open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 622/1235/17
Моніторити
Рішення /12.12.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Рішення /12.12.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /11.06.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /11.06.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /10.01.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /10.01.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /27.12.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /14.11.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /14.11.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /17.09.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /20.06.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /25.05.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /30.04.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /02.04.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /01.03.2018/ Золочівський районний суд Харківської області
emblem
Справа № 622/1235/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Рішення /12.12.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Рішення /12.12.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /11.06.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /11.06.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /10.01.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /10.01.2019/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /27.12.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /14.11.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /14.11.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /17.09.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /20.06.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /25.05.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /30.04.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /02.04.2018/ Золочівський районний суд Харківської області Ухвала суду /01.03.2018/ Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/1235/17 р.

2/622/22/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області (адреса: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 1) про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харків, відносно дитини - сина позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Враховуючи спір про право щодо спадкового майна, вимоги заявлені у позовному проваджені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала наступним. З 31 серпня 2010 року по 03 липня 2017 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народила сина ОСОБА_4 . Проте в актовому записі про народження дитини відомості про батька були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, через відсутність спільної заяви батьків, за прізвищем матері, ім`я та по батькові батька дитини записували за вказівкою позивача, оскільки шлюб між батьками зареєстрований не був. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер. До його смерті родина проживала у належній чоловікові квартирі АДРЕСА_4 , вела спільне господарство. ОСОБА_3 фактично визнав своє батьківство, до ОСОБА_4 відносився як до сина, приймав участь у його вихованні та утриманні. Після смерті ОСОБА_3 , його мати ОСОБА_2 відмовилася надати позивачу копію свідоцтва про смерть померлого. А при зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина позивач отримала відмову через відсутність документів на підтвердження факту батьківства, у зв`язку з чим зараз вона вимушена звернутися до суду зі вказаною позовною заявою, сплативши судовий збір.

У судовому засіданні 12.12.2019 року позивач заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 12.12.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, підтвердила, що дійсно син позивача ОСОБА_4 є її онуком та сином її покійного сина ОСОБА_3 .

Представник третьої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області Слинько В.В. завчасно подала до канцелярії суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог заявниці не заперечувала.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області 05 липня 2011 року зроблено відповідний актовий запис №56 та того ж дня видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Відомості про батька ( ОСОБА_6 ) внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що відображено у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00009567468 від 12.10.2011 року.

З актового запису про смерть № 10, складеного виконавчим комітетом Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області 18 липня 2017 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 35 років у м. Харків. Факт смерті підтверджує лікарське свідоцтво про смерть № 512 від 04.07.2017 року, видане комунальним закладом охорони здоров`я «Харківська міська клінічна лікарня № 8». Видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , яке отримано ОСОБА_2 . Вказані відомості підтверджуються також повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00020029683 від 25.04.2018 року серії НОМЕР_4 .

З довідки завідувача комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 72 Харківської міської ради» Проценко О.А. від 09.10.2017 року № 34 дитина ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 01.09.2013 року по 31.05.2017 року відвідував комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 72 Харківської міської ради». Під час перебування дитини у закладі нею опікувалися обидва батьки. Претензій до родини адміністрація закладу не має.

З довідки директора Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 41 Харківської міської ради Харківської області Гонського Є.В. від 13.10.2017 року № 209 ОСОБА_4 дійсно навчається у Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 41 Харківської міської ради Харківської області у 1-А класі.

Актом спільного проживання, складеного сусідами ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_7 , що проживає у квартирі АДРЕСА_5 , ОСОБА_8 , що проживає у квартирі АДРЕСА_6 , ОСОБА_9 , що проживає у квартирі АДРЕСА_7 , сім`я у складі батька - ОСОБА_3 , матері - ОСОБА_1 та сина - ОСОБА_4 , проживала однією сім`єю без реєстрації щлюбу та реєстрації місця проживання у період з 31.08.2010 року по 03.07.2017 року у квартирі АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 .

25.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітнього після його батька ОСОБА_3 , померлого, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Справжність підпису ОСОБА_1 встановлено державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Литвин Г.Р., заяву зареєстровано в реєстрі за № 4-353.

Листом державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Борисенко К.В. від 01.11.2017 року за вих. № 2950/02-14 ОСОБА_4 було повідомлено про заведення спадкової справи № 319/2017 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , та повідомлено про документи які він має надати для отримання свідоцтва про право на спадщину.

З довідки Довжицького сільського голови Коник В.Б. від 10.11.2017 року № 02-21/563 в домоволодінні, що належить ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), розташованому за адресою: АДРЕСА_3 були зареєстровані: ОСОБА_3 та його мати ОСОБА_2 . ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 приїздили та перебували деякий час разом з нині померлим в період часу з 2011 року по день смерті, постійно не проживали.

З повідомлення державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Борисенко К.В. від 21.03.2018 року № 703/01-16, наданого ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 родинні відносини ОСОБА_4 з померлим ОСОБА_3 не підтверджено. Одночасно зазначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

На виконання ухвали суду від 02.04.2018 року завідувачем Дергачівської державної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О.І. було надано відомості про спадкову справу від 25.04.2018 року вих. № 773/01-16, відповідно до яких згідно даних перевірки Алфавітних книг обліку спадкових справ з дня смерті та по теперішній час, знайдена спадкова справа №319/2017, що була заведена Золочівською державною нотаріальною конторою Харківської області після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , згідно з матеріалами вказаної справи: 26.09.2017 року до Золочівської державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини від матері спадкодавця ОСОБА_2 . Її заяву було прийнято, зареєстровано в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за 2017 рік за №735 та заведено спадкову справу №319/2017; 31.10.2017 року до Золочівської державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 . Її заяву було прийнято, зареєстровано в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за 2017 рік за №859 та долучено до спадкової справи. Більше заяв про прийняття чи відмову від спадщини, тощо не надходило. За даними спадкової справи № 319/2017, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , спадкоємцями на даний час були надані документи для оформлення наступного спадкового майна, але цей перелік не є повним: житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира АДРЕСА_2 ; транспортний засіб ВАЗ 211040, 2009 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 . 21.03.2018 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 , було направлено листа з проханням надати документи, що підтверджують його родинні відносини зі спадкодавцем. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року по справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої було доручено відповідним експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.

11.09.2018 року до канцелярії суду надійшло повідомлення від судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Мошонської Д.В. про неможливість проведення вказаної експертизи, оскільки не були відібрані зразки біологічного матеріалу у ОСОБА_4 та не надходили зразки біологічного матеріалу ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 14.11.2018 року по справі було призначено судово-біологічну (імунологічну судово-генетичну) експертизу, проведення якої було доручено відповідним експертам Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи.

21.12.2018 року до канцелярії суду надійшло повідомлення завідувача відділенням судово-медичної імунології ХОБСМЕ Большешапової Т.В., відповідно до якого Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи не проводить вказані експертизи. Одночасно було повідомлено, що зразок крові від трупа ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харків у відділенні судово-медичної імунології відсутній. У разі відсутності зразка крові від померлої людини, можливе проведення медико-генетичної експертизи встановлення батьківства (материнства) за гістологічним матеріалом померлої людини, що може зберігатися в установі, що проводила розтин трупу або відбором матеріалу при ексгумації трупу. Даний вид експертизи проводиться в Дніпропетровському обласному бюро судово-медичної експертизи.

Ухвалою суду від 10.01.2019 року було витребувано з комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська клінічна лікарня № 8» зразки крові або гістологічний чи інший біологічний матеріал, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ; з Філії №2 Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи зразки крові або гістологічний чи інший біологічний матеріал, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 .

08.02.2019 року до канцелярії суду надійшло повідомлення від начальника КЗОЗ ХОБСМЕ Кравченко Ю . М. про те, що біологічний матеріал та гістологічні об`єкти від трупу ОСОБА_3 відсутні.

З повідомлення головного лікаря КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Є.Л. Сиротнікова від 11.02.2019 року № 91 розтин ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , проводився у відділенні пат анатомії КНП «МКЛ№8» ХМР 03.07.2017 року. На час надходження ухвали біологічні матеріали померлого відсутні у зв`язку з їх утилізацією. При цьому матеріали біологічного походження, відбір яких проходить у померлих при розтині, проходить обробку формаліном, тому вони не придатні для проведення імунологічних дослідження на відміну від тіла померлого у разі його захоронення.

Ухвалою суду від 11.06.2019 року було витребувано з ТОВ «ДНК ЕКСПЕРТ» належним чином засвідчену копію висновку ДНК експертизи від 16 березня 2019 року, проведену ТОВ «ДНК ЕКСПЕРТ» з питання встановлення факту кровного споріднення між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (матір померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харкові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто бабусею) та малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказана ухвала суду виконана не була, копія не надана. Відповідач повідомила, що нею отримано результати вказаного дослідження, проте вона відмовляється надати його копію суду чи ОСОБА_1 , так як остання не несла витрати на його проведення.

Згідно документу із назвою «Експертний висновок про біологічне споріднення № MG19-76051 від 12.09.2019 року» результати аналізу свідчать про те, що ОСОБА_2 може бути біологічною бабусею дитини ОСОБА_4 . Враховуючи апріорну імовірність споріднення рівну 50%, імовірність споріднення у дійсному випадку складає 99,9397 %. Позивачем надано чек про оплату вказаного дослідження ТОВ ДНК Експерт.

Вказана обставина визнана відповідачем ОСОБА_2 , так, зокрема, відповідач визнала, що висновки даної експертизи збігаються за змістом із висновком експертизи, проведеної за її замовленням. ОСОБА_2 у судовому засіданні 12 грудня 2019 року визнала той факт, що ОСОБА_13 , доводиться їй онуком та сином померлого ОСОБА_3 , вказала, що вона цей факт не заперечувала ніколи, проте в неї вийшов конфлікт із невісткою, так як остання не приділяла їй уваги після смерті сина, не давала бачити онука.

Допитана у судовому засіданні 14.11.2018 року у якості свідка ОСОБА_14 , повідомила суду, що вона знайома з сім`єю відповідача. Померлий ОСОБА_3 , хотів, щоб ОСОБА_1 записала його батьком своєї дитини, він визнавав його як сина. ОСОБА_2 також дуже хотіла, щоб ОСОБА_3 записали батьком ОСОБА_4 , однак ОСОБА_1 з невідомих мотивів відмовилася це робити, тепер доводить цей факт в суді.

Допитаний у судовому засіданні 14.11.2018 року у якості свідка ОСОБА_17 повідомив суду, що він сусід ОСОБА_3 , бачив як ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 водили та забирали дитину з дитячого садочка. Приблизно у 2009-2010 роках ОСОБА_3 з ОСОБА_1 стали парою, проте свідку не відомо чи були вони одружені.

Допитана у судовому засіданні 14.11.2018 року у якості свідка ОСОБА_20 , повідомила суду, що вона працювала разом з померлим ОСОБА_3 в ТОВ «Природа». У них був дружній колектив, тому вона була знайома з ОСОБА_1 та батьками ОСОБА_3 . Коли ОСОБА_3 дізнався, що вони чекають дитину, він радів та пишався своїм батьківством. Дитина росла на виробництві, так як ОСОБА_3 любив бувати з сином та часто забирав його з собою на роботу. ОСОБА_3 з ОСОБА_1 разом жили, їздили на море. Зараз ОСОБА_1 жалкує, що не записала ОСОБА_3 батьком свого сина ОСОБА_4 .

Судом оглянуті фото на яких зображені жінка із дитиною на руках, люди поруч з нею із квітами та порозі будівлі. У судовому засіданні сторонами визнано, що це світлини на яких зображені ОСОБА_1 одразу після пологів із батьком дитини ОСОБА_3 , відповідач по справі ОСОБА_2 , ці події відбувалися під час того, як ОСОБА_4 забирали з пологового будинку. Також судом оглянуті інші фото, за участі тих самих осіб, сторони визнали, що це зображені події життя ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , їхньої турботи про спільного сина ОСОБА_4 .

При вирішення спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані наступними положеннями закону:

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою

Статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до частини другої статті 125 CК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно із статтею128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до роз`яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2008 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Стаття 106 ЦПК України коментує проведення експертизи на замовлення учасників справи.

1. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

2. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

3. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування.

4. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.

5. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

6. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

7. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Kalacheva v. Russia», заява № 3451/05, § 34, рішення ЄСПЛ від 07 травня 2009 року).

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 вказаної постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України в абз.3-5 п.7 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

На підставі ст. 14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 спочатку заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки визнання факту батьківства ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_1 передбачає за собою отримання малолітнім ОСОБА_4 спадщини після ОСОБА_3 , суд вважає виправданим звернення до суду зі вказаними вимогами саме у порядку позовного провадження.

Враховуючи знищення медичними установами біологічних зразків померлого ОСОБА_3 , в рамках даної цивільної справи, без ексгумації трупа ОСОБА_3 , втрачено можливість проведення медико-генетичної експертизи встановлення батьківства померлого ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 .

Відтак, в ході розгляду справи суд обмежується наданими сторонами доказами, в тому числі письмовим доказом, що має назву «Експертний висновок про біологічне споріднення № MG19-76051 від 12.09.2019 року», яким засвідчене кровне споріднення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , результат якого визнала відповідач по справі.

Вказаний доказ не відповідає вимогам встановленим до висновку експерта викладеним у ст.102 ЦПК України, проте не сприймаючи даний доказ в якості експертного висновку, суд приймає його у якості письмового доказу, та оцінює в сукупності із іншими доказами.

Статтею 206 ЦПК України передбачена можливість визнання позову відповідачем. Так, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, з урахуванням визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , здійсненим нею у судовому засіданні 12.12.2019 року, що на думку суду, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та з урахуванням висновку про кровну спорідненість ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , наданого позивачем у судовому засіданні 12 грудня 2019 року, оцінюючи його у сукупності з іншими письмовими доказами та поясненнями свідків, щодо спільного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 та спільного виховання їхнього сина ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що ОСОБА_3 являється батьком ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню відповідно до положень ст. 130 СК України, шляхом встановлення факту батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харків, відносно дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказане рішення відповідно до положень ст. 14 ЦПК України є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Керуючись вказаними нормами матеріального закону та ст. ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харків, відносно дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 23.12.2019 року.

Суддя О. С.Шабас

Джерело: ЄДРСР 86637037
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку