ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/2468/19 Головуючий у І інстанції - Гайдаш В.А.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Південна Корона" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір`я Південна Корона» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2019 року № 0112275012.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Товариство не повинно сплачувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України, оскільки товариство у період з липня 2016 по травень 2019 року не надавало послуги з управління судном «MARIGOLGS» за допомогою морської суднової станції, так як судно «MARIGOLGS» у вказаний період знаходилось в південній частині акваторій Тихого та Атлантичного океанів, тобто, не перебувало в територіальних водах України, відповідно, позивач не здійснював користування радіочастотним ресурсом України.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 01 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18 липня 2019 року № 0112275012.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Головне управління ДФС у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Сузір`я Південна Корона» є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, що підтверджується дозволом на експлуатацію суднової станції та не заперечується самим Позивачем. ТОВ «Сузір`я Південна Корона» не подало до контролюючого органу податкову звітність з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за період з липня 2016 року по травень 2019 року. Тобто, в даному випадку йдеться не про сплату податкових зобов`язань Позивачем, а про обов`язок подання податкової звітності контролюючому органу за місцем реєстрації платника.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі пп. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір`я Південна Корона». Результати перевірки оформлені актом від 26.06.2019 року № 3403/23-00-50-12-007/39590441.
Вищевказаною камеральною перевіркою встановлено неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку або збору (обов`язкового платежу). Дані камеральної перевірки свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявлених у податкових деклараціях (розрахунках), уточнюючих деклараціях (розрахунках).
На підставі указаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 року № 0112275012, яким до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем «рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України» в сумі 5950 грн.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у період з липня 2016 по травень 2019 року судно «MARIGOLGS» знаходилось в південній частині акваторій Тихого та Атлантичного океанів (листи Служби капітана Іллічівського морського рибного порту Державного агентства рибного господарства України від 25.04.2017 року № 36/76 та ДП «Центр моніторингу та безпеки риболовних суден» Державного агентства рибного господарства України від 23.07.2019 року № 56), отже, вказане судно не перебувало в територіальних водах України, тому Позивач не здійснював користування радіочастотним ресурсом України та не надавались послуги з управління судном «MARIGOLGS» за допомогою морської суднової станції із використанням радіочастотним ресурсом України, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18 липня 2019 року № 0112275012.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про радіочастотний ресурс України» від 1 червня 2000 року № 1770-III (далі - Закон № 1770-III) визначено правову основу користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов`язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до статті 1 Закону № 1770-III, зокрема, визначено, що дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах. Користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов`язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства. Користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов`язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 6 Закону № 1770-III користувачі радіочастотного ресурсу України зобов`язані вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 30 згаданого Закону визначено, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1770-III дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає УДЦР на платній основі у порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
Державне госпрозрахункове підприємство «Український державний центр радіочастот» утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Повноваження УДЦР поширюються на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування. (ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 1770-III).
За визначенням ст. 57 Закону № 1770-III користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 ПК України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється, зокрема, за користування радіочастотним ресурсом України.
Згідно з підпунктом 251.1.3 пункту 251.1 статті 251 ПК України рентна плата складається з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до пункту 254.1 статті 254 ПК України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі, зокрема:
- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Підпунктом 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 цього Кодексу передбачено, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Згідно пункту 254.3 статті 254 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Підпунктами 254.5.1-254.5.4 пункту 254.5 статті 254 ПК України визначено порядок нарахування податкових зобов`язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Так, перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, із зазначенням виду зв`язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв`язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.
Відповідно до п. 257.1. ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
При цьому, платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати (п. 257.1 ст. 257 ПК України).
На платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно з нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів (пп. 258.1.1 п. 258.1 ст. 258 ПК України).
Отже, наведеними правовими нормами передбачено обов`язок осіб, які здійснюють користування радіочастотним ресурсом на підставі відповідних дозвільних документів, самостійно обчислювати суму податкових зобов`язань з рентної плати, виходячи з виду радіозв`язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо та сплачувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом. У випадку невиконання обов`язку щодо сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом настає відповідальність, передбачена чинним законодавством.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір`я Південна Корона» має дозвіл Українського державного центру радіочастот на експлуатацію морської суднової станції від 08.07.2016 року № МС-51-0207317, термін дії якого до 08.07.2021 року.
Відповідач дійшов висновку про заниження Позивачем податкового зобов`язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за період з липня 2016 по травень 2019 року на загальну суму 5950 грн., у зв`язку з тим, що протягом вказаного періоду Позивач не здійснював самостійного нарахування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на підставі вказаного дозволу Українського державного центру радіочастот на експлуатацію морської суднової станції від 08.07.2016 року № МС-51-0207317, що є порушенням п. 254.1, п. 254.3, пп. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254, пп. 258.1.1 п. 258.1 ст. 258 ПК України.
Разом з цим, судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується Відповідачем, що Позивач з липня 2016 по травень 2019 року не подавав до контролюючого органу податкові декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, внаслідок чого до позивача була застосована відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого п. 120.1 ст. 120 ПК України.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, грошове зобов`язання платника податків це, крім іншого, сума коштів, яку він повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, нормативною підставою для визначення спірної суми грошового зобов`язання за платежем «рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України» відповідачем зазначено підпункт 54.3.3 пункту 54.3 стастті 54 ПК України.
Визначення сум податкових та грошових зобов`язань врегульовано ст. 54 ПК України.
Так, пунктом 54.1 цієї статі передбачено, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. цієї статті визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За приписами ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за особою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідальність за порушення законодавства про радіочастотний ресурс України визначена Законом України «Про радіочастотний ресурс України» від 1 червня 2000 року № 1770-III та Податковим кодексом України.
Так, положеннями ч. ч. 1-3 ст. 58 Закону № 1770-III визначено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України.
За несвоєчасну сплату щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України справляється пеня згідно із законами України.
У разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.
Відповідно до пп. 10 п. 6 Положення про НКРЗІ, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1067, НКРЗІ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право звертатися до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб`єктами господарювання, що провадять діяльність на ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв`язку, законів та телекомунікації, інформатизацію, користування радіочастотним ресурсом та поштовим зв`язком, а також з позовами про скасування державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
При цьому, перелік податкових порушень та відповідальність платника рентної плати за їх вчинення визначені наступними нормами ПК України, а саме:
- за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. (пп. 120.1 ст. 120 ПК України);
- у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу ( пп. 126.1 ст. 120 ПК України).
- у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством ( підпункт 258.2.4 пункту 258.2 статті 258 ПК України).
Отже, наведеними нормами права не передбачено повноважень контролюючого органу самостійно визначати суму податкових зобов`язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Як вбачається з матеріалів справи, що у період з липня 2016 по травень 2019 року судно «MARIGOLGS» знаходилось в південній частині акваторій Тихого та Атлантичного океанів (листи Служби капітана Іллічівського морського рибного порту Державного агентства рибного господарства України від 25.04.2017 року № 36/76 та ДП «Центр моніторингу та безпеки риболовних суден» Державного агентства рибного господарства України від 23.07.2019 року № 56), отже, вказане судно не перебувало в територіальних водах України, тому позивач не здійснював користування радіочастотним ресурсом України та не надавались послуги з управління судном «MARIGOLGS» за допомогою морської суднової станції із використанням радіочастотним ресурсом України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18 липня 2019 року № 0112275012.
Колегія суддів, також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для його скасування.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління ДФС у Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко
Повний текст складено 23.12.2019 року.
