ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2019 р. Справа№ 910/6091/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Горді В.В.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 11.12.2019

розглянувши апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Черномор»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.08.2019 (повний текст складено 12.09.2019)

у справі № 910/6091/19 (суддя: Сівакова В.В.)

за позовом Іноземного підприємства «Черномор»

до 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка»

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

І . ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Іноземне підприємство «Черномор» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» про недійсним додаткового договору від 15.02.2019 про внесення змін, до договору управління майном (активами) від 06.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко Віктором Ігоровичем, зареєстрований за № 442.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалами Голосіївського районного суду міста Києва від 20.04.2018 та від 10.05.2018 у справі № 752/19045/17 накладено арешт на майно позивача, яке належить останньому на праві власності та передано в управління відповідачу-1. Позивачу стало відомо, що між відповідачами було укладено договір управління нерухомим майном № 442 від 06.09.2018, відповідно до якого відповідач-2 набув право управління майном позивача. Строк відповідного договору було встановлено до 06.09.2019. В подальшому відповідачами укладалися додаткові договори та вносилися зміни до відповідного договору. Позивачем встановлено, що 15.02.2019 між відповідачами було укладено додатковий договір, яким сторони погодили зміну істотних умов договору, а саме, що строк договору № 442 від 06.09.2018 продовжено до 11.09.2021. На думку позивача відповідний додатковий договір підлягає визнанню нікчемним, оскільки суперечить ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» та є недійсним в силу вимог закону.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 в позові відмовлено повністю.

Рішенням мотивоване тим, що позивачем не доведено належними засобами доказування, що оспорюваний ним додатковий договір від 15.02.2019 суперечить закону, а також не доведено, що він порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Іноземне підприємство «Черномор» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі №910/6091/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/6091/19 за апеляційною скаргою Іноземного підприємства «Черномор» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2019. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.12.2019.

26.11.2019 від представника відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05.12.2019 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці.

05.12.2019 від позивача надійшли письмові пояснення на відзив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 розгляд апеляційної скарги призначено на 09.12.2019.

06.12.2019 від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 09.12.2019 оголошено перерву на 11.12.2019.

11.12.2019 о 10 год.23 хв. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

11.12.2019 о 12 год. 51 хв. від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду у справі № 910/15262/18 з клопотання про визнання поважними причин неподання такого клопотання в межах строків визначених судом.

11.12.2019 о 13 год. 52 хв. від представника позивача надійшла заява про відвід судді Тарасенко К.В.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга з урахуванням додаткових пояснень від 05.12.2019 та 11.12.2019 мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та в результаті неправильного застосування норм матеріального права та процесуального права.

Апелянт зазначає, що оскаржуваним додатковим договором від 15.02.2019 змінено істотну умову договору управління майном (активами) від 06.09.2018, а саме строк дії договору, що суперечить ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», що є підставою для визнання його нікчемним.

Водночас, за твердженням позивача, продовження строку дії договору управління майном від 06.09.2018 порушує інтерес позивача, як власника майна переданого в управління, оскільки він позбавлений можливості як розпоряджатись зазначеним майном так і забезпечити ефективне управління.

Крім того, позивач зазначає, що у випадку визнання недійсним оспорюваного додаткового договору позивач зможе прийняти участь в процедурі публічних закупівель щодо управління вказаним майном.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач-2 у своєму відзиві від 26.12.2019 зазначає, що главою 70 Цивільного кодексу України визначено особливості регулювання договору управління.

При цьому статтею 1035 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору управління є перелік майна, а також розмір і форма плати, з огляду на викладене строк дії договору управління не є істотною умовою, а отже його зміна шляхом підписання додаткової угоди, в даному випадку, не може бути підставою для визнання Додаткового договору недійсним.

Відповідач-2 також вказує на те, що позивач зловживаючи своїми правами вчиняє дії які завдають шкоди відповідачу-2, про що свідчить подача великої кількості необґрунтованих позовів.

Відповідач-1 у своєму відзиві від 06.12.2019 зазначає, що договір управління майном (активами) від 06.09.2018 та оскаржуваний додатковий договір від 15.02.2019 мають свою специфіку, зокрема мають відповідати нормам Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», яким передбачено (п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону), що правління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При цьому, ні главою 70 Цивільного кодексу України ні Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» не визначаються таку істотну умову договору як строк договору.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 визнано дії Іноземного підприємства «Черномор» щодо подання заяви про відвід судді Тарасенко К.В. від розгляду справи №910/6091/19 зловживанням своїми процесуальними правами, а заяву про відвід судді Тарасенко К.В. від розгляду справи залишено без розгляду.

У судовому засіданні 11.12.2019 представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 11.12.2019 надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача-1 у судове засідання 11.12.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання були повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач-1 надав письмові пояснення по суті спору, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача-1.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001043 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

У ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 та від 10.05.2018 у справі № 752/19045/17 накладено арешт та передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майно, яке належить Іноземному підприємству «Черномор», а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:38:322:0005, загальною площею 0.2825 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 360755935101, розташовану за адресою: м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Кропивницького, буд. 173;

- комплекс будівель, загальною площею 1030,2 кв. м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 62256135101, розташованих за адресою: м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Кропивницького, буд. 173;

- нежитлові приміщення, загальною площею 173,1 кв. м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 279878926101, розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 38-А;

- будівлі та споруди, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 50477012101, розташовані за адресою: м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Берегова, буд. 208;

- об`єкт нерухомого майна (склад літ. К, склад літ. Л, гараж літ. И, пункт охорони літ. Н-2, будівля автомийки літ. М) за реєстраційним № 136164823101, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 8.

06.09.2018 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Національне агентство, установник управителя, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» (управитель, відповідач-2) укладено договір управління майном (активами) (надалі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко Віктором Ігоровичем, зареєстрований за № 442.

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором установник управління передає управителеві на строк визначений у п. 1.3 розділу 1 цього договору нерухоме майно (активи) в управління, а управитель приймає в управління об`єкти нерухомого майна та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цими активами, перелік наведений у цьому пункті.

Згідно з п. 1.2 Договору строк управління активами: з дня укладення цього договору до дня надходження у письмовій формі повідомлення від установника управління про припинення цього договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави, або до іншого строку у разі настання випадків визначених у розділі 6 цього договору або до 06.09.2019.

У відповідності до п. 6.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення цього договору та діє до 06.09.2019, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим договором, проте в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Додатковим договором від 11.09.2018, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко Віктором Ігоровичем, зареєстрований за № 454, внесено зміни до п. 1.1 Договору та визначено, що за договором управитель приймає серед іншого також належне позивачу майно, що наведено вище.

Додатковим договором від 15.02.2019 (надалі - Додатковий договір від 15.02.2019), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, зареєстрований за № 935, внесено зміни до п. 1.2 Договору та викладено його в наступній редакції: строк управління активами: з дня укладення цього договору до дня надходження у письмовій формі повідомлення від установника управління про припинення цього договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави, або до іншого строку у разі настання випадків визначених у розділі 6 цього договору або до 11.09.2021.

Також додатковим договором від 15.02.2019 внесено зміни до п. 6.1 Договору та викладено його в наступній редакції: цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення цього договору та діє до 11.09.2021, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим договором, проте в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин

Звертаючись з даним позовом Іноземне підприємство «Черномор» зазначає, що укладений Додатковий договір від 15.02.2019, яким безпідставно та всупереч ст. 36 Закону України «Про публічну закупівлі» змінено істотну умову договору управління нерухомим майном від 06.09.2018 як строк його дії, а тому додатковий договір відповідає критеріям нікчемності визначеним ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» та є недійсним в силу вимог закону.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» та Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

3.3. доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Дослідивши суть спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що управління арештованим у кримінальному провадженні майном є особливим видом управління.

При цьому, Національне агентство (відповідач-1) при закупівлі послуги з управління не здійснює оплату цієї послуги, а тому як того вимагає ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та ст.ст. 2, 3 Закону України «Про публічні закупівлі» Національне агентство дотримується загальних принципів здійснення публічних закупівель і може використовувати електронну систему закупівель з метою відбору надавача послуги з управління для укладення договору.

Колегія суддів зазначає, що ні главою 70 Цивільного кодексу України, якою визначено особливості регулювання договору управління, ні загальні норми визначені ст. 638 Цивільного кодексу України, ні норми спеціального закону, а саме Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», не визначають строк дії договору як істотну умову договору управління майном, а тому укладення відповідачами Додаткового договору, яким змінено строк дії Договору, не призвело до зміни істотних умов Договору управління, а отже відсутні підстави вважати, що відповідачами порушено положення ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо посилання апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції положенням ст. 180 Господарського кодексу України, які містяться в поясненнях від 05.12.2019 та апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що позивач звертаючись з позовом у давній справі взагалі не посилався на вказану норму, натомість, враховуючи специфіку виникнення та регулювання спірних правовідносин, а також положення преамбули Договору управління майном, колегія суддів дійшла висновку, що положення ст. 180 Господарського кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються.

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів існування його порушених прав та законних інтересів внаслідок укладення Додаткового договору від 15.02.2019, оскільки у відповідності до ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» повернення активів власнику здійснюється лише за наявності скасування арешту прийнятих в управління активів.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Враховуючи, що позивач не довів наявності порушення його прав та не довів порушення відповідачами норм чинного законодавства яке б могло мати наслідком визнання недійсним Додатковим договором від 15.02.2019, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» активи підлягають передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Основоположним в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» є те, що процедури закупівлі обов`язково застосовуються у разі, якщо оплата за відповідні товари/роботи/послуги здійснюється за рахунок державних коштів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Глава 70 Цивільного кодексу України включає статті 1029-1045.

У відповідності до ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Відповідно до ст. 1030 Цивільного кодексу України предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.

Згідно зі ст. 1031 Цивільного кодексу України договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 6 ст. 1032 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 1033 Цивільного кодексу України управителем може бути суб`єкт підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 1035 Цивільного кодексу України встановлює, що істотними умовами договору управління є:

1) перелік майна, що передається в управління;

2) розмір і форма плати за управління майном.

Відповідно до ст. 1036 Цивільного кодексу України строк управління майном встановлюється у договорі управління майном.

Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п`ять років.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлі є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону країни «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо порушення спірним Додатковим договором від 15.02.2019 прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки права позивача на майно яке є об`єктом управління обмежено ухвалами суду в межах кримінальних проваджень і незалежно від скасування оспорюваного правочину, права на майно позивачу не будуть повернуті до припинення запобіжних заходів в межах зазначених кримінальних проваджень.

Крім того, позивач не довів зміни оспорюваним правочином істотних умов Договору управління майном, а отже у суду відсутні підстави вважати, що вказаний Додатковий договір від 15.02.2019 прийнятий з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону країни «Про публічні закупівлі».

Натомість доводи відповідачів, що містяться у відзивах на апеляційну скаргу є обґрунтованими та аналогічними висновкам, до яких дійшов суд при розгляді даного спору.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі № 910/6091/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Іноземного підприємства «Черномор» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі № 910/6091/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Черномор» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі № 910/6091/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі №910/6091/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Іноземним підприємством «Черномор».

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.12.2019.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Є.Ю. Шаптала