ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2019 р. Справа № 924/1007/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький

про стягнення 653472,91 грн

та зустрічним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ

про стягнення 1637027,88 грн

за участю представників:

ТОВ “Євродвері Компані”: Їгіт О.І. - згідно з ордером від 11.10.2019 серії КВ №381371

ТОВ “Будівельний Альянс Груп”: Смішна І.В. - згідно з ордером від 15.10.2019 серії ХМ №000514

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив : товариство з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький про стягнення 735504,47 грн, з яких 561165,11 грн основного боргу, 147025,26 грн пені, 15235,90 грн інфляційних втрат, 12078,20 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 26.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду від 19.07.2018 №19/07/2018 щодо оплати послуг (робіт) по поставці та монтажу обладнання. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 526, 530, 610-612, 625, 692 ЦК України, ст. ст. 20, 175, 193, 216, 218, 265 ГК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп” у відзиві на позов (від 11.10.2019), посилаючись на умови договору підряду, зазначило, що підрядник мав виконати роботи до 31.12.2018, однак виконав зі значним простроченням - у травні 2019 року, про що свідчать акти форми КБ-2в. Вважає, що оскільки підрядником не надано документів, передбачених договором, термін оплати так і не настав. Стверджує, що враховуючи п. 2.3 договору, вартість виконаних робіт та здійснені відповідачем оплати, підрядник має повернути замовнику 35605,68 гривень. Звернуло увагу на невизначеність строку оплати робіт та необґрунтованість у зв`язку з цим нарахування штрафних санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані” у відповіді на відзив (від 25.10.2019) зазначило про неукладеність п. 2.3 договору, оскільки воно не погоджувало цей пункт щодо розміру генпідрядних послуг 10%, відтак цей пункт не породжує будь-яких прав та обов`язків. З приводу встановленого у п. 2.3 договору порядку сплати ціни генпослуг зауважило, що враховуючи неоплату відповідачем за первісним позовом послуг підряду, обов`язок щодо сплати позивачем за первісним позовом генпослуг не настав. Повідомило, що неодноразово зверталося до відповідача за первісним позовом щодо неналежного забезпечення ним умов роботи на об`єкті. При цьому вказує, що з огляду на виконання робіт підрядником та прийняття їх замовником строки виконання робіт повинні вважатися погодженими, а договір виконаним. Звернув увагу на передання відповідачу за первісним позовом технічної документації за відповідним актом, одночасно навіть відсутність такої документації не звільняє замовника від оплати вже виконаних робіт. Вважає, що оскільки позивачем за первісним позовом виконаний весь об`єм робіт, передбачений проектно-кошторисною документацією та п. п. 3.7, 3.8, 6.4, 6.7 договору, обов`язок відповідача за первісним позовом щодо сплати виник з 01.06.2019. Щодо застосування штрафних санкцій, зауважує, що наявність чи відсутність вини відповідача за первісним позовом не має значення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп” у додаткових поясненнях (від 08.11.2019) зазначило, зокрема про те, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі передачі виконавчої документації, передбаченої ДБН - позивачем цю вимогу не виконано, тому строк оплати робіт позивача не настав. Вказує, що позивачем порушено п. п. 5.11, 5.12 договору щодо обов`язку вести виконавчу документацію, загальні та спеціальні журнали виконання робіт, п. 5.41 договору - порядок прийняття відповідальних конструкцій, п. 6.3 договору - порядок приймання-передачі обладнання, п. 6.7 договору щодо надання виконавчої документації, п. 6.10 договору - щодо оформлення актів КБ-2в, які мають бути завізовані технічним наглядом замовника. Зазначив про не складання окремих актів КБ-2в, КБ-3 під час виконання робіт. Стверджує, що акт приймання передачі технічної документації, копія якого надана позивачем, свідчить лише про передачу невідомій особі паспортів на матеріали. Звертає увагу на п. п. 4.4, 4.5, 4.6 договору, де зазначено, що замовник має право затримати розрахунок у випадку порушень умов договору, незважаючи на підписані акти. Зауважує, що не відмовляється від оплати, але оплата робіт має здійснюватись після виконання ТОВ “Євродвері компані” своїх обов`язків за договором.

На адресу суду 28.10.2019 від ТОВ “Євродвері Компані” надійшла заява про зменшення позовних вимог (від 15.10.2019) (з урахуванням заяви вх. від 30.10.2019), в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп” 653472,91 грн, з яких 561165,11 грн основного боргу, 85297,08 грн пені, 7010,72 грн 3% річних (згідно з поданим розрахунком). З огляду на положення ст. ст. 14, 42, 46 ГПК України зазначена заява була прийнята судом.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп” подано зустрічну позовну заяву (від 15.10.2019) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані” 1637027,88 грн, з яких 1601422,20 грн штрафних санкцій та 35605,68 грн надлишку отриманих коштів.

В обґрунтування зустрічного позову товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп” посилається на перерахування товариству з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані” коштів за договором підряду від 19.07.2018 №19/07/2018 в надмірному розмірі з огляду на п. 2.3 договору, на невиконання товариством з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані” робіт у визначений договором строк, на невиконання обов`язку з реєстрації податкових накладних. Правовою підставою заявлених вимог зазначає положення ст. ст. 11, 22, 509, 526, 530, 611, 623, 625, 628, 629, 883 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 224, 322 ГК України, ст. ст. 14, 198, 201 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 24.10.2019 зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ про стягнення 1637027,88 грн прийнято до спільного розгляду з первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький про стягнення 735504,47 грн у справі №924/1007/19. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані” у відзиві на зустрічну позовну заяву (від 08.11.2019), посилаючись на положення ст. 218 ГК України, ст. ст. 614, 847 ЦК України та п. 3.13.1 договору, зазначило про те, що товариство повідомляло відповідача та фіксувало: відсутність електропостачання на об`єкт, факти крадіжок обладнання на будівництві, відсутність місць для зберігання продукції, відсутність проектної документації тощо, що свідчить про неналежне забезпечення відповідачем умов роботи на об`єкті. Вважає, що вини в діях відповідача немає. Звернуло увагу на заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Зауважило, що розмір пені та штрафу встановлено у відсотковому відношенні від суми невиконаної частини зобов`язання, проте відповідач бере при розрахунках загальну суму робіт, виконаних за договором, - 5967707,89 гривень. З приводу стягнення збитків у зв`язку із відсутністю реєстрації податкової накладної зазначило, що оскільки відповідачем не виконано грошове зобов`язання на суму 561165,11 грн, то і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної у позивача не виникло. Щодо вимоги про стягнення надлишку отриманих коштів в сумі 35605,68 грн вказує, що кошти перераховані в порядку виконання договірного зобов`язання і відповідачем не зазначено правової природи цих коштів.

Ухвалою суду від 12.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп” у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (від 20.11.2019) з приводу посилань ТОВ “Євродвері Компані” на відсутність його вини у простроченні виконання робіт зазначає, що саме на підрядника було покладено обов`язки по організації своїх виробничих процесів (п. п. 5.30, 5.49 договору), підрядник не повідомляв правоохоронні органи про викрадання матеріалів, сторонами не укладалася додаткова угода про продовження строку виконання робіт у зв`язку з перешкодами для їхнього виконання, повідомлення надсилались підрядником з непередбаченої договором адреси електронної пошти. Стверджує, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки вони є формами неустойки, а не окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Пояснює, що при нарахуванні штрафних санкцій керувалось тим, що підрядник надав лише один акт виконаних робіт лише за один місяць (травень 2019 року) та на всю суму договору. Також зазначило, що податкова накладна мала бути складена на першу подію, в цьому випадку – по факту виконання роботи. Нереєстрація податкової накладної на суму 561165,11 грн позбавили позивача права включити суму ПДВ в розмірі 93527,52 грн до складу податкового кредиту. Зауважило, що ТОВ “Євродвері Компані” має повернути кошти, які є частиною генпослуг, що передбачено п. 2.3 договору, в розмірі 35605,68 гривень.

У засіданні 26.11.2019 судом прийнято заяву ТОВ “Будівельний Альянс Груп” про зміну предмета позову (від 26.11.2019), в якій просить стягнути з ТОВ “Євродвері Компані” штраф в розмірі 596770,79 грн, пеню в розмірі 901123,89 грн, штраф в розмірі 10000,00 грн, збитки в розмірі 93527,52 грн, борг в розмірі 35605,68 гривень.

ТОВ “Євродвері Компані” у запереченнях (від 29.11.2019) зазначило, що вимога про стягнення двох різновидів штрафу та пені за прострочення виконання робіт по договору підряду не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності як елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наголосило, що відповідачем не надано розрахунків суми невиконаної частини зобов`язання за період нарахування пені та 10% штрафу з 01.01.2019 по 31.05.2019. Зауважило, що зустрічна позовна заява не містить посилань на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги в частині стягнення 93527,52 грн збитків та правових підстав їх стягнення, а також правових підстав стягнення 35605,68 грн боргу. З приводу посилань відповідача на п. 2.3 договору зазначає, що враховуючи принцип черговості розподілу платежів, відповідач не може самовільно вираховувати із грошового зобов`язання перед позивачем 10% генпослуг. Стверджує про відсутність вини в діях позивача з огляду на повідомлення та попередження відповідача про наявність несприятливих обставин, натомість відповідач не вжив жодних заходів.

Ухвалою суду від 03.12.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 18.12.2019.

Представник ТОВ “Євродвері Компані” у судовому засіданні підтримала вимоги за первісним позовом та заперечила щодо задоволення зустрічного позову.

Представник ТОВ “Будівельний Альянс Груп” зазначила про необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом та підтримала вимоги зустрічного позову.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

19.07.2018 між ТОВ "Будівельний Альянс Груп" (замовник) та ТОВ "Євродвері Компані" (підрядник) укладено договір підряду №19/07/2018 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи по поставці та монтажу докового обладнання на будівництві "Будівництво логістичного центру з адміністративно-побутовим корпусом на території Ружичанської сільської ради Хмельницького р-ну Хмельницької обл." в м. Хмельницький.

Замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів підрядника (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору загальна ціна договору є твердою та складає 5449439,16 грн, в т.ч. ПДВ 908293,86 гривень.

Пунктом 3.1 договору визначені початок робіт - 19.07.2018, кінець робіт - 31.12.2018.

За змістом п. 3.3 договору замовник і підрядник, за участю повноважних представників, протягом двох днів з моменту отримання замовником відповідного повідомлення, складають акт із зазначенням перешкод та дій сторін по їх усуненню.

На виконання положень акту сторони укладають додаткову угоду про продовження строків виконання робіт та оплати додаткових робіт підряднику (у випадку замовлення їх замовнику, із наданням підрядником, в такому випадку, кошторису на додаткові роботи) (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору у випадку невиконання підрядником п. 3.3 та п. 3.5 підрядник не має права посилатись на обставини, які перешкоджають йому у виконанні робіт, і повинен закінчити роботи у строки передбачені цим договором

Підрядник зобов`язаний виконати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт, та діючих державних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів. При виконанні договору сторони керуються правилами про договори підряду на капітальне будівництво, нормативами про будівництво (ДБН, ДСТУ, СН, ВСН, ВНТП) та особливими умовами цього договору (п. 3.7 договору).

У випадку, якщо виконувані роботи мають бути здані відповідному контролюючому органу та/або підключені до мереж, то тільки після надання підрядником замовнику підтверджуючих документів про це, між сторонами проводиться остаточний розрахунок (п. 3.8 договору).

У п. 4.1 договору зазначено, що перед початком робіт замовник сплачує підряднику аванс в розмірі 2724719,58 грн. Підрядник здійснює цільове використання авансових коштів. Замовник має право контролювати використання підрядником наданих останньому авансових платежів.

Замовник має право перераховувати підряднику аванс при умові погашення підрядником сум попередніх авансів (надання відповідних актів, документів) (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із врахуванням виконаних обсягів робіт та фактичних витрат генпідрядника, підтверджених відповідними документами.

Остаточний розрахунок по договору здійснюється замовником після виконання всього об`єму робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією та виконання п. п. 3.7, 3.8, 6.4, 6.7 цього договору (п. 4.4 договору).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що оплата проводиться тільки за роботи, які виконані якісно і відповідно до вимог технологічних норм, правил ведення будівництва, передбачених чинним законодавством України, та вимог договору. Якщо роботи виконані неякісно або з відхиленням від проектної документації та/або порушено п. п. 3.7, 3.8, 6.4, 6.7 договору, замовник має право не оплачувати їх (притримати розрахунок) незважаючи на те, що між сторонами може бути підписано акти КБ-2, КБ-3.

Замовник має право затримувати платежі за роботи, виконані з порушенням будівельних норм і правил, проектних рішень та/або порушено п. п. 3.7, 3.8, 6.4, 6.7 договору, до усунення відповідних порушень. Якщо порушення не будуть усунені, вказані кошти підуть на оплату робіт по усуненню порушень та погашення штрафних санкцій (п. 4.6 договору).

За умовами п. 5.11 договору підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором, веде необхідну документацію і передає її замовнику після завершення робіт.

Згідно з п. 5.12 договору хід будівництва відображається в загальному і спеціальному журналах виконання робіт. Підрядник зобов`язаний наказом призначити особу, відповідальну за ведення журналів.

Підрядник повинен на вимогу замовника надавати йому для ознайомлення та роботи організаційно- технічну документацію щодо виконання робіт (п. 5.13 договору).

Відповідно до п. 5.22 договору складування матеріалів, конструкцій та обладнання повинно здійснюватися на спеціально в ідведених для цього майданчиках у відповідності до вимог стандартів та ТУ.

Підрядник вживає заходів щодо захисту та попередження пошкодження всіх закінчених та незакінчених робіт, включаючи, але не обмежуючись, захист від завдання шкоди в результаті крадіжки, пограбування та вандалізму. Підрядник несе повну відповідальність за відшкодування шкоди, завданої майну, що знаходиться на будівельному майданчику, якщо доведено, що шкода, заподіяна внаслідок діяльності чи бездіяльності підрядника (п. 5.30 договору).

Пунктом 5.34 договору передбачено, що замовник має право в будь-який час здійснювати контроль і технічних нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконуваних робіт проектній і кошторисній документації, будівельним нормам і правилам, а також за відповідністю використовуваних підрядником матеріалів, конструкцій і обладнання - державним стандартам і технічним умовам.

Згідно з п. 5.41 договору відповідальні конструкції підлягають прийняттю в процесі будівництва по мірі їх готовності (за участю представника авторського нагляду проектної організації) із складанням акта проміжного прийняття цих конструкцій за встановленою формою.

