open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 184/194/19
Моніторити
Постанова /25.11.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /17.11.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /10.02.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /27.12.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /18.12.2019/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /20.09.2019/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /19.09.2019/ Дніпровський апеляційний суд Рішення /17.07.2019/ Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської областіОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області Рішення /17.07.2019/ Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської областіОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /28.02.2019/ Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської областіОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /31.01.2019/ Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської областіОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
emblem
Справа № 184/194/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /25.11.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /17.11.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /10.02.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /27.12.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /18.12.2019/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /20.09.2019/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /19.09.2019/ Дніпровський апеляційний суд Рішення /17.07.2019/ Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської областіОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області Рішення /17.07.2019/ Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської областіОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /28.02.2019/ Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської областіОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /31.01.2019/ Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської областіОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8755/19 Справа № 184/194/19

Суддя у 1-й інстанції - Гукова Р. М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.,

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2019 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалити постанову, якою рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування, - скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві Виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року по справі №184/194/19- залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач по справі є рідним батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 має ще одну дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини Серії НОМЕР_1 (а.с.25).

Наказом Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «Про взяття на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » №24 від 05.06.2014 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік дітей, позбавлених батьківського піклування у звязку із тим, що мати ОСОБА_4 - ОСОБА_3 має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків, а батько дитини ОСОБА_5 перебуває у розшуку, тому малолітній ОСОБА_4 залишився без батьківського піклування (а.с.37).

Рішенням Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №159 від 25.06.2014 року «Про надання малолітньому статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.38-39).

Рішенням Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №160 від 25.06.2014 року призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_4 рідну бабусю ОСОБА_6 (а.с.40-41).

Однак, відповідно до Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 опікун ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у разі встановлення факту відсутності батьківського піклування щодо дитини орган опіки та піклування зобов`язаний протягом одного дня забезпечити тимчасове влаштування такої дитини до вирішення питання про форму влаштування дитини. Тимчасове влаштування дитини в разі відсутності батьківського піклування здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ №866 від 24 вересня 2008 року, тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім`єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина, яка залишилась без батьківського піклування, у тому числі дитина, розлучена із сім`єю, тимчасово може бути влаштована у сім`ю родичів, знайомих; сім`ю патронатного вихователя; притулок для дітей служби у справах дітей; центр соціально-психологічної реабілітації дітей; центр соціальної підтримки дітей та сімей; соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко); спеціалізований будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення.

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім`ї, може перебувати в їх сім`ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім`ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, виданий на підставі: - заяви особи про надання згоди на тимчасове влаштування в її сім`ю дитини, а також копія паспортного документа або посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або довідки про звернення за захистом в Україні. У разі подання копії паспортного документа іноземця до неї додається копія посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні; - акта обстеження умов проживання особи; - згоди дитини (якщо вона може висловити свою думку) у вигляді її письмової заяви, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться відмітка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати; - письмової згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, що проживають разом із особою, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім`ю дитини для проживання на одній житловій площі, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що на заяві робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Якщо місце проживання особи, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім`ю дитини, не є місцем виявлення дитини, обстеження умов проживання такої особи проводить служба у справах дітей за місцем проживання особи.

Тимчасове влаштування дитини в сім`ю патронатного вихователя здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом першої інстанції встановлено, що в своїй заяві ОСОБА_1 не заперечував проти тимчасового проживання малолітнього ОСОБА_4 з ним, до вирішення питання про подальше його влаштування до сімейних форм виховання (а.с.27).

Рішенням Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №01 від 04.01.2019 року «Про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі вказаної заяви, тимчасово влаштовано малолітнього ОСОБА_4 в сім`ю ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 до вирішення питання про подальше його влаштування до сімейних форм виховання (а.с.28).

Згідно із ст.24 ЗУ «Про охорону дитинства» утримання і виховання дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава.

Безпритульні діти в порядку, встановленому законом, тимчасово розміщуються в притулках для дітей служб у справа дітей, центрах соціально-психологічної реабілітації, дітей, сім`ях патронатних вихователів, у яких створюються належні житлово-побутові умови та умови, спрямовані на забезпечення їх соціальної адаптації та підготовку до повернення у рідні сім`ї або влаштування в сімейні форми виховання, надається правова, психологічна, медична та інша допомога таким дітям.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні бути передані на усиновлення або влаштовані на виховання в сім`ї громадян (під опіку чи піклування, в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу), у будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки-інтернати на повне державне утримання.

Таким дітям створюються необхідні умови для всебічного і гармонійного розвитку, підготовки до самостійного життя та праці.

Згідно із ст.256-1 Сімейного кодексу України прийомна сім`я - сім`я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ч.1 ст.2563 Сімейного кодексу України прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім`ї.

Згідно із вимогами ст.2564 Сімейного кодексу України передбачено, що рішення про створення прийомної сім`ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім`ї, на основі типового договору укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї.

Орган, який прийняв рішення про створення прийомної сім`ї, зобов`язаний контролювати виконання прийомними батьками своїх обов`язків щодо виховання та утримання дітей.

Положення про прийомну сім`ю та типовий договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вищевказаного положення, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року №565 метою утворення прийомної сім`ї є забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім`ї на виховання та спільне проживання.

Відповідно до п.5 «Положення про прийомну сім`ю» рішення про утворення прийомної сім`ї приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчими органами міських, районних у містах (в разі утворення) рад на підставі заяви сім`ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім`ю, за поданням відповідного висновку служби у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах (в разі утворення) рад про можливість утворення прийомної сім`ї за результатами проходження курсу підготовки і рекомендацією відповідного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Зазначена сім`я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, обов`язково інформується про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.

Згідно із абз.4 п.5 «Положення про прийомну сім`ю» на виховання та спільне проживання у прийомну сім`ю влаштовуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці або перемістилися з тимчасово окупованої території чи району проведення антитерористичної операції.

Рішенням Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №32 від 23.01.2019 року «Про влаштування малолітнього ОСОБА_4 в прийомну сім`ю гр.. ОСОБА_7 » влаштовано ОСОБА_4 на виховання та спільне проживання в прийомну сім`ю ОСОБА_7 (а.с.35-36).

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Такого правового висновку притримується Верховний Суд України, зокрема у своїх постановах від 25.12.2013 року у справі №6-78цс13, від 09.12.2015 року у справі № 6-849цс15 та в ухвалі від 01.04.2015 року у справі №6-5023св15.

Судом першої інтанції встановлено, що рішення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №32 від 23.01.2019 року «Про влаштування малолітнього ОСОБА_4 в прийомну сім`ю гр.. ОСОБА_7 » ОСОБА_1 вважає незаконним та таким, що порушує його права та просить його скасувати.

В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що оспорюване рішення щодо влаштування дитини в прийомну сім`ю обмежує його у можливості встановити опіку над малолітнім ОСОБА_4 .

У свою чергу правові засади встановлення опіки на дітьми сиротами та дітьми позбавленим батьківського піклування, регламентуються нормами ЦК України, СК України та підзаконними актами.

Відповідно до ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно із ст.243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.56 ЦК України права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.61 ЦК України орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.

Відповідно до ст.63 ЦК України, опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини регламентується Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 86, згідно п.40 якого вбачається, що особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім`ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання: заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями); довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку; документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням; копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі); довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних; копію паспорта; висновок про стан здоров`я заявника, складений за формою згідно з додатком 5; довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками; довідку про наявність чи відсутність судимості; письмову згоду всіх повнолітніх членів сім`ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім`ю або на власній житловій площі - дитячий будинок сімейного типу, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Строк дії документів, зазначених у цьому пункті, становить дванадцять місяців з дати видачі.

Згідно із п.41 вищевказаного порядку Служба у справах дітей за місцем проживання особи, яка виявила бажання взяти на виховання в сім`ю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з урахуванням результатів навчання у центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді: приймає документи, зазначені у пункті 40 цього Порядку; реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, що ведеться за формою згідно з додатком 6; вносить відомості про осіб до єдиного банку даних.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість призначення опікуна органом опіки та піклування лише за заявою особи, яка бажає бути опікуном, яка подається до відповідного органу опіки та піклування із переліком документів, зазначених у п.40 Порядку. Тобто першочерговою та обов`язковою підставою для призначення особи опікуном, є подання даною особою відповідної заяви органу опіки та піклування.

ОСОБА_1 станом на час звернення із даним позовом до суду як першої інстанції так і під час розгляду справи в апеляційній інстанції ,із заявою про призначення його опікуном ОСОБА_4 до органу опіки та піклування не звертався .

Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він вважав безрезультативним таке звернення, оскільки вважав, що йому однозначно відмовлять у задоволенні заяви про призначення його опікуном ОСОБА_4

При вирішенні питання про наявність чи відсутність порушеного права ОСОБА_1 за захистом якого він звернувся до суду, суд першої інстанції врахував, що в силу вимог ст.24 Закону України «Про охорону дитинства» на державу в особі її органів покладено обов`язок влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування на усиновлення або влаштовані на виховання в сім`ї громадян (під опіку чи піклування, в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу), у будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки-інтернати.

У свою чергу даному обов`язку держави кореспондується право особи бути усиновлювачем, опікуном чи піклувальником. Дане право, в силу наведених вище норм чинного законодавства, реалізується особою на власний розсуд, зокрема шляхом звернення до органу опіки та піклування із відповідною заявою та здійснення інших дій, передбачених законом та підзаконними актами (таких як проходження відповідного навчання). Без реалізації особою вказаних активних дій щодо призначення його опікуном, за відсутності рішення органу опіки та піклування про відмову у призначенні особи опікуном, порушення права особи бути призначеним опікуном, не може бути.

