ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року

Львів

№ 857/12841/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (рішення ухвалене о 10:16 год. у м. Ужгороді судом у складі головуючого судді Гебеш С.А., повний текст рішення складено 11.10.2019р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання наказу неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію"; 2) поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 05.07.2019 року; 3) зобов`язати нарахувати та стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в користь ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.07.2019 року; 4) Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в користь ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, ОСОБА_1 з 05.07.2019 року був звільнений зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем наказу стали матеріали службового розслідування, якими встановлено, що 10.06.2019 року до керівництва ГУНП в Закарпатській області звернувся начальник Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_8 із рапортом про те, що 08.06.2019 року інспектор СРПП №1 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закрапатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 безпідставно не вийшов на службу. Позивач вважав, що службове розслідування було проведено поверхнево та без з`ясування усіх обставин справи, а відтак вважав прийнятий наказ від 03.07.2019 року за № 142 о/с протиправним. Просив позов задоволити.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач ОСОБА_1 .. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задоволити у повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Закарпатській області від 10.06.2019 №1119 призначено службове розслідування.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2019 року о 08.30 год., згідно графіку несення служби Свалявського відділення поліції інспектор СРПП №1 ОСОБА_1 повинен був заступати на службу у складі наряду СРПП разом з поліцейський СРПП №3 цього ж відділення поліції старшим сержантом поліції ОСОБА_5. Однак, ОСОБА_1 на інструктаж, перед заступленням на службу не прибув, при цьому, не повідомив керівництво Свалявського відділення поліції про причину невиходу на службу. За даним фактом керівництвом підрозділу було складено акт про відсутність на службі ОСОБА_1 .. Цього ж дня близько 10.30 год. до Свалявського відділення поліції прибув ОСОБА_1 в однострої, який візуально перебував в нетверезому стані, повідомив, що запізнився на службу через погіршення стану здоров`я. У зв`язку з цим, начальник Свалявського відділення поліції ОСОБА_8 у присутності відповідального по підрозділу - начальника СРПП №3 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, заступника начальника - начальника слідчого відділення Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - капітана поліції ОСОБА_7, начальника сектору кримінальної поліції Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - майора поліції ОСОБА_10., та старшого інспектора-чергового СРПП №2 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 запропонували ОСОБА_1 пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «драгер» alcotest 6810. Дану пропозицію ОСОБА_1 відхилив, при цьому від проходження огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння з метою уникнення відповідальності відмовився. Після чого, ОСОБА_4 склав акт про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан вживання алкогольних напоїв від 11.06.2019 року.

Наказом ГУНП в Закарпатській області від 24.06.2019 №1223 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області» на інспектора СРПП №1 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, ОСОБА_1 з 05.07.2019 року був звільнений зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Під час виконання службових обов`язків поліцейському, зокрема заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до пункту 4 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 9 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

У відповідності до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Стаття 5 Дисциплінарного статуту встановлює, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до ч. 1 якої з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Як зазначалось вище, 10.06.2019 року наказом ГУНП в Закарпатській області № 1119 призначено службове розслідування за фактом вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Підставою для проведення службового розслідування слугував рапорт начальника Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 про те, що 08.06.2019 року інспектор СРПП №1 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 безпідставно не вийшов на службу.

Матеріалами службового розслідування встановлено, що 08.06.2019 року о 08.30 год., згідно графіку несення служби Свалявського відділення поліції інспектор СРПП №1 ОСОБА_1 повинен був заступати на службу у складі наряду СРПП разом з поліцейський СРПП №3 цього ж відділення поліції старшим сержантом поліції ОСОБА_5. Однак, ОСОБА_1 на інструктаж, перед заступленням на службу не прибув, при цьому, не повідомив керівництво Свалявського відділення поліції про причину невиходу на службу. У зв`язку з цим, у складі наряду СРПП разом з ОСОБА_5 заступив інспектор СРПП №2 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_6, що підтверджується відповідним рапортом, написаним 08.06.2019 року відповідальним по підрозділу - начальником СРПП № З Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4 з приводу проведення заміни у добовому наряді (а.с.44-45). За даним фактом керівництвом підрозділу було складено акт про відсутність на службі ОСОБА_1

