ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17250/18

провадження № 2/753/330/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Литвин Н.М.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення дій, що порушують авторське право,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про припинення дій, що порушують авторське право.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши, що позивачем протягом серпня 2018 року здійснено наукове дослідження проекту змін в Українському правописі, які пропонуються Українською національною комісією з питань правопису при Міністерстві освіти і науки України. Зазначений проект українського правопису 2018 року доступний в мережі Інтернет за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачем було досліджено всі основні зміни, які комісія пропонує внести до чинної редакції правопису, здійснено порівняння таких змін із текстом чинної редакції правопису, підготовлено та наведено власні коментарі та зауваження. ІНФОРМАЦІЯ_15 зазначений твір, авторство якого належить позивачу, було оприлюднене позивачем на веб-сайті позивача з посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 - Український багатомовний он-лайн словник©. Посилання на твір позивача було таким: ІНФОРМАЦІЯ_4. Водночас твір ІНФОРМАЦІЯ_15був оприлюднений і на офіційній сторінці словника „ІНФОРМАЦІЯ_7" у соціальній мережі „Facebook" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_23 позивачем з адреси електронної пошти словника „ІНФОРМАЦІЯ_7" ІНФОРМАЦІЯ_6 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8) здійснено розсилку повідомлення цілій низці засобів масової інформації України з запрошенням ознайомитись з дослідженням, проведеним на сайті словника „ІНФОРМАЦІЯ_7". Таке повідомлення було надіслано позивачем і Інтернет виданню „ІНФОРМАЦІЯ_12" (сайт Інтернет-газети: ІНФОРМАЦІЯ_11) на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_9 (посилання на сторінку контактів „ІНФОРМАЦІЯ_12": ІНФОРМАЦІЯ_10. Засновником „ІНФОРМАЦІЯ_12", її головним редактором та власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 - є відповідач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті „ІНФОРМАЦІЯ_12" опубліковано новину „ІНФОРМАЦІЯ_13". Новину було опубліковано за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14. Фактично за наведеним посиланням без дозволу автора - позивача в повному обсязі було використано весь твір позивача, опублікований ІНФОРМАЦІЯ_15 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3. Копію сторінки, яка була опублікована ОСОБА_4 на веб-сайті „ІНФОРМАЦІЯ_12" ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачем збережено за допомогою незалежного сервісу „ІНФОРМАЦІЯ_16". Посилання на зазначений архівний файл є таким: ІНФОРМАЦІЯ_17. ІНФОРМАЦІЯ_1, виявивши таке порушення авторського права, позивач з метою врегулювання спору надіслав на адреси електронної пошти ЗМІ „ІНФОРМАЦІЯ_12" ІНФОРМАЦІЯ_18 та ІНФОРМАЦІЯ_9 листи, якими просив усунути таке порушення. В подальшому ОСОБА_1 намагався зв`язатись з відповідачем за допомогою мобільного зв`язку. В решті ОСОБА_4 визнав факт порушеного авторського права ОСОБА_1 і запевнив про усунення з його боку такого порушення. Однак своєї обіцянки він не виконав. Тому просить зобов`язати ОСОБА_4 припинити порушення авторського права ОСОБА_1 шляхом вилучення в повному обсязі з веб-сайту ОСОБА_4 „ІНФОРМАЦІЯ_12" (ІНФОРМАЦІЯ_19) твору ОСОБА_1 , який розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20, зобов`язати відповідача опублікувати на своєму сайті „ІНФОРМАЦІЯ_12" інформацію, що опублікований на цьому ж сайті ІНФОРМАЦІЯ_22 твір є порушенням авторського права ОСОБА_1 через неправомірне копіювання текстів веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_21 з одночасним наведенням тексту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 3.12.2019 року у цивільній справі №753/17250/18, провадження №2/753/330/19, а також стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат ГринищакМ.М. в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що вказаний український правопис був у вільному доступі і кожний мав право з ним ознайомитись. Бажаючи могли внести до нього правки. Але позивач необґрунтовано вважає, що він є автором такого твору, не надавши для цього належних доказів.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч.1, ст.3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Положеннями ст.28 Конституції України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності, яка кореспондується.

Як наголошує ст.54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Згідно ч.1, ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Як рекомендує п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4.06.2010 року №5 „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" усправах про захист авторського права і (або) суміжних прав позивачами є: автори творів, їх спадкоємці та особи, які набули права на твори відповідно до договору чи закону (суб`єкти авторського права); виконавці творів, їх спадкоємці та особи, які набули суміжні права відповідно до договору чи закону щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники (суб`єкти суміжних прав); інші заінтересовані особи мають право в разі смерті автора та за відсутності уповноваженої ним особи звернутися до суду з позовом про охорону недоторканності твору (частина друга статті 439 ЦК).

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем ОСОБА_1 протягом серпня 2018 року здійснено наукове дослідження проекту змін в Українському правописі, які пропонуються Українською національною комісією з питань правопису при Міністерстві освіти і науки України. Зазначений проект українського правопису 2018 року доступний в мережі Інтернет за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачем було досліджено всі основні зміни, які комісія пропонує внести до чинної редакції правопису, здійснено порівняння таких змін із текстом чинної редакції правопису, підготовлено та наведено власні коментарі та зауваження.

Відповідно до ст.440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

За змістом ч.1, ст.443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Вказані норми права кореспондуються з ч.1, ст.15 Закону України „Про авторське право і суміжні права".

Згідно до п.п.3-4, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4.06.2010 року №5 „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону № 3792-ХІІ). Зокрема, первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону № 3792-ХІІ при використанні ним об`єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).

ІНФОРМАЦІЯ_15 зазначений твір, авторство якого належить позивачу, було оприлюднене позивачем на веб-сайті позивача з посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 - Український багатомовний он-лайн словник©. Посилання на твір позивача було таким: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Водночас твір ІНФОРМАЦІЯ_15був оприлюднений і на офіційній сторінці словника „ІНФОРМАЦІЯ_7" у соціальній мережі „Facebook" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_23 позивачем з адреси електронної пошти словника „ІНФОРМАЦІЯ_7" ІНФОРМАЦІЯ_6 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8) здійснено розсилку повідомлення цілій низці засобів масової інформації України з запрошенням ознайомитись з дослідженням, проведеним на сайті словника „ІНФОРМАЦІЯ_7".

Таке повідомлення було надіслано позивачем і Інтернет виданню „ІНФОРМАЦІЯ_12" (сайт Інтернет-газети: ІНФОРМАЦІЯ_11) на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_9 (посилання на сторінку контактів „ІНФОРМАЦІЯ_12": ІНФОРМАЦІЯ_10.

Як зазначено в ч.1, ст.32 Закону України „Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Засновником інтернет ресурсу „ІНФОРМАЦІЯ_12", її головним редактором та власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 - є відповідач ОСОБА_4 , вказані обставини не заперечувались представником відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті „ІНФОРМАЦІЯ_12" опубліковано новину „ІНФОРМАЦІЯ_13". Новину було опубліковано за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14. Фактично за наведеним посиланням без дозволу автора - позивача в повному обсязі було використано весь твір позивача, опублікований ІНФОРМАЦІЯ_15 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3. Копію сторінки, яка була опублікована ОСОБА_4 на веб-сайті „ІНФОРМАЦІЯ_12" ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачем збережено за допомогою незалежного сервісу „ІНФОРМАЦІЯ_16". Посилання на зазначений архівний файл є таким: ІНФОРМАЦІЯ_24.

За правилами ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1, виявивши таке порушення авторського права, позивач з метою врегулювання спору надіслав на адреси електронної пошти ЗМІ „ІНФОРМАЦІЯ_12" ІНФОРМАЦІЯ_18 та ІНФОРМАЦІЯ_9 листи, якими просив усунути таке порушення. В подальшому ОСОБА_1 намагався зв`язатись з відповідачем за допомогою мобільного зв`язку. В решті ОСОБА_4 визнав факт порушеного авторського права ОСОБА_1 , виходячи зі змісту його відповідей, однак не усунув такого порушення.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд вважає, що оскільки позивач є автором наукового дослідження проекту змін в Українському правописі, а відповідач без дозволу автора, позивача по справі, незаконно розмістив на своєму сайті його твір, тому відповідача необхідно зобов`язати припинити порушення авторського права позивача ОСОБА_1 шляхом вилучення в повному обсязі з веб-сайту відповідача „ІНФОРМАЦІЯ_12" (ІНФОРМАЦІЯ_19) твору ОСОБА_1 , який розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20, також зобов`язати відповідача опублікувати на своєму сайті „ІНФОРМАЦІЯ_12" інформацію, що опублікований на цьому ж сайті ІНФОРМАЦІЯ_22 твір є порушенням авторського права ОСОБА_1 через неправомірне копіювання текстів веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_21 з одночасним наведенням тексту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 3.12.2019 року у цивільній справі №753/17250/18, провадження №2/753/330/19.

Згідно ст.133; 137; 141 ЦПК України при задоволенні позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача необхідно стягнути всі судові витрати, які поніс останній, а саме: 1409 грн. 60 коп. судового збору, 1500 грн. вартості надання правової допомоги, а всього 2 909 грн. 60 коп., які є документально підтвердженими.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 137; 141; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.3; 28; 54; 68 Конституції України, ст.440; 443 ЦК України, ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, ст.15; 32 Закону України „Про авторське право і суміжні права", п.7; 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4.06.2010 року №5 „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 припинити порушення авторського права ОСОБА_1 шляхом вилучення в повному обсязі з веб-сайту ОСОБА_2 „ІНФОРМАЦІЯ_12" (ІНФОРМАЦІЯ_19) твору ОСОБА_1 , який розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20.

Зобов`язати ОСОБА_2 опублікувати на своєму сайті „ІНФОРМАЦІЯ_12" інформацію, що опублікований на цьому ж сайті ІНФОРМАЦІЯ_22 твір є порушенням авторського права ОСОБА_1 через неправомірне копіювання текстів веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_21 з одночасним наведенням тексту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 3.12.2019 року у цивільній справі №753/17250/18, провадження №2/753/330/19.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1409 грн. 60 коп. судового збору, 1500 грн. вартості надання правової допомоги, а всього 2 909 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :