Номер провадження 11-кп/804/1369/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача: Круподері Д.О.

суддів: Залізняк Р.М., Смірнової В.В.,

за участю

секретаря: Юрченко Т.С.,

прокурора: Фролова Ф.В.,

захисника: Очеретько О.В.

розглянувши у місті Бахмуті Донецької області у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у приміщені Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2019 року

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гірник Донецької області, громадянина України, раніше не судимий, освіта вища, працює на посаді прохідника ТОВ «Шахтобудівельна компанія», одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 272 КК України у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому вимірі складає 2550 гривень. В силу частини 5 статті 74 КК України звільнено від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 49 КК України.

Згідно вироку суду, 08.05.2014 у 4-у зміну (з 02 годин 00 хвилин до 08 годин 00 хвилин), помічник начальника підземної гірничопрохідницької дільниці №1 ВСП «Шахтопрохідницьке будівельне управління №9» ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» ОСОБА_2 видав наряд (з 00 годин 05 хвилин до 00 годин 25 хвилин) ланці прохідників: ОСОБА_3 (ланковий), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на зачистку підошви виробки та монтаж ставу скребкового конвеєру СП-202, що відповідно до п. 64 «Підземні роботи у шахтах та рудниках» Переліку робіт підвищеної небезпеки, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці № 15 від 26.01.2005 та п. 13 «Підземні та відкриті гірничі роботи» Переліку видів робіт підвищеної небезпеки Порядку видачі і дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ № 1107 від 26.10.2011 відносяться до робіт підвищеної небезпеки. Наряд робітникам було видано під розпис у книзі нарядів та наряд-путівці гірничого майстра. Під час наряду з робітниками був проведений інструктаж з безпечних способів виконання робіт. Безпосереднє керівництво гірничими роботами у зміні на підземній гірничопрохідницькій дільниці №1 здійснював гірничий майстер ОСОБА_1 .

Після одержання наряду робітники опустилися в гірничу виробку ПАТ «ШУ «Покровське» та попрямували на свої робочі місця.

О 01 годині 50 хвилин 09.05.2014 р. працівники ланки прибули на робоче місце - пікет ПК214+7 конвеєрного хіднику блоку 8 ПАТ «ШУ «Покровське», оглянули виробку та самостійно приступили до виконання наряду. О 04 годині 40 хвилин на конвеєрний хідник блоку 8 разом з помічником начальника дільниці ОСОБА_2 прийшов гірничий майстер ОСОБА_1 , які після огляду виробки та з`ясування виконаних з початку зміни обсягів робіт відправилися на інші місця ведення робіт. Приблизно о 05 годині 10 хвилин прохідники закінчили роботи з зачистки підошви виробки та приступили до монтажу ставу скребкового конвеєру. Приблизно о 06 годині 15 хвилин прохідники почали з`єднувати шостий рештак зі ставом скребкового конвеєру СП-202. Прохідник ОСОБА_5 нахилився до підошви виробки, ухопився за край рештака та разом з прохідниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почали підтягувати його до ставу скребкового конвеєру. О 06 годин 30 хвилин, під час безпосередньо приєднання рештака до ставу конвеєру з покрівлі виробки, через отвір у залізобетонній затяжці зведення виробки, випав елемент породи розміром 25x30x11 см, яким вдарило по потиличній частині голови ОСОБА_5 в результаті чого йому було заподіяно закриту черепно-мозкову травму: забій головного мозку середньої тяжкості з формуванням контузійного вогнища та утворенням внутрішньо мозкової гематоми в корі, підкорковому шарі речовини передньо-базальних відділів лівої лобної ділянки, крововилив під м`які мозкові оболонки, забита рана м`яких тканин потиличної області голови праворуч; забій шийного відділу хребта без порушення провідності спинного мозку з м`язово- тонічним синдромом, цервикалгиєю, що відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_1 09.05.2018 року, в результаті злочинної недбалості, не передбачаючи настання наслідків, хоча повинен був та був в змозі їх передбачити, маючи технічну можливість запобігти настанню події нещасного випадку, в порушення вимог ст.14 Закону України «Про охорону праці», ст.ст.41, 42 Гірничого Закону України, п.п. 17.1.IV, 11.4.1.IV, 1.5 IV, 5.5.IV, 9.5.IV, 11.5.IV, 3.1.V, 1.3.V, 5.3.V, 2.6.V Правил безпеки у вугільних шахтах, п.п. 9.38.1, 9.38.6, 9.38.10, 14.2.2, 14.2.5, Системи управління виробництвом і охороною праці у вугільний промисловості України (типове керівництво), п. 7.27 Колективного договору ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» на 2012-2014 p.p., п.п.2.1, 2.3, 2.5 Посадової інструкції гірничого майстра ВСП «Шахтопрохідницьке будівельне управління №9» ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»» в частині того, що здійснюючи керівництво гірничими роботами на гірничопрохідницькій дільниці №1 в четверту зміну 09.05.2014 не забезпечив утримання і експлуатацію конвеєрного хідника блоку №8 відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, виконання всіма працівниками дільниці робіт з дотриманням вимог нормативних та інших документів з охорони праці, а відвідавши робочі місця на конвеєрному хіднику блоку №8, не вжив негайних заходів щодо приведення виробки в безпечний стан, допустив виконання робіт прохідниками гірничопрохідницької дільниці №1 при фрагментарній відсутності затяжки у зведенні конвеєрного хідника блоку №8 на ПК214+7 (розмір отвору у затяжці складав 40x50 см), що призвело до того, що під час виконання робіт з монтажу ставу скребкового конвеєру прохідниками гірничопрохідницької дільниці №1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з покрівлі виробки через отвір у залізобетонній затяжці зведення виробки впав елемент породи розміром 25x30x10 см., яким вдарило по потиличній частині голови ОСОБА_5 .

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження. На обґрунтування своїх вимог вказує, що виконував обов`язки гірничного майстра на підставі усного розпорядження, у відповідних посадових інструкціях не розписувався та про перелік обов`язків гірничного майстра не обізнаний. Також зазначає, що перед початком зміни оглянув виробітку, ніяких отворів там не було. Елемент породи, який нібито випав з отвору, не міг випасти при зламаній затяжці у стелі, бо він не відповідав фізичним розмірам можливого отвору. На вказані обставини суд першої інстанції не звернув увагу, тому вирок суду є не обґрунтованим. Звертає увагу, що огляд місця події проводився лише через 4 доби після нещасного випадку, тому характеристики місця події могли змінитися. Наполягає, що при судовому розгляді достовірно не встановлені обставини нещасного випадку. В основу обвинувачення покладена експертиза, яка проведена без врахування відсутності його посадових інструкцій, з його підписом, та на схемі місця події відсутній розмір отвору.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор Савенко В.В. вказує, що вирок суду відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду ті оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вимогами ст.370 КПК України передбачено судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому суду належить дати аналіз усім фактичним даним, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, обвинувачених, у висновках експертів та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення.

Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Проте, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд першої інстанції не дотримався вищевказаних вимог та без наведення належної оцінки доказів дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України.

Суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК).

Оцінку доказів слід розглядати к окрему стадію, якою завершується доказування у справі, втім із певними зауваженнями. Так, з огляду на взаємопов`язаність всіх стадій доказування, внутрішнє переконання судді щодо оцінки доказів починає формуватися з початком процесу доказування, проте остаточно формується суддею саме в нарадчій кімнаті і закріплюється в судовому рішенні.

Всебічність оцінки доказів свідчить про те, що судом були досліджені всі позиції і докази сторін. Повнота оцінки доказів є вимогою до обсягу оцінених доказів, який повинен бути достатнім для ухвалення справедливого судового рішення. Достатність є системним критерієм і оцінюється на основі всієї сукупності доказів. В основі достатності лежить доказова сила і значення доказів, а не їх кількість.

Проте, суд першої інстанції не дотримався вищевказаних вимог.

Суб`єкт злочину за ст. 272 КК України є спеціальним. Ним є особа, яка зобов`язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Відповідно до п. 8 Постанови Верховного суду України від 12.06.2009 року № 7 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочин проти безпеки виробництва» судам необхідно враховувати, що суб`єктом злочину, передбаченого статтею 271 КК України, є службова особа підприємства, установи, організації, яка на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади має спеціальні обов`язки з охорони праці, або громадянин-суб`єкт підприємницької діяльності.

Згідно з п. 16 зазначеної Постанови, суб`єктом злочинів, передбачених статтями 272 - 274 КК України, можуть бути особи, на яких покладено обов`язок забезпечувати додержання правил безпеки при виконанні певних робіт чи на відповідних підприємствах. Це можуть бути: громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, службові особи (керівники робіт, інженерно-технічні працівники), робітники і службовці відповідних підприємств (цехів) та виробництв. Сторонні для цих підприємств (цехів), виробництв особи (екскурсанти, робітники інших установ та організацій тощо) можуть нести відповідальність за вказаними статтями у випадках, якщо до їхнього відома у встановленому порядку було доведено правила безпеки на відповідних об`єктах.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суб`єктом злочину передбаченого ст. 272 КК України, є лише особа на яку покладено обов`язки відповідно до займаної посади.

Отже, для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 272 КК України, має бути встановлено і доведено, що вона обізнана про покладені на неї обов`язки та ознайомлена з ними.

Проте в матеріалах кримінального провадження містяться дані, що ОСОБА_1 перебував на посаді прохідника та ознайомлений з посадовими обов`язками саме прохідника. Матеріали провадження не містять відомостей про переведення останнього на іншу посаду, а саме наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду гірничого майстра або наказу про призначення останнього виконуючим обов`язки гірничого майстра.

Наявність внутрішніх документів, таких як наприклад, наряд на виконання робіт із зазначенням, що він виданий гірничому майстру ОСОБА_1 не свідчить про перебування його на вказаній посаді, за відсутності відповідного наказу. Про перебування на посаді, яка інкримінована ОСОБА_1 , також не вказують показання свідків щодо перебування останнього на посаді гірничого майстра, як про це стверджує прокурор, оскільки майстер гірничої дільниці призначається на посаду та звільняється з посади лише наказом по організації (підприємства/організації), якого в матеріалах кримінального провадження не міститься.

Більш того в матеріалах кримінального провадження не міститься даних щодо обізнаності ОСОБА_1 з обов`язками, які повинен виконувати гірничий майстер, та відповідного ознайомлення з ними.

Як вбачається з вироку, суд визнав доведеним порушення ОСОБА_1 п.п. 2.1, 2.3, 2.5 Посадової інструкції гірничого майстра ВСП «Шахтопрохідницьке будівельне управління №9» ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», проте належним чином не перевірив зазначені відомості, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутня зазначена посадова інструкція та відсутні відомості про ознайомлення з нею ОСОБА_1 .

З інструкцією по охороні праці, безпечному виконанні роботи та поведінки на шахті ОСОБА_1 ознайомлений у якості посади прохідника, проте даних, що ОСОБА_1 ознайомлений з відповідною інструкцією у якості гірничого майстра в матеріалах справи не міститься.

Отже, жоден із доказів, наданих стороною обвинувачення не містить даних про перебування ОСОБА_1 на посаді гірничого майстра, та доказів про обізнаність в посадових обов`язках, які покладені на гірничого майстра. Водночас, всі докази надані стороною обвинувачення свідчать лише про факт перебування ОСОБА_1 на посаді прохідника у ВСП «Шахтопрохідницьке будівельне управління №9» ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», знаходження його у день нещасного випадку разом із потерпілим у зміні та підтвердження факту нещасного випадку із потерпілим ОСОБА_5 .

Разом з цим, суд першої інстанції послався у вироку на Постанову КМУ від 30 листопада 2011 р. № 1232, чинної на момент події, якою затверджено «ПОРЯДОК проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Згідно п.47 порядку, за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).

Пунктом 50 Порядку передбачено, що до матеріалів спеціального розслідування, крім випадків, зазначених у пункті 51 цього Порядку, належать, серед іншого: ескіз місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 12; необхідні плани, схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об`єктів, устаткування, інструментів тощо.

Матеріали розслідування нещасного випадку є невід`ємною частиною актів розслідування нещасного випадку за формами Н-1, Н-5, і розумінні ст. 99 КПК України відносяться до документів.

Хоча, суд першої інстанції послався на відповідний порядок, проте не звернув увагу на відсутність у матеріалах кримінального провадження відповідного ескізу та схеми з місця нещасного випадку, що в свою чергу унеможливило провести відповідність місця нещасного випадку та показання свідків, які суперечать висновку комісії проведеної через 4 дні після нещасного випадку.

Більш того експертиза № 125-18 на, яку суд посилається, як на доказ вини ОСОБА_1 , проведена на підставі матеріалів кримінального провадження, в яких міститься лише акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку без відповідних схем та ескізів місця нещасного випадку та інших відомостей, які повинні бути невід`ємною частиною акту розслідування нещасного випадку, відповідно до «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Крім того експерт при проведені експертизи взяв за основу дані, що ОСОБА_1 перебував на посаді гірничого майстра та ознайомлений з посадовими обов`язками, що стороною обвинувачення не доведено та матеріалами кримінального провадження не підтверджено. Також у висновках експерта не наведено, чи мав реальну можливість гірничий майстер побачити фрагментальну відсутність затяжки на початку зміни.

Зазначені недоліки не дають можливості встановити причино-наслідковий зв`язок, нещасного випадку із невиконанням вимог, порушення яких інкриміновано ОСОБА_1 , як гірничому майстру.

Таким чином, свої висновки в обвинувальному вироку суд виклав загальними фразами не звернувши увагу на недоведеність обставин викладених стороною обвинувачення.

Поверхневе дослідження доказів в даному кримінальному провадженні позбавило суд першої інстанції ухвалити законне і вмотивоване рішення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що така вибірковість перевірки доказів під час судового засідання в суді першої інстанції перешкодила суду ухвалити законний, обґрунтований та вмотивований вирок.

Тому, за наведених обставин, висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України є передчасним, зробленим без повного, всебічного та об`єктивного аналізу доказів наданих стороною обвинувачення, а тому не може визнаватися законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені порушення процесуального закону шляхом повторного дослідження вищевказаних обставин кримінального провадження.

Виходячи з наведеного та передбачених п.п.2, 10, 15 ч.1 ст. 7 КПК України загальних засад кримінального провадження, з метою дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, вмотивованості і обґрунтованості судового рішення, ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням в суді першої інстанції нового розгляду.

У відповідності до вимог п.п. 1, 3 ч. 1ст.409 КПК України - однією з підстав скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції - є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неповнота судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не виконав дані вимоги, що згідно ч.1 ст.412 КПК України є істотним порушенням кримінального процесуального закону, які перешкоджали суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, усунути вищевказані порушення вимог кримінального процесуального закону, вжити заходів до повного, всебічного дослідження обставин кримінального провадження, ретельно, з використанням усіх процесуальних можливостей, перевірити всі доводи, наведені в апеляційній скарзі обвинуваченого, дати на все вичерпну відповідь і ухвалити обґрунтоване та справедливе рішення, яке відповідає положенням ст.370 КПК України.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , скасувати, кримінальне провадження направити на новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді