Провадження № 2/750/2338/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Требух Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Будаш М.В.,

справа №750/10411/19

позивач ОСОБА_1

відповідач Державне підприємство «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

за участі позивача, представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в:

В вересні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що її звільнено відбулось з порушеннями норм законодавства, корупційне правопорушення в її діях відсутні. Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позов не визнає, в його задоволенні просить відмовити, посилаючись на дотримання всіх норм закону при звільненні позивача.

В судовому засіданні позивач, її представник позов підтримали і просили суд його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з наказом від 22.06.2017 року № 321-ос ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника Чернігівської обласної філії державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції».

Наказом №76 від 27.08.2019 року «Про призначення службового розслідування» створено комісію для проведення службового розслідування за фактом порушення заступником начальника Кладько В.Г. вимог ст..23 Закону України «Про запобігання корупції», строк проведення розслідування до 27.09.2019 року.

Наказом №458-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29.08.2019 року припинено трудовий договір з ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю у неї реального конфлікту інтересів, що має постійний характер, та її незгодою на зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів шляхом її переведення на вакантні рівнозначні або нижчі посади та звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника Чернігівської обласної філії державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» 29.08.2019 року згідно п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України та п.6 ч.1 ст.29 Закону України «Про запобігання корупції».

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача реальний конфлікт інтересів полягає у тому, що в її (позивача) як заступника начальника перебуває у прямому підпорядкуванні її чоловік ОСОБА_4 , який працює на посаді техніка-лаборанта випробувальної лабораторії Чернігівської обласної філії державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції». Від переведення на інші рівнозначні посади позивач відмовилась.

Як вбачається зі посадової інструкції техніка-лаборанта Випробувальної лабораторії, п.1.3 призначення на посаду та звільнення з неї здійснюється директором Підприємства за поданням начальника Філії із дотримання вимог чинного законодавства про працю. Отже, позивач, як заступник начальника Філії не має відношення до прийняття на роботу або звільнення з роботи техніка-лаборанта Випробувальної лабораторії.

Пунктом 7.3 Інструкції передбачено, що технік-лаборант ВЛ підпорядковується безпосередньо начальнику ВЛ (випробувальної лабораторії).

Зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначається Законом України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.

Згідно з положеннями частини першої статті 27 Закону особи, зазначені у підпунктах «а», «в»-«з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, не можуть мати в прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими в зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Заступник начальника державного підприємства відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону є посадовою особою юридичної особи публічного права.

Обмеження щодо прямого підпорядкування близьких осіб не поширюються на посадових осіб юридичних осіб публічного права, а тому сам факт наявності між такими посадовими особами родинних стосунків та факт їх роботи в одній установі в умовах прямого підпорядкування не є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом : усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.

Згідно з частиною другою статті 34 Закону звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади в зв`язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється в разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, у тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

Як встановлено судом відповідачем не було вжито всіх передбачених Законом заходів з метою врегулювання конфлікту інтересів. Разом з тим, 29.08.2019 року тобто на другий день після винесення наказу №76 від 27.08.2019 року «Про призначення службового розслідування» чоловік позивача ОСОБА_4 написав заяву на звільнення, в задоволенні якої було відмовлено. 02.09.2019 року, в межах строку призначено розслідування, ОСОБА_4 написав другу заяву на звільнення з посади техніка-лаборанта.

Доказів того, що відповідач вживав заходи щодо усунення особи (позивача) від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою 9позивачем) відповідного завдання, вчиненням нею (позивачем) певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи до суду не надано.

Отже, вбачається, що відповідачем вже на другий день проведення розслідування прийнято рішення про звільнення позивача з займаної посади, без проведення ретельної перевірки та вжиття всіх заходів для усунення виявленого на думку відповідача конфлікту інтересів, з позбавлення можливості позивача самостійно позбавитись приватного інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При прийнятті рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середньоденна заробітна плата позивача становить 563,61 грн., у період з 30.08.2019 року по 19.12.2019 року кількість робочих днів становить 79 дня, отож з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44525, 19 грн., вказаний середній заробіток без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до частини 141 ЦПК України, із відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.12, 13, 81, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати наказ №458-ос від 29.08.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Чернігівської обласної філії Державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції».

Стягнути з Державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.08.2019 року по 19.12.2019 року в розмірі 44525 грн. 19 коп. ( сума вказана без відрахування обов`язкових зборів та платежів на користь держави).

Стягнути з Державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» на користь держави судовий збір в сумі 1536 грн. 80 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державне підприємство «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» ( місто Київ вулиця Стельмаха 6А код 39394238)

Повне рішення виготовлено 25.12.2019 року.

Суддя Н.В.Требух