Номер провадження 3/725/3950/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Стоцька Л. А., розглянувши адміністративну справу, яка надiйшла вiд Чернівецької митницi Державної фіскальної служби, про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2019 року о 22 год. 40 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці ДФС в`їхав легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який разом із пасажиром ОСОБА_1 прямував з Румунії до України в приватних справах та до митного контролю надав контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору». При візуальному огляді даний громадянин заявив про відсутність у нього будь-якої валюти та товару. Згідно рішення митного органу даний транспортний засіб та громадяни були виведені з «зеленого коридору» в «червоний коридор».

При здійсненні догляду салону вищевказаного автомобіля, було встановлено не заявлені та не пред`явлені під час здійснення митних формальностей, приховані від митного контролю сім рулонів тканини, які знаходились під матрацом в салоні автомобіля. Доступ став можливим після підняття матраца та виймання рулонів.

ОСОБА_1 митний контроль пройшов та виявлені рулони тканини визнав своєю власністю.

У відповідності до пп. 18 п. 1 ст. 196 Податкового Кодексу України ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг., через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, п/п через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин.

Ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг., через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, п/п через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

Згідно інформації яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в п/п для автомобільного сполучення» ЕАІС ДМСУ даний громадянин прослідував на виїзд з території України 26.09.2019 року, а отже перебував за межами України менше ніж 24 години.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (шляхом використання способів та засобів, що утруднюють їх виявлення) 7 рулонів тканини загальною вартістю 28000 гривень.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Однак, у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали вказаної вище справи про порушення митних правил, вважаю, що остання підлягає поверненню для доопрацювання з наступних підстав.

Так, статтею 255 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Зазначеній статті відповідають положення ст. 494 МК України.

Відповідно до статті 483 МК України визначено, що особа притягається до адміністративної відповідальності у разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Проаналізувавши зміст протоколу про порушення митних правил №1667/40800/19 від 26.09.2019 року та підстави його складення відносно ОСОБА_1 суд вважає за необхідне звернути увагу уповноваженого органу на наступне:

Так, відповідно до ст.7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, спеціальним законодавчим актом, яким врегульовано процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України є саме Митний кодекс України.

При цьому розділом ХІІ Кодексу врегульовано особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст.365 МК України громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.

Статтею 374 МК України регламентовано, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в`їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

Таким чином, у разі якщо особа протягом доби в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби, вона має право ввозити без письмового декларування товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро.

Натомість, під час складення протоколу про порушення митних правил 1667/40800/19 від 26.09.2019 року уповноважений орган керувався п.п.18 п.1 ст.196 ПК України, згідно якого не є об`єктом оподаткування операції з: ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин; ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

Проте суд наголошує, що Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

При цьому, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи (п.1.2 ст.1 Кодексу).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).

У справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010р. та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011р. ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Тобто, у випадку наявності неоднозначного правового регулювання правовідносин (колізії правових норм) діє правило про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням, а тому у даному випадку застосуванню підлягають саме норми Митного кодексу України.

Таким чином, у даній справі необхідно обов`язково встановити, що ОСОБА_1 26.09.2019 року в`їжджав на територію Україну 2 рази і більше та не мав права на застування пільгових положень, визначених ст.374 МК України.

Разом із тим, у протоколі про порушення митних правил №1667/40800/19 від 26.09.2019 року є посилання на інформацію яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в п/п для автомобільного сполучення» ЕАІС ДМСУ щодо ОСОБА_1 , відповідно до якої останній прослідував на виїзд із України 26.09.2019 року, проте жодним чином дана інформація не підтверджена, зокрема не долучено витягу із програмно інформаційного комплексу «Облік транспортних засобів в п/п для автомобільного сполучення» ЕАІС ДМСУ.

Положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486,489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Зазначена позиція суду відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, а також враховуючи вище викладені недоліки, суд дійшов висновку про необхідність направлення адміністративних матеріалів для проведення додаткової перевірки.

Керуючись ст.ст. 254, 256, 278, 283 КпАП України, ст.ст. 494, 495 МК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 483 ч. 1 МК України повернути до Чернівецької митницi Державної фіскальної служби для проведення додаткової перевірки.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька