П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Київ

Справа № 359/9739/18

Провадження: № 22-ц/824/16757/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Левенця Б.Б.

секретар Гулієв М.Д.о,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Муранової-Лесів І.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо надання інформації,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 26.02.2018 року вона звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_2 з інформаційним запитом від 26.02.18 року у якому просила надати обґрунтовану, змістовну, деталізовану інформацію щодо наявних у неї психіатричних симптомів у період часу з 2009 до 2018 років. У відповідь на запит 05.03.18 року її було повідомлено про можливість пройти обстеження в стаціонарному відділенні КЗ КОР "ОПНМО" смт. Глеваха для одержання детальної відповіді на питання щодо її психічного стану здоров`я. Також було повідомлено, що вона, ОСОБА_1 , відмовилася від будь-якої медичної допомоги лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ. Вважаючи, що нею не отримана інформація на поданий запит, вона звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_2 з аналогічним інформаційним запитом, уточнивши параметри запитуваної інформації, на що одержала відповідь від 05.04.18 року, в якій на 2, 3, 4 питання ЦРЛ надала копії документів: лист ОСОБА_3 , звернення УДЦПО, лист ОСОБА_4, виписку з індивідуальної картки вагітної № 18 , доповідні ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_8, лист ОСОБА_3, консультативний висновок №396 від 14.11.13 року, консультативний висновок від 02.04.14 року, консультативний висновок від 19.05.15 року, епікриз від 15.08.2006 року, епікриз від 20.02.2009 року, заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_7 На її думку, відповідей на 5,6,7,8 питання свого запиту, вона не одержала. А тому вона звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_2 з черговим інформаційним запитом, у якому просила уточнити, який саме наданий Бориспільської ЦРЛ документ підтверджує той чи інший симптом психіатричного захворювання. За таких підстав просила:

1. Визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (КНП «ББДІЛ»), що полягають у ненаданні ОСОБА_1 вичерпної інформації з підтверджуючими документами щодо початку (гострий або хронічний) та тривалості (у днях або у місяцях) симптомів у ОСОБА_1 (думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності; соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; розгубленість; підвищена або понижена рухливість, щодо станів, які можна виключити у ОСОБА_1 (органічне захворювання головного мозку; шизоїдний розлад особистості; субнормальний (недостатній) рівень інтелекту) та щодо станів ОСОБА_1 , які можуть бути пов`язані із синдромом (маніакальні симптоми або депресивні симптоми);

2. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (КНП «ББДІЛ») надати ОСОБА_1 вичерпну інформацію з підтверджуючими документами щодо початку (гострий або хронічний) та тривалості (у днях або у місяцях) симптомів у ОСОБА_1 (думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності, соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; розгубленість; підвищена або понижена рухливість), щодо станів, які можна виключити у ОСОБА_1 (органічне захворювання головного мозку; шизоїдний розлад особистості; субнормальний (недостатній) рівень інтелекту) та станів ОСОБА_1 , які можуть бути пов`язані із синдромом (маніакальні симптоми або депресивні симптоми);

3. Визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (КНП «ББДІЛ»), що полягають у ненаданні ОСОБА_1 вичерпної інформації про те, який саме з наданих лікарнею документ або документи (лист начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області Ткачук Ю.А. №5/19533 від 01.11.2013 р., звернення Українського державного центру позашкільної освіти №10-26 від 14.10.2013 р., лист головного лікаря Херсонської обласної психіатричної лікарні №6643 від 25.12.2013 р., виписка з індивідуальної карти вагітної №18 від 02.04.2014 р., доповідна акушера-гінеколога ОСОБА_15 та акушерки ОСОБА_16 від 27.03.2014 р., доповідна діловода ОСОБА_8 за вих. №298 від 27.03.2014 р., лист начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 №5/16351 вад 03.08.2015р., консультативний висновок №396 від 14.11.2013 р., консультативний висновок №б/н від 02.04.2014 р., консультативний висновок №131 від 19.05.2015 р., епікриз №3243/2006 від 15.08.2006 р., епікриз №770/09 рід 20.02.2009 р. заява ОСОБА_6 за вх.№946 від 30.10.2013 р., заява ОСОБА_7 за вх.№987 від 13.11.2013 р., заява ОСОБА_9 за вх.№988 від 13.11.2013 р.) підтверджує кожний наявний у ОСОБА_1 симптом у період часу з 2009 року до 2018 року (психологічні скарги, соматичні скарги, не підтверджені обстеженням, поведінка з відхиленням від культурально прийнятих норм, інші причини (пояснити); кататонічна поведінка, марення і галюцинації, підвищений, дратівливий або підозрілий настрій, понижений або пригнічений настрій, соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування; думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності, соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; розгубленість; підвищена або понижена рухливість) та які симптоми у ОСОБА_1 відсутні за період часу з 2009 року до 2018 року;

4. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (КНП «ББДІЛ») надати ОСОБА_1 вичерпну інформацію про те, який саме з наданих лікарнею документ або документи (лист начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області Ткачук Ю.А. №5/19533 від 01.11.2013 р., звернення Українського державного центру позашкільної освіти №10-26 від 14.10.2013 р., лист головного лікаря Херсонської обласної психіатричної лікарні №6643 від 25.12.2013 р., виписка з індивідуальної карти вагітної №18 від 02.04.2014 р., доповідна акушера-гінеколога ОСОБА_15 та акушерки ОСОБА_16 від 27.03.2014 р., доповідна діловода ОСОБА_8 за вих. №298 від 27.03.2014 р., лист начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 №5/16351 вад 03.08.2015р., консультативний висновок №396 від 14.11.2013 р., консультативний висновок №б/н від 02.04.2014 р., консультативний висновок №131 від 19.05.2015 р., епікриз №3243/2006 від 15.08.2006 р., епікриз №770/09 рід 20.02.2009 р. заява ОСОБА_6 за вх.№946 від 30.10.2013 р., заява ОСОБА_7 за вх.№987 від 13.11.2013 р., заява ОСОБА_9 за вх.№988 від 13.11.2013 р.) підтверджує кожний наявний у ОСОБА_1 симптом у період часу з 2009 року до 2018 року (психологічні скарги, соматичні скарги, не підтверджені обстеженням, поведінка з відхиленням від культурально прийнятих норм, інші причини (пояснити); кататонічна поведінка, марення і галюцинації, підвищений, дратівливий або підозрілий настрій, понижений або пригнічений настрій, соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування; думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності, соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; розгубленість; підвищена або понижена рухливість) та які симптоми у ОСОБА_1 відсутні за період часу з 2009 року до 2018 року (а.с. 79-81).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року у позові відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не в повному обсязі встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів. Суд першої інстанції взагалі не дослідив та не дав оцінку посадовій інструкції лікаря-психіатра дільничного від 15.01.2016 року. Поза увагою суду залишились також і вмотивовані доводи позивача щодо завірення лікарнею копій документів за відсутності оригіналів. Такі дії КНП "ББЛІЛ" є грубим порушенням чинного законодавства та свідчить про недоліки в діяльності юридичної особи, оскільки відповідач завірив 15 документів, маючи в наявності лише оригінали двох документів, що було встановлено судом під час розгляду справи

Ухвалами Київського апеляційного суду від 25листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відзив на апеляційну скаргу відповідно ст. 360 ЦПК України до суду не надходив.

Учасники справив судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В силу частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як убачається із матеріалів справи та встановленосудом, 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_2 із запитом у зв`язку із розглядом цивільних справ у Бориспільському міськрайонному суді Київської області тапросила надати інформацію наступного змісту (за період з 2009 року до 2018 року):

1. Чи притаманні ОСОБА_1 наступні симптоми (на підтвердження відповіді надати докази): психологічні скарги; соматичні скарги, не підтверджені обстеженням; поведінка з відхиленням від культурально прийнятих норм; інші причини (пояснити).

2. Чи притаманні ОСОБА_1 наступні симптоми (на підтвердження відповіді надати докази): катонічна поведінка; марення і галюцинації; підвищений, дратівливий або підозрілий настрій; понижений або пригнічений настрій; соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування.

3. Чи притаманні ОСОБА_1 наступні симптоми (на підтвердження відповіді надати докази): думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності, соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; розгубленість; підвищена або понижена рухливість.

4. Який початок симптомів, вказаних у 3 пункті (на підтвердження відповіді надати докази): гострий; хронічний.

5. Яка тривалість симптомів, вказаних у 3 пункті (на підтвердження відповіді надати докази): у днях; у місяцях.

6. Які з нижчезазначених станів ОСОБА_1 можна виключити (на підтвердження відповіді надати докази): органічне захворювання головного мозку; шизоїдний розлад особистості; субнормальний (недостатній) рівень інтелекту. Які з нижчезазначених станів ОСОБА_1 можуть бути пов`язані із синдромом (на підтвердження відповіді надати докази): маніакальні симптоми; депресивні симптоми (а.с. 8-9).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 , відповідачем направлено лист №412 від 05 березня 2018 року за підписом головного лікаря БЦРЛ ОСОБА_2 згідно якого, запитаних документів та інформації надано не було та одночасно зазначено про те, що для детальної відповіді на питання щодо психічного стану здоров`я ОСОБА_1 вона має можливість пройти обстеження в стаціонарному відділенні КЗ КОР «Обласне психічно-наркологічне медичне об`єднання» смт. Глеваха. Зазначено також, що ОСОБА_1 офіційно відмовилась від будь-якої медичної допомоги лікаря-психітра Бориспільської ЦРЛ (а.с. 10).

21 березня 2018 року ОСОБА_1 вдруге звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_2 із запитом про надання інформації, володільцем і розпорядником якої є лікар-психіатр Бориспільської ЦРЛ та Бориспільська ЦРЛ, наступного змісту:

1. Чи надавалася ОСОБА_1 амбулаторна психіатрична допомога лікарем-психіатром Бориспільської ЦРЛ у період з 2009 року до 2018 року? Якщо така допомога надавалася, надати документи, що підтверджують надання ОСОБА_1 амбулаторної психіатричної допомоги лікарем-психіатром Бориспільської ЦРЛ.

2. Повідомити, чи наявні у лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ та адміністрації Бориспільської ЦРЛ документи, які вказують на те, що ОСОБА_1 притаманні наступні симптоми за період часу з 2009 року до 2018 року: катонічна поведінка; марення і галюцинації; підвищений, дратівливий або підозрілий настрій; понижений або пригнічений настрій; соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування. У випадку наявності вказаних документів, надати відповідні документи, які підтверджують вищевказані симптоми.

3. Повідомити, чи наявні у лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ та адміністрації Бориспільської ЦРЛ документи, які вказують на те, що ОСОБА_1 притаманні наступні симптоми за період часу з 2009 року до 2018 року: катонічна поведінка; марення і галюцинації; підвищений, дратівливий або підозрілий настрій; понижений або пригнічений настрій; соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування.У випадку наявності вказаних документів, надати відповідні документи, які підтверджують вищезазначені симптоми.

4. Повідомити, чи наявні у лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ та адміністрації Бориспільської ЦРЛ документи, які вказують нате, що ОСОБА_1 притаманні наступні симптоми за період часу з 2009 року до 2018 року: думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності, соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність;емоційна хаотичність; підвищена або понижена рухливість. У випадку наявності вказаних документів, надати відповідні документи, які підтверджують вищезазачені симптоми.

5. Який початок симптомів, вказаних у 4 питанні (на підтвердження відповіді надати відповідні документи): гострий; хронічний.

6. Яка тривалість симптомів, вказаних у 4 питанні (на підтвердження відповіді надати відповідні документи): у днях; у місяцях.

7. Які з нижчезазначених станів ОСОБА_1 можна виключити (на підтвердження відповіді надати відповідні документи): органічне захворювання головного мозку; шизоїдний розлад особистості; субнормальний (недостатній) рівень інтелекту.

8. Які з вижчезазначених станів ОСОБА_1 можуть бути пов`язані із синдромом (на підтвердження відповіді надати відповідні документи): маніакальні симптоми; депресивні симптоми (а.с. 11-12).

У відповіді від 05 квітня 2018 року на звернення ОСОБА_1 відповідачемзазначено, що ОСОБА_1 амбулаторна психіатрична допомога лікарем-психіатором не надавалась у зв`язку з відсутністю її звернень. На 2,3,4 питання запиту надано копії документів: лист начальника Бориспільського MB ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3; звернення УДЦПО; лист головного лікаря Херсонської області психіатричної лікарні; виписка з карти вагітної; доповідні лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_15 та акушерки ОСОБА_16; доповідна діловода ОСОБА_8 ; лист начальника Бориспільського MB ГУ ОСОБА_3; консультативний висновок від 02.04.2014 року; консультативний висновок від 14.11.2013 року; консультативний висновок від 19.05.2015 року; епікриз Херсонської обласної психіатричної лікарні від 15.08.2006 року; епікриз Херсонської обласної психіатричної лікарні від 20.02.2009 року; заява ОСОБА_9 ; заява ОСОБА_7 ; заява ОСОБА_11 . Також зазначено, що відповідь на 5, 6, 7 та 8 питання може надати СПЕК або КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання». (а.с. 13-34).

11 квітня 2018 року ОСОБА_1 втретє звернулась до відповідача зі зверненням,у якому вказала, що у листі Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 05 квітня 2018 року відповідачем надано документи на 2,3,4 питання, але не зазначено, який саме документ підтверджує той чи інший симптом ОСОБА_1 тому, на підставі ст. 32, 40 Конституції України, Рішення Конституційного суду України №5-зп від 30 жовтня 1997 року, ст.1 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 10,19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст. 5, 10, 11 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 8, 16 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 39 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я», ст. 26 Закону України «Про психіатричну допомогу» повторно просила надати відповідні копії документів та інформацію (а.с.35-36).

В листі відповідача від 16 квітня 2018 року зазначено, що в кожному документі, які були наданіОСОБА_1 , вказані різні симптоми, в тому числі, заключення, які робила не Бориспільська ЦРЛ . Для з`ясування наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги на прохання або за усвідомленою згодою особи, проводиться психіатричний огляд. Лікар-психіатр не має повноважень заочно на підставі надісланих на їх адресу документів, зазначити наявність або відсутність психіатричних розладів здоров`я у особи. Для відповіді на запитання ОСОБА_1 запропоновано звернутися на ЛКК КЗ КОР Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» смт. Глеваха (а.с. 37).

31 серпня 2018 року позивачка вчетвертезвернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_2 із запитом щодо отримання копії рішення лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_13 про припинення консультативного нагляду лікарем-психіатром над нею, ОСОБА_1 , та зняття її з «К» обліку у лікаря-психіатра; інформації, щодо передачі медичної карти амбулаторного хворого (форма №025/о) ОСОБА_1 з психіатричного кабінету Бориспільської ЦРЛ до архіву (а.с. 48).

З наданої Бориспільською районною радою Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» відповіді від 20 вересня 2018 року убачається, що відповідно до наказу МОЗ №20 від 22 січня 2007року «Про затвердження інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги» (п. 5.6) ОСОБА_1 була знята з консультативного огляду у зв`язку з відсутністю повторних звернень за психіатричною допомогою на протязі 3-х років, про що зроблено запис в амбулаторній карті. Медична карта передана до архіву (а.с. 50).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_14 , суд першої інстанції виходив із того, що оскільки психіатричні огляди відповідачем не проводились, консультативний нагляд не здійснювався, амбулаторна допомога ОСОБА_1 не надавалась, відповідних звернень від ОСОБА_14 не надходило, вимоги щодо надання інформації про певні встановлені симптоми психіатричного захворювання від медичного закладу, чи від лікаря цього медичного закладу, який діагноз не встановлював та допомоги не надавав, є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом частин 1 та 2 статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси іншихгромадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що заявою є звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організації, незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦК України фізична особа має право на надання їй медичної допомоги.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 285 ЦК України повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров`я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров`я. Якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоров`я або погіршити стан здоров`я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров`я фізичної особи, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.

За змістом ст.26 Закону України «Про психіатричну допомогу» лікар-психіатр зобов`язаний пояснити особі, якій надається психіатрична допомога, з урахуванням її психічного стану, у доступній формі інформацію про стан її психічного здоров`я, прогноз можливого розвитку захворювання, про застосування методів діагностики та лікування, альтернативні методи лікування, можливий ризик та побічні ефекти, умови, порядок і тривалість надання психіатричної допомоги, її права та передбачені цим Законом можливі обмеження цих прав при наданні психіатричної допомоги. Право на одержання зазначеної інформації щодо неповнолітнього віком до 14 років та особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, мають їх законні представники.

Згідно із ст. 39 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я» медичний працівник зобов`язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров`я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров`я. Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров`я або погіршити стан здоров`я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров`я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами

Такі положення кореспондуються із приписами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про психіатричну допомогу» відповідно до якої, особа при наданні їй психіатричної допомоги або її законний представник має право на ознайомлення з історією хвороби та іншими документами, а також на отримання в письмовому вигляді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги. У випадках, коли повна інформація про стан психічного здоров`я особи може завдати шкоди її здоров`ю або призвести до безпосередньої небезпеки для інших осіб, лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів можуть таку інформацію обмежити.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Так, відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації», цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

За змістом ст.1 ЗаконуУкраїни «Про доступ до публічної інформації»публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про захист персональних даних» забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.

Положення частини 1 цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних здійснюється за умови надання суб`єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних (п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про захист персональних даних»).

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.6 Закону України «Про психіатричну допомогу» медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв`язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов`язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у закладі з надання психіатричної допомоги чи про перебування у закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціальному навчальному закладі, а також інші відомості про стан психічного здоров`я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті.

Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.

За усвідомленою письмовою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров`я цієї особи та надання їй психіатричної допомоги можуть передаватися іншим особам лише в інтересах особи, яка страждає на психічний розлад, для проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погодждується з висновком суду першої інстанці про те, що інформація, яку запитує позивачка, про її стан психічного здоров`я, є конфіденційною. Така інформація знаходиться в розпорядженні закладу охорони здоров`яяким в даному випадку є КНПБориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування».

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів відмічає наступне.

Відповідно доп.п.3.3, 3.5, 5.5, 5.6 Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при надання амбулаторної психіатричної допомоги, затвердженої наказом МОЗ №20 від 22.01.2007, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги» №20 від 22 січня 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2007року за №314/13581 (була чинна на момент звернень до відповідача), консультативний нагляд - надання амбулаторної психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, шляхом спостереження лікарем-психіатром (іншими фахівцями психіатричного закладу) за перебігом психічного розладу, проведення відповідних діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та медико-соціальних заходів на прохання або за усвідомленою згодою особи чи її законного представника, якщо форма та характер перебігу психічного розладу не потребують установлення за особою диспансерного нагляду, або відсутня усвідомлена згода особи чи її законного представника на проведення диспансерного нагляду, а підстави для надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відсутні.

Інформація про перебування особи на диспансерному чи консультативному нагляді є конфіденційною відповідно до статті 6 Закону.

Термін перебування особи в групі консультативного нагляду визначається лікарем-психіатром (комісією лікарів-психіатрів) залежно від форми та характеру перебігу психічного розладу, динаміки психічного стану та рівня соціальної адаптації.

Відповідно до п. 5.6 Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади припинення консультативного нагляду за особою, яка страждає на психічний розлад, з передачею її медичної карти амбулаторного хворого (форма N 025/о) до архіву психіатричного закладу відбувається на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) у разі видужання особи, відсутності повторних звернень за амбулаторною або стаціонарною психіатричною допомогою впродовж 3 років, окрім осіб, які є інвалідами у зв`язку з наявним психічним розладом, а також при зміні місця постійного проживання (реєстрації) особи чи смерті.

Згідно 5.7. Після проведення психіатричного огляду особи

лікарем-психіатром на її прохання або за її усвідомленою згодою у

будь-якому лікувально-профілактичному закладі чи вдома та в разі

встановлення діагнозу психічного розладу лікар-психіатр може

зробити висновок про відсутність потреби в наданні особі

амбулаторної психіатричної допомоги. Дані такого огляду фіксуються

в медичній карті амбулаторного хворого (форма N 025/о), а особа

зараховується до групи консультативного нагляду. За відсутності

повторних звернень особи за психіатричною допомогою впродовж року

медична карта (форма N 025/о) передається до архіву.

Відповідно до ст.11 ЗУ «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи.

Так, ОСОБА_1 перебувала на консультативному обліку у Комунальному некомерційному підприємстві Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» з 24.02.2014 року та була знята з консультативного обліку у вересні 2018 року на підставі п.5.6 Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при надання амбулаторної психіатричної допомоги, у зв`язку з відсутністю повторних звернень за психіатричною допомогою на протязі 3-х років. Амбулаторна допомога ОСОБА_1 даною організацією не надавалась, що позивачкою не оспорюється.

Нормою ст. 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлюються підстави діагностики психічного розладу та лікування особи, яка страждає на психічний розлад. Забороняється визначати стан психічного здоров`я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово психіатричної експертизи посмертно.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутись родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь яку медичну спеціальність, інші особи.

Доказів про те, що ОСОБА_14 або інші особи, які діють в її інтересах, звертались до КНП Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» для психіатричного обстеження амбулаторно або в умовах стаціонару, встановлення їй діагнозу або симптомів, які вказані у її запитах, матеріали справи не містять.

До того, ж ОСОБА_14 , діючи на власний розсуд, відмовилась від запропонованого КЗ КОР Обласне психіатрично-наркологічного об`єднання стаціонарного лікування (а.с. 27).

За таких підстав, суд першої інстанції правильно вважав, що оскільки психіатричні огляди ОСОБА_14 не здійснювались, амбулаторна допомога їй не надавалась, консультативний нагляд не здійснювався, та відсутні відповідні звернення для проведення таких дій, позовні вимоги ОСОБА_14 про надання інформації щодо симптомів психіатричного захворювання та діагнозу є безпідставними та необґрунтованими.

Апеляційна скарга за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в позовній заяві, аргументи якої знайшли належну оцінку в рішенні суду першої інстанції. Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_14 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

Б.Б. Левенець