Справа № 947/26895/19

Провадження № 1-кп/947/981/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в м.Одесі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017160480001486 від 24.04.2017 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.140, ч.3 ст.358 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.140, ч.3 ст.358 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.140, ч.3 ст.358 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.140, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, та ч.1 ст.32, ч.1 ст.366 КК України;

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_8

потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

представники потерпілих: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

захисники: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017160480001486 від 24.04.2017 року відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 140, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.140, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, та ч.1 ст.32, ч.1 ст.366 КК України.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду посилаючись на те, що обвинувальний акт складено із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підсудність визначена вірно, підстав для закриття провадження не має.

Учасники судового провадження погодились з думкою прокурора, вважають можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м.Одеси, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Таким чином, під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, та судом проведено підготовку до судового розгляду.

Також, під час підготовчого судового засідання судом були розглянуті клопотання сторони обвинувачення, представника потерпілих, сторони захисту та скарги, подані захисниками обвинувачених.

Так, представник потерпілих адвокат ОСОБА_14 заявив суду клопотання про судовий розгляд кримінального провадження в режимі закритих судових засідань упродовж всього судового провадження, мотивуючи заявлене клопотання тим, що у судових засіданнях буде оголошуватись конфіденційна інформація про потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , зокрема про їх особисте життя в сімейне життя родин померлих, їх діагнози, які є об`єктами лікарської таємниці, тому просить суд задовольнити клопотання та проводити судовий розгляд у режимі закритих судових засідань.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти проведення судового розгляду упродовж всього судового провадження в закритому судовому засіданні.

Дослідивши заявлене клопотання та вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Нормами ст.27 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте тасімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Враховуючи, що в ході судового розгляду кримінального провадження, буде оголошуватись конфіденційна інформація проособисте та сімейне життя потерпілих, а також відомості, які містять лікарську таємницю,суд приходить до висновку, що з метою недопущення розголошення відомостей про особисте життя родин потерпілих, таємниці, яка охороняється законом, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, викладених уст.7 КПК України, та з метою запобігання розголошення відомостей про особисте, сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, та запобігання розголошення таємниці, що охороняється законом, судовий розгляд у кримінальному провадженні необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні упродовж всього судового провадження відповідно до п.3, п.4 ч.2 ст.27 КПК України.

Також, під час підготовчого судового засідання, захисник ОСОБА_18 , яка здійснює захист обвинуваченої ОСОБА_4 заявила суду клопотання про допит у якості свідка представника потерпілих у кримінальному провадженні адвоката ОСОБА_15 , та підтримуючи доводи, викладені нею у письмовому клопотанні, просить суд задовольнити клопотання та допитати представника потерпілих адвоката ОСОБА_15 у якості свідка.

Захисники та обвинувачені підтримали клопотання захисника ОСОБА_18 про допит у якості свідка представника потерпілих у кримінальному провадженні адвоката ОСОБА_15 .

Представник потерпілих ОСОБА_14 та представник потерпілих ОСОБА_15 заперечують проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_18 , вважають, що немає підстав для допиту у якості свідка представника потерпілих адвоката ОСОБА_15 , оскільки норми діючого КПК України містять пряму заборону на допит у якості свідка представника потерпілих.

Прокурор вважає, що немає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_18 .

Дослідивши заявлене клопотання та долучені до клопотання документи, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно досліджених судом документів вбачається, що адвокат ОСОБА_15 на підставі договорів про надання правової допомоги представляє інтереси потерпілих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 . Так, адвокат ОСОБА_15 в період досудового розслідування визнана представником потерпілих та представляла інтереси потерпілих в період досудового розслідування. За її участю проводились процесуальні дії, вона знайомилась з матеріалами кримінального провадження, тобто у зв`язкуз виконаннямфункцій представникапотерпілих, їй відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Нормами ч.2 ст.65 КПК України передбачено, що не можуть бути допитані як свідки: захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв`язку з виконанням функцій представника чи захисника;

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_18 про допит у якості свідка представника потерпілих у кримінальному провадженні адвоката ОСОБА_15 необхідно відмовити, оскільки зазначене клопотання суперечить вимогам діючого процесуального кримінального законодавства України.

Також, під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_22 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_5 , заявив суду клопотання про допит свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , підтримуючи доводи, викладені у письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання та додатково зазначив, що зазначені свідки в період досудового розслідування були допитані слідчим.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти заявленого клопотання.

Суд, дослідивши заявлене клопотання вважає, що клопотання захисника ОСОБА_22 про допит зазначених осіб заявлене передчасно, оскільки згідно норм діючого КПК України порядок дослідження доказів та безпосередньо дослідження доказів здійснюються виключно у стадії судового розгляду. За викладених підстав, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_22 про допит свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 необхідно долічити до матеріалів кримінального провадження та розглянути в ході судового розгляду після допиту свідків обвинувачення.

Крім того, захисник ОСОБА_22 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , заявив суду клопотання про проведення комплексної судової криміналістичної експертизи, підтримуючи доводи, викладені у письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання.

В свою чергу захисник ОСОБА_16 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 , заявив суду клопотання про призначення додаткової судової криміналістичної експертизи, підтримуючи доводи, викладені у письмовому клопотанні.

Захисники та обвинувачені підтримали заявлені клопотання.

Представники потерпілих та потерпілі заперечують проти задоволення клопотань, вважають, що клопотання заявлені передчасно.

Прокурор вважає, що немає підстав для задоволення заявлених клопотань про призначення експертиз.

Суд, дослідивши заявлені клопотання, приходить до наступних висновків.

Нормами ст.315 КПК України передбачений вичерпний перелік питань, які суд вирішує з метою підготовки до судового розгляду, в який не входить вирішення питання про призначення експертиз у стадії підготовчого судового засідання.

За викладенихобставин,суд вважає,клопотання захисника ОСОБА_22 про проведеннякомплексної судовоїкриміналістичної експертизита клопотаннязахисника ОСОБА_16 про призначеннядодаткової судовоїкриміналістичної експертизи заявлені передчасно, оскільки згідно норм діючого КПК України порядок дослідження доказів та безпосередньо дослідження доказів здійснюються виключно у стадії судового розгляду, тому вищезазначені клопотання необхідно долічити до матеріалів кримінального провадження та розглянути в ході судового розгляду.

