308/10213/19

У Х В А Л А

13.12.2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі заявника ОСОБА_2 , секретаря судових засідань - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СВ СУ ГУНП в Закарпатській області від 16.08.2019 року ОСОБА_4 про відмову у задоволені клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 42018070000000332 від 28.09.2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ СУ ГУНП в Закарпатській області від 16.08.2019 року ОСОБА_4 про відмову у задоволені клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 42018070000000332 від 28.09.2018 року, яку обґрунтовує наступним.

28.09.2018 року до ЄРДР внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення №42018070000000332 за ч. 2 статті 364 КК України, а саме зловживання владою та службовим становищем посадовими особами та депутатами Коритнянської сільської ради при розробці та затвердженні генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш Ужгородського району.

30 серпня 2018 року на сесії Коритнянської сільської ради був розглянутий та затверджений проект генерального плану села Кінчеш.

Скаржник зазначає, що Коритнянська сільська рада не мала права розробляти новий генеральний план села Кінчеш, оскільки вже існував затверджений генеральний план села Кінчеш Коритнянською сільською радою 11 серпня 2015 року рішенням № 544. Таким чином Коритнянська сільська рада порушила пункт 9 Статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно п. 9 Статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміни до генерального плану населеного пункту можуть зноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Питання про дострокове знесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися і за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. За інформацією від Ужгородської районної держадміністрації питання про дострокове внесення змін до генерального плану села Кінчеш райдержадміністрацією не порушувалося.

Також 30 серпня 2018 року проект генерального плану села Коритняни був розглянутий та затверджений на черговій сесії Коритнянської сільської ради. Згідно із новим генеральним планом в урочищі "За радіоцентром" під житлову забудову виділено 55 гектарів. При його розробці було порушено статтю 58 Кодексу України про надра.

Забудова площ залягання корисних копалин відповідно до ст. 58 Кодексу України про надра та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 №33, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов`язаних з видобутком, допускається тільки у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду (Держгірпромнагляду) на основі спеціальних дозволів, що видаються відповідними радами, на території яких знаходяться ці корисні копалини. Розроблення містобудівної проектної документації на забудову земель здійснюється лишее за наявності гірничо-геологічного обґрунтування за погодження з органами геологічними, гірничого нагляду та охорони навколишнього природного середовища.

15 серпня 2019 року ОСОБА_2 було подано клопотання на ім`я слідчого ОСОБА_4 , у якому такий просив залучити його потерпілим у провадженні №42018070000001332 від 28.09.2018 р.

29 серпня заявник отримав поштовий лист від слідчого ОСОБА_4 із постановою від 16 серпня 2019 року, згідно з якою йому відмовлено у залученні як потерпілим у кримінальному провадженні №42018070000000332 від 28.09.2018 р.

Скаржник вважає, що слідчий ОСОБА_4 необгрунтовано і безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання з огляду на наступне.

У клопотанні про залучення його потерпілим у кримінальному провадженні №42018070000000332 від 28.09.2018 р. заявником було додано копію рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі №260/1120/18, згідно змісту якого визнано протиправним та скасовано Рішення десятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017року; визнано протиправним та скасовано Рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 30 серпня року № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району».

Скаржник зазначає, що у клопотанні було зазначено, що на території села Кінчеш він разом із членами своєї сім`ї заснував фермерське господарство «Телчак С.І.», код ЄДРПОУ 40481412, що підтверджується копією паспорту та витягу з ЄДР від 22.05.2018 року, зареєстроване за адресою - АДРЕСА_1 .

Фермерське господарство « ОСОБА_2 » орендує земельні паї мешканців сіл Коритняни та Кінчеш і займається вирощуванням зернових.

Відповідно до Витягу з реєстру прав № 1300012020 від 06.07.2018 року у його власності є нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Ці будівлі розташовані розташовані на земельній ділянці площею 1,4000 га кадастровий Л°2124883602:04:003:0056, що було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

На графічних матеріалах генерального плану села Кінчеш, який затверджений Коритнянською сільською радою 30 серпня 2018 року на земельній ділянці площею 1,4 га, на якій розташоване належне заявнику нерухоме майно немає позначення фермерського господарства, а позначено "Сквер". Таким чином скаржник вказує на те, що Коритнянська сільська рада протиправно і на свій розсуд змінила функціональнє призначення ділянки, на якій розташоване фермерське господарство ОСОБА_2 .

Крім того, Коритнянська сільська рада, користуючись вже новим генеральним планом села Кінчеш у червні 2019 року, як стало відомо з публічної кадастрової карти України, із земельної ділянки площею 1,4 га, яку використовує фермерське господарство ОСОБА_2 , вже надала комусь дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ді лянки у приватну власність площею 0,36 га, кадастровий номер якої 24883600:10:015:0003, чим завдано заявнику матеріальної шкоди.

Зі змісту скарги слідує, що слідчий ОСОБА_4 взагалі не дослідив ці факти і виніс на думку скаржника необ`єктивне рішення, відтак вважає оскаржувану постанову слідчого незаконною, такою, що порушує його права та законні інтереси і є такою, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні скаржник підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у її змісті.

Слідчий та прокурор в судове засідання не зявилися, хоч були належним чином повідомлені про дату та чс розгляду скарги, про причину неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши додані до неї письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

В судовому засіданні на підставі наявних матеріалів справи та пояснень скаржника встановлено, що в провадженні СВ СУ ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження № 42018070000000332 від 28.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як вбачається з доданої до матеріалів скарги копії Витягу з ЄРДР в рамках даного кримінального провадження проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_2 від 27.09.2018 року сприводу порушень Коритнянського сільського голови ОСОБА_5 та депутатів Коритнянської сільської ради ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності» при розробці та затвердженні проектів генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш.

15.08.2019 року в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_2 звернувся до слідчого ОСОБА_4 з клопотанням про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42018070000000332 від 28.09.2018 року.

Постановою від 16.08.2019 року слідчий ОСОБА_4 відмовив у визнанні ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні № 42018070000000332 з тих підстав, що вказане клопотання на його думку має розглядатись в рамках іншого кримінального провадження, а саме № 42019070000000128 від 13.05.2019 року з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 382 КК, в рамках якого розглядаються обставини кримінального правопорушення щодо невиконання Коритнянською сільською радою рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/1301/18 від 26.12. 2018 року.

Зі змісту скарги вбачається, що вказаним вище рішенням суду визнано протиправним та скасовано Рішення десятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017року; визнано протиправним та скасовано Рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 30 серпня року № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району».

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченого цим Кодексом.

Зі змісту скарги вбачається, що скаржник не згодний із вказаною вище постановою слідчого ОСОБА_4 .

Згідно ст. 55 КПК фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, є потерпілим у кримінальному провадженні. Права та обов`язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Ч. 1 вказаної норми закону визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушення завдано моральної шкоди.

Фактично, шкода це об`єктивна категорія, що являє собою ті зміни, які настали в майновому, фізичному, психічному, моральному стані особи внаслідок вчинення злочину.

Під час судового розгляду потерпілий бере участь у безпосередній перевірці доказів, підтримує обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення, висловлює свою думку стосовно призначення покарання обвинуваченому, а також при вирішенні питання про за- стосування примусових заходів медичного або вихов- ного характеру.

В основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кри-мінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.

Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням. Також необхідно враховувати, що факт заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням може бути остаточно встановлений лише обвинувальним вироком суду. Таким чином, на момент визнання особи потерпілим необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт.

При цьому для визнання особи потерпілим достатньо спричинення особі якогось одного із перелічених видів шкоди, хоча кримінальне правопорушення, як правило, спричиняє кілька видів шкоди. Набуття особою процесуального статусу потерпілого здійснюється лише на підставі вільного волевиявлення особи, яке відбувається в активній формі. Процесуальною формою такого волевиявлення може бути: подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, яка підлягає внесенню до ЄРДР та служить передумовою для початку досудового розслідування; подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого, яка підлягає обов`язковому прийняттю і реєстрації. Така заява має містити дані про потерпілого (фізичну чи юридичну особу), кримінальне провадження, до якого вона має бути залучена, зазначення і обґрунтування підстав для набуття статусу потерпілого, чітко висловлене клопотання про залучення її до кримінального провадження як потерпілого. Заява подається до органу чи посадової особи, яка в даний момент здійснює кримінальне провадження: під час досудового розслідування до слідчого чи прокурора, а під час судового провадження до суду. За відсутності волевиявлення на визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні така особа не може бути визнана потерпілим. У разі необхідності вона може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Як вбачається з матеріалів скарги, кримінальне провадження №42018070000000332 за ч. 2 статті 364 КК України порушено на підставі заяви ОСОБА_2 від 27.09.2018 року сприводу порушень Коритнянського сільського голови ОСОБА_5 та депутатів Коритнянської сільської ради ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності» при розробці та затвердженні проектів генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш (згідно витягу з ЄРДР).

В судовому засіданні скаржник пояснив, що на території села Кінчеш він разом із членами своєї сім`ї заснував фермерське господарство «Телчак С.І.», код ЄДРПОУ 40481412, яке зареєстроване за адресою - с. Кінчеш, вул. Шевченка, 1а/1, яке орендує земельні паї мешканців сіл Коритняни та Кінчеш і займається вирощуванням зернових.

Відповідно до Витягу з реєстру прав № 1300012020 від 06.07.2018 року у його власності є нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Ці будівлі розташовані розташовані на земельній ділянці площею 1,4000 га кадастровий Л°2124883602:04:003:0056, що було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

На графічних матеріалах генерального плану села Кінчеш, який затверджений Коритнянською сільською радою 30 серпня 2018 року на земельній ділянці площею 1,4 га, на якій розташоване належне заявнику нерухоме майно немає позначення фермерського господарства, а позначено "Сквер". Таким чином скаржник вказує на те, що Коритнянська сільська рада протиправно і на свій розсуд змінила функціональнє призначення ділянки, на якій розташоване фермерське господарство ОСОБА_2 .

Таким чином скаржник стверджує, що порушення Коритнянського сільського голови ОСОБА_5 та депутатів Коритнянської сільської ради ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності» при розробці та затвердженні проектів генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш також задали йому матеріальної шкоди.

Надаючи оцінку доводам скаржника ОСОБА_2 щодо заподіяння йому шкоди через невиконання рішення суду, слідчий суддя виходить із наступного.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 3 Конституції Українивизначає,що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі вказаних норм Конституції України, які є нормами прямої дії, та на підставі наведених скаржником доводів, суд приходить до переконання, що порушення Коритнянського сільського голови ОСОБА_5 та депутатів Коритнянської сільської ради законодавства, які є предметом рогляду даного кримінального провадження, могли призвели до порушення законних прав та свобод скаржника.

В даному випадку слідчий суддя не погоджується з доводами слідчого, що ОСОБА_2 має звертатись з даним клопотанням у іншому кримінального провадженні, в рамках якого розслідуються обставини невиконання рішення суду, адже мова йде про два різні кримінальні провадження з різною правовою кваліфікацією.

З огляду на те, що права потерпілого визначають обсяг та межі його дозволеної і гарантованої поведінки у кримінальному провадженні і відповідно широкий обсяг прав, якими наділяється потерпілий, покликані забезпечити його активну участь у кримінальному провадженні, що, у свою чергу, необхідне для повного виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК, гарантоване законом право потерпілого подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду покликане забезпечити його активну участь у доказуванні, тому суд приходить до переконання, що визнання ОСОБА_2 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні гарантує повний та всебічний розгляд наведених скаржником фактів вчиненого кримінального правопорушення.

За таких обставин, приходжу до висновку, що скарга є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 24, ч.1-2 ст. 40,55, 94 ч. 1,ст. 303, 304,306, 307 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову слідчого СВ СУ ГУНП в Закарпатській області від 16.08.2019 року ОСОБА_4 про відмову у задоволені клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 42018070000000332 від 28.09.2018 року.

Зобовязати слідчого СВ СУ ГУНП в Закарпатській області від 16.08.2019 року ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42018070000000332 від 28.09.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1