ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2019 року

Київ

справа №663/574/17

адміністративне провадження №К/9901/14340/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №663/574/17

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

про визнання протиправним рішення та спонукання до вчинення певних дій,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2018 року (постановлене у складі судді Клімченка М.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Бойка А.В., суддів: Осіпова Ю.В., Шевчук О.А.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

5 березня 2017 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 ) звернулися до Скадовського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі також - ГУ ПФУ у Херсонській області) про визнання протиправним рішення від 23 грудня 2016 року про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов`язання відповідача здійснити запити щодо одержання відсутніх для призначення пенсії документів, призначити і виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 грудня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачами при зверненні до ГУ ПФУ у Херсонській області не дотримано вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, не надано документів, що підтверджують їх громадянство України. При цьому, суди не прийняли до уваги посилання позивачів про надання ними до територіального органу Пенсійного фонду нотаріально засвідчених копій закордонних паспортів, з посиланням на те, що термін їх дії сплив 9 серпня 2009 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон в розумінні статті 5 Закону України «Про громадянство України» є документом, що підтверджує громадянство України. Єдиною підставою для відмови в задоволенні позову суди попередніх інстанцій зазначили закінчення строку дії закордонних паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, суди попередніх інстанцій не перевірили доводів позивачів про продовження до 9 вересня 2019 року консульським відділом посольства України в державі Ізраїль строку дії виданих їм паспортів громадян України для виїзду за кордон.

Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій зобов`язані були направити запити щодо продовження строку дії паспортів не до Управління міграційної служби України в Херсонській області, а до консульської служби посольства України в державі Ізраїль, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як громадяни України, перебувають на консульському обліку.

Позиція інших учасників справи

5 липня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відповідач також зазначає, що особа, яка звертається за пенсією незалежно від її виду, передусім, повинна пред`явити паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік. При зверненні до територіального органу Пенсійного фонду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели своє громадянство на день подання документів, що не дає можливості встановити наявність у них права на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачі надали лише копії паспортів громадянина України для виїзду за кордон, термін дії яких закінчився 9 серпня 2009 року.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Касаційна скарга подана 17 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №663/574/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 грудня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 15 грудня 2016 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по довіреності ОСОБА_5. звернувся до Скадовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявами про призначення позивачам пенсії за віком як непрацюючим особам шляхом виплати її на рахунки в ПАТ КБ «ПриватБанк».

В поданих заявах місцем реєстрації позивачі зазначили: АДРЕСА_1 (знято з реєстрації в 1999 році); місцем проживання вказали: АДРЕСА_2 .

В підтвердження громадянства України ОСОБА_1 надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 9 серпня 1999 року.

В підтвердження громадянства України ОСОБА_2 надала паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 9 серпня 1999 року.

Також до заяв про призначення пенсії було додано: довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та їх нотаріально засвідчені копії; нотаріально засвідчені копії чотирьох сторінок закордонних паспортів; трудові книжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; заяви про перерахунок коштів на рахунки, відкриті у відділенні банку; диплом про освіту, виданий ОСОБА_4 ; паспорт громадянина України представника ОСОБА_5 та його нотаріально засвідчену копію.

За результатами розгляду поданих позивачами заяв Скадовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Херсонській області рішеннями про розгляд питань, пов`язаних з призначенням та виплатою пенсій від 21 грудня 2016 року №3971/07 та №3950/07 відмовило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком як таким, що не зареєстровані та не проживають в Україні, а також не довели своє право на отримання пенсій за віком згідно зі статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надали документи для призначення пенсії з порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року №13-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Зокрема, у вказаних рішеннях зазначено, що:

- у заяві про призначення пенсії вказано місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Дана адреса не відповідає територіальному розташуванню органу Пенсійного фонду України, до якого звернувся представник заявників;

- заявники не довели своє громадянство на день подання документів, так як не надали оригіналів паспортів громадянина України, іншої держави або посвідки на постійне проживання на території України, що не дає можливості встановити категорію застрахованої особи та її права на пенсію згідно зі статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- за поданими оригіналами та копіями документів немає можливості встановити місце реєстрації або фактичне місце проживання заявників;

- при реєстрації звернення представник заявників надав нотаріальну посвідчені копії чотирьох сторінок закордонних паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а не оригінали документів, які засвідчують особи заявників та їх вік, що суперечить пункту 2.23 розділу 2 Порядку №13-1, а також не дають можливості встановити громадянство заявників;

- подані документи мають розбіжності у написанні власних імен заявників, а саме: довідки про реєстраційний номер облікових карток платників податків та закордонні паспорти не містять даних про по батькові заявників, в трудовій книжці персональні дані вказано російською мовою, а у зв`язку з відсутністю паспортів громадянина України заявників, які містять переклад власних імен російською мовою, встановити приналежність трудових книжок заявникам немає можливості;

- дані про заробітну плату заявників в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні, документи щодо заробітної плати за 60 місяців до 1 липня 2000 року заявниками не надано, що суперечить пунктам 2.1, 2.23 розділу 2 Порядку №13-1.

Листом від 23 грудня 2016 року №1159/02 Скадовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило ОСОБА_5 про прийняття рішень про відмову у призначенні пенсій за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також зазначило, що справи направлено на затвердження до ГУ ПФУ у Херсонській області, про результати розгляду яких його буде повідомлено додатково.

4 лютого 2017 року ГУ ПФУ у Херсонській області направило до Скадовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листи №25/02 та №26/02, в яких повідомило про правомірність рішень про відмову в призначенні пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Листами від 14 березня 2017 року Скадовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №1188/07 представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_5 додатково повідомлено про відсутність підстав для призначення позивачам пенсії за віком у зв`язку з ненаданням ними документів, які засвідчують громадянство України або законні підстави перебування та місце проживання в Україні.

Не погоджуючись з правомірністю рішень відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з даним позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2018 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою, зокрема, передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 1.1 Порядку №22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що заяву про призначення пенсії подано уповноваженим представником позивачів.

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначенні пенсії. Це, зокрема:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637,

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); у разі якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року (додаток 1).

- документи про місце проживання (реєстрації) особи, та інші.

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування (пункт 2.22 Порядку №22-1). Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. (пункт 2.23 Порядку №22-1).

Згідно з пунктом 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), місце її проживання (реєстрації) та вік.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що при зверненні до УПФУ із заявами про призначення пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх представником, серед іншого, надано нотаріально засвідчені копії чотирьох сторінок паспортів громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 9 серпня 1999 року та серії НОМЕР_2 від 9 серпня 1999 року.

Проте, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, зі змісту вказаних паспортів слідує, що термін їх дії сплив 9 серпня 2009 року.

На запит суду першої інстанції до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області щодо продовження дії закордонних паспортів, виданих на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , листом від 8 листопада 2017 року Управління державної міграційної служби України в Херсонській області повідомило, що за наявними обліками ЄІАС УМП ОСОБА_1 , ОСОБА_6 паспортами громадянина України для виїзду за кордон не документовані, строк дії паспортних документів, оформлених на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не продовжувався, відомості щодо вилучення закордонних паспортів в УДМС України в Херсонській області відсутні.

У зв`язку з цим, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх про ненадання позивачами належних документів до відповідача, які б посвідчували їх особу, оскільки надані позивачами нотаріально засвідчені копії паспортів громадянина для виїзду за кордон втратили чинність 9 серпня 2009 року.

Суд не приймає до уваги посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не перевірили доводів позивачів про продовження до 9 вересня 2019 року консульським відділом посольства України в державі Ізраїль строку дії виданих ОСОБА_1 та ОСОБА_6 паспортів громадян України для виїзду за кордон, оскільки в підтвердження вказаних обставин не надано жодного доказу ні при зверненні до УПФУ із заявами про призначення пенсій за віком, а ні під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, позивачами та їх представником під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не зазначалося про наявність будь-яких обставин, що унеможливлюють подачу ними документів, які посвідчують їх особу, та не заявлялось жодних клопотань про витребування судом доказів у консульського відділу посольства України в державі Ізраїль.

Колегія суддів зазначає, що надати документи, які підтверджують їх особу позивачі зобов`язані були при зверненні з відповідними заявами до відповідача, правомірність рішень якого про відмову в призначенні пенсій за віком, є предметом судового розгляду. Суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише перевіряє відповідність чинному законодавству рішення суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується в судовому порядку.

З огляду на вищевикладене у сукупності, враховуючи встановлені обставини у вказаній справі, суд погоджується із судами попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачі не позбавленні права повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанції, та є аналогічними доводам позовної заяви та апеляційної скарги. Проте, таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну оцінку з дотриманням норм матеріального права.

Крім того, як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко