Справа № 357/9112/19

2-а/357/299/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області про скасування постанови №1673/10-36-50-06 про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області про скасування постанови №1673/10-36-50-06 про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що 10.06.2019 року на адресу ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» від Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області надійшла постанова №1673/10-36-50-06 від 06.06.2019 року про накладення адміністративного стягнення на головного бухгалтера ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» майора внутрішньої служби ОСОБА_1 в сумі 2550,00 грн., в якій встановлено несвоєчасна сплата ЄСВ в сумі 54 833,09 грн. за березень 2019 року. Позивачка вважає, що вказана постанова не відповідає діючому законодавству України та підлягає скасуванню, оскільки згідно ст.ст. 11, 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року головний бухгалтер ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» майор внутрішньої служби ОСОБА_1. належить до осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а відповідно до ст. 15 КУпАП особи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а не адміністративну. Позивачкою направлялась скарга на вказану постанову до ГУ ДФС у Київській області та до ДФС, однак відповіді на предмет скарги позивачем отримано не було. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Білоцерківського ГУ ДФС у Київській області №1673/10-36-50-06 від 06.06.2019 року про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 30.08.2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Наказом Міністерства юстиції України №51 о/с-пр від 15.06.2017 року призначено майора внутрішньої служби ОСОБА_1 з 15.06.2017 року головним бухгалтером - начальником відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)», що підтверджується витягом з вказаного наказу.

06 червня 2019 року уповноваженою особою ГУ ДФС у Київській області Чустіль О.П. розглянуто протокол від 23 травня 2019 року № 1673/10-36-50-06 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо ОСОБА_1 , з якої слідує, що останній будучи головним бухгалтером державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» допустила порушення п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасна сплата ЄСВ у сумі 54823,09 грн. за березень 2019 року (термін сплати до 22.04.2019 року., станом на 23.05.2019 року загальний борг складає 737260,33 грн.), за наслідками чого останню притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 2550,00 грн. за порушення ч.3 ст.165-1 КУпАП.

Позивачка ОСОБА_1 , не погоджуючись із вказаною постановою, 19.06.2019 року надіслала скаргу на постанову № 1673/10-36-50-06 про накладення адміністративного стягнення до Головного управління ДФС у Київській області

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області про розгляд скарги (протесту) на постанову за справою про адміністративне правопорушення від 05.07.2019 року залишено постанову від 06.06.2019 року №1673/10-36-50-06 без розгляду, у зв`язку з тим, що скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати.

10.07.2019 року ОСОБА_1 направила скаргу на постанову № 1673/10-36-50-06 про накладення адміністративного стягнення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про розгляд скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення №35442/6/99-99-11-05-02-25 від 25.07.2019 року скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.06.2019 року №1673/10-36-50-06 залишено без розгляду, у зв`язку з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вже зазначалось, позивачка зверталась із скаргами до ДФС на оспорювану постанову, рішення про розгляд скарги отримала 29.07.2019 року, а з даним позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 07.08.2019 року. Тобто у строки передбачені ч. 2 ст. 286 КАС України.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч.1 ст.286 КАС України).

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

У ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За змістом п.п.7,8 Закону №2464-VI, Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ст.2342 КУпАП, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Відповідно до ч.3 ст.165-1 КУпАП, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Матеріалами справи доведено, що згідно наказу Міністерства юстиції України № 51 о/с-пр. від 15.06.2017 року, майор внутрішньої служби ОСОБА_1. з 15.06.2017 року обіймає посаду головного бухгалтера - начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)».

Згідно з ч.1ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.

Дана норма законодавства чітко вказує на те, що особи рядового і начальницького складу ДКВСУ за вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність на підставі дисциплінарного Статуту. Серед переліку виключних підстав, за які вказані вище особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи відсутнє.

Відповідно до ч.1ст.5 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 року, зазначено, що за вчинення дисциплінарних проступків, у тому числі і недотримання вимог чинного законодавства, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Таким чином ОСОБА_1 має звання майора внутрішньої служби Державної кримінально виконавчої служби, а тому підпадає під перелік осіб, які згідно ч. 1 ст. 15 КУпАП несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 06.06.2019 року є такою, що прийнята стосовно особи, яка несе відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Положеннями КУпАП визначено органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачено право посадових осіб відповідних органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В даному випадку на особливу увагу заслуговує ч.2 ст.77 КАС України, яка регламентує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і будь які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Разом із тим, відповідач не надав суду доказів чи заперечень, які могли б спростувати доводи позивачки, а тому, враховуючи встановлені обставини та наведені вимоги закону, постанову Білоцерківського ГУ ДФС у Київській області №1673/10-36-50-06 від 06.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 2550,00 грн. за порушення передбачене ч.3 ст.165-1 КУпАП необхідно скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Скасування оскаржуваної постанови у даній справі буде належним механізмом поновлення порушеного права, а тому позов в іншій частині до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 90, 286 КАС України, ст.ст. 165-1 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову Білоцерківського ГУ ДФС у Київській області №1673/10-36-50-06 від 06.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 2550,00 грн. за порушення передбачене ч.3 ст.165-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

. І. Кошель