ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №826/7760/17

адміністративне провадження №К/9901/46688/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Приходько Н.І.

представника позивача - Олійника Я.А.

представника відповідача - Бельдяги С.В., Терещука А.С.

представників третіх осіб - Колтка О.І., Махінової А.М., Сінцова А.О., Герасименка Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №826/7760/17

за позовом Дочірнього підприємства «Агроцентр Україна» до 1) Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, 2) Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: 1) Акціонерне товариство «Мінерально-хімічна компанія «ЄвроХім», 2)Акціонерне товариство «Новомосковська акціонерна компанія «Азот», 3)Акціонерне товариство «Невинномизький Азот», 4)Публічне акціонерне товариство «АЗОТ», 5)Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол», 6)Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Агроцентр України» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді: Земляна Г.В., Сорочко Є.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірнє підприємство «Агроцентр Єврохім-Україна» звернулось до суду з позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (відповідач-1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2), треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Акціонерне товариство «Мінерально-хімічна компанія «ЄвроХім», Акціонерне товариство «Новомосковська акціонерна компанія «Азот», Акціонерне товариство «Невинномизький Азот», Публічне акціонерне товариство «АЗОТ», Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол», Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», в якому просило:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 18 травня 2017 року № АД-376/2017/4411-05 «Про відновлення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації»;

1.2. зобов`язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про продовження строку зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27 грудня 2016 року № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації».

2. Позовна заява мотивована тим, що оскаржуване рішення про відновлення дії антидемпінгових заходів прийняте з порушенням встановленого порядку його прийняття та за відсутності правових підстав для цього.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 18 травня 2017 року № АД-376/2017/4411-05 «Про відновлення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації». Зобов`язано Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про продовження строку зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27 грудня 2016 року № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації».

4. Рішення суду мотивоване тим, що оскаржуване рішення прийняте всупереч національних інтересів, оскільки держава все ще потребує зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації. Крім того, суд першої інстанції констатував факт того, що за оскаржуване рішення проголосувало менше двох третин та менше половини членів Комісії (кваліфікована/проста більшість); рішення не відповідає критеріям, встановлених у ч. 3 ст. 2 КАС України (в редакції до 15.12.2017) для рішень суб`єкта владних повноважень.

Суд першої інстанції вказав, що не зважаючи на припинення антидемпінгового розслідування та викладені в Основних фактах і висновках пропозиції Міністерства, Комісія прийняла рішення № АД-376/2017/4411-05 «Про відновлення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації», яким змінила розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, зокрема, для ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот» та для ВАТ «Невинномиський Азот», з 18,78 % до 31,84 %.

При цьому, встановлений, зокрема, для ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот» та для ВАТ «Невинномиський Азот» новий розмір ставки остаточного антидемпінгового мита - 31,84 % перевищує розраховану Міністерством в Основних фактах і висновках індивідуальну величину демпінгової маржі для групи «ЄвроХім» (18,78 %), що суперечить положенням Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення Комісії.

Суд також вказав, що після припинення антидемпінгового розслідування зміна остаточних антидемпінгових заходів можлива лише за умови проведення окремої процедури перегляду антидемпінгових заходів, що в даному разі не мало місця.

Стосовно доцільності прийняття оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідно до частини 3акону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» єдиною умовою за якої дія антидемпінгових заходів може бути поновлена це якщо зупинення було невиправданим. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на невиправданість зупинення 13 лютого 2017 року дії антидемпінгових заходів, застосованих рішенням Комісії від 27 грудня 2016 року № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації».

З огляду встановлену протиправність оскаржуваного рішення та обставини правомірності зупинення антидемпінгових заходів, які досі не минули, суд першої інстанції, з урахуванням наведених вище висновків та з огляду на вимоги Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», визнав обґрунтованими похідні вимоги позивача щодо зобов`язання Комісії прийняти рішення про продовження строку зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27 грудня 2016 року № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації».

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та прийнято нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскаржуване рішення приймається простою більшістю голосів. Відповідно до витягу із протоколу засідання Комісії 18.05.2017 на засіданні Комісії були присутні 9 її членів, тобто засідання Комісії вважається правомочним. При цьому, «за» прийняття рішення проголосувало 5 членів, в той час як 4 члени комісії «утримались». Відповідно, оскаржуване рішення від 18.05.2017 було прийнято правомірно та правомочним складом Комісії.

Стосовно доводів позивача про те, що для ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот» та для ВАТ «Невинномиський Азот» новий розмір ставки остаточного антидемпінгового мита - 31,84 % перевищує розраховану Міністерством в Основних фактах і висновках індивідуальну величину демпінгової маржі для групи «ЄвроХім» (18,78 %), що суперечить положенням Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення Комісії, суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням ч. 6 ст. 5 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» Комісія уповноважена вносити зміни в прийняті рішення.

Суд також, із посиланнями на частини 5, 6 статті 18 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», вказав, що Комісія може на підставі звіту Міністерства економічного розвитку та торгівлі може змінити антидемпінгові заходи відповідно до статей 20 і 21 цього Закону.

Щодо позовних вимог ДП «Агроцентр Єврохім-Україна» про зобов`язання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі прийняти рішення про продовження строку зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27 грудня 2016 року № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, суд апеляційної інстанції визнав їх необґрунтованими, з огляду на те, що прийняття такого рішення відноситься до компетенції відповідача та є його виключним дискреційним повноваженням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Дочірнє підприємство «Агроцентр Єврохім-України» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

8. Аргументи касаційної скарги:

8.1. З огляду на вимоги ст. 16 Антидемпінгового закону, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі 27 грудня 2016 року (за результатами Антидемпінгового розслідування) своїм Рішенням № АД-363 встановила на п`ять років для АТ «НАК «Азот» та АТ «Невинномиський Азот» ставку остаточного Антидемпінгового мита (18,78%), що НЕ ПЕРЕВИЩУВАЛА величину демпінгової маржі - 18,78 %. Однак, менше ніж через п`ять місяців 18 травня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (після припинення Антидемпінгового розслідування) своїм Рішенням № АД-376 встановила для АТ «НАК «Азот» та АТ «Невинномиський Азот» нову ставку Антидемпінгового мита (31,84 %), яка ЗНАЧНО ПЕРЕВИЩУВАЛА величину демпінгової маржі - 18,78 %.

8.2. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі зобов`язана приймати рішення в межах повноважень, передбачених Антидемпінговим законом, який, в свою чергу, уповноважує Комісію «змінювати антидемпінгові заходи» лише після проведення окремої процедури перегляду антидемпінгових заходів відповідно до статей 20 і 21 Антидемпінгового закону. В свою чергу, стаття 20 Антидемпінгового закону передбачає проведення проміжного перегляду антидемпінгових заходів не раніше ніж через рік після застосування антидемпінгових заходів, а стаття 21 Антидемпінгового закону регулює проведення перегляду антидемпінгових заходів для визначення індивідуальних величин демпінгової маржі для нових експортерів або виробників.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням № АД-376 від 18 травня 2017 року, яким Комісія (менше ніж через п`ять місяців після припинення Антидемпінгового розслідування) встановила для АТ «НАК «Азот» та АТ «Невинномиський Азот» нову ставку Антидемпінгового мита (31,84 %), яке було прийняте не в рамках проведення окремої процедури перегляду та не відповідно до статей 18, 20 і 21 Антидемпінгового закону.

8.3. Стаття 28 Антидемпінгового закону не передбачає можливості будь-яким чином змінювати текст остаточного рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та збільшувати розмір антидемпінгового мита.

8.4. Єдиною умовою за якої може відновлюватися дія Антидемпінгових заходів є невиправданість її зупинення. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на невиправданість зупинення 13 лютого 2017 року дії антидемпінгових заходів, застосованих рішенням Комісії від 27 грудня 2016 року № АД- 363/2016/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації».

8.5. Відповідачі додали до матеріалів справи засвідчену копію оскаржуваного Рішення АД-376, на останній сторінці якого відображені прізвища 13 (тринадцяти) членів Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Тобто вбачається, що з призначених 14 (чотирнадцяти) членів Комісії 1 (один) її член був відсутній при прийнятті Рішення № АД-376, а відповідно і не був зазначений на останній сторінці оскаржуваного Рішення АД-376.

Таким чином, на думку касатора, доводи Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про те, що при прийнятті Рішення АД-376 були присутні 9 (дев`ять) її членів є безпідставними, адже у такому разі на останній сторінці Рішення АД-376 було б вказано про відсутність 5 (п`яти) членів Комісії з призначених 14 (чотирнадцяти) і були б відображені прізвища лише 9 (дев`яти) присутніх членів Комісії.

9. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Публічне акціонерне товариство «АЗОТ» надали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

11. Аргументи, викладені у відзивах на касаційну скаргу:

11.1. Касатор помилково посилається на статтю 28 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» як на підставу неможливості прийняття Комісією рішення про зміну ставки антидемпінгового мита, оскільки стаття 5 цього Закону наділяє Комісію такими повноваженнями.

11.2. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення прийняте повноважним складом Комісії.

11.3. Задоволення позовних вимог про зобов`язання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі прийняти рішення про продовження строку зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27 грудня 2016 року № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації» стане втручанням у дискрецію суб`єкта владних повноважень.

11.4. Позивачем не доведено, що оскаржуване рішення порушує його права, оскільки антидемпінгові заходи щодо нього не застосовувались, а встановлювались відносно інших суб`єктів міжнародної торгівлі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2015 Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення № АД-331/2015/4442-06 «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації», в ході якого відповідачем-2 були напрацьовані Основні факти і висновки у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, на підставі яких Комісією було прийнято рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27.12.2016 «Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації».

13. Таким рішенням Комісії строком на п`ять років застосовані антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має наступний опис: «сечовина (карбамід), у тому числі у водному розчині, та суміші сечовини та нітрату амонію у водному або аміачному розчині походженням з Російської Федерації, що імпортується в Україну та класифікується згідно УКТЗЕД за кодами: 310210 (карбамід) та 3102 80 0000 (КАС - карбамідно-аміачні суміші) (далі також - Товар).

14. Розмір ставок остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну Товару, встановлених таким рішення Комісії, становить: для ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот»: - 18,78 %; для ВАТ «Невинномиський Азот» - 18,78 %; для ВАТ «КуйбишевАзот» - 4,19 %; для інших виробників у Російській Федерації - 31,84 %.

15. 13.02.2017 Комісією було прийнято рішення № АД-365/2017/4411-05 «Про зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації», яким зупинено дію антидемпінгових заходів, застосованих рішенням Комісії від 27.12.2016 № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації», до 01.07.2017.

16. 18.05.2017 Комісія рішенням № АД-376/2017/4411-05 «Про відновлення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації» вирішила поновити дію антидемпінгових заходів, застосованих рішенням Комісії від 27.12.2016 № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації», виклавши п. 2.4. зазначеного рішення Комісії у такій редакції: «Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару, зазначеного в пункті 1 цього рішення, становить 31,84 %».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України.

17.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України.

18.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Закон України ЗУ «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22 грудня 1998 року N 330-XIV (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

19.1. Частини 5, 6, 7, 8, 9 Статті 5.

Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини членів Комісії. Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання.

На засіданнях Комісії приймаються рішення:

1) про порушення антидемпінгового розслідування;

2) про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу;

3) про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір;

4) щодо визначення причинно-наслідкового зв`язку між демпінговим імпортом та шкодою;

5) про застосування антидемпінгових заходів;

6) з інших питань в межах повноважень, передбачених цим Законом.

Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, а в окремих випадках, передбачених цим Законом, двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів її членів.

Рішення Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Комісії є вирішальним.

Рішення Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини членів Комісії

19.2. Частина 6 статті 16. Остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання.

19.3. Частина 8 статті 16. Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів.

19.4. Частини 5, 6 статті 18. Міністерство здійснює перегляд антидемпінгових заходів згідно з відповідним рішенням Комісії. У разі, якщо під час перегляду антидемпінгових заходів Міністерство робить позитивний або негативний висновок щодо наявності демпінгу та (або) шкоди, Міністерство готує звіт з відповідними пропозиціями та передає його Комісії. На підставі цього звіту Комісія може прийняти одне з таких рішень: 1) анулювати або продовжити антидемпінгові заходи відповідно до статті 19 цього Закону; 2) анулювати, продовжити або змінити антидемпінгові заходи відповідно до статей 20 і 21 цього Закону.

19.5. Стаття 20. Проміжний перегляд антидемпінгових заходів

Частина 1. Комісія може переглядати необхідність продовження застосування антидемпінгових заходів на підставі обгрунтованої вимоги органу виконавчої влади в країні імпорту, експортера, імпортера або національного товаровиробника за умови, що від дати застосування остаточних антидемпінгових заходів пройшов строк не менше одного року. Така вимога повинна подаватися Міністерству та містити достатні докази та обгрунтування необхідності проміжного перегляду.

19.6. Стаття 21. Перегляд антидемпінгових заходів для визначення індивідуальних величин демпінгової маржі для нових експортерів або виробників.

19.7. Частина 1 статті 28. Попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

19.8. Частина 3 статті 28. У національних інтересах дія антидемпінгових заходів, що застосовуються відповідно до цього Закону, може зупинятися на строк до дев`яти місяців за рішенням Комісії, яке приймається простою більшістю голосів. Строк, на який зупиняється дія антидемпінгових заходів, може бути за пропозицією Міністерства продовжений до одного року за рішенням Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів. Дія антидемпінгових заходів може зупинятися за наявності таких умов: 1) економічні умови на ринку України тимчасово змінилися таким чином, що внаслідок зупинення дії антидемпінгових заходів відновлення заподіяння шкоди буде малоймовірним; 2) національний товаровиробник мав можливість подати коментарі щодо зупинення дії антидемпінгових заходів; 3) коментарі, подані національним товаровиробником до Міністерства, були враховані Комісією. Дія антидемпінгових заходів може поновлюватися за рішенням Комісії за умови, що їх зупинення було невиправданим. З цього питання заінтересована сторона може подати Міністерству відповідні коментарі, які можуть бути враховані Міністерством. Відповідне рішення з цього питання приймається Комісією за поданням Міністерства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

22. Стосовно доводів касатора щодо правомочності складу Комісії, яка приймала оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає таке.

23. У касаційній скарзі заявник вказує, що відповідачі додали до матеріалів справи засвідчену копію оскаржуваного Рішення АД-376, на останній сторінці якого відображені прізвища 13 (тринадцяти) членів Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №310 від 18.04.2012 «Про затвердження складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі» (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) було визначено склад комісії - у кількості голови Комісії та 13 членів (всього 14 осіб)

Тобто, як стверджує касатор, із призначених 14 (чотирнадцяти) членів Комісії 1 (один) її член був відсутній при прийнятті Рішення № АД-376, та, відповідно, і не зазначений на останній сторінці оскаржуваного Рішення АД-376. Дана обставина свідчить про те, що за спірне рішення проголосувало лише 5 осіб із 13 присутніх, а тому воно не може вважатися прийнятим.

З цього приводу суд апеляційної інстанції встановив, що з аналізу норм Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» вбачається, що оскаржуване рішення приймається простою більшістю голосів.

Колегія суддів зазначає, що визначена вказаним законом кількість голосів, необхідна для прийняття рішення, повинна вираховуватись від кількості членів, присутніх на засіданні Комісії, в кількості, яка забезпечує її правомочність згідно з законом.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №826/11968/16.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до витягу із протоколу засідання Комісії 18.05.2017 на засіданні Комісії були присутні 9 її членів, тобто засідання Комісії вважається правомочним. При цьому, «за» прийняття рішення проголосувало 5 членів, в той час як 4 члени комісії «утримались». Відповідно, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення від 18.05.2017 було прийнято правомочним складом Комісії.

24. Стосовно доводів касатора про те, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення Верховний Суд зазначає, що у відповідності до норм статті 28 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у національних інтересах дія антидемпінгових заходів, що застосовуються відповідно до цього Закону, може зупинятися на строк до дев`яти місяців за рішенням Комісії, яке приймається простою більшістю голосів. Строк, на який зупиняється дія антидемпінгових заходів, може бути за пропозицією Міністерства продовжений до одного року за рішенням Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів. Дія антидемпінгових заходів може поновлюватися за рішенням Комісії за умови, що їх зупинення було невиправданим. З цього питання заінтересована сторона може подати Міністерству відповідні коментарі, які можуть бути враховані Міністерством. Відповідне рішення з цього питання приймається Комісією за поданням Міністерства.

Судами встановлено, що 13.02.2017 Комісією було прийнято рішення № АД-365/2017/4411-05 «Про зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації», яким зупинено дію антидемпінгових заходів, застосованих рішенням Комісії від 27.12.2016 № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації», до 01.07.2017.

В подальшому, 18.05.2017 Комісія рішенням № АД-376/2017/4411-05 «Про відновлення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації» вирішила поновити дію антидемпінгових заходів, застосованих рішенням Комісії від 27.12.2016 № АД-363/2016/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації», виклавши п. 2.4. зазначеного рішення Комісії у такій редакції: «Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару, зазначеного в пункті 1 цього рішення, становить 31,84 %».

Стосовно доводів касатора про те, що для ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот» та для ВАТ «Невинномиський Азот» новий розмір ставки остаточного антидемпінгового мита - 31,84 % перевищує розраховану Міністерством в Основних фактах і висновках індивідуальну величину демпінгової маржі для групи «ЄвроХім» (18,78 %), що суперечить положенням Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення Комісії, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що з урахуванням ч. 6 ст. 5 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» Комісія уповноважена вносити зміни в прийняті рішення.

25. У судових засіданнях представник відповідачів наголошував на тому, що оскаржуване рішення Комісії не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки стосується лише юридичних осіб - імпортерів азотних добрив з Російської Федерації, вказаних у ньому.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що за приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі №731/216/17.

Як вбачається із касаційної скарги Дочірнього підприємства «Агроцентр України», позивач не згоден із тим, що оскаржуваним рішенням від 18.05.2017 № АД-376/2017/4411-05 «Про відновлення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації» Комісія змінила розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, зокрема, для ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот» та для ВАТ «Невинномиський Азот», з 18,78 % до 31,84 %.

Аналіз змісту зазначеного вище рішення дає підстави для висновку, що воно безпосередньо стосується прав та інтересів юридичних осіб, вказаних у ньому.

26. У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру та дій, спрямованих на прийняття такого акта, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Разом з тим, позивач, як особа, про чиї права та інтереси прямо не зазначено в оскаржуваному рішенні, не надав суду належних обґрунтувань, в чому саме він вбачає порушення своїх прав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

27. Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

28. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. Висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

30. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

31. Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Агроцентр України» - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі по справі №826/7760/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій