-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2019 р. Справа№ 911/2358/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Тищенко А.І.
Коробенка Г.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Гузир І.А.,
представників сторін:
позивача: Івашин О.Є.,
відповідача-1: не з`явилися,
відповідача-2: Яценко В.В.,
відповідача-3: не з`явилися.,
розглянувши апеляційну скаргу
Прокурора Київської області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2019
у справі № 911/2358/16 (суддя Лопатін А.В.)
за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави
до 1) Бучанської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт ЛТД»,
3) Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кампа-Парк»,
про визнання недійсним рішень, договорів оренди та суборенди земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі №911/2358/16:
1. Заяву ТОВ "Комфорт ЛТД" (вх. № 18336/19, 25.09.2019 р.) про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково.
2. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2017 у даній справі, у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А, площею 2,0112 га та заборони Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк", Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛДТ" проводити на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116 площею 2,0112 га, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А будівельні роботи.
3. В іншій частині в задоволенні заяви ТОВ "Комфорт ЛТД" (вх. № 18336/19, 25.09.2019) про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
4. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 20.11.2019.
5. Витребувано в Головного управління Держгеокадастру в Київській області ряд документів.
6. Витребувано у Бучанської міської ради ряд документів тощо.
Ухвала місцевого суду в частині скасування заходів забезпечення позову мотивована тим, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 18.08.2017, наразі не здійснюють функцію, з метою якої вони були вжиті, а сама по собі заборона відповідачу-2 вчиняти забудову земельної ділянки, яка триває протягом занадто довгого періоду часу, фактично призводить до блокування господарської діяльності відповідача - платника податків, як наслідок - існує ймовірність нанесення збитків останньому, а тому суперечить умовам вжиття заходів до забезпечення позову - розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Не погодившись із постановленою ухвалою, Прокурор Київської області подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області у справі №911/2358/16 від 23.10.2019.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Тищенко А.І., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/2358/16, розгляд справи призначено на 23.12.2019.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що в місцевого суду не було визначених ст.ст. 136, 137, 145 ГПК України підстав для скасування заходів забезпечення позову.
В судовому засіданні 18.12.2019 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.
Представник відповідача-2 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.
Представники відповідача-1 та відповідача-3 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаних представників.
Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2016 року Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави до Бучанської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛТД" (далі - ТОВ "Комфорт ЛТД") та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк" (далі - ОК "ЖБК "Кампа-Парк") про визнання недійсним рішення Бучанської міської ради від 30.07.2015 №2374-74-VI (далі - рішення від 30.07.2015), яким ТОВ "Комфорт ЛТД" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2,6855 га на дві земельні ділянки площею 0,6743 га і 2,0112 га та надання їх в оренду ТОВ "Комфорт ЛТД"; визнання недійсним рішення Бучанської міської ради від 01.09.2015 № 2430-76-VI (далі - рішення від 01.09.2015) щодо надання згоди на передачу в суборенду ОК "ЖБК "Кампа-Парк" земельної ділянки площею 2,0112 га; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.08.2015 (далі - договір від 10.08.2015), укладеного між Бучанською міською радою і ТОВ "Комфорт ЛТД"; визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 16.09.2015 (далі - договір від 16.09.2015), укладеного між ТОВ "Комфорт ЛТД" та ОК "ЖБК "Кампа-Парк".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду Бучанської лісової дачі; її правовий статус підтверджується матеріалами лісовпорядкування; вилучення земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб здійснюється виключно Кабінетом Міністрів України; при наданні спірної земельної ділянки в оренду та суборенду погодження Кабінету Міністрів України надано не було; оскаржувані рішення Бучанської міської ради та укладені на їх підставі оспорювані договори прийняті всупереч вимогам земельного і лісового законодавства, із перевищенням компетенції міської ради, а тому підлягають визнанню недійсними як незаконні. Прокурор акцентував на обставинах, установлених Ірпінським міським судом Київської області у рішенні від 17.10.2014 у справі № 367/4187/14-ц, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 06.02.2015 і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.07.2015, а також постановою Верховного Суду України від 16.12.2015, які не потребують у цьому випадку повторного доведення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2017 частково задоволено заяву Першого заступника прокурора Київської області вих. № 05/1-152вих17 від 30.06.2017 (вх. № суду 107/17 від 03.07.2017) про забезпечення позову: накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А, площею 2,0112 га; заборонено Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк", Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛДТ" проводити на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116 площею 2,0112 га, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А вирубку дерев та будівельні роботи.
Дана ухвала суду була оскаржена як в апеляційному, так і в касаційному порядку, однак залишена в силі (постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017, постанова Вищого господарського суду України від 28.11.2017).
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2018 у даній справі у задоволенні позову відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2017. Дане рішення скасоване постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2019, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Відтак, заходи забезпечення позову є чинними.
ТОВ "Комфорт ЛТД" 25.09.2019 звернулося до місцевого суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи частково заяву ТОВ «Комфорт ЛТД», місцевий суд виходив з такого.
Заходи забезпечення позову у даній справі було вжито у зв`язку зі здійсненням відповідачем дій з вирубки дерев, розчищення місцевості для початку будівельних робіт. Разом з тим, станом на сьогодні будівельні роботи розпочато, проте відповідачі заперечують, що наразі здійснюється вирубка дерев на земельній ділянці, де ведеться будівництво, з посиланням на подані докази, а прокурор вказане не спростовує, доказів зворотного не подає.
Отже, чинні заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 18.08.2017, за висновком місцевого суду, наразі не здійснюють функцію, з метою якої вони були вжиті, а сама по собі заборона відповідачу-2 вчиняти забудову земельної ділянки, яка триває протягом занадто довгого періоду часу, фактично призводить до блокування господарської діяльності відповідача - платника податків, як наслідок - існує ймовірність нанесення збитків останньому, а тому суперечить умовам вжиття заходів до забезпечення позову - розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін.
З урахуванням наведеного місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А, площею 2,0112 га та заборони Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк", Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛДТ" проводити на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116 площею 2,0112 га, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А, будівельні роботи.
В той же час, враховуючи, що на спірній земельній ділянці наявні дерева, які не були вирубані, та враховуючи ризик їх знищення до завершення розгляду справи по суті, місцевий суд відмовив в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову в частині заборони здійснення вирубки дерев на земельній ділянці.
Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Доводи ТОВ «Комфорт ЛТД» у заяві від 30.09.2019 про скасування заходів забезпечення позову зводяться до того, що при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:040:0166 до Державного земельного кадастру внесено відомості, відповідно до яких така ділянка не відноситься до земель лісогосподарського призначення, а навпаки - до земель житлової та громадської забудови; прокурором не вживалися заходи щодо оскарження відомостей Державного земельного кадастру; прокуратурою не пред`являвся позов про повернення у державну власність земельної ділянки, яка використовується ТОВ «Комфорт ЛТД».
Проте суд першої інстанції не врахував того, що наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:040:0166 із категорією земель житлової та громадської забудови не є належною підставою для скасування заходів забезпечення позову у даній справі та не є беззаперечним підтвердженням правомірності відведення такої землі в оренду (суборенду).
В межах даного спору прокурором в позовній заяві наводиться обґрунтування того, що спірна земельна ділянка розташована в кварталі 1 Бучанської лісової дачі та відноситься до земель лісогосподарського призначення за матеріалами лісовпорядкування 1988 року, а право постійного користування Бучанської лісогосподарської установи спірними земельними ділянками посвідчується за приписами ст.ст. 93,94 Лісового кодексу України (в редакції до 2006 року) та п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України планово-картографічними матеріалами, розробленими у 1978-1979 та 1988-1989 роках.
При цьому позивач стверджує, що будь-які рішення уповноваженого органу виконавчої влади щодо припинення права постійного користування Бучанської лісогосподарської установи та здійснення в установленому порядку зміни категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови в матеріалах справи відсутні.
За приписами ст.ст. 73, 74, 76-80, 86 ГПК України надання оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог досліджується судом під час вирішення справи по суті, а не під час розгляду питання щодо скасування заходів забезпечення позову. Сторони є рівними під час подачі доказів на підтвердження своїх доводів чи заперечень.
У свою чергу необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Оскільки на даний час спір у справі перебуває на новому розгляді місцевого суду, то з моменту постановлення ухвали від 18.08.2017 не відбулося жодних змін, які б свідчили про те, що відпав ризик можливого погіршення стану спірної земельної ділянки, яка, за твердженням позивача, відноситься до земель лісогосподарського призначення державної форми власності.
Також колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, згідно з яким умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Так, у таких спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Тобто, за наявності імперативної заборони використання обмежених у цивільному обороті земель лісогосподарського призначення для будівельних та інших цілей, не передбачених земельним і лісовим законодавством (ст. ст, 56, 57, 84 Земельного кодексу України, ст. 178 Цивільного кодексу України), факт скасування заходів забезпечення позову надає можливість відповідачу фактично здійснювати господарську діяльність на земельній ділянці, законність відведення якої для цієї мети і є предметом розгляду у справі, що в разі задоволення позову може ускладнити виконання рішення суду через проведення державної реєстрації прав на зведені об`єкти нерухомості, наявність яких на землях лісогосподарського призначення суперечить первинному цільовому призначенню таких земель.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На думку колегії суддів, ТОВ «Комфорт ЛТД» не довело, а місцевий суд не встановив наявності належних підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих у даній справі.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
З урахуванням наведеного ухвала місцевого суду в частині скасування заходів забезпечення позову підлягає скасуванню, а заява ТОВ «Комфорт ЛТД» про скасування заходів забезпечення позову в цій частині задоволенню не підлягає.
Оскільки ос пореною ухвалою частково зьережено заходи забезпечення позову, а також вирішено низку інших процесуальних питань, які не оскаржують ся, а прокурор просить скасувати ухвалу від 23.10.2019 повністю, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/2358/16 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/2358/16 в частині скасування заходів забезпечення позову (п. 2 резолютивної частини) скасувати.
У задоволенні заяви ТОВ «Комфорт ЛТД» про скасування заходів забезпечення позову в частині скасування накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А, площею 2,0112 га, та скасування заборони Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк", Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛДТ" проводити на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116 площею 2,0112 га, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А, будівельні роботи, відмовити.
3. В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/2358/16 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2358/16.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 26.12.2019.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді А.І. Тищенко
Г.П. Коробенко
скопійовано
-
скопійовано
-