При цьому в силу вимог ЦПК України, захисту підлягає лише право особи, яке є порушеним на час звернення до суду із позовом про його захист.

Натомість суд не наділений повноваженням захищати право позивача від його можливого гіпотетичного порушення у майбутньому.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 до органу опіки та піклування з заявою про призначення його опікуном ОСОБА_4 не звертався, питання щодо призначення його опікуном ОСОБА_4 органом опіки та піклування не розглядалось та жодних рішень з цього приводу не приймалось, порушення права позивача за захистом якого він звернувся до суду, немає.

Водночас посилання ОСОБА_1 на наявність у нього порушеного права, оскільки ним після звернення до суду із даним позовом, він звернувся до суду позовом про встановлення опіки над ОСОБА_4 та призначення його опікуном, жодним чином не спростовує наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки захист порушеного права може бути наявний лише після порушення, оспорення чи не визнання цього права. Натомість право, яке не реалізоване особою, об`єктивно порушеним не може бути.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування, суд першої інстанції дійшов до правильного та обгрунтованого висновку, що права позивача не були порушені, у зв`язку із чим в задволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування необхідно відмовити.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що мати дитини, ОСОБА_3 , визнана недієздатною тимчасово, на дворічний термін, після чого не позбавлена права поновити свою цивільну дієздатність та повноцінно виконувати батьківські права та обов`язки щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і за таких обставин поміщення дитини до прийомної сім`ї є невиправданим за суттю та обсягом, втручанням органу публічної влади у сімейній справи дитини, оскільки фактично унеможливлює, у разі поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_3 , виконовувати свої материнські обов`язки по відношенню до свого сина, колегія суддів вважає хибними з наступних підстав.

Вищевказаний довід є передчасним, оскільки рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2018 року визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку м. Покров Дніпропетровської області (ІНН НОМЕР_3 ), зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 строком на 2 (два) роки (а.с.11-13),тобто строком до 09 жовтня 2020 року.Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2018 року в апеляційному порядку не переглядалось, а тому набрало законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

До суду апеляційної інстанції не надано доказів, щодо звернення ОСОБА_3 із позовом про порушення її прав вищезазначеним рішення.

Окрім того, ОСОБА_3 не позбавлена батьківських прав щодо малолітного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Доводи апелянта, що судом першої інстанції не приділено першочергової уваги забезпеченню інтересів самого ОСОБА_4 ,за обставин, коли батько ОСОБА_4 знаходиться невідомо де, матір позбавлена дієздатності, бабуся-опікун померла, а єдиною рідною по крові людиною у світі залишився старший брат ОСОБА_5 , ухвалити рішення про поміщення дитини до родини, яка складається з абсолютно чужих осіб, є крайнім виявом безлюдяності та цинізму відповідача, його мізантропії та байдужості до долі дитини , колегія суддів ставиться критично з наступних підстав.

Підставою для прийняття оскарженого рішення стала заява гр.. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про влаштування до її прийомної родини малолітного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка надійшла до Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області 15.01.2019 року.

Згідно із ст.256-1 Сімейного кодексу України прийомна сім`я - сім`я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ч.1 ст.2563 Сімейного кодексу України прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім`ї.

Згідно із вимогами ст.2564 Сімейного кодексу України передбачено, що рішення про створення прийомної сім`ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім`ї, на основі типового договору укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї.

Орган, який прийняв рішення про створення прийомної сім`ї, зобов`язаний контролювати виконання прийомними батьками своїх обов`язків щодо виховання та утримання дітей.

Положення про прийомну сім`ю та типовий договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.17 «Положення про прийомну сім`ю» прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров`я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей та дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що права та інтереси малолітнього ОСОБА_4 порушено не було.

Між іншим, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18 грудня 2019 року було встановлено, що ОСОБА_1 - апелянт не є родичем малолітного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а взагалі є чужою особою для дитини та незаконно утримує її в себе і окрім рідного брата ОСОБА_2 , ОСОБА_4 має ще рідних братів та сестер.

Окрім того, представниками органу опіки та піклування у суді апеляційної інстанції було повідомлено,що ОСОБА_1 в судовому порядку оскаржує рішення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №159 від 25.06.2014 року «Про надання малолітньому статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, чим порушує права дитини на отримання грошових виплат від держави.

Також встановлено, що на даний час, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом із апелянтом.

Щодо вимог апелянта про винесення окремої ухвали на адресу Вищої Ради Правосуддя щодо порушення, допущених суддею Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гуковою Русланою Михайлівною під час розгляду цивільної справи №184/194/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.1 ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Між тим, проаналізувавши доводи, на які посилаються апелянти, колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Враховуючи те що, порушення прав скаржника суддею Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гуковою Русланою Михайлівною колегія суддів не вбачає, а тому вважає, що підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в оскарженій частині - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В .С.Городнича

Джерело: ЄДРСР 86645468
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку