Номер справи місцевого суду: 522/7905/19

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю. І, за участю секретарки судового засідання Гасанової Д.Я.к., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , за участю свідка ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кириленка Андрія Володимировича на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіна Р.Д. від 23.05.2019 року,

установив

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає по АДРЕСА_1 , притягнута до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона, 23.04.2019 року о 00:09 год., в порушення вимог п/п «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, керувала транспортним засобом – автомобілем «Smart Citi» н.з. НОМЕР_1 по Привокзальній площі в м. Одесі, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився із застосування приладу «Драгер 6810» з результатом 0,30 проміле.

В апеляційній скарзі адвокат Кириленко А.В. в інтересах ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із постановою суду та вважає її незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а також через порушення процедури складання протоколу, оскільки ОСОБА_1 на час складання протоколу у стані алкогольного сп`яніння не перебувала, в матеріалах справи відсутні копії сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку засобу за допомогою якого проводилася перевірка стану сп`яніння ОСОБА_1 , поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, внаслідок чого, висновки медичного огляду на стан сп`яніння складені з порушенням інструкції та є недійсними, а протокол є недопустимим доказом у справі, враховуючи, що огляд на стан сп`яніння та складання протоколу проводилося без будь-яких свідків, окрім поліцейських, в Акті огляду на стан сп`яніння підпис ОСОБА_1 відсутній, наведений Акт складався без її присутності, копію Акту їй надано не було. Крім того, в постанові необґрунтовано зазначено, що вина ОСОБА_1 підтверджується, зокрема, поясненнями свідків, в той час, як будь-яких свідків взагалі не було, також адвокат зазначає, що ОСОБА_1 була позбавлена права пройти медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку, для спростування показаного тестом «Драгер» результату, сама ж фабула протоколу не містить інформації щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі.

Посилаючись на вищенаведені обставини, адвокат Кириленко А.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги свого представника – адвоката Кириленко А.В. та пояснила суду, що вона не перебувала у стані алкогольного сп`яніння, після зупинки співробітниками поліції погодилась пройти перевірку на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, проте з висновками перевірки не погодилась та хотіла пройти медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, проте поліцейські повідомили їй, що вона потім може самостійно пройти перевірку, впродовж двох днів. ОСОБА_1 також вказала на те, що при проведенні тесту на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер та при складанні протоколу, ніяких свідків не місці події не було взагалі, що може підтвердити пасажир ОСОБА_2 – власник транспортного засобу, який знаходився в машині, в подальшому, об 11:00 годині 23.04.2019 року вона самостійно звернулася до медичного закладу, де пройшла медичний огляд на стан сп`яніння, за висновками огляду зазначено, що ОСОБА_1 у стані сп`яніння не знаходиться.

Заслухавши ОСОБА_1 опитавши свідка ОСОБА_2 , дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

За положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з`ясував всі обставини справи та розглянувши справу поверхово, дійшов передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення, суддя районного суду послався на протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідків, відповідно до яких на місці зупинки працівниками патрульної поліції було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки на що вона погодився та у присутності двох свідків пройшла огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат тесту складав 0,30 проміле алкоголю.

Разом с тим районним судом не було враховано те, що ОСОБА_1 з результатами огляду не погодилася, про що зазначила у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно п.6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Зокрема, пунктами 2, 6 Розділу І «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) та п.п.1-6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (Далі - Порядок) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Таким чином, згідно вимог «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», інспектор патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у разі перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та незгоди її з результатами огляду, проведеного з використанням спеціальних технічних засобів, повинен був забезпечити доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, на встановлення стану сп`яніння, або у разі відмови водія проїхати до медичного закладу, також зазначити про це в протоколі.

Разом з цим, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 погодилась пройти перевірку та пройшла огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат тесту був позитивний, проте, матеріали справи не місять жодних належних та допустимих доказів того, що після того, як ОСОБА_1 не погодилася з результатами огляду, співробітники поліції пропонували їй пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров`я та докази відмови водія від проходження такого огляду, зазначені обставини свідчать про те, що поліцейські у встановленому законом порядку не направляли водія у заклад охорони здоров`я для проходження медичного огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 була позбавлена можливості пройти огляд у встановленому законом порядку.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що працівниками поліції була порушена процедура проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, як наслідок, висновки результатів огляду, які стали підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_1 , не можуть вказувати на наявність у неї алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а тому не можуть бути покладені в основу її винуватості, оскільки огляд, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та положень вищевказаної інструкції, не може вважатися дійсним.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.

З долученої до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №002284 від 23.04.2019 року, доданого апелянтом до скарги, вбачається, що графа «свідки чи потерпілі» взагалі не заповнена (а.с. 23), що підтверджує пояснення ОСОБА_1 про те, що під час складання протоколу жодних свідків на місці події не було та дає підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення було дописано працівниками патрульної поліції.

Опитаний в судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, зазначив, що знаходився в автомобілі ОСОБА_1 під час проходження тесту на стан сп`яніння на місці зупинки поліцейськими автомобілю та в цей час ніяких свідків взагалі не було, свідок чув, як ОСОБА_1 просила надати їй можливість пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, проте співробітники поліції їй відмовили, зазначивши, що назавтра вона може самостійно звернутися до медичного закладу.

З метою повного та всебічного розгляду справи апеляційним судом неодноразово викликались в судове засідання для допиту працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення серії БР №002284 від 23.04.2019 року щодо ОСОБА_1 , разом з тим, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, зазначені поліцейські в судове засідання не з`явились та жодних доказів на спростування доводів апеляційної скарги не надали.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії БР №002284 від 23.04.2019 року щодо ОСОБА_1 , не може вважатися належним доказом її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, під час перегляду справи щодо ОСОБА_1 апеляційним судом також було встановлено, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проведений працівниками поліції з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а тому, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, не може вважається дійсним.

Будь яких інших доказів наявності стану алкогольного сп`яніння суду не надано, а поясненнями начебто присутніх при проведенні тесту свідків був лише підтверджений результат його проведення.

Таким чином порушення ОСОБА_1 пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, не знайшло свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Всі перераховані вище обставини, у своїй сукупності, дають апеляційному суду підстави для висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначені в протоколі час та місці, дійсно керувала транспортним засобом з у стані алкогольного сп`яніння, а встановлена невідповідність даних протоколу про адміністративне правопорушення об`єктивним обставинам справи, вказує на відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні.

Приймаючи до уваги всі докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до переконливого висновку про безпідставність прийнятого суддею районного суду рішення про визнання ОСОБА_1 винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим, постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу адвоката Кириленка Андрія Володимировича – задовольнити.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіна Р.Д. від 23.05.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнута до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець