Справа № 466/5703/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Семків Х.І.,

справа № 466/5703/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про зобов`язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в:

12.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в якій просить суд скасувати рішення комісії ПАТ «Львівгаз» від 19.11.2018 (протокол №78/11-Н від 19.11.2018) в частині донарахунку вартості спожитого природнього газу в обсязі 1130,64куб.м. на суму 12706,30грн., відновити газоспоживання (розподіл) природнього газу до будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з АТ «Львівгаз» збитки в розмірі 889,5грн., моральну шкоду в розмірі 4000грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7680грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що позивач є споживачами послуг з розподілу природного газу, які АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» надає за адресою: АДРЕСА_1 .

05.04.2019 в даному будинку із невідомих причин, без жодного повідомлення із пошкодженням фасаду припинено газоспоживання шляхом механічного від`єднання із встановленням заглушки.

Згідно відповіді №79008-ЛВ-5496-0419 від 27.04.2019рзазначено, що 13 червня 2017р., згідно доручення ТзОВ «Львівгаз збут», працівниками ПАТ «Львівгаз" було припинено подачу газу за заборгованість. Зазначає, що 24.07.2017 року TOB «Львівгаз збут» надало доручення ПАТ «Львівгаз» на відключення від газопостачання абонентів, які заборгували за спожитий газ з 31.07.2017р., тобто з дати, яка ще не настала.

Також, у вересні 2018 року позивачу було припинено газопостачання із невідомих йому причин. З метою вияснення причин припинення, 27 вересня 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Львівгаз» та ТОВ «Львівгаз збут», де йому пояснили, що необхідно оплатити за відновлення газопостачання та надали рахунок на оплату №00332468 від 27.09.2018р., який в цей же день було ним оплачено та 28.09.2019 працівниками газової служби відновлено газопостачання до будинку.

Зазначає, що під час припинення газоспоживання природного газу у вересні 2018 року, працівниками ПАТ «Львівгаз» складено акт про порушення від 12.09.2018р.

Даний акт розглядався на засіданні комісії ПАТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, про що складено протокол №78/11-Н від 19.11.2018р. та вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу в обсязі 1 130,64 куб. м. на суму 12 706,30 грн.

Вважає, що дії відповідача призвели до порушення його прав, в добровільному порядку відповідач відмовляється виконати вимоги позивача, останній змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В останнє судове засідання представник позивача ОСОБА_2 , який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 09.04.2019 /арк.спр.56/ не прибув, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити. Також подав акт від 27.08.2019 про відновлення газопостачання до квартири позивача.

Представник відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Турчиняк Я.І., який діє на підставі довіреності №007-1Др-49-0119 від 21.01.2019 /арк.спр.43/ в судове засідання не прибув повторно, причин неприбуття суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є споживачами послуг з розподілу природного газу, які ПАТ «Львівгаз» надає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд встановив, що облік споживання природнього газу за адресою АДРЕСА_1 проводиться за фактично спожитий природній газ на підставі показів побутового газового лічильника повідомлених споживачем або зафіксованих працівником товариства.

З відповіді від 27.04.2019 за №79008-Лв-5496-0419 13.06.2017 вбачається, що згідно доручення ТзОВ «Львівгаз збут» працівниками ПАТ «Львівгаз» за адресою АДРЕСА_1 було припинено подачу газу за заборгованість /арк.спр.12/.

У відповідності до доручення №Lvz03-СЛ-2180-0517 від 24.07.2017 року (витяг) відповідно до Правил постачання природнього газу та договору №14-047 від 04.09.2015 укладеного між ТОВ «Львівгаз збут» та ПАТ «Львівгаз» просять припинити газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 з 31.07.2018 року/арк.спр.13/.

Згідно Акту №1094 від 13.06.2017 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 закрито і опломбовано кран перед квартирою /арк.спр.14/.

Згідно акту від 05.04.2019 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі службового доручення 60-6/19 роз`єднано і встановлено заглушки на дану квартиру /арк.спр.15/.

Суд встановив, що 12.09.2019 складено акт про порушення несанкціонованого відбору природнього газу внаслідок самовільного поновлення газопостачання /арк.спр.16/.

Згідно акту від 28.09.2018 на підставі заяви ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 включено газ на квартиру /арк.спр.18/

Згідно витягу з протоколу №7811-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 19.11.2018 року вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу в обсязі 1130,64куб. м. на суму 12 706,30 грн. споживачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 /арк.спр.19/.

Дослідивши подані докази та нормативні акти на підставі яких дані документи були складені суд приходить такого.

Відповідно до Кодексу газорозподільних систем оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відносини між споживачами та оператором газорозподільних систем регулюються укладеним між ними Типовим договором затвердженим постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Постановою КМУ від 23 березня 2016 року № 203 передбачено загальні правила обліку і оплати за спожиті послуги та встановлено норми споживання природного газу населенням.

Відповідно до п.17 розділу III Правил якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред`явленням службового посвідчення на об`єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.

Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ. Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/ обмеженням газопостачання споживачам. При необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об`єкт споживача. У такому разі Оператор ГРМ відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює в установленому порядку припинення розподілу природного газу на об`єкт споживача, після чого повідомляє про це постачальника.

Відповідно до п.1 гл.7 розділу VI Кодексу ГРС, якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, (зокрема, подання постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання) Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/ розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.

Главою 5 розділом XI Кодексу ГРС визначено порядок оформлення акта про порушення, де зазначено наступне:

у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає, зокрема, дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення.

Главою 5 розділом XI Кодексу ГРС передбачено, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника.

Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.

За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника ЗВТ чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку.

Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.

У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Акт про порушення, акт-розрахунок та рахунок на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, а також документи, які підтверджують факт їх отримання споживачем (несанкціонованим споживачем), та інші документи, пов`язані з актом про порушення, зберігаються Оператором ГРМ не менше трьох років від дати оформлення акта про порушення.

Отже, жодного підтвердження, що позивача було повідомлено повідомлення про час та дату засідання комісії, участі в засіданні комісії. Більше того у протоколі засідання комісії зазначена інформація, яка не відповідає дійсності, зокрема щодо присутності позивача при вкладанні акту про порушення. Крім цього, жодного документу (акт про порушення, акт-розрахунок, рахунок на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу) не було надіслано на адресу позивача.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем порушено процедуру складання акту про порушення у відсутності позивача, прийняття рішення комісії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» від 19.11.2018 (протокол №78/11-Н від 19.11.2018) в частині донарахунку вартості спожитого природнього газу в обсязі 1130,64 куб.м. на суму 12706,30 грн. по споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у відсутності позивача, суд приходить переконання до задоволення позовних вимог в частині скасування даного рішення.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року закрито провадження щодо позовних вимог в частині: відновити газоспоживання (розподіл) природнього газу до будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо компенсації завданих збитків та відшкодування моральної шкоди суд приходить такого.

Главою 6 розділу XI Кодексу ГРС передбачено порядок компенсації споживачу завданих збитків та перерахунок наданих послуг у разі порушення Оператором ГРМ вимог цього Кодексу.

Згідно п. 2 гл. 6 розділу XI Кодексу ГРС зазначено, що перерахунок наданих послуг Оператора ГРМ та компенсація завданих споживачу збитків здійснюються зокрема, у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу з вини Оператора ГРМ він відшкодовує споживачу вартість або об`єм недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з підтвердженого обсягу природного газу (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) або планового місячного об`єму споживання (норма застосовується щодо споживачів, що є побутовими) на відповідний період за договором розподілу природного газу та з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання.

У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, Оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.

Відповідно до гл.1 розділу І Кодексу ГРС плановий місячний об`єм споживання - визначений в установленому главою 4 розділу IX цього Кодексу порядку плановий об`єм (обсяг) споживання природного газу по об`єкту побутового споживача, який за договором розподілу природного газу розраховується за лічильником газу.

Згідно п.4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС на підставі групи споживання побутового споживача та його середньорічного споживання природного газу за останні 12 календарних місяців по об`єкту побутового споживача визначаються планові місячні об`єми споживання природного газу. У разі якщо по об`єкту споживача (та за новими об`єктами споживачів (замовників)) на дату формування заяви-приєднання до договору розподілу природного газу період фактичного споживання газу менше 12 місяців, планові місячні об`єми споживання природного газу визначаються, виходячи з даних річного обсягу споживання природного газу, визначеного на 1 особу чи 1 м кв. для відповідної групи споживання.

Визначені Оператором ГРМ планові місячні об`єми споживання у розрізі календарних місяців мають бути зазначені Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання до договору розподілу природного газу. При цьому планові місячні об`єми споживання мають бути зазначені за величиною об`єму природного газу (м куб.) та величиною обсягу енергії за трьома одиницями виміру (кВт год, ГКал, МДж), що визначаються згідно з вимогами цього Кодексу.

Враховуючи те. що ПАТ «Львівгаз» в порушення вимог Кодексу ГРС не надіслало заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу, а тому визначення групи споживання та планових об`ємів споживання здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС самостійно, виходячи з даних річного обсягу споживання природного газу, визначеного на 1 особу чи 1 м.кв. для відповідної групи споживання.

Вартість газу встановлена постановами Кабінету Міністрів України № 485 від 05.06.2019р, від 8 травня 2019 р. № 380 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. №293" та від 19 жовтня 2018 р. № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", а також Постанови НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 «Про встановлення тимчасових тарифів для АТ «УКРТРАНСГАЗ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП» та постанови НКРЕКП № 494 від 10.04.2017р.

Позивачем подано розрахунок завданих збитків за період безпідставного припинення газопостачання, відповідачем не подано зауважень щодо не обгрутнованого розрахунку збитків, а тому суд вважає, що в частині завданих збитків відповідачем на суму 889,5 грн. позов підлягає до задоволення.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно дост.1166ЦК України,майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Виходячи зі змісту вказаних норм матеріального права та положеньст.81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, повинен зокрема довести такі складові: протиправну поведінку відповідача; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою; вину завдавача шкоди.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз`яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (із змінами та доповненнями),у позовній заяві про відшкодування моральної(немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної(немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями(бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору

Суд приходить переконанню, що відсутність газопостачання у помешканні позивача призвело до порушення нормального життєвого процесу. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, а тому на думку суду найбільш об`єктивним та таким, що може компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду та яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача становить 2 000, 00 гривень.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. З ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається із витрати на професійну правничу допомогу, враховуюче те, що позивач звільняється від сплати судового збору, а також судовий збір у розмірі 1921 грн. за позовні вимоги в частині моральної шкоди та загально становить 8641 грн. (розрахунок судових витрат додається) /арк.спр.33,54-57/.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пунктах 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз`яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача подано акт про надання послуг від 18.10.2019 згідно договору №09/04-19 та сума всіх витрат становить 6720,00гривень.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Таку позицію висловив і Верховний Суд в постанові від 09.07.2019 справа № 923/726/18.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з оригіналу платіжного доручення, позивачем при пред`явленні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. за вимогу щодо стягнення моральної шкоди, а тому такий слід стягнути на користь позивача.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» від 19.11.2018 (протокол №78/11-Н від 19.11.2018) в частині донарахунку вартості спожитого природнього газу в обсязі 1130,64 куб.м. на суму 12706,30 грн. по споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 889,50 грн., моральної шкоди в розмірі 2000грн. та судового збору в розмірі 1921,00 грн., а також витрат на правову допомогу в розмірі 6720,00 (шість тисяч сімсот двадцять гривень), а разом 11530,50 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять гривень 50 коп.).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», ЄДРПОУ 03349039, юридична адреса: м. Львів, вул. Золота,42.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 03.12.2019 року.

Суддя

П. С. Невойт