ОСОБА_1 прибув близько 10.30 до Свалявського відділення поліції в однострої, який візуально перебував в нетверезому стані, повідомив, що запізнився на службу через погіршення стану здоров`я. У зв`язку з цим, начальник Свалявського відділення поліції ОСОБА_8 у присутності відповідального по підрозділу - начальника СРПП №3 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, заступника начальника - начальника слідчого відділення Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - капітана поліції ОСОБА_7, начальника сектору кримінальної поліції Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - майора поліції ОСОБА_10, та старшого інспектора-чергового СРПП №2 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 запропонували ОСОБА_1 пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «драгер» alcotest 6810 (а.с.46-47).

Дану пропозицію ОСОБА_1 відхилив, при цьому від проходження огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння з метою уникнення відповідальності відмовився. Після чого, ОСОБА_4 склав акт про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан вживання алкогольних напоїв від 08.06.2019 року (а.с.43).

Крім цього, згідно пояснень ОСОБА_1 від 08.06.2019 року, які містяться в матеріалах службового розслідування, свою вину позивач визнав. Надані пояснення вже в рамках службового розслідування, а саме поясненнями ОСОБА_1 від 10.06.2019 року - позивач стверджує, що відмовився на пропозицію пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», оскільки останні три дні лікувався приймаючи медичні препарати, які містять етиловий спирт. Станом на дату написання пояснень він повідомив, що на лікуванні стаціонарно чи амбулаторно не перебував.(а.с.48).

За результатами проведення службового розслідування складено висновок за фактом грубого порушення службової дисципліни інспектором СРПП №1 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закрапатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області полковником поліції ОСОБА_11 18.06.2019 року.

Згідно вказаного висновку видно, що при проведенні службового розслідування допитувались інші працівники поліції, які підтвердили обставини щодо неналежного дотримання позивачем службової дисципліни.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи, а також те, що допущені ОСОБА_1 порушення стали можливими внаслідок неналежного відношення його до виконання своїх службових обов`язків, ігнорування вимог ст. 11, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотримання вимог ст. 18 Закону України від 02.07.2015 року «Про Наіональну поліцію», ст. 40 КзПП та п.2 розділу 2 наказу МВС № 1170 від 09.11.2016 року «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», відповідачем у справі було винесено наказ №1223 від 24.06.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП у Закарпатській області» та накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Колегія суддів встановила, що такому рішенню відповідача передувало повне дослідження всіх обставин справи, яке підтверджується висновком службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни позивачем.

Щодо посилань апелянта, на те що він перебував на амбулаторному лікуванні з 05.06.2019 по 07.06.2019 року та вживав ліки із вмістом етилового спирту, а відтак відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, то такі суд оцінює критично, оскільки про вказані обставини позивач завчасно керівництво не повідомляв, та вказав про такі по факту запізнення на роботу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач своїми діями, що виразились у несвоєчасному виході на роботу та появу на таку у стані алкогольного сп`яніння, проявив низькі моральні та професійні якості.

Такими діями позивача порушено ст.ст. 1, 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункт 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179.

Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Судом встановлено, що передбачена чинним законодавством процедура перевірки обставин порушення службової дисципліни та накладення дисциплінарного стягнення відповідачем дотримана. Також, перед застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідачем повною мірою враховано тяжкість правопорушення, обставини за яких вони скоєні, та враховано ставлення позивача до виконання своїх службових обов`язків.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість застосування відповідачем до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №260/1106/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя

В. З. Улицький

судді

С. М. Кузьмич

Р. М. Шавель

Повне судове рішення складено 26.12.2019р.