділу освіти, місцевим органам державної влади, раді навчально-виховного закладу.

У відповідностідо ч.2ст.55Закону України«Про освіту»батьки здобувачівосвіти маютьправо: захищативідповідно дозаконодавства правата законніінтереси здобувачівосвіти; звертатисядо закладівосвіти,органів управлінняосвітою зпитань освіти; обиратизаклад освіти,освітню програму,вид іформу здобуттядітьми відповідноїосвіти; братиучасть угромадському самоврядуваннізакладу освіти,зокрема обиратиі бутиобраними доорганів громадськогосамоврядування закладуосвіти; завчасноотримувати інформаціюпро всізаплановані узакладі освітита позаплановіпедагогічні,психологічні,медичні,соціологічні заходи,дослідження,обстеження,педагогічні експериментита надаватизгоду научасть уних дитини, брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану та інше.

З огляду на наведене, суд вбачає правомірними дії директора Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся, педагогічного та батьківського колективів школи-ліцею щодо недопущення порушення прав працівників та учнів, батьківського колективу зазначеного навчального закладу. Оскільки вони здійснюються в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством.

Суд вважає, що відповідач перевів вирішення виниклих проблемних питань з площини врегулювання колективного трудового спору, триваючого роками, в площину адміністративно-дисциплінарну, поклавши тягар вирішення масштабної проблеми територіальної громади в освітній галузі на недієздатний в даних правідносинах орган (комісію по службовому розслідуванню), який поверхнево дослідив ситуацію, не опитавши усі сторони конфлікту, не надав їм належної оцінки, діючи поспіхом, виніс рішення, яке влаштовувало орган місцевого самоврядування та орган освіти, але не свідчило б про виконання положень трудового законодавства.

В даному випадку суд констатує, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законом, при цьому не дотримувався балансу інтересів сторін у трудових відносинах, а саме, не переконавшись детально у виниклому конфлікті, не дослідивши прискіпливого його виникнення, не надаючи преференції жодної сторін конфлікту, прийняв поспішне рішення.

Крім того, відповідачем не було враховано, що позивач мав за період своє трудової діяльності заохочення, не мав будь-яких стягнень, дорікань, інших випадків порушення трудової дисципліни, посадової інструкції чи профільних Законів.

З огляду на вище зазначене, та з врахуванням відсутності належних та допустимих доказів, що свідчили б про те, що директором Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся ОСОБА_1 . вчинено аморальний проступок, за вчинення якого її було звільнено, суд доходить до висновку, що мотивом звільнення з роботи позивача є намагання посадовими особами роботодавця унеможливити здійснення законного опору педагогічним колективом школи-ліцею незаконним діям керівного складу органу освіти та органу місцевого самоврядування щодо реорганізації цього навчального закладу.

За вмотивованих обставин суд знаходить всі правові підстави для визнання незаконним наказу про звільнення позивача та скасування його.

Згідно з ч. 1 і ч. 2ст.235КЗпП України у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. ОСОБА_1 звільнена з роботи 21.06.2019 року, а отже, для обрахунку слід обрати розмір її заробітної плати за квітень та травень 2019 року.

Згідно п.5 Розділу ІV зазначеного Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п. 8 Розділу ІV зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Із Довідки Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області №256 від 03.09.2019 року убачається, що розмір заробітної плати ОСОБА_1 становив: квітень 2019 року 14311, 24 грн.; травень 2019 року 14477,74 грн.

В квітні місяці 2019 року нею відпрацьовано 20 робочих днів, а в травні 2019 року 22 робочих дні.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати позивача становив 685,45 грн.: (14311, 24 грн.+ 14477,74 грн.) / 42 робочих дні.

Від дня наступного за днем звільнення (з 22.06.2019 року) по день судового засідання (20.12.2019 року) робочий період триває 127 робочих дні.

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 за період з 22.06.2019 року по 20.12.2019 року становить 87 052,15 грн.: 685,45 грн. х 127 роб.дні.

Наведений у розрахунку до позову і визначений позивачем на підставі даних відповідача про заробітну плату позивача та перевірений судом математичний розрахунок і загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 84 310,35 грн.

Тому обґрунтованими є і позовні вимоги про стягнення: 84 310,35 грн. - середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з положень ч. 1 ст.237-1 КЗпП України, яка регламентує, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23ЦКУкраїни особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

На думку суду, моральна шкода - це шкода заподіяна працівникові поведінкою особи, яку можна характеризувати, як неетичну, таку, що суперечить системі поглядів і уявлень, які регулюють поведінку людей у суспільстві. Під моральною шкодою розуміються страждання завдані працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходить від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, з урахуванням ступені вини відповідача, крім того враховується характер та тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступені зниження престижу, ділової репутації, а також часу і зусиль необхідних для відновлення попереднього стану. Зважаючи на те, що позивача було незаконно звільнено із займаної посади, його робота є одним із джерел існування родини, вона пережила психологічні переживання з приводу дискримінації в трудовому колективі, а тому на думку суду позивачу було заподіяно моральної (немайнової шкоди), яка виходячи із принципу розумності визначається судом у розмірі 1 500,00 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з положень п.п. 2 та 4 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення вчастині виплати позивачу заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць та поновлення позивача на роботі.

При подачі позову позивач не сплачував судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

На час постановлення судового рішення, суду не надано доказів про звільнення відповідача від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов частково задовольняється, то з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог майнового і немайнового характеру.

Згідно з ч. 7ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Тому, дане рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до Довідки Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області №256 від 03.09.2019 року розмір заробітної плати ОСОБА_1 становив: квітень 2019 року 14311, 24 грн.; травень 2019 року 14477,74 грн.

Отже, розмір середньої заробітної плати за один місяць становить: 14394,49 грн. (28788,98 грн.: 2 місяці).

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Наказ виконуючого обов`язки начальника Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області № 134-к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 21.06.2019 року - скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Самбірської школи - ліцею імені Андрія Струся.

Стягнути з відповідача - Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 33465030, 81400, Львівська область, м.Самбір, вул. І.Мазепи, 17) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 87 052, (вісімдесят сім тисячі п`ятдесят дві ) грн. 15 коп.

Стягнути з відповідача - Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 33465030, 81400, Львівська область, м.Самбір, вул. І.Мазепи, 17) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 14394, 49 грн. допустити до негайного виконання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача - Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 33465030, 81400, Львівська область, м.Самбір, вул. І.Мазепи, 17) у дохід держави 870 грн. 00 коп. судового збору.

На рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відпо/відач: Відділ освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, адреса: м. Самбір, Львівська область, вул. І.Мазепи, 17.

Третя особа: ОСОБА_3 виконуюча обов`язки начальника Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, адреса: м. Самбір, Львівська область, вул. І.Мазепи, 17.

Повний текст рішення буде виготовлено 30.12.2019 року.

Суддя