Справа №333/7121/18

Провадження №2/333/710/19

рішення

Іменем України

09 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Холода Р.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Єрохіної А.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Зуєвої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112, МФО 321024, м. Київ, вул. Антоновича, 127) про захист прав споживача банківських послуг, визнання окремих умов договору про відкриття карткового рахунку такими, що порушують права споживача та визнання цих умов недійсними, -

встановив:

20.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про захист прав споживача банківських послуг, визнання окремих умов договору про відкриття карткового рахунку такими, що порушують права споживача та визнання цих умов недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

26.01.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» було укладено договір строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця під назвою «Прибутковий+» №149676-87923 (депозитний договір), позивачем на виконання зазначеного договору були внесені кошти у розмірі 500 грн.

29.01.2015 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» було запропоновано ОСОБА_1 оформити додаткову угоду №1 до вказаного договору депозиту. Це було обґрунтовано тим, що платіжну картку задля отримання відсотків по вкладу та можливості його повернення після спливу строку, згідно п.2.3 договору депозиту, буде оформлено відповідно до договору про відкриття карткового рахунку №8001718629 від 29.01.2015 року. Після підписання додаткової угоди №1 ОСОБА_1 було видано дебетову картку «МasterCard» НОМЕР_2 , на зворотному боці якої зазначене маркування абревіатурою «Debit», тобто дебетова.

Одночасно з укладанням договору рахунку відповідно до заяви від 29.01.2015 року позивача було ознайомлено з умовами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Заяв про відкриття карткового рахунку №8001718629 від 29.01.2015 року, у тому числі, таких які б містили у своєму тексті погодження про можливе у майбутньому замовлення чи отримання будь-яких кредитних послуг чи кредитних коштів для отримання кредиту та/або овердрафту, він не підписував.

02.02.2015 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про закриття карткового рахунку № НОМЕР_3 , і після зазначеної дати будь-яких письмових документів з банку не отримував. У січні 2018 року йому стало відомо, що банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, яка нібито виникла вже після звернення позивача із заявою про закриття рахунку, тобто з 03.02.2015 року.

Вважає, що банком порушені його права, як споживача, а пункти договору про відкриття карткового рахунку є несправедливими, враховуюче таке.

1. Відповідач до умов договору про відкриття карткового рахунку включив пункт 2.2, у якому зазначив, що операції за картковим рахунком проводяться банком за дебетово-кредитною платіжною схемою.

У пункті 1.1.6 договору про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року вказано визначення терміну «дебетово-кредитна платіжна схема» – це умови, згідно з якими здійснюються операції з використанням картки і які полягають у тому, що відповідні операції здійснюються у межах залишку коштів на картковому рахунку, а у разі їх відсутності або недостатності для проведення операції – за рахунок кредиту та\або овердрафту.

Таким чином, зі змісту пунктів 1.1.6 та 2.2 договору про відкриття карткового рахунку банк, включивши зазначені пункти у цей договір, діяв відповідно до норми ч.2 ст. 628 ЦК України, якою зазначено, що договір, в якому містяться елементи різних договорів це змішаний договір. До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

На думку позивача, умовами, зазначеними у п.1.1.6 та п.2.2, банк, навмисно приховавши необхідну інформацію від позивача, передбачив можливість кредитування рахунку споживача за рахунок надання кредиту та\або овердрафту, без зазначення його обов`язкових умов (розміру у грошовому вимірі, сукупної вартості, дати можливого отримання), оскільки згідно п.1.1.21 договору рахунку визначено, що овердафт – це короткочасний кредит, що надається банком клієнту у разі, якщо сума операції за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми.

Банк, укладаючи із ОСОБА_1 договір про відкриття карткового рахунку не виконав обов`язки, передбачені «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» та навмисно, шляхом введення позивача в оману, ухилився від проведення з ним переддоговірної роботи згідно вимог ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 3682-XII) та Постанови НБУ №168, приховавши від позивача повну та об`єктивну інформацію щодо: кінцевої сукупної вартості кредиту та/або овердрафту; переваг та недоліків запропонованих схем кредитування; реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту та/або овердрафту.

Враховуючи, що вимоги ст.11 Закону № 3682-XII не були виконані банком при укладанні договору про відкриття карткового рахунку, який відповідно до змісту п. 1.1.6. містить елементи кредитного договору, то включення ним також п.2.2 до договору рахунку зумовлює порушення в свою чергу п.10 ч.3 ст.18 Закону № 3682-XII,якою зазначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору та надання відповідної підстави для подальшого визнання недійсними п 1.1.6 та п.2.2, оскільки фактично реальної можливості ознайомитися з цими умовами надання кредиту та\або овердрафту визначеними вище позивач перед укладенням договору не мав можливості у зв`язку з їх відсутністю у тексті договору та ненадання їх йому у письмовому вигляді у інший спосіб, то покладання на нього будь-яких кредитних обов`язків за рахунок передбачення можливості надання кредиту та\або овердрафту є несправедливими умовами договору.

2. Відповідач до договору про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року включив пункт 1.1.5, яким визначається нечітке та незрозуміле положення, а саме: визначення терміну «витратна сума» – гранична сума коштів, що доступна для здійснення операцій із застосуванням карток. Розмір витратної суми визначається як сума залишку коштів на картковому рахунку та розміру ліміту (у разі якщо ліміт буде встановлено окремим договором між сторонами) за винятком коштів на картковому рахунку у розмірі накопичувальної суми «мої заощадження» та коштів «заблокованих» (але не списаних) з метою подальшого виконання зобов`язань за операціями здійсненими з використанням картки.

Навмисне використання банком у договорі рахунку терміну «заблоковані кошти» та включення його у п 1.1.5 тексту договору без визначення чіткого, зрозумілого та недвозначного змісту робить неможливим ознайомлення позивача зі змістом та складовою частиною вже наступного терміну, у якому він використовується, а саме: «витратна сума», оскільки «заблоковані кошти» є складовою терміну «витратна сума», який використовується у подальшому при виконанні договору про відкриття карткового рахунку на будь-якій стадії задля покладання на позивача обов`язків, у тому числі, у вигляді так званого «виникнення овердрафту». Проте, незважаючи на це термін «заблоковані кошти», включений відповідачем у п.1.1.5 договору про відкриття карткового рахунку, задля подальшого тлумачення на власну користь терміну «витратна сума». Зазначене включення відповідачем умов п.1.1.5 договору про відкриття карткового рахунку, які містять нечіткі та незрозумілі положення є безперечним порушенням п.10 ч.3 ст.18 Закону № 3682-XII, а саме: встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору, а також порушенням п.1 ст.19 Закону № 3682-XII,у якій зазначається про заборону нечесної підприємницької практики.

3. Договір про відкриття карткового рахунку містить пункти: п.1.1.21 – овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком клієнту, у разі якщо сума операції за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми, розмір овердрафту складає різницю між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми та п.2.4, яким зазначено, що за користування овердрафтом клієнт зобов`язаний щомісячно сплачувати банку проценти нараховані банком за процентною ставкою, визначеною умовами та тарифами обслуговування карткового рахунку. Включення банком у договір про відкриття карткового рахунку п.1.1.21 та п.2.4 зумовлює порушення права позивача, передбачене п.6 ч.1 ст.15 Закону № 3682-XII, а саме: права на інформацію про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції, якою саме є послуга з надання овердрафту.

Тому, покладення на споживача обов`язку щодо сплати за послугу з надання овердрафту, зазначеними умовами договору про відкриття карткового рахунку п.1.1.21 та п.2.4, розмір та/або формулу розрахунку, якої та її складову не визначено є несправедливою умовою, оскільки не визначивши ціну послуги (розмір овердрафту) належним чином, тобто у чіткий та зрозумілий спосіб, банк наділив себе правом вимагати від позивача будь-яку суму під виглядом овердрафта та відсотків за нібито його використання, наділивши себе виключним правом тлумачення цих (п.1.1.21 та п.2.4 ) умов договору про відкриття карткового рахункуна власний розсуд, що безперечно є діями, що вводять в оману, бо під час пропонування послуги споживачу не надана у повному обсязі інформація необхідна для здійснення свідомого вибору та ціна послуги встановлена у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб.

Оскільки із змісту зазначеного пункту встановити розмір овердрафту (ціну послуги) на момент укладення договору рахунку неможливо, бо він (розмір овердрафту у грошовому вимірі) ніде не зазначений та нічим не обмежений, а визначення розміру витратної суми (п.1.15 договору рахунку) містить нечітке та двозначне положення, то це в свою чергу призводить також до логічного визнання пунктів 1.1.5 ,1.1.21, 2.4 договору рахунку несправедливими на підставі п.13 ч.3 ст. 18 Закону № 3682-XII, яким зазначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

4. Пунктом 2.4 договору про відкриття карткового рахунку визначено, що за користування овердрафтом клієнт зобов`язаний щомісячно сплачувати банку проценти, нараховані банком за процентною ставкою, визначеною Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка.

Водночас, п. 14.9 ст.14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі Закон №5284-VI) зобов`язує банк під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу. Національний банк України має право встановлювати обов`язкові умови договору.

У п.4 ст.11 Закону № 3682-XII зазначено, що договір про надання споживчого кредиту у випадку спірного договору та /або овердрафту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

Отже, зі змісту вимог п.14.9 ст.14 Закону №5284-VI та п.4 ст.11 Закону №3682-XII зазначені умови та тарифи повинні бути як невід`ємна частина договору (бо саме так вони визначені у п.11.2 та п.13.8 договору про відкриття карткового рахунку), відповідно до вимог ч.4 ст.203 ЦК України мають бути обов`язково підписані сторонами та передані банком клієнту, а обов`язок доведення, що це передання відбулося покладається на банк. Проте, зазначений обов`язок банк не виконав, не передавши умови та тарифи до договору рахунку, що підтверджується відсутністю умов та тарифів у екземплярі договору рахунку банку, так само як і позивача, та відсутністю доказів про письмове підтвердження позивача про отримання зазначених умов та тарифів.

Не передання споживачеві обов`язкової інформації, якими безперечно є умови та тарифи за якими здійснюється обслуговування карткового рахунку, у тому числі, з надання кредиту та/або овердрафту є істотним порушенням, яке обмежує споживача в реалізації своїх прав, зокрема права на відкликання згоди на укладання договору (ч.1 п.6 ст.11 Закону №3682-XII ). Тобто, включення банком до договору про відкриття карткового рахунку п.10.1.1 та 10.1.2, які своїм змістом підтверджують їх несправедливість, тому що згідно п.п. 12,13, ч.3 ст.18 Закону № 3682-XII визначено, що надання продавцю виконавцю виключного права щодо тлумачення договору та встановлення ціни на момент виконання послуги (у даному випадку змісту умов та тарифів) є несправедливими умовами.

Таким чином, на думку позивача зазначені дії банку, які дають йому можливість тлумачити на власний розсуд та власну користь умови договору про відкриття карткового рахунку, які не були підписані та передані позивачу на підставі того, що до договору включено п.10.1.1 та 10.1.2 про ознайомлення з ними, містять у собі усі ознаки дій з використання нечесної підприємницької практики, яка заборонена згідно ч.1 ст.19 Закону № 3682-XII. Відповідно до ч.6 зазначеної статті правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

5. ОСОБА_1 вважає, що банком порушені вимоги п.4 ст.4 Закону №3682-XII, яким передбачено права позивача на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, та п.1 ст.15 Закону №3682-XII, яким визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Відповідно до п.14 ст.14 Закону №5284-VI банк зобов`язаний на вимогу користувача надати інформацію про курс купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, який застосовувався під час здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу.

Згідно п.17 ст.14 Закону №5284-VI банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян.

Відповідач у договорі про відкриття карткового рахунку не визначив порядок встановлення курсу купівлі/продажу, конвертації іноземної валюти, який буде застосовуватися під час здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу. Крім того, банк не надав ОСОБА_1 вказану інформацію на звернення останнього.

6. Пунктами 7.1.1 та 7.1.2 договору про відкриття карткового рахунку передбачено, що за порушення взятих на себе зобов`язань щодо сплати заборгованості за овердрафтом та/або процентами за користування овердрафтом позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня. Зазначена оспорювана умова договору є несправедливою, оскільки всупереч принципу добросовісності породжує істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків споживача, внаслідок чого на позивача покладено обов`язок щодо сплати більше ніж 50 % вартості кредиту і відсотків від суми заборгованості та/або несплачених відсотків на рік за порушення строку сплати кредиту та/або процентів. Розмір облікової ставки НБУ з 04.03.2015 року складав 30%, про що позивача перед укладанням договору рахунку не було повідомлено і дізнався він лише про це після отримання консультації адвоката, і саме відповідач, як банківська установа не міг не знати оскільки саме він розробляв зазначену умову.

Таким чином, якщо відповідно подвійна ставка НБУ складає більше, ніж 60% навіть без врахування припущення можливості нарахування пені на самі відсотки, то такий розмір пені при застосуванні цих умов призводить до встановлення непропорційно великої суми компенсації, тобто понад 50% вартості кредиту/та або овердрафту і плати за користування кредитними коштами. Зазначені пункти 7.1.1.та 7.1.2 є несправедливими відповідно до п.5 ч.3 статті 18 Закону №3682-XII, яким передбачено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесяти відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

7. Пункт 3.4 договору про відкриття карткового рахунку передбачає, що банк щомісячно формує виписки за картковим рахунком (за попередній місяць). У таких виписках зазначається інформація про операції за картковим рахунком, залишок коштів на картковому рахунку та суми заборгованості за кредитом та овердрафтом. Крім того, у виписках за картковим рахунком може надаватися інформація, що стосується правовідносин сторін за цим договором, у тому числі щодо зміни Умов та тарифів обслуговування карткового рахунку, умов використання карток, вимог щодо повернення карток тощо. У разі неотримання клієнтом виписок з будь-яких причин вважається, що банк повідомив клієнту інформацію, що повинна була бути включена у відповідні виписки.

Зазначена умова (п.3.4. договору) прямо суперечить п.3.3 договору про відкриття карткового рахунку та п.14.10 ст.14 Закону №5284-VI, яким визначено, що банк має право вносити зміни до правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни користувача у спосіб, передбачений договором. Банк зобов`язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомлення про такі зміни. Банк у повідомленні зобов`язаний зазначити, що користувач має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни, розірвати договір без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до правил використання електронного платіжного засобу або тарифів є погодженими користувачем, якщо до дати, з якої вони застосовуватимуться, користувач не повідомить банк про розірвання договору.

Зміст п.3.4 договору про відкриття карткового рахунку наділяє банк повноваженням у будь-який час одноосібно, без будь-якого повідомлення та без відповідного узгодження за необхідні 30 днів (саме п.3.3 договору про відкриття карткового рахунку передбачає цей обов`язок повідомлення) вносити будь-які зміни щодо правовідносин сторін, у тому числі, вносити в односторонньому порядку будь-які зміни до будь-яких умов договору, у т.ч. в умови та тарифи, які повинні бути частиною договору, не повідомивши про них позивача взагалі, нараховувати будь-яку заборгованість, навіть про яку позивачу не потрібно повідомляти, що є несправедливою кумовою та грубо порушує принцип рівності сторін, закріплений у ст.21 Закону №3682-XII, в якій вказано, що права споживача вважаються у будь-якому разі порушеними: якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Таким чином, відповідач, включивши до договору про відкриття карткового рахунку п.3.4 наділив себе правом під виглядом включення будь-якої інформації, не надавати у виписках, які він навіть не вважає за необхідне передавати позивачу у строк, встановлений п.4.4 договору про відкриття карткового рахунку, стверджувати, що позивач був повідомлений стосовно будь-якої інформації, у т.ч. щодо правовідносин сторін.

8. У січні 2018 року ОСОБА_1 отримав від суду у вигляді додатка до позовної заяви банку документ під назвою «виписка по карточному рахунку 30/01/2015-30/01/2015», на якому відсутня дата його складання та зі змісту якого вбачається, що з 02.02.2015 року нібито набули чинності нові тарифи за обслуговування карткових рахунків. Також, ОСОБА_1 стало відомо, що згідно інформації, яка викладена у виписці банк допустив порушення п.3.3 договору рахунку та п. 14.10 ст.14 Закону №5284-VI, а саме: не виконав обов`язок з повідомлення позивача (як користувача платіжного засобу) за 30 днів та днів до дати, з якої такі зміни до тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу вводяться, та не зазначив у повідомленні, що позивач як користувач платіжного засобу, має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни, розірвати договір без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання.

Таким чином, банк не повідомивши у встановлений строк про зміни тарифу у вигляді 10% +3 доларів США комісії за зняття готівки за кордоном порушив принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, закріплений у п.4 ч.1 ст.18 та ч.4 ст.21 Закону № 3682-XII, якими зазначено, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію (послугу), оскільки повідомлення про зміну тарифів не могло бути передано позивачу за 30 днів до дати введення з причини того, що договір карткового рахунку був укладений 29.01.2015 року, тобто за два дні до введення зміни тарифу, про що позивач довідався лише через майже три роки.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати умови викладені у п. 1.1.5, 1.1.21 , 2.2, 2.4, 3.4, 7.1.1, 7.1.2 , 10.1.1 , 10.1.2 договору про відкриття карткового рахунку №8001718629 від 29.01.2015 року несправедливими та такими, що порушують права споживача; визнати недійсними умови викладені у п. 1.1.5, 1.1.21, 2.2, 2.4, 3.4, 7.1.1, 7.1.2 , 10.1.1, 10.1.2 договору про відкриття карткового рахунку №8001718629 від 29.01.2015 року з дати укладання зазначеного договору; судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кругліковою А.В. від 21.12.2018 року було відкрито провадженні у справі, прийнято рішення розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

18.01.2019 року заява судді Круглікової А.В. про самовідвід була задоволена, справу передано до канцелярії суду для повторного розподілу в порядку, визначеному ст.14 ЦПК України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019 року головуючого суддю обрано Холода Р.С.

Ухвалою суду від 23.01.2019 року цю цивільну справу прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, встановлено відповідачу надати до суду відповіді на запитання ОСОБА_1 в порядку ст. 93 ЦПК України.

30.01.2019 року до суду надійшов відзив на позов. Заперечення проти позову обґрунтовані таким.

Спірний договір про відкриття карткового рахунка № 8001718629 було укладено сторонами 29.01.2015 року, строк на звернення із позовом сплив 29.01.2018 року, оскільки позов подано 20.12.2018 року, позивачем пропущено строк позовної давності на звернення із позовом до суду. Банк просить застосувати позовну давність і відмовити у задоволенні позову.

Разом із цим, твердження позивача про брак знань, необхідних для правильного вибору товарів, робіт, послуг, а також про обізнаність з правами споживача лише при виконанні договору споживчого кредиту, з посиланням на рішення Конституційного Суду України та Верховного Суду України, є необґрунтованими, оскільки: договір про відкриття рахунка (чи окремі його умови) не є договором споживчого кредиту, а отже до нього не застосовується відповідна судова практика та норми законодавства, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог; умови договору про відкриття рахунка є чіткими та зрозумілими для споживача, який не має спеціальних знань в галузі економіки та/або права, не містять складних розрахунків, а тому позивач їх усвідомлював при укладенні даного договору.

Договором про відкриття рахунка (зокрема, пп. 1.1.21) передбачена можливість виникнення овердрафту - короткострокового кредиту, що надається банком позивачу у разі, якщо сума операцій за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми (зокрема, коли операції здійснюються без авторизації, коли розрахунки за операцією виконуються у валюті, відмінній від карткового рахунка). Слід зазначити, що у позивача за договором про відкриття рахунка виникла заборгованість за овердрафтом, однак така заборгованість виникла у зв`язку з блокуванням міжнародною платіжною системою суми коштів, які позивач мав сплатити в результаті конвертації безготівкової гривні у готівку в іноземній валюті, а не у зв`язку з наданням споживчого кредиту.

Між позивачем та відповідачем було укладено два договори: договір про відкриття рахунка та договір строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця «Прибутковий+» № 149626-87923 від 26.01.2015 року. Умови договорів розроблені відповідно до вимог та нормативних актів Національного банку України та АТ «Укрексімбанк», що діяли на момент укладення договорів, та застосовувалися для всіх клієнтів однаково на всій території України.

Позивач вільний у своєму виборі як продуктів банку, так і самого банку для обслуговування, а також у разі недостатності отриманої інформації позивач не обмежений у реалізації права на отримання додаткової інформації чи відмову від підписання (укладення) договорів.

Відповідно до п. 2.1. депозитного договору банк відкрив позивачу вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4 для зберігання на ньому коштів, прийнятих банком від позивача або для позивача.

Згідно з п.3.4. депозитного договору сума вкладу (прийнятих на зберігання коштів) становить 500,00 грн.

Депозитний договір укладено 26.01.2015 року. Положеннями п. 2.3. депозитного договору в редакції, чинній станом на дату його укладення, сторони передбачили, що для обслуговування операцій за депозитним рахунком, у тому числі, операцій із зарахуванням і повернення вкладу, виплати процентів на вклад, а також інших операцій, передбачених чинним законодавством України та депозитним договором, банк використовує поточний рахунок позивача № НОМЕР_5 .

Отже, з урахуванням, того, що для вкладників банку передбачена можливість безоплатного відкриття карткових рахунків з отриманням банківської карти, ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року, та того ж дня між банком та позивачем укладено договір про відкриття рахунка, а також додаткова угода до депозитного договору, відповідно до якої сторони домовилися викласти п. 2.3. депозитного договору у новій редакції, а саме: передбачили те, що для обслуговування операцій за депозитним рахунком, у тому числі операцій із зарахування і повернення вкладу, виплати процентів на вклад, а також інших операцій, передбачених чинним законодавством України та депозитним договором, банк використовує картковий рахунок позивача № НОМЕР_3 . Картковий рахунок відкрито на підставі п. 2.1. договору про відкриття рахунка.

Разом з тим, 29.01.2015 року, в день відкриття карткового рахунку, позивач, усвідомлюючи функції і можливості відкритого карткового рахунку, а також умови укладених договорів, вніс на картковий рахунок грошові кошти наступними платежами: 10 000,00 грн., 10 051,00 грн., 30 000,00 грн., 50 000,00 грн., всього на загальну суму 100 051,00 грн., при цьому сума вкладу за депозитним договором не збільшувалася, відповідні умови договорів не змінювалися, інші договори між позивачем та відповідачем не укладалися. Того ж дня, ОСОБА_1 відбув за кордон до Ізраїлю, та в цій країні, починаючи з 30.01.2015 року здебільшого у небанківські часи/дні (п`ятниця, субота та неділя) клієнтом проводились операції з отримання готівки з банкомату за межами України, а саме в м. Тель-Авів, у валюті Ізраїлю (ізраїльські шекелі).

Так, протягом трьох днів (п`ятниця, субота та неділя) кошти в іноземній валюті за межами України знімалися значними сумами: 30.01.2015 року - 3 000,00 ILS; 31.01.2015 року - 3 200,00 ILS; 01.02.2015 року - 3 200,00 ILS.

Здійснення операцій по картковому рахунку були предметом розгляду справи про стягнення банком заборгованості з ОСОБА_1

Станом на дати укладення договорів та здійснення відповідних валютних операцій позивачем за межами країни, в Україні існували певні обмеження з обігом іноземної валюти, зокрема, значно коливався курс гривні по відношенню до іноземних валют; існували значні обмеження на законодавчому рівні щодо максимального розміру сум грошових коштів в іноземній валюті, які могли придбати громадяни, тощо. Дана інформація є загальновідомою та доказування не потребує, так як на той час висвітлювалася в засобах масової інформації, на інформаційних ресурсах фінансових установ, а також у відповідних законодавчих актах.

Дії ОСОБА_1 можуть свідчити про те, що він мав намір використання карткового рахунку для безготівкової конвертації гривні в готівкову іноземну валюту (сума внеску коштів на картковий рахунок - 100 051,00 грн.) та відповідно, не мав наміру розміщення та обслуговування депозиту (сума внесених коштів по депозитному договору - 500,00 грн.).

Фактично після закінчення вищеописаних «валютно-конвертаційних» операцій за межами України, ОСОБА_1 , повернувшись до м. Києва, наступного ж дня після прибуття до України прийшов до банку, зняв усі доступні (заблоковані, але ще не списані на той час, так як платіжною системою MasterCard WorldWide ще не було закінчено відповідні операційні дії) на картковому рахунку кошти та подав заяву про закриття відповідного рахунку.

Дата зняття ОСОБА_1 залишку коштів з рахунку та подачі заяви про його закриття - є першим банківським (робочим) днем - понеділок, після закінчення позивачем здійснення дій з конвертації безготівкової гривні на готівкову валюту, які відбувалися в п`ятницю, суботу та неділю. Разом з тим, знімаючи 02.02.2015 року усі наявні кошти з рахунку, позивач усвідомлював ту обставину, що це призведе до виникнення технічної заборгованості (курсової різниці) на картковому рахунку, яку сторони, укладаючи договір про відкриття рахунка, визначили як «Овердрафт».

Відповідно до п. 2.2. договору про відкриття карткового рахунка операції за картковим рахунком проводяться банком за дебетово-кредитною платіжною системою.

Згідно з пп. 1.1.21. договору про відкриття рахунка сторони передбачили, що овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається банком клієнту у разі, якщо сума операції за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми (зокрема, у випадках, коли операції здійснюються без авторизації, коли розрахунки за операцією виконуються у валюті, відмінній від валюти карткового рахунка, тощо). Розмір овердрафту складає різницю між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми.

Всі істотні умови використання овердрафту передбачені в договорі про відкриття рахунка з додатками - Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка та правилами користування платіжною карткою. Наявність станом на 02.02.2015 року заблокованої, але не списаної суми коштів, факт списання коштів з рахунку за операціями проведеними в період з 30.01.2015 року по 01.02.2015 року лише 03.02.2015 року та різниця між заблокованою і списаною сумою пов`язані з тим, що ОСОБА_1 , знаючи і усвідомлюючи всі умови договорів, знаючи та усвідомлюючи відповідні валютні ризики, які він при цьому несе, здійснив міжнародні операції з конвертації безготівкової гривні у готівку в іноземній валюті. А причиною виникнення заборгованості за овердрафтом стало те, що відповідач свідомо не забезпечив наявність достатньої суми коштів на рахунку для списання, і в подальшому не погасив технічну заборгованість - різницю, між витратною сумою та сумою операцій та продовжує ухилятися від виконання відповідних зобов`язань.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2018 року (справа № 333/7553/17) позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку було задоволено повністю. Постановою Запорізького апеляційного суду від 02.05.2019 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя було скасовано в частині стягнення заборгованості за процентами, пені за процентами, пені за овердрафтом і судового збору, стягнуто з ОСОБА_1 лише заборгованість в сумі 7 650 грн. 62 коп.

Отже, зважаючи на те, що договір про відкриття рахунка укладений у повній відповідності з нормами чинного законодавства України, його умови не є дискримінаційними та/або такими, що порушують права позивача, останній отримав своєчасну, повну та достовірну інформацію, зокрема про порядок та умови кредитування, а також враховуючи встановлення зазначених обставин в рішеннях у справі № 333/7553/17, позов ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим.

19.02.2019 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що інформація, яка повинна бути надана позивачу, як споживачеві фінансових послуг до замовлення послуги з відкриття рахунку (укладення договору), а також під час його виконання банком умисно не була надана у необхідному та повному обсязі, усіляко приховувалась та надавалась у нечіткий, незрозумілий та двозначний спосіб, як перед укладанням договору рахунку, так і під час його виконання, у тому числі, шляхом внесення до тексту умов договору рахунку термінів та пунктів, які відповідач намагався тлумачити на свою користь при виконанні договору, односторонньої зміни умов договору рахунку та тлумачення умов на власну користь з посиланням на пункти договору рахунку, які містять несправедливі умови по відношенню до споживача, якими встановленні обов`язкові для споживача умови, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Посилання банку, що на правовідносини сторін не розповсюджується дія закону Закону № 3682-XII є нікчемними, оскільки відповідно ч.2 ст.627 ЦК України зазначено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. І саме відповідач, розробляючи умови спірного договору про відкриття карткового рахунку, та включивши до нього спірні пункти, несе відповідальність за порушення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а саме: п.п. 1.1.6, 1.1.21, 2.2, 2.4, 6.7, 7.1.1, 7.1 договору.

Умови зазначених пунктів договору та терміни, що у них використовуються (короткочасний кредит, погашення заборгованості, проценти, пеня) за своїм змістом та загальновідомим тлумаченням прямо вказують на те, що відповідач шляхом введення в оману позивача, включивши їх до тексту договору прямо передбачував договором про відкриття карткового рахунку можливість кредитування у вигляді надання овердрафту – короткострокового кредиту (тлумачення терміну у п. 1.1.21), а також передбачував нарахування за нібито користуванням цим овердрафтом - короткостроковим кредитом, процентів та пені.

Посилання відповідача на те, що позивач вільний у своєму виборі продуктів банку, не обмежений у отриманні додаткової інформації та нібито обидва договори були укладені за ініціативою позивача спростовуються наступними доказами: змістом умов договору депозиту, а саме: у п.2.3 зазначено, що для обслуговування операцій за депозитним рахунком, у тому числі, операції із зарахування та повернення вкладу виплати процентів на вклад, а також інших операцій передбачених чинним законодавством України та цим договором банк використовує поточний (картковий) рахунок вкладника № НОМЕР_5 . Умовами договору депозиту, зокрема у п.3.10, безпосередньо зазначено, що повернення вкладу з депозитного рахунка здійснюється за умови отримання банком письмової вимоги вкладника щодо повернення вкладу шляхом перерахування вкладу на рахунок (картковий); п.4.4 - проценти на вклад виплачуються у валюті вкладу, починаючи з першого дня наступного за днем надходження коштів на депозитний рахунок до дня, який передує дню перерахування вкладу з депозитного рахунку на рахунок (картковий); п.4.5 - проценти на вклад виплачуються у валюті вкладу шляхом їх зарахування на рахунок (картковий).

Таким чином, згідно зазначених умов іншого способу отримувати позивачу відсотки на вклад та власне отримати сам вклад після закінчення строку його дії, окрім як за допомогою оформлення договору про відкриття карткового рахунку та отримання платіжної картки, умовами договору депозиту не передбачено.

Щодо заяви про відкриття рахунку, то відповідно до умов, викладених у п.2.1 договору рахунку єдиною підставою для підтвердження наміру позивача відкрити рахунок № НОМЕР_3 , та укласти договір, який є предметом спірних правовідносин, є виключно саме заява клієнта ( ОСОБА_1 ), яка визначена позивачем у договорі рахунку, як додаток №1 до нього.

Пунктом 1.19. Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» передбачено, що у разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. Проте, заява (Додаток №1) до договору від 29.01.2015 року має зовсім інший номер № НОМЕР_5 , за змістом якого визначено, що цей документ (заява) є Додатком №1 до договору від 29.01.2015 року №8007009825. Зазначений номер рахунку не відповідає номеру спірного договору № 8001718629 від 29.01.2015 року, зазначеному безпосередньо у п.2.1 самого договору рахунку. У зв`язку, з чим беззаперечним буде висновок про неможливість встановити будь-яку приналежність наданої позивачем заяви (Додатку №1) про відкриття рахунку з зовсім іншим номером №8007009825, яку позивач безпідставно, грубо порушуючи норми ч.1 ст. 77 ЦПК, намагається представити як доказ у вигляді заяви (додатку№1) до договору № 8001718629, який саме і є предметом розгляду справи. Додаткова угода №1 до договору депозиту, форма якої була розроблена відповідачем та оформлена також саме відповідачем, містить у своєму тексті виправлення зроблені зверху надрукованого кеглю, а саме: виправлено дату, рік, номер пункту -2.3 .

Зміст нової редакції п. 2.3 договору депозиту, викладеного відповідачем у тексті зазначеної додаткової угоди вказує, що для обліку операцій за депозитним рахунком, обліку вкладу на вимогу згідно з пунктом 2.10 цього договору, а також здійснення інших операцій, передбачених чинним законодавством України використовується картковий рахунок № НОМЕР_3 . Проте, як свідчать обставини справи договір строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця під назвою «Прибутковий+» №149676-87923 взагалі не містить пункту під номером 2.10. Зазначені факти, окрім того, додатково також підтверджуються висновком судового експерта №151/02-19 від 01.02.2019 року.

Відсутність додатків №1, 2, 3 у договорі позивача підтверджується доказом, що був наданий до суду (додаток №4 до позовної заяви), а також підтверджується саме відсутністю додатків у екземплярі відповідача, бо іншого ним не доведено і свій екземпляр договору, оформленого у відповідності до вимог п. ч.1 ст.208, ч.4 ст.203 , ч 2 ст. 207 ЦК України з наявними підписами позивача на додатках №1 № 2 та № 3, відповідач до суду не надав. Банк разом з відзивом додав до суду паперові носії під назвою додаток №2 до договору про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року № 8001718629 - Правила користування платіжною карткою та додаток №3 до договору про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року №8001718629 - Умови та тарифи обслуговування карткового рахунка.

Додатки №2 та №3 до договору рахунку №8001718629, на підставі яких банком у купі із заявою про відкриття рахунку з іншим номером №8007009825 нібито обґрунтовується так зване ознайомлення позивача з Умовами та тарифами відрізняються за своєю назвою та формою від тих паперових носіїв, які відповідач надав при розгляді справи №333/7553/17.

Тобто, до матеріалів справи №333/7553/17 відповідачем було надано документи, які мають іншу назву, а саме: «Правила користування платіжною карткою до карткового рахунка відкритого для обслуговування ДЕПОЗИТІВ (чинні станом на 29.01.2015р.) та назву «Умови та тарифи обслуговування Карткового рахунка відкритого для обслуговування ДЕПОЗИТІВ (чинні станом на 29.01.2015р.)». При цьому, усі додатки до договору не містять підпису позивача на жодній із сторінок і на них не зазначено, що вони є додатками до договору №8001718629.

Договір рахунку № 8001718629 з усіма його додатками, згідно з ч.1 ст.55 ЦК є двостороннім правочином, і відповідно виключним підтвердженням та обов`язковою ознакою укладення його у письмової форми є те, що сторони правочину власноручно мають засвідчити підписами усі його частини при укладенні правочину, якими у даному випадку саме і є додатки до договору рахунку №2 та 3, які згідно умов п.11.2 договору рахунку №8001718629 є його невід`ємними частинами.

Аналогічна правова позиція, що умови договору, які не містять підпису позичальника не можуть вважатися складовою частиною укладеного між сторонами договору була висловлена Верховним Судом України у Постановах по справах №6-16цс15 та від 15.03.2015 року та №6-698цс15 від 10.06.2015 року.

Доводи відповідача про те, що позивач нібито був ознайомлений зі змістом Правил, Умов, тарифів та кредитних умов перед укладенням договору рахунку, не підтверджуються ним жодним доказом, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження передання зазначених тарифів правил, умов, тарифів у спосіб, встановлений Постановою НБУ №168 та ст.11 Закону № 3682-XII. У спірному договорі та будь-яких додатках до нього відсутні відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту та умови, передбачені пунктами 3.2, 3.4 розділу 3 Постанови №168 та ст.11 Закону № 3682-XII.

Договір рахунку було укладено на пропозицію відповідача саме на підставі того, що це єдиний спосіб, передбачений п.п. 2.3, 3.10, 4.4, 4.5 договору депозиту, якими передбачено отримати сам вклад після закінчення строку його дії, оскільки у спосіб інший ніж як за допомогою оформлення договору рахунку та отримання картки, бо іншого відповідачем не доведено. Із заявою про відкриття рахунку №8001718629 позивач до відповідача не звертався, іншого відповідачем не доведено.

Будь-який правочин реалізується суб`єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Спосіб форми волевиявлення сторони правочину з відкриття рахунку встановлений пунктом 1.19 Інструкції НБУ №492, насамперед у вигляді оформлення заяви про відкриття рахунку (№ НОМЕР_3 ) та її підписанні споживачем. У разі встановлення відсутності внутрішньої волі суб`єкта правочину (відсутності заяви до спірного договору №8001718629) та внаслідок встановлення неправомірних дій іншої сторони (відповідача), якими беззаперечно є також факти зазначені у позовній заяві, які свідчать про позбавлення споживача у отриманні необхідної, своєчасної, повної інформації, то результатом цих обставин є правові наслідки недотримання цієї вимоги закону передбачені у статті 230 ЦК України.

18.03.2019 року до суду надійшли додаткові пояснення банку, які містять таке. Договір про відкриття карткового рахунка від 29.01.2015 року №8001718629 було укладено з визначенням усіх істотних його умов (щодо предмету договору, порядку відкриття поточного (карткового) рахунка і проведення операцій за ним, нарахування і сплати процентів, прав і обов`язків його сторін, строків виконання зобов`язань), а також інших умов, якими врегульовано правовідносини між банком і позивачем у рамках договору. Як вбачається із тексту позову, ОСОБА_1 просить визнати недійсними окремі пункти правочину, укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки, як вважає позивач, вказані пункти суперечать вимогам чинного законодавства. Отже, предметом доказування у даній справі є відповідність або невідповідність окремих пунктів правочину вимогам чинного законодавства. З огляду на зазначене, враховуючи предмет доказування, а також положення ст. ст. 77, 78, 95 ЦПК України, будь-які показання свідків в даній справі не є належними та допустимими доказами.

Слід зазначити, що положення Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються до умов договору, про що було зазначено у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , а отже не стосуються спірних правовідносин у справі.

Не вважається пропонуванням споживчого кредиту застереження про можливість надання його під час придбання продукції. Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється. Договір про відкриття про відкриття карткового рахунку за своїм змістом являється договором про відкриття банком клієнту поточного рахунку та проведення операцій за ним.

Згідно з вимогами ч.1 ст.3 Закону України «Про споживче кредитування» цей закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування. Пунктом 6 ч.2 зазначеної статті визначено, що цей закон не поширюється на несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення.

Отже, будь-які посилання позивача в підтвердження своїх доводів на положення Закону є необґрунтованими та безпідставними.

09.04.2019 року до суду від АТ «Укрексімбанк» надійшли заперечення на відповідь ОСОБА_1 від 14.02.2019 року такого змісту.

Спірний договір про відкриття карткового рахунка № НОМЕР_3 було укладено сторонами 29.01.2015 року, та зважаючи на те, що до умов відносно овердрафту, з якими не погоджується позивач, не застосовується Закон України «Про захист прав споживачів», строк на звернення з позовом сплив 29.01.2018 року. Оскільки, позов подано 20.12.2018 року, то позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду. Вважають за необхідне застосувати позовну давність і відмовити у позові.

Договір про відкриття карткового рахунка не являється договором про надання споживчого кредиту, його умовами не передбачено надання коштів (споживчого кредиту) для придбання продукції, не визначені розмір та умови здійснення відповідного придбання.

Договором про відкриття рахунка (зокрема, п. 1.1.21.) передбачена можливість виникнення овердрафту - короткострокового кредиту, що надається банком позивачу у разі, якщо сума операцій за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми (зокрема, коли операції здійснюються без авторизації, коли розрахунки за операцією виконуються у валюті, відмінній від карткового рахунка). До положень договору про відкриття рахунка відносно овердрафту, який є не прогнозованим за розміром та часом виникнення, не застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Разом з цим, усі доводи позивача у відповіді зводяться в цілому до незаконної та не обґрунтованої позиції, що порушено його права на отримання необхідної інформації та умови договору про відкриття рахунка є дискримінаційними, що спростовується наступним.

Відповідно до ст. 13 договору про відкриття рахунка сторони визначили додатки до договору: заява - Додаток № 1, Правила - Додаток № 2, Умови та тарифи - Додаток № 3.

Правила, Умови та тарифи є однаковими для усіх клієнтів Банку та, зокрема, розміщені на сайті Банку (https://www.eximb.com).

Крім того, позивач, підписавши договір про відкриття рахунка, власноручно підтвердив, зокрема, що перед укладенням договору про відкриття рахунка йому повідомлено банком усю необхідну інформацію щодо реквізитів банку, умов кредитування (кредитних умов), умов обслуговування карткового рахунка і використання картки (пп. 10.1.1. договору про відкриття рахунка), що умови цього договору, у тому числі, щодо правил встановлення та зміни процентної ставки, не є дискримінаційними стосовно нього (п. 10.1.2. договору про відкриття рахунка), один примірник договору позивач отримав.

У разі неотримання позивачем виписок за картковим рахунком (за попередній місяць) з будь-яких причин, вважається, що банк повідомив клієнту інформацію, що повинна була бути включена у відповідні виписки (п.3.4 договору про відкриття рахунка).

Згідно з п.10.4. договору про відкриття рахунка ОСОБА_1 відмовився від отримання будь-яких додаткових до виписок за картковим рахунком повідомлень банку про здійснення операцій з використанням карток.

При укладанні договорів сторони погодили та дійшли згоди щодо усіх їх істотних умов. Зміст договору відповідає, зокрема, вимогам, дотримання яких є необхідними для чинності правочину, встановлених ст. 203 ЦК України.

Отже, зважаючи на те, що договір про відкриття рахунка, укладений у повній відповідності з нормами чинного законодавства України, його умови не є дискримінаційними та/або такими, що порушують права позивача.

ОСОБА_1 просить визнати недійсними окремі пункти правочину, укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки, як вважає позивач, вказані пункти суперечать вимогам чинного законодавства. Отже, предметом доказування у даній справі є відповідність або невідповідність окремих пунктів правочину вимогам чинного законодавства. При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

09.04.2019 року ухвалою суду було закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

23.09.2019 року до суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких останній додатково зазначив, що у спірному договорі відсутня узгоджена сторонами обов`язкова умова – ціна договору (розміру овердрафту, у тому числі, порядку розрахунку його складових, а саме: витратної суми та розміру заблокованих коштів,) та відсутні погоджені сторонами істотні умови договору (Правил, Умов та тарифів у вигляді додатків №2 та №3) так само як і відсутня сама заява про відкриття рахунку № НОМЕР_3 .

У даному випадку відповідачем без заяви позивача з грубим порушенням положень актів цивільного законодавства було відкрито рахунок № НОМЕР_3 , та надано на підпис договір відкриття карткового рахунку, який містить елементи кредитного під виглядом того, що він є необхідним задля обслуговування депозиту розміщеного позивачем.

Надання відповідачем заяви про відкриття рахунку з іншим номером №8007009825 є нічим іншим як наміром ввести суд в оману стосовно фактичних обставин справи.

Так само, як і хибні припущення відповідача про нібито наявність заяви до договору № 8001718629 тільки у позивача. Зазначене спростовано позивачем оскільки ним до суду був наданий екземпляр договору рахунку № 8001718629, наявний у позивача, у якому відсутні будь які додатки (№1,2,3) взагалі.

Отже, ненадання відповідачем на виконання ухвали суду від 09.04.2019 року про витребування доказів - заяви про відкриття рахунку № НОМЕР_3 , тобто її відсутність у відповідача, підтверджує той факт, що із заявами до відповідача про відкриття рахунку № 8001718629 позивач не звертався.

У заяві позивача від 29.01.2015 року №8007009825, наданій відповідачем, розмір кредиту та/або овердрафту, процентна ставка не зазначені, будь-які інші обов`язкові умови кредитування взагалі не визначені.

Отже, відсутні підстави вважати, що при підписанні наданою відповідачем позивачем заяви від 29.01.2015 року до договору з іншим номером №8007009825 сторони дотрималися вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вказує відповідач, та які є обов`язковими згідно приписів Постанови НБУ №168, 2007 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити, повністю підтримав усі письмові пояснення, надані до суду. Додатково зазначив, що він 26.01.2015 року уклав з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» договір строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця під назвою «Прибутковий+» № 149676-87923, отримав дебетову картку, банком було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_5 згідно п.2.3 договору. Банком було запропоновано укласти договір про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_3 , який відкрито 29.01.2015 року, проте заяви на відкриття даного рахунку він не писав. При цьому, банком не було роз`яснено, що операції за картковим рахунком проводяться за дебетово-кредитною системою, з Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунку, Правилами користування платіжною карткою його ознайомлено не було, даний факт підтверджено відсутністю його підпису на зазначених документах. Ним дійсно було використано даний картковий рахунок, але з метою користування власними коштами, які були зараховані на нього 29.01.2015 року. Під час знаходження за кордоном, він мав необхідність користуватись власними коштами, і навіть, не міг подумати про певні обмеження з обігом іноземної валюти, зазначене взагалі не було роз`яснено представниками банку. Крім того, про кредитні кошти або овердрафт, нарахування відсотків, пені на прострочену заборгованість за овердрафтом повідомлено і роз`яснено не було, про що свідчить відсутність підписів на документах.

02.02.2015 року, після повернення з-за кордону, він звернувся до банку із заявою про закриття карткового рахунку, повернув картку і отримав у касі банку, кошти, які залишились на рахунку у розмірі 47 810 грн. 01 коп. Про наявність заборгованості за овердрафтом банком повідомлено не було. Лише у грудні 2017 року він дізнався, що банк звернувся до суду із позовом про стягнення з нього заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку. Постановою Запорізького апеляційного суду від 02.05.2019 року рішення суду першої інстанції було скасовано в частині стягнення заборгованості за процентами, пені за процентами, пені за овердрафтом і судового збору, усього з нього стягнуто заборгованість в сумі 7 650 грн. 62 коп. Звертає увагу, що апеляційним судом не було проаналізовано справедливість і дійсність умов договору карткового рахунку. Тобто, суд не встановив чи є дійсним договір, навпаки було встановлено вину банку щодо нарахування заборгованості за процентами, пені за процентами, пені за овердрафтом.

Заперечує проти застосування строку позовної давності, так як про порушене право дізнався лише у грудні 2017 року, а до суду з відповідним позовом звернувся 20.12.2018 року, тобто строк позовної давності не пропущено, відсутні підстави для його застосування. При цьому, даний спір підпадає під застосування ЗУ «Про захист прав споживачів», так як договір про відкриття карткового рахунку є договором про надання споживчого кредиту. Посилання представника банку на ЗУ «Про споживче кредитування» є недоцільним, так як був прийнятий після виникнення правовідносин (тобто, у 2015 році). Зазначив, що під час розгляду справи було встановлено і підтверджено представником відповідача, що заява про відкриття карткового рахунку, яку долучено до матеріалів справи та оглянуто у попередньому судовому засіданні є додатком № 1 до договору № 8007009825, так як заяви на відкриття карткового рахунку № НОМЕР_3 він не писав. Також, відповідачем до суду надано зовсім інші Умови та тарифи обслуговування карткового рахунку і Правила користування платіжною карткою, ніж ті, що були надано банком під час розгляду цивільної справи № 333/7553/17, хоча предметом був один і той же договір. Просить суд визнати умови викладені у п.п. 1.1.5, 1.1.21, 2.2, 2.4, 3.4, 7.1.1, 7.1.2, 10.1.1, 10.1.2 договору про відкриття карткового рахунку №8001718629 від 29.01.2015 року несправедливими та такими, що порушують права споживача; визнати їх недійсними з дати укладання зазначеного договору; судові витрати стягнути з відповідача.

У суді представник відповідача – Путієнко Є.В. проти позову заперечував, зазначив, що відсутні підстави для його задоволення. Повністю підтримав усі заперечення, викладені у відзиві на позов, додаткових поясненнях, заперечення на відповідь ОСОБА_1 . Вважає, що посилання позивача на порушення з боку банку необґрунтовані по таким підставам.

ОСОБА_1 порушено строк звернення до суду за захистом нібито порушеного права, так як договір про відкриття карткового рахунку було укладено 29.01.2015 року, тобто строк сплив 29.01.2018 року, а з позовом останній звернувся 20.12.2018 року, тому просить застосувати до даних правовідносин строк позовної давності.

Договір про відкриття карткового рахунку не є договором про надання споживчого кредиту, його умовами не передбачено надання коштів для придбання продукції, не визначені розмір та умови здійснення відповідного придбання. Умовами договору передбачено можливість виникнення овердрафту – короткострокового кредиту, що надається банком позивачу у разі, якщо сума операцій за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми. Умови договору про відкриття карткового рахунку було роз`яснено ОСОБА_1 , так як додатки до даного договору: заява клієнта про відкриття рахунку, Правила користування платіжною карткою, Умови та тарифи обслуговування карткового рахунку, які є невід`ємною частиною договору було вручено ОСОБА_1 , про що свідчить підпис останнього на договорі. Позивач користувався рахунком № № НОМЕР_3 , так як після його відкриття, тобто 29.01.2015 року на рахунок поступали кошти різними сумами, а загальна сума склала близько 100 000, 00 грн. При цьому, сума вкладу за депозитним договором не змінювалась. У період з 30.01.2015 року по 01.02.2015 року (включно) ОСОБА_1 знімав внесені ним на рахунок № НОМЕР_3 кошти за межами України, але в іноземній валюті. Вважає, що зазначені дії ОСОБА_1 були направлені на використання карткового рахунку для безготівкової конвертації гривні в готівку іноземну валюту. У зв`язку з обмеженням обігу іноземної валюти за картковим рахунком виникла технічна заборгованість (курсова різниця), але своєчасно списати її не вдалось, так як ОСОБА_1 02.02.2015 року звернувся до банку із заявою про закриття рахунку і отримав у касі банку усі, наявні на його рахунку кошти. Так як, виникла заборгованість за овердрафтом, банк звернуся до ОСОБА_1 з вимогою про добровільне погашення заборгованості, але вона виконана не була і 18.12.2017 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку. Рішенням Комунарського районного суду від 27.07.2018 року позов банку було задоволено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 02.05.2019 року рішення суду від 27.07.2018 року було скасовано в частині стягнення заборгованості за процентами, пені за процентами, пені за овердрафтом і судового збору, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 7 650 грн. 62 коп. На даний час рішення суду не виконано. Зміст рішення Запорізького апеляційного суду не містить посилань на порушене право позивача з боку банку, навпаки встановлено усі обставини укладення договору карткового рахунку, які є преюдиційними при розгляді даної справи. Зазначення ОСОБА_1 на відсутність його заяви про відкриття карткового рахунку є недоцільним, так як суд при розгляді справи про стягнення заборгованості дійшов висновку, що договір був укладений і його умови виконано банком. Додатково зазначив, що дійсно додаток № 1 до договору про відкриття карткового рахунку містить посилання на інший номер договору, а саме: № НОМЕР_5 замість № НОМЕР_3 , це є технічною помилкою працівника банку, який здійснював підготовку і оформлення документів. Проте, отримати пояснення працівника банку з цього приводу неможливо, так як останній вже звільнився. Щодо зауваження ОСОБА_1 на різні Умови та тарифи обслуговування карткового рахунку, Правила користування платіжною карткою, надані до суду під час розгляду даної справи і під час розгляду справи № 333/7553/17, то ці додатки до договору є однаковими, останні просто були роздруковані з сайту банку, так як була нечитабельна ксерокопія. Просив звернути увагу суду, що у ОСОБА_1 є досить багато справ, де стороною виступає він і банк, предмети позовів різні, тому припускає, що дії позивача щодо відкриття депозитного рахунку були здійснені лише для проведення безготівкової конвертації гривні в готівку іноземну валюту. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є активним учасником цивільних проваджень саме з банками, у т.ч. як позивач, вважає, що останній є досвідченним у банківських справах.

Представник Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - Зуєва О.В. у судовому засіданні підтримала пояснення представника ОСОБА_4 .В., просила залишити позов без задоволення.

Суд , заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до такого.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

26.01.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» було укладено договір строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця під назвою «Прибутковий+» №149676-87923 (т.1, а.с.18), квитанцією №48701 від 26.01.2015 року підтверджено надходження від ОСОБА_1 вкладу депозитного рахунку в розмірі 500,00 грн. (т.1, а.с.19).

29.01.2015 року ОСОБА_1 було видано дебетову картку № НОМЕР_2 (т.1, а.с.20).

29.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття карткового рахунка № НОМЕР_3 (т.1, а.с.21-23).

В цей же день, 29.01.2015 року було укладено додаткову угоду №1 до договору строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця під назвою «Прибутковий+» № 149676-87923, якою п.2.3 договору викладено в іншій редакції, а саме: для обслуговування операцій за депозитним рахунком (зарахування та виплати вкладу, процентів) обліку вкладу на вимогу згідно з п. 2.10 договору, а також здійснення інших операцій, передбачених чинним законодавством України та договором, використовується картковий рахунок № НОМЕР_3 (т.1, а.с.19).

Згідно з умовами договору, позивачем було відкрито відповідачу на підставі заяви клієнта, яка є додатком №1 до договору (т.1, а.с.78), а також інших документів, визначених вимогами чинного законодавства України та нормативних документів банку, картковий рахунок № НОМЕР_3 , та передбачено, що банк проводить за цим рахунком операції, визначені положеннями чинного законодавства України, нормативними документами банку та договором, видає клієнту картку, яка зазначена у заяві, а також надає інші банківські послуги, а клієнт зобов`язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених договором, у тому числі, згідно з умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка (п. 2.1. ст. 2 договору).

29.01.2015 року ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_3 було внесено кошти на загальну суму 100 051, 00 грн. Сума коштів на депозитному рахунку не збільшувалась.

У період з 29.01.2015 року по 02.02.2015 року ОСОБА_1 активно користувався коштами, які були внесені на картковий рахунок № НОМЕР_3 .

02.02.2015 року за заявою ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_3 було закрито, видано усі залишкові кошти.

Суд не приймає до уваги твердження представників банку щодо неможливості застосування до даних відносин ЗУ «Про захист прав споживачів» з наступних підстав.

Листом НБУ № 40-117/2093-6134 від 16.06.2007 року «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банком України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» передбачено: при визначенні переліку супутніх послуг банки мають керуватися положеннями ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

З урахуванням вищезазначеного, до переліку супутніх послуг, які можуть бути надані споживачеві при наданні банком споживчого кредиту, зокрема можуть відноситися: відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов`язано з бажанням позичальника

отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо.

Тобто , договір про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року відноситься до переліку послуг, які можуть бути надані банком ОСОБА_1 як споживачу.

Статті 6, 626, 627 ЦК України передбачають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживача.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Якщо одна із сторін правочину, як це передбачає стаття 230 ЦК України, навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел, коли особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. ОСОБА_5 також має місце, якщо сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним. Однак, саме позивач як сторона, яка, як вона стверджує, діяла під впливом обману, повинна довести наявність умислу у банка як іншої сторони оспорюваного правочину, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману.

За змістом даних норм матеріального права правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Умови , що викладені у пунктах укладеного між банком та позивачем договору і додатків до нього, були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і позичальник проти них не заперечував, тобто договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У договорі містяться всі істотні умови такого виду договору відповідно до вимог законодавства. ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами договору, у нього мається другий примірник договору. Таким чином, позивач був ознайомлений повною мірою з умовами договору.

Крім цього, протягом часу (з 29.01.2015 року по 02.02.2015 року) ОСОБА_1 користувався картковим рахунок (здійснював його неодноразове поповнення і відповідно зняття коштів), отже, погоджувався зі всіма умовами договору.

Договір про відкриття карткового рахунку укладено у письмовій формі, підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору, у т. ч. всіх його оспорюваних пунктів; як і додаткової угоди, та у подальшому виконував їх умови впродовж певного періоду, поповнював рахунок, знімав кошти, як у гривні, так і в іноземній валюті, у подальшому закрив рахунок.

За змістом ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів на спростування наведених вище обставин, а саме: про неналежне інформування позивача перед укладенням договору, неналежності підпису позичальника саме позивачеві як у договорі, так і у додатковій угоді, ОСОБА_1 не надав у судовому засіданні. Крім того, позивач не надав належних та допустимих доказів про порушення його законних прав та інтересів відповідачем, а також застосування примусу з боку банку під час укладання договору про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року.

Таким чином, позивач не довів суду того, що на момент укладення договору про відкриття карткового рахунка від 29.01.2015 року з боку банка як сторони правочину мало місце навмисне введення позивача в оману (умисел) щодо обставин, які впливають на вчинення нею правочинів.

Суду також не надано доказів того, що перед укладенням договору про відкриття карткового рахунка позивач не мав можливості і не був ознайомлений з усіма Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунку, Правилами користування платіжною карткою, відповідно, і що такі умови його не влаштовували. Навпаки у позивача крім примірника договору про відкриття карткового рахунку малися ще й примірники додатків до цього договору.

Правові підстави для визнання договору відповідно до положень ч. 1 ст. 230 ЦК України як укладеного унаслідок введення в оману позичальника з боку банку, та недотримання положень ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ці норми є самостійними підставами визнання договорів недійсними, відсутні.

Доказів того, що позивач до чи після укладення спірного договору звертався до банку з проханням роз`яснення умов, наведених у цьому правочині, суду не надано.

Посилання позивача про те, що останній взагалі не писав заяву про відкриття карткового рахунку суд не приймає до уваги, так як саме в день укладення договору ним декількома платежами було внесено грошові кошти на загальну суму 100 051, 00 грн. Дійсно заява, датована 29.01.2015 року, про відкриття карткового рахунку містить посилання на додаток № 1 до договору № 8007009825, тобто на номер рахунку, який зазначений в п. 2.3 договору строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця під назвою «Прибутковий+» № 149676-87923, в редакції від 26.01.2015 року, але даний факт, на думку суду, є технічною помилкою при оформленні документів. Крім того, оригінал даної заяви був оглянутий у судовому засіданні і представником банку надано пояснення з приводу допущення помилки у номері рахунку працівником банку, який на даний час вже не працює.

При цьому, даний факт спростований і тим, що 02.02.2015 року саме ОСОБА_1 звернувся в банк із заявою про закриття карткового рахунку, отримав в касі банку залишок коштів, тобто достеменно був обізнаний про наявність відкритого карткового рахунку.

Так як, ОСОБА_1 30.01.2015 року, 31.01.2015 року та 01.02.2015 року користувався коштами, які знаходились на картковому рахунку № НОМЕР_3 за межами країни, то його власних коштів не вистачило для покриття вказаної різниці при зміні обмінного курсу української гривні до валюти Ізраїлю (ізраїльські шекелі), внаслідок чого на поточному рахунку ОСОБА_1 утворилась заборгованість за овердрафтом.

Своєчасно здійснити списання коштів з рахунку позивача за операціями проведеними в період з 30.01.2015 року по 01.02.2015 року банк не мав можливості, так як 02.02.2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про закриття рахунку і в касі банку відразу ж отримав залишкові кошти на рахунку.

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 8.4, 8.5 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Строки проведення переказу за допомогою платіжних інструментів, крім встановлених пунктами 8.1-8.4 цієї статті, визначаються правилами платіжної системи та договорами, що укладаються між учасниками та користувачами платіжної системи. Строк виконання міжбанківського переказу, що здійснюється на підставі клірингових вимог, не може перевищувати строк, установлений пунктом 8.4 цієї статті.

Згідно з пунктом 28.2 статті 28 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ між банками - учасниками міжнародних платіжних систем за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими їх держателями за межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України держателями електронних платіжних засобів - нерезидентами України, проводиться у валюті, визначеній у відповідних договорах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем.

Відповідно до пункту 3 розділу IX постанови Національного банку Українивід 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» емітент зобов`язаний разі виконання користувачем платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу у валюті, яка відрізняється від валюти рахунку, здійснювати перерахунок суми за операцією в порядку, визначеному договором.

Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі (пункт 14.8 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Внаслідок курсової різниці, яка мала місце під час здійснення транзакції іноземної валюти за обмінним курсом та на момент обробки операції банком, виникла заборгованість за картковим рахунком відповідача.

Із вимогою про сплату заборгованості, яка виникла внаслідок овердрафту, банк звертався до позивача 06.11.2015 року, проте остання погашена не була, внаслідок чого банк звернувся до суду.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2018 року позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість у розмірі 37 761 грн. 30 коп., яка включає: 7 650 грн. 62 коп. – заборгованість за овердрафтом; 15 882 грн. 69 коп. – заборгованість за процентами за користування овердрафтом; 6 528 грн. 02 коп. – пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 7 699 грн. 97 коп. – пеня, нарахована на прострочену заборгованість за овердрафтом.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 02.05.2019 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2018 року було скасовано в частині стягнення заборгованості за процентами, пені за процентами, пені за овердрафтом і судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк Україна» заборгованість у вигляді комісійної винагороди в сумі 7 650 грн. 62 коп. (т. 2, а.с. 64-68).

Зі змісту постанови Запорізького апеляційного суду від 02.05.2019 року вбачається, що суд апеляційної інстанції дослідив умови договору про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року. Так, колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду встановила:

«29.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття карткового рахунка № НОМЕР_3 .

Згідно з умовами договору, позивачем було відкрито відповідачу на підставі заяви клієнта, яка є додатком № 1 до договору, а також інших документів, визначених вимогами чинного законодавства України та нормативних документів банку, картковий рахунок № НОМЕР_3 , та передбачено, що банк проводить за цим рахунком операції, визначені положеннями чинного законодавства України, нормативними документами банку та договором, видає клієнту картку, яка зазначена у заяві, а також надає інші банківські послуги, а клієнт зобов`язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених договором, у тому числі, згідно з умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка (п. 2.1. ст. 2 договору).

Згідно з п. 2.2. ст. 2 договору про відкриття карткового рахунка операції за картковим рахунком проводяться банком за дебетово-кредитною платіжною системою.

Дебетово-кредитна платіжна система – це умови, згідно з якими здійснюються операції з використанням картки і які полягають у тому, що відповідні операції здійснюються в межах залишку коштів на картковому рахунку, а у разі їх відсутності або недостатності для проведення операції – за рахунок кредиту та/або овердрафту (пп. 1.1.6. п. 1.6. ст. 1 договору про відкриття карткового рахунка).

Витратна сума – гранична сума коштів, що доступна держателям для здійснення операцій із застосуванням карток. Розмір витратної суми визначається, як сума залишку коштів на картковому рахунку та розміру ліміту (у разі, якщо ліміт буде встановлено окремим договором між сторонами) за винятком коштів на картковому рахунку у розмірі накопичувальної суми «Мої заощадження» та коштів, заблокованих (але не списаних) з метою подальшого виконання зобов`язань за операціями, здійсненими із застосуванням картки (пп. 1.1.5. п. 1.1. ст. 1 договору).

За приписами пп. 1.1.21. п. 1.1. ст. 1 договору, овердрафт – це короткостроковий кредит, що надається банком клієнту у разі, якщо сума операції за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми (зокрема, у випадках, коли операції здійснюються без авторизації, коли розрахунки за операцією виконуються у валюті, відмінній від валюти карткового рахунка, тощо). Розмір овердрафту складає різницю між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми.

Згідно пп. 1.2.17 п. 1.2. ст. 1 договору, кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що надається банком клієнту у тимчасове користування для проведення держателем операцій з картковим рахунком понад залишок власних коштів клієнта на картковому рахунку за умови укладення між сторонами окремого договору. Умови надання та повернення кредиту визначаються таким договором, укладеним між сторонами (у разі його укладення).

З огляду на зазначене, сторони передбачили можливість використання відповідачем коштів понад суму власних коштів відповідача за рахунок кредиту за умови укладення окремого кредитного договору, або за рахунок овердрафту без укладення додаткового договору, всі істотні умови використання овердрафту передбачені в договорі про відкриття рахунка з додатками – Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка та правилами користування платіжною карткою.

Відповідно до п. 2.4. ст. 2 договору за користування овердрафтом клієнт зобов`язаний щомісячно сплачувати банку проценти, нараховані банком за процентною ставкою, визначеною Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка.

Згідно п. 11 Умов та тарифів ставка по овердрафту на картковому рахунку становить 0,2 % за кожен день в грн.

Умови та тарифи можуть бути змінені за згодою сторін. Відповідне погодження змін до Умов та тарифів здійснюється шляхом повідомлення банком клієнта про внесення таких змін (включення відповідної інформації у виписку за картковим рахунком не пізніше ніж за 30 днів до дня введення в дію таких змін вважається належним повідомленням Клієнта). При цьому, зміни вважаються погодженими клієнтом, якщо він не повернув усі картки до банку до дня введення в дію зазначених змін (п. 3.3. ст. 3 договору).

Банк щомісячно формує виписки за картковим рахунком (за попередній місяць). У таких виписках зазначається інформація про операції за картковим рахунком, залишок коштів на картковому рахунку та суми заборгованості за овердрафтом. Крім того, у виписках за картковим рахунком може надаватися інформація, що стосується правовідносин сторін за цим договором, в тому числі щодо зміни Умов та тарифів, умов використання карток, вимог щодо повернення карток, тощо (включення відповідної інформації у виписку за картковим рахунком вважається належним повідомленням клієнта). У разі неотримання клієнтом виписок з будь-яких причин, вважається, що банк повідомив клієнту інформацію, що повинна була бути включена у відповідні виписки (п. 3.4. ст. 3 договору).

Своєю заявою клієнта від 29.01.2015 року, яка є додатком № 1 до договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами та тарифами, а також правилам користування платіжною карткою та зобов`язався їх виконувати.

Нарахування процентів за користування клієнтом овердрафтом здійснюється у валюті карткового рахунка щомісяця в останній банківський день місяця, виходячи фактичної заборгованості за овердрафтом на початок кожного календарного дня поточного місяця розміру процентної ставки, визначної Умовами та тарифами, фактичної кількості календарних днів у поточному місяці та фактичної кількості календарних днів у поточному році. Нарахування процентів за користування овердрафтом банк здійснює починаючи з першого календарного дня, наступного за днем виникнення овердрафту, по день погашення овердрафту (п. 5.3. ст. 5 договору).

Згідно умов пп. 4.2.14. п. 4.2. ст. 4 договору клієнт зобов`язався у разі виникнення заборгованості за овердрафтом повертати таку заборгованість та сплачувати проценти за користування овердрафтом шляхом поповнення карткового рахунка до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникла заборгованість за овердрафтом, але не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем, в кому виникла заборгованість за овердрафтом.

Усі погашення та платежі за договором повинні здійснюватися без зустрічних вимог та претензій добровільно і повністю, без відрахувань на будь-які витрати чи за рахунок буд яких існуючих та майбутніх податків, відрахувань та утримань, і всіх зобов`язань стосовно цього. У випадку, коли клієнт відповідно до чинного законодавства України повинен буде робити відрахування або утримання із платежів, належних до сплати за цим договором, клієнт повинен одночасно з таким платежем сплатити банку таку додаткову суму коштів що призведе до отримання останнім повної суми, належної до плати за договором (п. 6.1. ст. 6 договору).

Відповідно до п. 6.7 ст. 6 договору погашення заборгованості клієнта за овердрафтом та кредитом, а також за процентами за користування овердрафтом та кредитом відбувається, зокрема, у день надходження будь-яких коштів на картковий рахунок за рахунок таких коштів. У випадку, якщо коштів, що надійдуть на картковий рахунок буде недостатньо для погашення усієї суми заборгованості, клієнт зобов`язаний при настанні терміну погашення заборгованості забезпечити наявність на картковому рахунку коштів у сумі, достатній дія погашення такої заборгованості, або здійснити її погашення у будь-який інший спосіб, дозволений чинним законодавством України.

Пунктом 5.1. Правил передбачено, що картка надає можливість отримувати готівку в національній валюті України в касах банків, пунктах видачі готівки та в банкоматах на території України а також здійснювати оплату товарів та послуг у підприємствах торгівлі сервісу на території України. За межами України картка надає можливість отримувати готівку в місцевій валюті країни в касах банків, пунктах видачі готівки та в банкоматах, а також здійснювати оплату товарів та послуг у підприємствах торгівлі та сервісу на території країни перебування держателя.

У виписці від 02.02.2015 року, наданій відповідачем до відзиву, зазначено, що станом на дату формування цієї виписки на Картковому рахунку заблоковано коштів у розмірі – 881 грн. 94 коп.

02.02.2015 року за картковим рахунком було здійснено операцію зі зняття коштів.

03.02.2015 року були проведені операції взаєморозрахунків з платіжною системою та списання відповідної суми коштів з карткового рахунка, внаслідок чого в подальшому утворилася заборгованість за овердрафтом; сума відповідних операцій за картковим рахунком клієнта перевищила розмір витратної суми, у зв`язку з цим різниця між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми склала 7 650 грн. 62 коп.

Згідно п. 5.13. Правил передбачено, що у разі виконання держателем операції з використання картки у валюті, яка відрізняється від валюти рахунка, перерахунок суми операції у валюту рахунка здійснюється у такому порядку:

- платіжна система перераховує суму операції у валюту розрахунків з банком за курсом перерахунку, встановленим цією платіжною системою на дату проведення розрахунків з банком;

- банк здійснює перерахунок списаної/зарахованої платіжною системою суми операції у валюту рахунка за курсом встановленим банком згідно з розпорядженням по банку на кожний робочий день;

- при цьому банк утримує комісійну винагороду за виконання операції не у валюті рахунка згідно з Тарифами»;

«Проте , стягуючи заборгованість за процентами за користування Овердрафтом, пеню нараховану на прострочену заборгованість за процентами та пеню нараховану на прострочену заборгованість за Овердрафтом на підставі п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Договору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем зобов`язань виходячи з наступного».

Таким чином, з постанови Запорізького апеляційного суду від 02.05.2019 року вбачається, що суддями апеляційної інстанції ретельно досліджувалися умови договору про відкриття карткового рахунку від 29.01.2015 року і порушення, на які вказує у своєму позові ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.

На цей час зазначене рішення Запорізького апеляційного суду від 02.05.2019 року набуло законної сили та не скасоване.

Оцінюючи можливість застосування наслідків спливу позовної давності, на що наполягали представники банку, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження №14-252цс18), згідно якої сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Таким чином, враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову через його необґрунтованість, тому відсутні підстави для застосування позовної давності.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 265 ЦПК України,ст.ст. 6, 203, 204, 229, 230, 261, 626, 627, 1066, 1069 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд –

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про захист прав споживача банківських послуг, визнання окремих умов договору про відкриття карткового рахунку такими, що порушують права споживача та визнання цих умов недійсними – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення буде складено 19.12.2019 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод