Справа№ 756/12839/19 Головуючий у 1 інстанції Дев`ятко В.В.

Провадження № 33/824/4602/2019 Головуючий у 2 інстанції Гайдай Р.М.

Категорія: ч. 4 ст. 188-39 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого начальником відділу з комунікації ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384 гривні 20 копійок.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що будучи начальником відділу з комунікацій ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 12 квітня 2019 року по 03 вересня 2019 року, у м. Києві по вул. Новокостянтинівська, 20, не додержався встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, а саме допустив поширення персональних даних ОСОБА_2 на офіційному веб-сайті ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що призвело до незаконного доступу до розміщених персональних даних та порушення права ОСОБА_2 на захист персональних даних від незаконної обробки.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 188-39 КпАП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що суд першої інстанції не повідомивши його про розгляд справи та розглянувши її у його відсутність, порушив його права бути обізнаним про дату та час судового засідання та позбавив його права на справедливий судовий розгляд, права на захист та принцип рівності сторін процесу, а саме - фактично підтримавши обвинувачення.

Апелянт вказав, що кожен із працівників відділу з комунікацій ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» може розміщувати на веб-сайті Товариства інформацію, а відповідальність саме начальника відділу з комунікацій за невиконання процедури забезпечення конфіденційності інформації передбачена тільки за вчинені ним дії з невиконання забезпечення конфіденційності інформації. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать що саме апелянтом, як начальником відділу, було розміщено інформацію на веб-сайті Товариства.

Крім того, апелянт звернув увагу, що судом першої інстанції не було перевірено час вчинення та виявлення інкримінованого правопорушення, що є визначальним для розгляду справи

Також апелянт вказав, що слід критично оцінювати долучені до матеріалів справи роздруковане зображення веб-сайту, схожого на веб-сайт Товариства, без конкретних ідентифікуючих ознак джерела походження цього зображення, часу фотокопіювання і т.д. з метою надання цим матеріалам оцінки на їх належність і допустимість як доказів при вирішенні справи. На думку апелянта, належними і допустимими доказами не доведено події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Дуднік-Дубіняка Д.І. котрі підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задоволити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, при цьому доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 4 ст. 188-39 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб`єкта персональних даних.

Саме в разі коли до службових обов`язків посадової особи входить забезпечення дотримання установлених правил, недодержання яких ставиться у провину складеним протоколом, така особа повинна бути притягнута до адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення, передбачене ч. 4 ст. 188-39 КУпАП.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2019 року, ОСОБА_1 будучи начальником відділу з комунікацій ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 12 квітня 2019 року по 03 вересня 2019 року, у м. Києві по вул. Новокостянтинівська, 20, не додержався встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, а саме допустив поширення персональних даних ОСОБА_2 на офіційному веб-сайті ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що призвело до незаконного доступу до розміщених персональних даних та порушення права ОСОБА_2 на захист персональних даних від незаконної обробки.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 188-39 КпАП України.

Згідно положення відділу з комунікацій ПП № 1/15-665-19 затвердженого генеральним директором ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно виконує обов`язки начальника відділу з комунікацій, проте жодних доказів на підтвердження того факту, що до його посадових обов`язків входить додержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, немає. Будь-яких документів, які посвідчують повноваження такої посадової особи, не було долучено до матеріалів цієї справи, вказані відомості також неможливо встановити судом самостійно, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється в рамках пред`явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, а тому апеляційний суд позбавлений можливості усунути недоліки, що виникли у зв`язку з суперечливістю самого протоколу та відсутністю відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином за власною ініціативою, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівноправності сторін.

Отже, для того щоб визначити коло посадових осіб, які можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП потрібно проаналізувати правозастосовний акт, який регламентує їх діяльність, проте його відсутність не дозволяє цього зробити, а тому стверджувати поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, про те, що ОСОБА_1 як посадова особа допустив недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб`єкта персональних даних є неможливим.

Таким чином, не можна стверджувати, що саме на ОСОБА_1 як на начальника відділу з комунікацій, на час вчинення діяння було покладено обов`язок щодо захисту персональних даних. В той же час, факт незаконного втручання та розголошення персональних даних за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не підлягає сумніву, однак припущення, що таке недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних сталось з вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не підтверджується жодним доказом, а отже, застосовуючи стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом, слід усі сумніви з цього приводу тлумачити на користь ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 249, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпаП - скасувати та провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Гайдай