Також, в підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_17 , якій здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на норми ст.ст.2, 7, 8, 9, 22, 23, 24, 26, 36, 37, 86, 87, 110, 214, 284, 315 КПК України, заявив суду клопотання про витребування зі слідчого відділу Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області та прокуратури №1 м.Одеси книги обліку вхідної та вихідної кореспонденції та інформації щодо руху (направлення) від слідчого прокурору та в зворотному порядку протягом квітня-червня 2017 року матеріалів кримінального провадження №12017160480001486, а також витребувати у Держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань та Генеральної прокуратури України дані з бази даних Держателя ЄРДР, що містять або мають відношення до кримінального провадження №12017160480001486 від 24.04.2017 року.

В судовому засідання адвокат ОСОБА_17 , підтримуючи доводи, викладені у письмовому клопотанні, просить суд задовольнити заявлені ним клопотання.

Захисники та обвинувачені підтримали заявлені захисником ОСОБА_17 клопотання.

Представники потерпілих адвокати ОСОБА_14 і ОСОБА_15 заперечували проти задоволення клопотань, заявлених захисником ОСОБА_17 . Вважають, що заявлені клопотання некоректним, необґрунтованим та не доведеним. Адвокат ОСОБА_14 також вважає, що захисник ОСОБА_17 не використав спосіб збирання доказів, передбачений ст.93 КПК України.

Прокурор вважає, що заявлені клопотання задоволенню не підлягають, як необґрунтовані. Крім того прокурор зазначив, що в період досудового розслідування адвокат ОСОБА_17 отримав вичерпну інформацію, яка стосується витягу з ЄРДР.

Дослідивши заявлені клопотання, вислухавши думки учасників судового розгляду суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.46 ч.4 КПК України захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює.

Нормами ст.93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження. Частиною 3 ст.93 КПК України передбачено, що сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч.6 ст.290 КПК України сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази, документи, або копії з них, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Жодними нормами КПК України, в тому числі нормами статей КПК України, на які посилається захисник ОСОБА_17 у своїх клопотаннях, не передбачено витребування документів судом в будь-якій стадії судового провадження.

Водночас, нормами діючого КПК України, зокрема главою 15 КПК України передбачений порядок надання сторонікримінального провадженняособою,у володінніякої знаходятьсяречі ідокументи,можливості ознайомитисяз ними,зробити їхкопії тавилучити їх(здійснитиїх виїмку).

На підставі викладеного, дослідивши мотивацію захисника ОСОБА_17 , суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_17 є належним чином не вмотивованими, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам діючого КПК України, тому суд вважає, що у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_17 про витребування певних речей та документів необхідно відмовити.

Крім того, захисник ОСОБА_16 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 , заявив суду клопотання про залучення до участі у кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 народився у м.Брянську, при отриманні середньої освіти українську мову не вивчав, є громадянином України, все своє життя проживав у м.Одесі, де поширеною є російська мова, в побуті використовує виключно російську мову, тому дуже погано володіє українською мовою.

Одночасно захисником ОСОБА_16 в порядку ст.ст.303, 315 КПК України подані скарги на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 27.09.2019 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову та на постанову прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 від 23.10.2019 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову.

В обґрунтування незаконності зазначених постанов слідчого та прокурора захисник посилається на аналогічні, ідентичні доводи про те, що ОСОБА_3 не володіє українською мовою, що не було взято до уваги при винесенні оскаржуваних ним постанов слідчого та прокурора про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову, що призвело, на його думку, до порушення прав ОСОБА_3 на захист.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, відповідаючи на питання головуючого, поставлені українською мовою, підтримав клопотання свого захисника, яке складено та оголошувалось захисником українською мовою, та зазначив, що його захисник все правильно виклав у клопотанні. Також ОСОБА_3 підтримав доводи захисника ОСОБА_16 , викладені у скаргах на постанови слідчого та прокурора про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову.

Захисники та обвинувачені підтримали клопотання захисника ОСОБА_16 , також підтримали скарги захисника ОСОБА_16 на постанови слідчого та прокурора про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову.

Представник потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , заперечували проти задоволення клопотання. Також вважали, що немає підстав для задоволення скарг захисника ОСОБА_16 на постанови слідчого та прокурора про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову.

Прокурор вважав, що за вказаних захисником у клопотанні обставин, клопотання задоволенню не підлягає. Також прокурор вважає, що постанови слідчого та прокурора про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову, які оскаржує захисник ОСОБА_16 є законними, винесені у відповідності до вимог діючого КПК України, тому просить відмовити у задоволенні зазначених скарг.

Дослідивши заявлене клопотання про залучення до участі у кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зіст.29 КПК Україникримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як зазначено уч.1 ст.68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Згідно даних обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017160480001486 та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 24.04.2017 року зареєстровано зазначене кримінальне провадження. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджений 23.10.2019 року. В період досудового розслідування за участю ОСОБА_3 державною мовою проводились слідчі дії, приймались процесуальні рішення державною мовою. Також згідно даних реєстру матеріалів досудового розслідування в період досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , не застосовувались будь-які заходи забезпечення кримінального провадження, які б якимось чином могли обмежити ОСОБА_3 , у реалізації його процесуальних прав.

23.10.2019 року обвинувачений ОСОБА_3 у присутності двох захисників отримав копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, складені у відповідності до діючого законодавства державною мовою, про що свідчить письмова розписка. Від отримання копій зазначених документів ОСОБА_3 не відмовлявся.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_3 народився у м.Брянську, не вивчав українську мову, все життя проживав в м.Одесі, де поширеною є російська мова, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Згідно анкетних даних ОСОБА_3 вбачається, що він народився в 1951 році, є громадянином України, крім середньої освіти, яку здобув в період існування СРСР, також отримав вищу медичну освіту, все життя проживає та працює лікарем в м.Одесі, яке на період існування СРСР являлось територію Української радянської соціалістичної республіки та у теперішній час являється територією держави Україна, де державною мовою є українська мова. Крім того, жодних документів, які б підтвердили відсутність проходження ОСОБА_3 курсу української мови у період навчання у вищому навчальному закладі стороною захисту не надано.

В період існування СРСР мова викладання була регламентована відповідно до ст.7 «Мова Освіти» ЗУ «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ, відповідно до змісту якого «Мова освіти визначається конституцією України», Законом Української РСР «Про мови в Українській РСР» (8312-11)», Відповідно до ст.28 Законом Української РСР «Про мови в Українській РСР (8312-11), у редакції чинній на період навчання «В Українській РСР навчальна і виховна робота в професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах ведеться українською мовою».

Згідно досліджених судом документів, долучених представниками потерпілих, вбачається, що відповідно до відповідей Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації на адвокатські запити, засідання атестаційних комісії проводиться згідно Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», стаття 33. Державна мова у сфері охорони здоров`я; документи оформлюються та подаються до атестаційної комісії лікарів Департаменту охорони здоров`я (незалежно від присвоєння або підтвердження) згідно Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної, ст.13 Застосування державної мови в нормативних актах, діловодстві та документообігу; засідання атестаційної комісії проводились згідно Конституції України, Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова, до набуття чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; документи оформлялись та подавались до атестаційної комісії лікарів Департаменту охорони здоров`я (незалежно від присвоєння або підтвердження), згідно Конституції України, стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова, до набуття чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Крім того, згідно дослідженого наказу (по особовому складу) №594-л від 30.09.2019 року ОСОБА_3 на підставі заяви прийнятий на посаду асистента кафедри нормальної і патологічної, клінічної анатомії Одеського національного медичного університету, згідно з посадовою інструкцією на ОСОБА_3 покладений обов`язок виконувати учбову, методичну та наукову роботу.

При прийнятті на роботу ОСОБА_3 ознайомлений з посадовою інструкцією, складеною державною мовою, про свідчить його підпис, будь-які зауваження ОСОБА_3 про необхідність перекладу посадової інструкції з української мови відсутні.

Викладені обставини свідчать про те, що без знання та розуміння державної мови, ОСОБА_3 згідно діючого законодавства України не мав би можливості у встановленому законом порядку, здійснювати лікарську діяльність, в тому числі викладацьку, наукова та методичну діяльність у вищому навчальному закладі медичному закладі України, яким є Одеський національний медичний університет.

Крім того, в ході підготовчого судового засідання суд впевнився та встановив, що ОСОБА_3 знає та розумію українську мову, оскільки на всі без виключення запитання суду, викладені державною мовою, чітко надавав відповіді.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що доводи, викладені захисником ОСОБА_16 у клопотанні є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 про залучення до участі у кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову необхідно відмовити.

Крім того, згідно вимог ч.1статті 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Нормами ст.303 КПК Українивизначений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено коло осіб, які можуть звертатися до слідчого судді (суду) з відповідними скаргами.

Згідно з ч.2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і дійсно можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Відповідно доп.8ч.2ст.40КПК України слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно доп.9ч.2ст.36КПК Українипрокурор уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно досліджених судом скарг захисника ОСОБА_16 на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 27.09.2019 року та на постанову прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 від 23.10.2019 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову та доданих до них документів, з урахуванням встановлених судом вищезазначених обставин при розгляді клопотання захисника ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову в судовому розгляді, суд приходить до висновку, що скарги захисника ОСОБА_16 на вищезазначені постанови слідчого та прокурора є безпідставними та необґрунтованими, оскільки слідчий та прокурор при прийнятті зазначених процесуальних рішень діяли в межах своїх повноважень.

Суд вважає, що постанова слідчого ОСОБА_33 від 27.09.2019 року та постанова прокурора від 23.10.2019 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову винесені із дотриманням вимог діючого КПК України, відповідають нормам кримінального процесуального законодавства України, не порушують прав о обвинуваченого на захист, тому у задоволенні скарг захисника ОСОБА_16 необхідно відмовити.

Крім того, під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_18 , яка здійснює захист обвинуваченої ОСОБА_4 , заявила суду клопотання про залучення до участі у кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову, яке мотивує тим, що ОСОБА_4 народилась у сім`ї військовослужбовця, при отриманні середньої освіти українську мову не вивчала, є громадянкою України, все своє життя проживала у м.Одесі, де поширеною є російська мова, в побуті використовує виключно російську мову, тому дуже погано володіє українською мовою.

Одночасно захисником ОСОБА_18 в порядку ст.ст.303, 315 КПК України подана скарга на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 26.09.2019 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_18 про забезпечення ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову.

В обґрунтування незаконності зазначеної постанови слідчого захисник вказуючи про те, що на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження їй було відмовлено у задоволенні клопотання про надання перекладача для ОСОБА_4 , посилається на аналогічні, ідентичні доводи про те, що ОСОБА_4 є громадянкою України, народилась у сім`ї військовослужбовця, українську мову не вивчала, тому має труднощі з розумінням наданих їй на ознайомлення матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні, відповідаючи на питання головуючого, поставлені українською мовою, підтримала клопотання свого захисника, яке складено та оголошувалось захисником українською мовою, також ОСОБА_4 підтримала доводи захисника ОСОБА_18 , викладені у скарзі на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення перекладача з української на російську мову.

Захисники та обвинувачені підтримали клопотання захисника ОСОБА_18 , також підтримали скаргу захисника ОСОБА_18 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_18 про забезпечення ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову.

Представник потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , заперечували проти задоволення клопотання. Також вважають, що немає підстав для задоволення скарги захисника ОСОБА_18 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову.

Прокурор вважав, що клопотання захисника про залучення перекладача задоволенню не підлягає. Також прокурор вважає, що постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_18 про забезпечення ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову, які оскаржує захисник є законною, винесена у відповідності до вимог діючого КПК України, тому просить відмовити у задоволенні зазначеної скарги.

Дослідивши заявлене клопотання про залучення до участі у кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зіст.29 КПК Україникримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як зазначено уч.1 ст.68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Згідно даних обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017160480001486 та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 24.04.2017 року зареєстровано зазначене кримінальне провадження. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджений 23.10.2019 року. В період досудового розслідування за участю ОСОБА_4 державною мовою проводились слідчі дії, приймались процесуальні рішення державною мовою. Також згідно даних реєстру матеріалів досудового розслідування в період досудового розслідування відносно ОСОБА_4 не застосовувались будь-які заходи забезпечення кримінального провадження, які б якимось чином могли обмежити ОСОБА_4 у реалізації її процесуальних прав.

23.10.2019 року обвинувачена ОСОБА_4 у присутності двох захисників отримала копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, складені у відповідності до діючого законодавства державною мовою, про що свідчить письмова розписка. Від отримання копій зазначених документів ОСОБА_4 не відмовлялась.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_4 народилась у сім`ї військовослужбовця, тому не вивчала українську мову, все життя проживала в м.Одесі, де поширеною є російська мова, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Згідно анкетних даних ОСОБА_4 вбачається, що вона народилась в 1971 році, є громадянкою України, крім середньої освіти, яку здобула в 1988 році в період існування СРСР, також отримала вищу медичну освіту, все життя проживає та працювала лікарем в м.Одесі, яке на період існування СРСР являлось територію Української радянської соціалістичної республіки та у теперішній час являється територією держави Україна, де державною мовою є українська мова. Крім того, жодних документів, які б підтвердили відсутність проходження ОСОБА_4 курсу української мови у період навчання у вищому навчальному закладі стороною захисту не надано.

В період існування СРСР мова викладання була регламентована відповідно до ст.7 «Мова Освіти» ЗУ «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ, відповідно до змісту якого «Мова освіти визначається конституцією України», Законом Української РСР «Про мови в Українській РСР» (8312-11)», Відповідно до ст.28 Законом Української РСР «Про мови в Українській РСР (8312-11), у редакції чинній на період навчання «В Українській РСР навчальна і виховна робота в професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах ведеться українською мовою».

Згідно досліджених судом документів, долучених представниками потерпілих, вбачається, що відповідно до відповідей Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації на адвокатські запити, засідання атестаційних комісії проводиться згідно Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», стаття 33. Державна мова у сфері охорони здоров`я; документи оформлюються та подаються до атестаційної комісії лікарів Департаменту охорони здоров`я (незалежно від присвоєння або підтвердження) згідно Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної, ст.13 Застосування державної мови в нормативних актах, діловодстві та документообігу; засідання атестаційної комісії проводились згідно Конституції України, Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова, до набуття чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; документи оформлялись та подавались до атестаційної комісії лікарів Департаменту охорони здоров`я (незалежно від присвоєння або підтвердження), згідно Конституції України, стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова, до набуття чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Крім того, згідно дослідженого наказу (по особовому складу) №594-л від 30.09.2019 року ОСОБА_4 на підставі заяви прийнята на посаду асистента кафедри нормальної і патологічної, клінічної анатомії Одеського національного медичного університету, згідно з посадовою інструкцією на ОСОБА_4 покладений обов`язок виконувати учбову, методичну та наукову роботу.

При прийнятті на роботу ОСОБА_4 ознайомлена з посадовою інструкцією, складеною державною мовою, про свідчить її підпис, будь-які зауваження ОСОБА_4 про необхідність перекладу посадової інструкції з української мови відсутні.

Викладені обставини свідчать про те, що без знання та розуміння державної мови, ОСОБА_4 згідно діючого законодавства України не мала б можливості у встановленому законом порядку, здійснювати лікарську діяльність, в тому числі викладацьку, наукову та методичну діяльність у вищому навчальному закладі медичному закладі України, яким є Одеський національний медичний університет.

Крім того, в ході підготовчого судового засідання суд впевнився та встановив, що ОСОБА_4 знає та розумію українську мову, оскільки на всі без виключення запитання суду, викладені державною мовою, чітко відповідала, що підтримує заявлене її захисником клопотання та скаргу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що доводи, викладені захисником ОСОБА_18 у клопотанні є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_18 про залучення до участі у кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову необхідно відмовити.

Крім того, згідно вимог ч.1статті 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Нормами ст.303 КПК Українивизначений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено коло осіб, які можуть звертатися до слідчого судді (суду) з відповідними скаргами.

Згідно з ч.2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і дійсно можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно досліджених судом скарги захисника ОСОБА_18 на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 26.09.2019 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову та доданих до них документів, з урахуванням встановлених судом вищезазначених обставин при розгляді клопотання захисника ОСОБА_18 про забезпечення ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову в судовому розгляді, суд приходить до висновку, що скарга захисника ОСОБА_18 на вищезазначену постанову слідчого є безпідставною та необґрунтованою.

Суд вважає, що постанова слідчого ОСОБА_33 від 26.09.2019 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_18 про забезпечення ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову винесена в межах його повноважень, із дотриманням вимог діючого КПК України, відповідає нормам кримінального процесуального законодавства України, не порушує право обвинуваченої на захист, тому у задоволенні скарги захисника ОСОБА_18 необхідно відмовити.

Захисником ОСОБА_16 подані письмові заперечення на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.09.2019 року.

Дослідивши подані заперечення суд приходить до наступних висновків.

Положенняст.309 КПК Українимістять вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Відповідно п.3. вказаної статті, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. З огляду на вказані норми процесуального закону, заперечення захисника ОСОБА_16 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.09.2019 року, постановлена в ході досудового розслідування не можуть бути підставою для перегляду рішень слідчих суддів в стадії підготовчого провадження, тому підлягають приєднанню до матеріалів кримінального провадження, для врахування викладених в цих запереченнях доводів при дослідженні доказів під час судового розгляду.

Також, захисником ОСОБА_16 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 подана скарга на постанову заступника прокурора Одеської області ОСОБА_34 , від 02.08.2019 року про продовження строку досудового розслідування, а також скаргу на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 30.09.2019 року про відмову в задоволенні клопотання про призначення додаткової судової криміналістичної експертизи.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_16 підтримав доводи в обґрунтування поданої ним скарги на постанову заступника прокурора Одеської області ОСОБА_34 , від 02.08.2019 року, викладені у письмовій скарзі та просить суд скаргу задовольнити. Також підтримав доводи в обґрунтування поданої ним скарги на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 30.09.2019 року та просить суд задовольнити його скарги.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав подані скарги.

Інші обвинувачені та їх захисники підтримали подані захисником ОСОБА_16 скарги.

Представники потерпілих та потерпілі заперечували проти задоволення скарг захисника ОСОБА_16 .

Прокурор вважав, що немає підстав для задоволення зазначених скарг.

Захисником ОСОБА_17 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 подана скарга на постанову прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 від 07.06.2017 року, якою скасована постанова слідчого Київського СВ в м.Одесі ГУНП в Одеській області від 25.04.2017 року про закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_17 підтримав доводи в обґрунтування поданої ним скарги на постанову прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 від 07.06.2017 року, викладені у письмовій скарзі та просить суд скаргу задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав подані скарги.

Обвинувачені та захисники підтримали подані захисником ОСОБА_17 скарги.

Представники потерпілих та потерпілі заперечували проти задоволення скарг захисника ОСОБА_17 .

Прокурор вважав, що немає підстав для задоволення зазначених скарг.

Так, нормами ст.303 КПК Українивизначений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено коло осіб, які можуть звертатися до слідчого судді (суду) з відповідними скаргами.

Згідно з ч.2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і дійсно можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно доп.9ч.2ст.36КПК Українипрокурор уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно досліджених судом скарг захисника ОСОБА_16 на постанову заступника прокурора Одеської області ОСОБА_35 від 02.08.2019 року про продовження строку досудового розслідування та на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 30.09.2019 року про відмову в задоволенні клопотання про призначення додаткової судової криміналістичної експертизи, та доданих до них документів, з урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що скарги захисника ОСОБА_16 на вищезазначені постанови слідчого та прокурора є безпідставними та необґрунтованими.

Суд вважає, що постанова заступника прокурора Одеської області ОСОБА_34 , від 02.08.2019 року про продовження строку досудового розслідування заступника прокурора Одеської області ОСОБА_35 від 02.08.2019 року про продовження строку досудового розслідування винесена заступником прокурора області в межах його повноважень, із дотриманням вимог діючого КПК України, відповідає нормам кримінального процесуального законодавства України, тому у задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 на зазначену постанову необхідно відмовити.

Також суд вважає, що постанова старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 30.09.2019 року про відмову в задоволенні клопотання про призначення додаткової судової криміналістичної експертизи винесена слідчим в межах його повноважень, із дотриманням вимог діючого КПК України, відповідає нормам кримінального процесуального законодавства України, тому у задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 на зазначену постанову необхідно відмовити.

Згідно досліджених судом скарги захисника ОСОБА_17 на постанову прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 від 07.06.2017 року та доданих до них документів, з урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що скарга захисника ОСОБА_17 на вищезазначену постанову прокурора є безпідставною та необґрунтованою.

Суд вважає, що постанова прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 від 07.06.2017 року винесена прокурором в межах його повноважень, із дотриманням вимог діючого КПК України, відповідає нормам кримінального процесуального законодавства України, тому у задоволенні скарги захисника ОСОБА_17 на зазначену постанову необхідно відмовити.

Крім того, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про застосування відносно обвинувачених, кожного окремо, запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків.

Так, прокурор мотивує заявлені клопотання тим, що:

ОСОБА_7 , будучи медичним працівником, який тривалий час займає керівну посаду у медичному центрі має можливість незаконно впливати на своїх підлеглих, у тому числі свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_36 , а також на потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . Крім того, виконання обов`язку не спілкуватися зі свідками викликане необхідністю попередження можливості здійснення тиску на них. З урахуванням того, що більшість свідків у кримінальному провадженні є медичними працівниками ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», забезпечити його виконання можливо лише шляхом заборони відвідування медичних центрів вказаного Товариства. ОСОБА_7 є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», має у користуванні персональний електронний ключ для доступу до інформаційної системи «Доктор Елекс», тобто має можливість спотворення медичної документації шляхом створення та надання до суду нових щоденників, консиліумів з метою виправдання своїх та дій інших лікарів. Прокурор вважає, що є достатні дані вважати, що заявлені ризики, передбачені п. п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, тому просить суд застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці на покласти на нього наступні обов`язки: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 свідками ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та іншими працівниками медичних центрів ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», обвинуваченими ОСОБА_39 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , з метою впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень, постійно носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду; не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA»;

ОСОБА_3 , будучи медичним працівником, який тривалий час перебуває на посаді у медичному центрі має можливість незаконно впливати на своїх колег з числа працівників центру, які є свідками у кримінальному провадженні, а також потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , обвинувачену ОСОБА_4 , має у користуванні персональний електронний ключ для доступу до інформаційної системи «Доктор Елекс», тобто має можливість спотворення медичної документації шляхом створення та надання до суду нових щоденників, консиліумів з метою виправдання своїх та дій інших лікарів. Прокурор вважає, що є достатні дані вважати, що заявлені ризики, передбачені п. п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання без обов`язку носіння електронного засобу контролю, який має забезпечити фактичний контроль за виконанням покладених обов`язків, тому просить суд застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк 2 місяці та покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , працівниками медичних центрів ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень; постійно носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду; не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA»;

ОСОБА_4 , маючи соціальні зв`язки із діючими працівниками ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП» через тривалість роботи у клініці має можливість незаконно впливати на медичний персонал, у тому числі свідків, а також потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на обвинуваченого ОСОБА_3 . Також прокурор вважає, що виконання обов`язку не спілкуватися зі свідками необхідністю з метою попередження можливості здійснення тиску на них. З урахуванням того, що більшість свідків у кримінальному провадженні є медичними працівниками ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», забезпечити його виконання можливо лише шляхом заборони відвідування медичних центрів вказаного Товариства. Прокурор вважає, що є достатні дані вважати, що заявлені ризики, передбачені п. п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, тому просить суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці та покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , працівниками медичних центрів ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень; постійно носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду; не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA»;

ОСОБА_5 будучи медичним працівником, який тривалий час перебуває на посаді у медичному центрі має можливість незаконно впливати на своїх колег, у тому числі свідків ОСОБА_37 , ОСОБА_36 та інших свідків з числа працівників центру, а також потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . ОСОБА_5 є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», має у користуванні персональний електронний ключ для доступу до інформаційної системи «Доктор Елекс», тобто має можливість спотворення медичної документації шляхом створення та надання до суду нових щоденників, консиліумів, з метою виправдання своїх та дій інших лікарів. Крім того, виконання обов`язку не спілкуватися зі свідками викликане необхідністю попередження можливості здійснення тиску на них. З урахуванням того, що більшість свідків у кримінальному провадженні є медичними працівниками ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», забезпечити його виконання можливо лише шляхом заборони відвідування медичних центрів вказаного Товариства. Прокурор вважає, що є достатні дані вважати, що заявлені ризики, передбачені п. п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, тому просить суд застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_30 , ОСОБА_38 та іншими працівниками медичних центрів ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень; постійно носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду; не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA»;

ОСОБА_6 будучи медичним працівником, який тривалий час займав керівну посаду у медичному центрі має можливість незаконно впливати на своїх колишніх підлеглих, у тому числі свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_36 та інших свідків з числа працівників центру, а також потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_40 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 . Також ОСОБА_6 є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», має у користуванні персональний електронний ключ для доступу до інформаційної системи «Доктор Елекс», тобто має можливість спотворення медичної документації шляхом створення та надання до суду нових щоденників, консиліумів з метою виправдання своїх та дій інших лікарів. Крім того, виконання обов`язку не спілкуватися зі свідками викликане необхідністю попередження можливості здійснення тиску на них. З урахуванням того, що більшість свідків у кримінальному провадженні є медичними працівниками ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», забезпечити його виконання можливо лише шляхом заборони відвідування медичних центрів вказаного Товариства. Прокурор вважає, що є достатні дані вважати, що заявлені ризики, передбачені п. п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, тому просить суд застосувати до ОСОБА_41 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці та покласти на нього наступні обов`язки: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_30 , ОСОБА_38 та іншими працівниками медичних центрів ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_39 , ОСОБА_4 з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду; не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA».

Потерпілі та їх представники підтримали клопотання прокурора про застосування до обвинувачених, кожного окремо, запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на обвинувачених відповідних обов`язків.

Захисник ОСОБА_21 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, зазначених в клопотанні, підтримавши доводи, викладені в своїх письмових запереченнях. Також, захисник зазначив, що посилання прокурора у клопотанні на висновки експертиз не доречні, оскільки такі висновки судом не вивчались, вважає, що ризиків, передбачених ст.177 КПК України не існує .

Інші захисники та обвинувачені підтримали позицію захисника ОСОБА_21 .

Захисник ОСОБА_16 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, зазначених в клопотанні, підтримавши доводи, викладені в своїх письмових запереченнях. Також, захисник зазначив, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні, оскільки до ОСОБА_3 раніше застосовувався запобіжний захід із застосуванням більш м`яких обов`язків, які ОСОБА_3 жодного разу не порушив, вважає, що прокурор не обґрунтував необхідність застосування до ОСОБА_3 , більш жорстких обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_17 вважають, що ризики, на які посилається прокурор у клопотання не обґрунтовані. Також, захисник ОСОБА_17 наполягав на відмові в задоволенні клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_18 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, підтримавши доводи, викладені нею в письмових запереченнях. Також, захисник зазначила, що в період досудового розслідування до ОСОБА_4 слідчим суддею застосовувався запобіжний захід з покладенням лише одного обв`язку, який ОСОБА_4 , не порушувала. Обов`язки, які просить покласти на ОСОБА_4 прокурор порушують права останньої, крім того, прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_19 вважала, що клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу носить формальний характер, оскільки в клопотання не зазначено, що змінилось після застосування запобіжного заходу в останнє.

Захисник ОСОБА_20 та обвинувачена ОСОБА_4 підтримали позицію захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Захисник ОСОБА_22 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , підтримавши доводи, викладені в письмових запереченнях. Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_5 раніше не порушував покладені на нього обов`язки, прокурор у клопотання не довів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки вони відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_19 підтримали думку захисника ОСОБА_22 .

Захисник ОСОБА_20 вважає, що клопотання прокурора є формальним і не обґрунтованим, прокурором не доведено існування ризиків, та виникнення нових ризиків.

Захисник ОСОБА_22 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання Відносно ОСОБА_6 , підтримавши доводи, викладені в своїх письмових запереченнях, зазначивши, що ризиків, передбачених ст.177 КПК України на теперішній час взагалі не існує.

Захисник ОСОБА_19 вважає, що клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу носить формальний характер, оскільки в клопотання не зазначено, що змінилось після застосування запобіжного заходу в останнє.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_20 підтримали позицію захисників ОСОБА_22 , та ОСОБА_19 .

Дослідивши заявлені клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених, кожного окремо, письмові заперечення сторони захисту з доданими до них матеріалами, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

При розгляді клопотань прокурора суд враховує заперечення сторони захисту щодо некоректного зазначення прокурором у тексті клопотань статусу обвинувачених, а саме зазначення статусу підозрюваних. Однак, суд вважає, що наявність технічної помилки при складанні прокурором письмових клопотань не перешкоджає їх розгляду в судовому засіданні, оскільки для всіх учасників судового провадження, в тому числі обвинувачених їх статус зрозумілий та визначений.

Так,відповідно дост.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених, суд враховує вимоги п.3, п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно доч.1ст.179КПК України,особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З досліджених судом доводів прокурора, викладених у письмовому клопотанні про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням зазначених в клопотанні обов`язків, письмових заперечень сторони захисту, характеризуючих матеріалів відносно ОСОБА_7 , судом встановлено, що ОСОБА_7 дійсно протягом тривалого часу обіймає керівну посаду у медичному центрі, у зв`язку з чим має авторитет серед медичних працівників, є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», має у користуванні персональний електронний ключ для доступу до інформаційної системи «Доктор Елекс».

В період досудового розслідування відносно ОСОБА_7 застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який ОСОБА_7 сумлінно виконував та обов`язки, покладені на нього не порушував. ОСОБА_7 є громадянином України, має постійне місце реєстрації на проживання у м.Одесі, одружений та має на утриманні двох повнолітніх дітей, за місцем роботи характеризується позитивно, що свідчить про те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки.

Суд враховує, що ОСОБА_7 є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», однак у теперішній час досудове розслідування закінчено, допитані потерпілі та свідки, зібрані письмові докази по справі, кримінальне провадженні знаходиться в провадженні суду, тому суд вважає, що ризик можливості спотворення медичної документації ОСОБА_7 через інформаційну систему «Доктор Елекс» не доведений стороною обвинувачення. Також, суд вважає, що при зазначених встановлених судом обставинах, є не доцільним встановлювати відносно ОСОБА_7 обов`язок не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA», оскільки це порушить його право на працю.

Водночас суд враховуючи, що ОСОБА_7 має авторитет серед медичних працівників, однак в період досудового розслідування жодних дій, спрямованих на здійснення незаконного впливу на будь-якого учасника кримінального провадження не здійснював, приходить до висновку, що ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_7 на інших обвинувачених, потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , на свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_36 , доведений, хоча у теперішній час зазначений ризик значно зменшився і є мінімальним.

Також суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про необхідність в покладення на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу суду. Підстав для здачі на зберігання паспорту для виїзду за кордон на застосування до обвинуваченого електронного засобу контролю, судом не встановлено.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, враховуючи, що ризики, передбачені ст.177 КПК України доведені прокурором частково і є мінімальними, необхідно клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задовольнити частково.

З досліджених судом доводів прокурора, викладених у письмовому клопотанні про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням зазначених в клопотанні обов`язків, письмових заперечень сторони захисту, характеризуючих матеріалів відносно ОСОБА_3 , судом встановлено, що ОСОБА_3 , дійсно протягом тривалого часу обіймає посаду у медичному центрі, у зв`язку з чим має авторитет серед медичних працівників, є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП».

В період досудового розслідування відносно ОСОБА_3 застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який ОСОБА_3 сумлінно виконував та обов`язки, покладені на нього не порушував. ОСОБА_3 є громадянином України, має постійне місце реєстрації на проживання у м.Одесі, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що свідчить про те, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси як пенсіонер за віком, за місцем роботи характеризується позитивно.

Суд враховує, що ОСОБА_3 є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», однак у теперішній час досудове розслідування закінчено, допитані потерпілі та свідки, зібрані письмові докази по справі, кримінальне провадженні знаходиться у провадженні суду, тому суд вважає, що ризик можливості спотворення медичної документації ОСОБА_3 через інформаційну систему «Доктор Елекс» не доведений стороною обвинувачення. Також суд вважає, що при зазначених встановлених судом обставинах, є не доцільним встановлювати відносно ОСОБА_3 обов`язок не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA», оскільки це порушить його право на працю.

Водночас суд враховуючи, що ОСОБА_3 має авторитет серед медичних працівників, приходить до висновку, що ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_3 на інших обвинувачених та на потерпілих осіб ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 доведений, хоча у теперішній час зазначений ризик значно зменшився і є мінімальним.

Також, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про необхідність в покладення на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу суду. Підстав для здачі на зберігання паспорту для виїзду за кордон на застосування до обвинуваченого електронного засобу контролю, судом не встановлено.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, враховуючи, що ризики, передбачені ст.177 КПК України доведені прокурором частково і є мінімальними, необхідно клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задовольнити частково.

З дослідженихсудом доводівпрокурора,викладених уписьмовому клопотанніпро застосуваннявідносно ОСОБА_4 запобіжного заходуу видіособистого зобов`язанняіз покладеннямзазначених вклопотанні обов`язків,письмових запереченьсторони захисту,характеризуючих матеріаліввідносно ОСОБА_4 ,судом встановлено,що ОСОБА_4 раніше дійснопрацювала у медичному центрі, звідки звільнилась 20.12.2018 року.

В період досудового розслідування відносно ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який ОСОБА_4 сумлінно виконувала та обов`язки, покладені на неї не порушувала. ОСОБА_4 є громадянкою України, має постійне місце реєстрації на проживання у м.Одесі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батька похилого віку, який хворіє онкологічним захворюванням, що свідчить про те, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, за місцем попередньої роботи характеризується позитивно.

Суд враховує, що ОСОБА_4 у теперішнійчас непрацює в ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», у теперішній час досудове розслідування закінчено, допитані потерпілі та свідки, зібрані письмові докази по справі, кримінальне провадженні знаходиться у провадженні суду, тому суд вважає, що ризик можливого незаконного впливу на медичний персонал, в тому числі свідків, а також потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_3 не доведений стороною обвинувачення, тому суд також вважає, що при зазначених встановлених судом обставинах, є не доцільним встановлювати відносно ОСОБА_4 обов`язок не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA», оскільки це порушує права обвинуваченої.

Також суд не погоджується з доводами сторони обвинувачення про необхідність покладення на обвинувачену обов`язків повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду. Підстав для здачі на зберігання паспорту для виїзду за кордон на застосування до обвинуваченої електронного засобу контролю, судом не встановлено.

Водночас,зурахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 та виконання нею своїх процесуальних обов`язків, враховуючи, що ризики, передбачені ст.177 КПК України доведені прокурором частково і є мінімальними, необхідно клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задовольнити частково із покладанням на ОСОБА_4 обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду.

З досліджених судом доводів прокурора, викладених у письмовому клопотанні про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням зазначених в клопотанні обов`язків, письмових заперечень сторони захисту, характеризуючих матеріалів відносно ОСОБА_6 , судом встановлено, що ОСОБА_6 дійсно протягом тривалого часу обіймає керівну посаду у медичному центрі, у зв`язку з чим має авторитет серед медичних працівників, є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП».

В період досудового розслідування відносно ОСОБА_6 застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який ОСОБА_6 сумлінно виконував та обов`язки, покладені на нього не порушував. ОСОБА_6 є громадянином України, має родину та постійне місце реєстрації та проживання у м.Одесі, що свідчить про те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, є учасником антитерористичної операції, має статус учасника бойових дій, нагороджений відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції, за місцем роботи характеризується позитивно.

Суд враховує, що ОСОБА_6 є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», однак у теперішній час досудове розслідування закінчено, допитані потерпілі та свідки, зібрані письмові докази по справі, кримінальне провадженні знаходиться у провадженні суду , тому суд вважає, що ризик можливості спотворення медичної документації ОСОБА_6 через інформаційну систему «Доктор Елекс» не доведений стороною обвинувачення. Також суд вважає, що при зазначених встановлених судом обставинах, є не доцільним встановлювати відносно ОСОБА_6 обов`язок не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA», оскільки це порушить його право на працю.

Водночас суд враховуючи, що ОСОБА_6 має авторитет серед медичних працівників, приходить до висновку, що ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_6 на інших обвинувачених, потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_36 , доведений, хоча у теперішній час зазначений ризик значно зменшився і є мінімальним.

Також, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про необхідність в покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу суду. Підстав для здачі на зберігання паспорту для виїзду за кордон судом не встановлено.

З урахуваннямвстановлених судомобставин,суд приходитьдо висновку,що зметою забезпеченняналежної процесуальноїповедінки ОСОБА_6 та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, враховуючи, що ризики, передбачені ст.177 КПК України доведені прокурором частково і є мінімальними, необхідно клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задовольнити частково.

З дослідженихсудом доводівпрокурора,викладених уписьмовому клопотанніпро застосуваннявідносно ОСОБА_5 запобіжного заходуу видіособистого зобов`язанняіз покладеннямзазначених вклопотанні обов`язків,письмових запереченьсторони захисту,характеризуючих матеріаліввідносно ОСОБА_5 ,судом встановлено,що ОСОБА_5 дійсно протягом тривалого часу обіймає посаду у медичному центрі, у зв`язку з чим має авторитет серед медичних працівників, є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП».

В період досудового розслідування відносно ОСОБА_5 застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який ОСОБА_5 сумлінно виконував та обов`язки, покладені на нього не порушував. ОСОБА_5 є громадянином України, має родину, постійне місце реєстрації на проживання у м.Одесі, що свідчить про те, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки, за місцем роботи характеризується позитивно, є учасником бойових дій, у зв`язку із виконанням бойових завдань на території Афганістану нагороджений на підставі Указу Президента Афганістану медаллю.

Суд враховує, що ОСОБА_5 є діючим працівником ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП», однак у теперішній час досудове розслідування закінчено, допитані потерпілі та свідки, зібрані письмові докази по справі, кримінальне провадженні знаходиться у провадженні суду , тому суд вважає, що ризик можливості спотворення медичної документації ОСОБА_5 через інформаційну систему «Доктор Елекс» не доведений стороною обвинувачення. Також суд вважає, що при зазначених встановлених судом обставинах, є не доцільним встановлювати відносно ОСОБА_5 обов`язок не відвідувати медичні заклади ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», у тому числі, які надають послуги під торговою маркою «INTO-SANA», оскільки це порушить його право на працю.

Водночас суд враховуючи, що ОСОБА_5 має авторитет серед медичних працівників, приходить до висновку, що ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_5 на інших обвинувачених, на потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_36 доведений, хоча у теперішній час зазначений ризик значно зменшився і є мінімальним.

Також суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про необхідність в покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу суду. Підстав для здачі на зберігання паспорту для виїзду за кордон на застосування до обвинуваченого електронного засобу контролю, судом не встановлено.

З урахуваннямвстановлених судомобставин,суд приходитьдо висновку,що зметою забезпеченняналежної процесуальноїповедінки ОСОБА_5 та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, враховуючи, що ризики, передбачені ст.177 КПК України доведені прокурором частково і є мінімальними, необхідно клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задовольнити частково.

Крім того, відповідно до ст.ст.314, 3141 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд зобов`язаний залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді. Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено, тому з метою виконання вимог ст.314-1 КПК України суд вважає необхідним доручити органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст.176-179, 181, 184, 194, 196, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Кримінальне провадження №12017160480001486 від 24.04.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.140, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.140, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, та ч.1 ст.32, ч.1 ст.366 КК України призначити до судового розгляду на 26 грудня 2019 року о 13 годині 00 хвилин в приміщенні Київського районного суду міста Одеси.

Клопотання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_14 про судовий розгляд кримінального провадження у режимі закритих судових засідань задовольнити.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювати у закритому судовому засіданні упродовж всього судового провадження відповідно до п.3, п.4 ч.2 ст.27 КПК України.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відноснообвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на60 діб,тобто до16.02.2020року, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_30 , ОСОБА_38 , обвинуваченими ОСОБА_39 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , щодо обставин даного кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний західу видіособистого зобов`язаннястроком на60діб,тобтодо16.02.2020року,та покластина ньогообов`язки,передбачені ч.5ст.194КПК України,а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , щодо обставин даного кримінального провадження; не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу суду.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відноснообвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати відносноОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на60 діб,тобто до16.02.2020року, та покласти на неї обов`язок, передбачений ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на60 діб,тобто до16.02.2020року, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_30 , ОСОБА_38 , обвинуваченими ОСОБА_39 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 щодо обставин даного кримінального провадження;не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відноснообвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на60 діб,тобто до16.02.2020року, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати закожною вимогоюдо суду;повідомляти суд про змінусвого місцяпроживання тароботи;утримуватися відспілкування зпотерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 свідками ОСОБА_30 , ОСОБА_38 ,обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 щодо обставинданого кримінальногопровадження;не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу суду.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_3 ,, ОСОБА_4 ,, ОСОБА_5 ,, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України, у разі невиконання покладених на них обов`язків, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_18 про допит у якості свідка представника потерпілих у кримінальному провадженні адвоката ОСОБА_15 відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_22 про допит свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 долучити до матеріалів кримінального провадження та розглянути в ході судового розгляду після допиту свідків обвинувачення.

У задоволенні клопотань захисника ОСОБА_17 про витребування певних речей та документів - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 про залучення до участі у кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_18 про залучення до участі у кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_4 перекладача з української на російську мову відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_22 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про призначення комплексної судової криміналістичної експертизи долучити до матеріалів кримінального провадження та розглянути в ході судового розгляду.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови заступника прокурора Одеської області ОСОБА_35 про продовження строку досудового розслідування від 02.08.2019 року відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання незаконною постанови прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_42 від 07.06.2017 року про скасування постанови слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області від 25.04.2017 року про закриття кримінального провадження відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання незаконною постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 27.09.2019 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання незаконною постанови прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 від 23.10.2019 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про забезпечення ОСОБА_3 перекладача з української на російську мову відмовити.

Заперечення захисника ОСОБА_16 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.09.2019 року долучити до матеріалів кримінального провадження.

Клопотання захисника ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про призначення додаткової судової криміналістичної експертизи долучити до матеріалів кримінального провадження та розглянути в ході судового розгляду.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання незаконною постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 30.09.2019 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про призначення додаткової судової криміналістичної експертизи відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_18 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про визнання незаконною постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_33 від 26.09.2019 року про відмову в залученні перекладача з української на російську мову при виконанні ст.290 КПК України відмовити.

Участь прокурора та обвинувачених під час судового розгляду є обов`язковою.

Доручити органу пробації до 10 січня 2020 року скласти досудову доповідь щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений судом 23.12.2019 року о 12 годині 30 хвилин.

Суддя ОСОБА_1