Ризик випадкового знищення або пошкодження матеріалів покладається на підрядника (п. 5.49 договору).

У п. 6.1 договору зазначено, що замовник приймає фактично виконані належним чином підрядником роботи щомісячно шляхом підписання актів виконаних робіт Ф №КБ-2в та довідок Ф №КБ-3, і підсумкових відомостей ресурсів.

Якщо виконані роботи не відповідають вимогам п. 3.7 даного договору, замовник має право відмовитися від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, якщо такий ще не підписаний, та затримати оплату робіт. Для уникнення непорозумінь замовник має право затримати оплату неякісно виконаних робіт, навіть якщо між сторонами підписані акти КБ-2, КБ-3 (п. 6.4 договору).

За умовами п. 6.7 договору після виконання всього об`єму робіт підрядник зобов`язаний передати замовнику всю необхідну (технічну) документацію, що стосується робіт, виконаних підрядником. Вся документація має бути завізована інженером з технічного нагляду. Підрядник передає замовнику сертифікати, паспорти, протоколи перевірок і випробувань, акти прихованих робіт та іншу виконавчу документацію, перелік якої визначений у ДБН.

Підрядник на основі програмного комплексу АВК-5 готує по два примірники акту виконаних робіт Ф №КБ-2в та довідки Ф КБ-3 із зазначенням в них обсягу на вартості фактично виконаних робіт (згідно розцінок, визначених в договірній вартості робіт, який є додатком №1 до даного договору), затверджує акт виконаних робіт Ф КБ-2в у технагляду замовника і надає їх замовникові шляхом надсилання їх по електронній пошті на електронну адресу замовника та надаються в оригіналах щомісяця (п. 6.10 договору).

У п. 8.1 сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених договором, винна сторона на користь іншої сторони сплачує пеню а розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення.

У випадку порушення підрядником строків виконання робіт чи строків усунення недоліків, які визначені при прийманні робіт, крім застосування штрафних санкцій, передбачених п. 8.1 цього договору, замовник залишає за собою право притримання розрахунку за виконані роботи, а також право на розірвання цього договору в односторонньому порядку з повідомленням про це підрядника (п. 8.4 договору).

Відповідно до п. 8.7 договору у випадку відсутності реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних підрядник зобов`язується відшкодувати замовнику збитки в розмірі суми ПДВ, протягом 10 днів з моменту кінцевого строку подання декларацій з ПДВ за поточний місяць.

Сторони у п. 8.9 договору погодили, що за порушення встановлених договором строків виконання робіт з вини підрядника більше ніж на 30 календарних днів, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від загальної вартості не виконаних в строк робіт.

За порушення строків закінчення виконання робіт з вини підрядника більш ніж на 10 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10000,00 гривень та відшкодовує завдані таким порушенням збитки, розмір яких визначається на підставі обґрунтованих та погоджених сторонами розрахунків, враховуючи розрахунок збитків по залучених коштах (п. 8.17 договору).

Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням відповідного документу в письмовій формі та підписання його сторонами договору (п. 11.3 договору).

Згідно з п. 11.5 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання обов`язків за ним.

У п. 11.6 договору зазначено, що всі повідомлення, які передбачені цим договором, викладаються у письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються печаткою сторони та вважаються належно відправленими, якщо такі повідомлення зроблені одним із наступних способів: передаються уповноваженому представникові іншої сторони особисто (з відміткою на копії про отримання) або надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення або надсилаються на електронну пошту сторін.

Позивачем за первісним позовом у матеріали справи надано копію вищезазначеного договору підряду, в якому міститься п. 2.3 такого змісту: "За надані послуги Підрядник сплачує Замовнику - % вартості виконаних робіт (генпослуг) протягом 3-х банківських днів з моменту поступлення від Замовника сплати на розрахунковий рахунок Підрядника".

Відповідачем також до матеріалів справи долучено копію та надано для огляду в засіданні суду оригінал договору підряду № 19/07/2018 від 19.07.2018, в якому п. 2.3 договору викладено в наступній редакції: "За надані послуги Підрядник сплачує Замовнику 10% вартості виконаних робіт (генпослуг) протягом 3-х банківських днів з моменту поступлення від Замовника сплати на розрахунковий рахунок Підрядника".

До договору сторонами підписано специфікацію №1, в якій визначено найменування, кількість та вартість обладнання та робіт на загальну суму 5449439,16 гривень.

На виконання договору №19/07/2018 від 10.07.2019 сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за травень 2019 року на суми 1690143,94 грн, 512130,00 грн, 913331,87 грн, 206293,50 грн, 2645808,58 гривень, всього на суму 5967707,89 грн, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за червень 2019 року на суму 5967707,89 гривень.

Відповідачем за первісним позовом згідно з договором здійснено перерахування позивачу за первісним позовом коштів в сумі 2724719,58 грн. - 23.07.2018, 564525,41 грн - 16.08.2018, 673986 грн - 23.08.2018, 301785,00 грн - 05.10.2018, 268456,60 грн -10.10.2018, 362142,00 грн - 31.10.2018, 510928,19 грн - 30.11.2018, всього - 5406542,78 грн, що відображено у виписці банківського рахунку та платіжних дорученнях за відповідні дати.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (від 22.08.2019), в якій вимагав виконати зобов`язання за договором №19/07/2018 від 19.07.2019 та перерахувати заборгованість в сумі 516166,89 грн та пеню в сумі 99718,59 гривень. Претензія отримана відповідачем за первісним позовом 23.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У матеріали справи надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 11.09.2019 між сторонами за договором №19/07/2018 від 19.07.2018, в якому зазначено, що за даними позивача заборгованість на його користь становить 561165,11 грн., за даними відповідача заборгованість на його користь - 36605,68 гривень.

Також надано витяг з особистого кабінету "M.E.Doc" ТОВ "Будівельний Альнс Груп" щодо реєстрації податкових накладних ТОВ "Євродвері Компані"; акт прийому-передачі технічної документації на поставлену та змонтовану продукцію від 17.05.2019, який містить підпис з боку замовника із зазначенням про прийняття для ознайомлення 16.05.2019; витяги з листування сторін електронної поштою; листи ТОВ Євродвері компані" до ТОВ "Будівельний Альянс Груп" від 23.10.2018 №23.10-3 (про завезення продукції), від 26.10.2018 №26.12-4 (про необхідність виділення приміщення для складання герметизаторів; повідомлення про безвідповідальне відношення до зберігання продукції, неподання напруги тощо), від 27.11.2018 №27.11-3 (про наявність проблем безвідповідального зберігання комплектації на об`єкті, необхідність проведення окремих робіт), від 21.01.2019 №21.01-1 (про виявлення відсутності окремих складових частин), від 05.02.2019 №05.02-1 (про надання акту на ворота, неможливість виконання виконавчих схем, у зв`язку з непереданням проектної документації); афідевіт директора ТОВ "Євродвері Компані" Храпачевського Є.П., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.10.2019, зокрема, щодо змісту п. 2.3 договору підряду №19/07/18.

Оскільки ТОВ "Будівельний Альянс Груп" (відповідач за первісним позовом) не оплатило повністю виконані підрядні роботи, ТОВ "Євродвері Компані" (позивач за первісним позовом) звернулося до суду з позовними вимогами (враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з останнього 653472,91 грн, з яких 561165,11 грн основного боргу, 85297,08 грн пені, 7010,72 грн 3% річних (згідно з поданим розрахунком).

ТОВ "Будівельний Альянс Груп", вказуючи на неналежне виконання умов договору позивачем за первісним позовом, подало зустрічний позов про стягнення з ТОВ "Євродвері Компані" (враховуючи заяву про зміну предмета позову) 1637027,88 грн, з яких 596770,79 грн штрафу, 901123,89 грн пені, 10000,00 грн штрафу, 93527,52 грн збитків та 35605,68 грн боргу.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, звернувшись до суду за їх захистом.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір підряду №19/07/2018 від 19.07.2018, відповідно до якого замовник - ТОВ "Будівельний Альянс Груп" доручає, а підрядник - ТОВ "Євродвері Компані" зобов`язується виконати роботи по поставці та монтажу докового обладнання на будівництві "Будівництво логістичного центру з адміністративно-побутовим корпусом на території Ружичанської сільської ради Хмельницького р-ну Хмельницької обл." в м. Хмельницький.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Як передбачено ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Згідно зі ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом на підставі договору підряду №19/07/2018 від 19.07.2018 виконано роботи, а відповідачем за первісним позовом прийнято згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за травень 2019 року на суми 1690143,94 грн, 512130,00 грн, 913331,87 грн, 206293,50 грн, 2645808,58 гривень, всього на суму 5967707,89 гривень. Також сторонами складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за червень 2019 року на суму 5967707,89 гривень.

Відповідачем за первісним позовом сплачено позивачу згідно з наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями 5406542,78 грн, що також відображено у виписках з банківського рахунку.

При розгляді позовних вимог за первісним позовом, за якими позивач (підрядник) просить стягнути з відповідача (замовника) 561165,11 грн основного боргу, 85297,08 грн пені, 7010,72 грн 3% річних, судом враховується таке.

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ст. 844 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З матеріалів справи слідує, що сторони у договорі погодили загальну ціну договору в сумі 5449439,16 гривень, яка є твердою (п. 2.1 договору). Разом з тим, позивачем за первісним позовом виконано, а відповідачем за первісним позовом прийнято роботи на загальну суму 5967707,89 грн, про що сторонами без зауважень та заперечень підписано акт передання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт.

Доказів про зміну ціни договору у визначеному законом порядку сторонами суду не надано. При цьому судом звертається увага на положення ст. 42, 43 ГПК України, відповідно до яких учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідачем за первісним позовом виконання відповідачем робіт на загальну суму 5967707,89 не заперечується.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок по договору здійснюється замовником після виконання всього об`єму робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією та виконання п. п. 3.7, 3.8. 6.4, 6.7 договору.

Заперечуючи настання строку оплати виконаних робіт, відповідач за первісним позовом посилається на невиконання позивачем за первісним позовом п. 6.7 договору щодо зобов`язання підрядника передати замовнику всю необхідну (технічну) документацію, що стосується робіт, виконаних підрядником.

З приводу зазначеного судом враховується наявність у матеріалах справи підписаного представниками сторін акта прийому-передачі технічної документації на поставлену та змонтовану продукцію від 17.05.2019 без зауважень та заперечень. При цьому щодо необхідності візування документації інженером з технічного нагляду суд зауважує, що за умовами п. 5.33 договору контроль якості будівельно-монтажних робіт у порядку технічного нагляду здійснюється самим замовником. Також наявність на акті напису щодо прийняття документів "для ознайомлення" не спростовує самого факту передачі та прийняття такої документації. Крім того, відсутні докази звернення замовника до підрядника щодо надання усієї документації чи її частини.

Також судом критично оцінюються доводи відповідача за первісним позовом про ненадання журналів виконання робіт, оскільки такі журнали за умовами п. 5.12 договору відображають хід будівництва, тоді як роботи вже є закінченими та прийнятими відповідачем за зустрічним позовом. Крім того, відсутність (ненадання) такої документації не може звільняти замовника від оплати виконаних та прийнятих робіт.

Виходячи з наведеного, відповідачем за зустрічним позовом не доведено, що відсутність тієї чи іншої частини виконавчої документації перешкоджає йому реалізувати свої права та виконати обов`язки, передбачені договором, зокрема, обов`язок з оплати виконаних робіт.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Враховуючи визначений п. 4.4 договору строк остаточного розрахунку, який узгоджується зі ст. ст. 854, 879 ЦК України, наявність актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2019 року, беручи до уваги те, що неоплаченими залишилися виконані ТОВ "Євродвері Компані" роботи на суму 561165,11 грн, суд доходить висновку про настання 01.06.2019 строку для виконання обов`язку ТОВ "Будівельний Альянс Груп" з оплати виконаних робіт.

З огляду на зазначене, позовні вимоги ТОВ "Євродвері Компані" про стягнення з ТОВ "Будівельний Альянс Груп" 561165,11 грн заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Посилання ТОВ "Будівельний Альянс Груп" на передбачене п. п. 4.4-4.6 договору право притримати оплату виконаних робіт у зв`язку з невиконанням позивачем, зокрема п. 6.7 договору, спростовується обставинами виконання зазначеної умови, про які зазначено вище.

Крім того, відсутні докази виконання роботи ТОВ "Євродвері Компані" з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, що би слугувало підставою для пропорційного зменшення ціни роботи (ст. 858 ЦК України).

Також позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом 7010,72 грн 3% річних.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий розрахунок 3% річних, суд доходить висновку, що останній здійснений правомірно, в можливих межах, а тому позовні вимоги про стягнення 7010,72 грн 3% річних є обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 85298,08 грн пені згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у п. 8.1 договору погодили, що за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених договором, винна сторона на користь іншої сторони сплачує пеню а розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення.

Судом враховується, що відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги встановлення сторонами загальної ціни договору в розмірі 5449439,16 грн, яка є твердою (п. 2.1 договору), ненадання сторонами у визначеному законодавством порядку та строк доказів про її зміну, суд вважає, що нарахування передбачених договором штрафних санкцій повинно здійснюватися, виходячи з визначеної умовами договору ціни, та з урахуванням в даному випадку обмежень, передбачених ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", оскільки оплата вартості робіт є грошовим зобов`язанням.

Виходячи з зазначеного, за підрахунком суду, позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 6065,43 грн (на заборгованість в розмірі 42896,38 грн, яка утворилась внаслідок неповної оплати відповідачем за первісним позовом вартості робіт, що визначена у п. 2.1). Таким чином, у первісному позові в частині стягнення 79232,65 грн пені належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищенаведене у сукупності, позовні вимоги за первісним позовом ТОВ "ТД "Євродвері Компані" до ТОВ "Будіельний Альянс Груп" підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 561165,11 грн. заборгованості, 7010,72 3% річних та 6065,43 пені. У первісному позові в частині стягнення 79232,65 грн пені належить відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

Вирішуючи спір за зустрічним позовом, а саме: про стягнення з ТОВ "Євродвері Компані" на користь ТОВ "Будівельний Альянс Груп" штрафу в розмірі 596770,79 грн, пені в розмірі 901123,89 грн, штрафу в розмірі 10000,00 грн, збитків у розмірі 93527,52 грн та боргу в розмірі 35605,68 гривень, суд виходить з такого.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення 35605,68 грн боргу, суд звертає увагу на те, що зазначена заборгованість обґрунтовується позивачем за зустрічним позовом умовами п. 2.3 договору, яким передбачено, що за надані послуги підрядник сплачує замовнику 10% вартості виконаних робіт (генпослуг) протягом 3-х банківських днів з моменту поступлення від замовника сплати на розрахунковий рахунок підрядника.

При цьому доводи відповідача за зустрічним позовом про неукладеність п. 2.3 договору у зв`язку з непогодженням сторонами розміру генпослуг судом оцінюються критично з огляду на ненадання відповідачем за зустрічним позовом у підтвердження своєї позиції оригіналу договору, який би свідчив про відсутність погодження сторонами зазначеної умови договору, натомість враховується надання позивачем за зустрічним позовом оригіналу договору підряду, який містить зазначення у п. 2.3 договору розміру генпослуг на рівні 10% вартості виконаних робіт та підписи сторін.

Разом з тим, виходячи з умов п. 2.3 договору щодо строку сплати генпослуг, який відраховується з моменту поступлення від замовника сплати на розрахунковий рахунок підрядника, суд зауважує, що позивачем за зустрічним позовом як замовником не повністю виконано обов`язок з оплати вартості виконаних робіт. Відтак обов`язок з оплати генпослуг, передбачений п. 2.3 договору, також не є таким, що настав.

Крім того, заслуговують на увагу посилання відповідача за зустрічним позовом на відсутність у позивача за зустрічним позовом права самостійно вираховувати із грошового зобов`язання перед іншою стороною вартість генпослуг. Доказів здійснення зарахування вимог у порядку, визначеному законодавством, суду не подано.

Додатково з приводу заявлених підстав стягнення 35605,68 грн боргу суд зауважує, що укладеним між сторонами договором не передбачено обов`язку сторони щодо повернення надміру сплачених коштів, з огляду на що такий обов`язок не випливає з договірних відносин.

Беручи до уваги вищенаведене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення 35605,68 грн боргу.

При цьому позивач за зустрічним позовом не позбавлений можливості захисту свого права на отримання вартості генпослуг за договором у встановленому законодавством порядку у випадку його порушення, невизнання чи оспорення відповідачем за зустрічним позовом.

Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 596770,79 грн та 10000,00 грн штрафів, 901123,89 грн пені обґрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом встановленого договором строку виконання робіт.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

З умов п. 3.1 договору слідує, що кінець робіт визначений датою 31.12.2018.

Разом з тим, як зазначалося вище, роботи були виконані відповідачем за зустрічним позовом у травні 2019 року, про що сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт.

Крім зазначеного вище п. 8.1, сторони у п. 8.9 договору погодили, що за порушення встановлених договором строків виконання робіт з вини підрядника більше ніж на 30 календарних днів, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від загальної вартості не виконаних в строк робіт.

Також за порушення строків закінчення виконання робіт з вини підрядника більш ніж на 10 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10000,00 гривень та відшкодовує завдані таким порушенням збитки, розмір яких визначається на підставі обґрунтованих та погоджених сторонами розрахунків, враховуючи розрахунок збитків по залучених коштах (п. 8.17 договору).

Судом враховується, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, 02.04.2019 у справі №917/194/18).

Отже, беручи до уваги вищенаведене, встановлення договором розміру штрафних санкцій, висновок суду про здійснення нарахування штрафних санкцій, виходячи з визначеної умовами договору ціни (п. 2.1 договору - 5449439,16 грн), суд вважає, що правомірними є позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення 822865,32 грн пені (п. 8.1 договору), 544943,92 грн штрафу (п. 8.9 договору) та 10000,00 грн штрафу (п. 8.17 договору).

Аргументи відповідача за зустрічним позовом про затримання виконання робіт у зв`язку з незабезпеченням позивачем за зустрічним позовом умов для їх виконання та наявністю перешкод, суд оцінює критично з огляду на відсутність передбачених п. п. 3.3, 3.4 договору акта із зазначенням про наявність відповідних перешкод, додаткової угоди про продовження строків виконання робіт, доказів, які би підтверджували тривалість таких перешкод та їх вплив на закінчення робіт через понад 10 місяців від дати підписання договору підряду.

Зокрема, відповідно до п. 3.6 договору у випадку невиконання підрядником п. 3.3 та п. 3.5 підрядник не має права посилатись на обставини, які перешкоджають йому у виконанні робіт, і повинен закінчити роботи у строки передбачені цим договором.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом щодо організації виконання робіт, зокрема забезпечення та підтримання порядку, зберігання тощо саме підрядником, що слідує з умов п. п. 5.9, 5.22, 5.30, 5.49 договору. Також доказів у підтвердження існування зазначених відповідачем за первісним позовом перешкод у виконанні робіт суду не надано.

З огляду на зазначене, доводи відповідача за зустрічним позовом про відсутність його вини у простроченні виконання робіт за договором не підтвердження достатніми та належними доказами.

Разом з тим, статтею 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. При цьому неустойка не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Вищезазначені правові позиції відображені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18 та відповідно до частини 4 ст. 236 ГПК України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи забезпечення виконання зобов`язань відповідача за зустрічним позовом кількома формами неустойки, значний розмір нарахованих і пред`явлених до стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій, відсутність доказів понесення позивачем за зустрічним позовом збитків внаслідок порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань з вчасного виконання робіт, фактичне виконання таких зобов`язань станом на час розгляду спору, визначені ст. 3 ЦК України засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, суд доходить висновку про наявність обставин, за яких можливе зменшення заявленого до стягнення за зустрічним позовом розміру штрафних санкцій на 50%.

З огляду на зазначене, на користь позивача за зустрічним позовом підлягають стягненню 411432,66 грн пені (п. 8.1 договору), 272471,96 грн штрафу (п. 8.9 договору) та 5000,00 грн штрафу (п. 8.17 договору). У зустрічному позові в частині стягнення 411432,66 грн пені (п. 8.1 договору), 272471,96 грн штрафу (п. 8.9 договору) та 5000,00 грн штрафу (п. 8.17 договору) потрібно відмовити.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлено вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 93527,52 грн збитків, мотивовані умовами п. 8.7 договору.

Пунктом 8.7 договору передбачено, що у випадку відсутності реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних підрядник зобов`язується відшкодувати замовнику збитки в розмірі суми ПДВ, протягом 10 днів з моменту кінцевого строку подання декларацій з ПДВ за поточний місяць.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому у ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Зокрема, вказаним підпунктом передбачено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг);

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як убачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Разом з тим, виходячи з положень підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідач за зустрічним позовом має право здійснити реєстрацію податкової накладної з урахуванням дати виникнення податкових зобов`язань, що визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу), а позивач за зустрічним позовом не позбавлений права у такому разі віднести до складу податкового кредиту відповідну суму податку.

З огляду на викладене у цьому випадку відсутній результат поведінки відповідача за зустрічним позовом у вигляді збитків та прямий причинно-наслідковий зв`язок між його діями (бездіяльністю) та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача за зустрічним позовом, що може бути здійснено у подальшому.

За відсутності усіх елементів складу господарського правопорушення, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 93527,52 грн збитків.

При цьому судом критично оцінюються посилання позивача за зустрічним позовом на постанову Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №924/76/18, оскільки остання прийнята за інших обставин справи, зокрема, за наявності як факту поставки товарів, робіт і послуг, так і факту їх оплати, тобто за обставин нереєстрації податкової накладної платником податків після спливу обох можливих дат виникнення податкового зобов`язання.

З огляду на вищенаведене у сукупності, положення ст. ст. 74, 77, 79, 86 ГПК України, позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ "Будівельний Альянс Груп" про стягнення з ТОВ "Євродвері Компані" штрафу в розмірі 596770,79 грн, пені в розмірі 901123,89 грн, штрафу в розмірі 10000,00 грн, збитків у розмірі 93527,52 грн та боргу в розмірі 35605,68 грн підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 411432,66 грн пені, 272471,96 грн штрафу та 5000,00 грн штрафу. У зустрічному позові в частині стягнення 411432,66 грн пені, 272471,96 грн штрафу, 5000,00 грн штрафу, 93527,52 грн збитків та 35605,68 грн боргу належить відмовити.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог. При цьому враховується п. 3.17.4 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький про стягнення 653472,91 грн, з яких 561165,11 грн основного боргу, 85297,08 грн пені, 7010,72 грн 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5/3 (код 36397828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 12, офіс 23/5 (код 41098828) 561165,11 грн (п`ятсот шістдесят одну гривню сто шістдесят п`ять гривень 11 коп.) заборгованості, 6065,43 грн (шість тисяч шістдесят п`ять гривень 43 коп.) пені, 7010,72 грн (сім тисяч десять гривень 72 коп.) 3% річних, 8613,62 грн (вісім тисяч шістсот тринадцять гривень 62 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ про стягнення 1637027,88 грн, з яких 596770,79 грн штрафу, 901123,89 грн пені, 10000,00 грн штрафу, 93527,52 грн збитків, 35605,68 грн боргу, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Євродвері Компані”, м. Київ вул. Булгакова, буд. 12, офіс 23/5 (код 41098828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп”, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5/3 (код 36397828) 272471,96 грн (двісті сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят одну гривню 96 коп.) штрафу, 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) штрафу, 411432,66 грн (чотириста одинадцять тисяч чотириста тридцять дві гривні 66 коп.) пені, 20667,14 грн (двадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 14 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.12.2019.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук . 4 прим.: 1 – до справи, 2, 3 – ТОВ “Євродвері Компані” (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 12, оф. 12; 03134, м. Київ, вул. Булгакова, 12, оф. 23/5), 4 - ТОВ “Будівельний Альянс Груп” (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3). Всім рек. з пов. про вруч.