Справа № 675/3302/18

Провадження № 2/675/182/2019

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання Кущука А. О., прокурора Швеця Р. В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30235-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822184500:06:007:0071) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822184500:06:007:0071) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Ухвалою судді від 26 грудня 2018 року прийнято позовну заяву заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до розгляду судом та відкрито провадження у справі.

Під час підготовчого провадження відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в частині позовних вимог про витребування у неї земельної ділянки.

В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_2 посилається на відсутність у даній справі підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Прокурор Швець Р. В. заперечив проти задоволення даного клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Інші учасники справи у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неприбуття суд не повідомили.

Неявка відповідачів в підготовче засідання з урахуванням зазначених вище обставин не є перешкодою для вирішення заявленого ОСОБА_2 клопотання.

Заслухавши доводи прокурора Швеця Р. В., вивчивши клопотання та оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким законом є Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Із положень ч. 3 ст. 56 ЦПК України слідує, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як передбачено ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа «Менчинська проти Росії», заява №42454/02, рішення від 15 січня 2009 року, п. 35).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) якщо такий орган відсутній.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен належним чином обґрунтувати, а суд перевірити підстави для звернення прокурора до суду.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор допускається до участі у справі та набуває відповідного статусу учасника процесу. У випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суд повертає йому подану заяву.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року (справа №587/430/16-ц) не виключила, що у разі нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідний суб`єкт владних повноважень може виступати відповідачем у справі, а прокурор, у такому випадку, набуває процесуального статусу позивача.

У даній справі прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що Держгеокадастр як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, незаконно відчужило земельну ділянку державної власності. При цьому, відповідно до приписів Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) не вправі здійснювати заходи державного контролю (нагляду), які у подальшому можуть бути підставою для звернення до суду з позовом, і самостійно скасувати наказ, на підставі якого особа набула право власності на земельну ділянку.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання безоплатної передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності. Окрім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави з забезпеченням громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати своє право на приватизацію землі.

Відтак, суд вважає, що враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Посилання ОСОБА_2 на незаконність здійснення прокурором представництва інтересів держави не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Доводи відповідача ОСОБА_2 стосовно того, що в частині позовних вимог прокурора про витребування у неї земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області значиться позивачем у справі, є помилковими, оскільки даний позов поданий в інтересах держави. При цьому дефініція «інтереси держави» охоплює значно ширше коло специфічних економічних інтересів держави, ніж інтереси Держгеокадастру як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Посилання ОСОБА_2 на порушення прокурором вимог чинного законодавства щодо об`єднання в даній позовній заяві декількох позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки не можуть у силу процесуального закону бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим, підстави для повернення позовної заяви передбачені ч. 4 ст. 185 ЦПК України, зокрема, згідно з п. 4 ч. 4 ст. 185 цього Кодексу позовна заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Слід зазначити, що ст. 257 ЦПК України, яка визначає умови, за наявності яких суд залишає позов без розгляду, не містить такої підстави для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, як відсутність передумов для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Відтак, клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 185, 257, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повна ухвала складена 26 грудня 2019 року.

Суддя: В. І. Столковський