СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р. Справа № 922/824/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.

та за участю:

від позивача - Лагутін І.В. свідоцтво серія ХВ № 000270 від 23.03.2016, ордер 000288 від 13.12.2019;

від відповідача - Луценко О.І. наказ № 26 від 08.07.2013;

від третьої особи - Пономаренко В.І. довіреність № 220/531/Д від 03.12.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (вх. №3117 Х/2) на рішення, ухвалене Господарським судом Харківської області у складі колегії суддів головуючий суддя Усатий В.О., суддя Савченко А.А., суддя Яризько В.О. час проголошення вступної та резолютивної частини 13 година 03 хвилини 11.09.2019 (дата складання повного тексту судового рішення 16.09.2019) у справі № 922/824/19

за позовом Державного науково - виробничого підприємства "Комунар" (код ЄДРПОУ 14308730; 61070, м. Харків, вул. Рудика, 8)

до Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева (код ЄДРПОУ 14315629; вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61037)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (Повіфлотський проспект, 6, м. Київ, 03168)

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ДНВП "Об`єднання Комунар", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ДП "Завод імені В.О.Малишева" про стягнення з останнього суми боргу в розмірі 644437,64 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 498дп з оплати продукції, отриманої за цим договором.

Ухвалою суду від 01.04.2019 передано матеріали позовної заяви ДНВП "Об`єднання Комунар" до ДП "Завод імені В.О. Малишева" про стягнення заборгованості за виключною підсудністю для подальшого розгляду господарським судом тим самим складом суду, що і справа про банкрутство ДП "Завод імені Малишева" № 5023/10655/11.

Ухвалою суду від 04.04.2019 враховуючи, що справа № 5023/10655/11 про банкрутство відповідача - ДП "Завод імені Малишева" розглядається колегією суддів, у складі головуючий суддя Усатий В.О., судді Яризько В.О., Савченко А.А., суд ухвалив про призначення для розгляду справи № 922/824/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Яризько В.О., Савченко А.А.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.09.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (код 14315629, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) на користь Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" (код 14308730, місцезнаходження: 61070, м. Харків, вул. Рудика, 8) суму боргу в розмірі 644437,64 грн. та 9666,57 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд зазначив, що поставка товару підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, а також враховував факт здійснення повного розрахунку Міністерства оборони України з відповідачем за контрактом №247/1/09/10 від 27.04.2009, що на думку суду свідчить про настання строку для виконання відповідачем свого обов`язку з оплати отриманої від позивача продукції.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 644437,64 грн., є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач не погодився з ухваленим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою.

Апелянт вважає, що висновки місцевого господарського суду не відповідають дійсності. На думку апелянта строк оплати товару за договором № 498 дп не настав. Такий висновок апелянт обґрунтовує тим, що поставка продукції згідно договору № 498 дп здійснюється в рамках виконання державного контракту між Міністерством оборони України і ДП "Завод імені В.О. Малишева" на модернізацію військової техніки.

Апелянт вказує на те, що умовами договору № 498 дп сторони погодили, що покупець здійснює попередню оплату продукції за рахунок коштів, отриманих від Міністерства оборони України. Розмір попередньої оплати погоджується Сторонами додатково та залежить від розміру бюджетних коштів, які виділяються на закупівлю військової техніки в 2010-2011 роках х урахуванням інтересів сторін при виготовленні продукції в рамках виконання Державного оборонного замовлення.

Решту грошових коштів від загальної суми договору покупець перераховує постачальнику протягом 10 банківських днів з моменту надходження грошових коштів від Міністерства оборони України, в якості остаточного розрахунку по основному контракту на виготовлення військової техніки.

Апелянт звертає увагу на те, що сторонами в договорі № 498 дп чітко передбачено подію, після настання якої відповідач повинен здійснити кінцевий розрахунок : повний розрахунок Міністерства оборони.

Апелянт посилається на те, що згідно даних бухгалтерського обліку його підприємства обліковується дебіторська заборгованість Міністерства оборони України в сумі 19 077 380,00 грн.

Наявність дебіторської заборгованості апелянт мотивує наступним: щодо його підприємства порушено провадження про банкрутство; після офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Міністерство оборони України не звернулось з вимогами до боржника, що складаються зі сплаченої ним за контрактом суми 19 077 380,00 грн. Оскільки МОУ не звернулось з вказаними кредиторськими вимогами до боржника, ДП "Завод імені В.О. Малишева", наведені обставини стали підставою відображення в бухгалтерському обліку підприємства зазначеної суми як дебіторської. Враховуючи наведене, відповідач (апелянт) вважає, що строк розрахунку за поставлену продукцію не настав.

На думку апелянта матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо проведення Міністерством оборони України остаточного розрахунку за державним контрактом № 247/1/09/10.

Апелянт просить суд: скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2019 по справі № 922/824/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Автоматизованою системою розподілу справ між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи : головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д. (витяг з протоколу від 11.10.2019)

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2019 у справі № 922/824/19 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

До Східного апеляційного господарського суду 08.11.2019 (вх. № 10538) від Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2019 без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" без задоволення.

ДНВП "Об`єднання Комунар" звертає увагу на те, що апелянтом в основу апеляційної скарги покладено два висновки, які суперечать один одному: "відповідач стверджує, що строк для оплати продукції, отриманої від позивача за договором № 498 від 04.06.2010 не настав, оскільки за даними бухгалтерського обліку відповідача рахується дебіторська заборгованість МОУ в сумі 19 077 380,00 грн, але поряд з цим, відповідач стверджує, що ДП "Завод ім. В.О. Малишева" здійснив дострокову оплату перед позивачем за поставлену продукцію за договором № 498 дп від 04.06.2010. Позивач звертає увагу суду на те, що в ході розгляду справи представник третьої особи (МОУ) надав пояснення, які свідчать про те, що Міністерство оборони повністю розрахувалось за державним контрактом № 247/1/09/10 від 27.04.2009 в сумі 64 800 000 грн.

У розгляді справи оголошувалось про перерву.

В судовому засіданні 16.12.2019, продовженому після перерви в тому ж складі суду, представник заявника апеляційної скарги підтримала її вимоги в повному обсязі; представник позивача заперечував проти вимог апелянта та вважав доводи скарги такими, що не відповідають обставинам справи, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду; представник третьої особи зазначив, що МОУ повністю розрахувалось за державним контрактом перед відповідачем, тому підтримує позицію позивача про те, що строк виконання зобов`язань з остаточного розрахунку за поставлену продукцію настав. Просить відмовити у задоволенні скарги, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 04.06.2010 від імені Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" (позивач) філією Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" "Харківський завод електроапаратури" з Державним підприємством "Завод ім. В.О.Малишева" (відповідач) укладено (з протоколом розбіжностей) договір № 498дп (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався в порядку та на умовах договору поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, кількість, асортимент та технічні умови якої зазначені у специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами.

Поставка продукції по даному договору проводиться в рамках виконання державного контракту між Міністерством оборони України та Державним підприємством "Завод ім. В.О.Малишева" на модернізацію військової техніки (далі - контракт), згідно умов п.1.2 договору.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що строк поставки продукції зазначається сторонами у специфікаціях.

Умови оплати за поставлену за договором продукцію сторони погодили у п.п.5.1, 5.2 договору, а саме відповідач зобов`язався здійснити попередню оплату продукції за рахунок коштів, отриманих від Міністерства оборони України. Розмір попередньої оплати узгоджується сторонами додатково та залежить від розміру коштів, що виділяються Державним бюджетом на закупівлю військової техніки у 2010-2011 роках з врахуванням інтересів сторін при виготовленні продукції в рамках виконання Державного оборонного замовлення. Залишок коштів від загальної суми договору відповідач перераховує позивачу протягом 10 банківських днів з моменту надходження грошових коштів від Міністерства оборони України в якості остаточного розрахунку по основному договору на виготовлення військової техніки.

Згідно специфікації № 1 до договору, сторони погодили найменування, кількість та ціну продукції, загальна вартість якої складає 2497794,69 грн.

Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу продукцію, а останній таку продукцію прийняв, на загальну суму 2484437,64 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №110101 від 25.01.2011 на суму 67394,00 грн, №110201 від 03.02.2011 на суму 25519,47 грн, №110301 від 28.03.2011 на суму 14721,88 грн, №110302 від 28.03.2011 на суму 110711,71 грн, №110401 від 05.04.2011 на суму 70024,18 грн, №110702 від 28.07.2011 на суму 700024,18 грн, №110901 від 08.09.2011 на суму 314954,21 грн, №110902 від 28.09.2011 на суму 17012,98 грн, №111001 від 07.10.2011 на суму 221423,42 грн, №111002 від 12.10.2011 на суму 105036,26 грн, №12 від 16.05.2012 на суму 1314278,15 грн, №15 від 06.08.2012 на суму 153337,20 грн, та довіреностями до них.

Вартість отриманої продукції відповідач оплатив частково, а саме в сумі 1840000,00 грн, згідно банківських виписок, наданих до матеріалів справи, відповідачем було сплачено позивачу 500000,00 грн. 07.09.2011, 1000000,00 грн 19.09.2012 та 340000,00 грн 04.01.2013.

Згідно підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків №1 від 18.11.2013 за період з 01.01.2011 по 18.11.2013 заборгованість відповідача перед позивачем за договором №498дп від 04.06.2010 становить 644437,64 грн.

Сторонами та третьою особою не заперечується, що Міністерством оборони України повністю було здійснено остаточний розрахунок з відповідачем за контрактом №247/1/09/10 від 27.04.2009 в сумі 64800000,00 грн.

В матеріалах справи наявний лист Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України за №403/2/1/4094 від 29.05.2019 р., адресований Військовій прокуратурі Харківського гарнізону, про те, що розрахунок між Міністерством оборони України та відповідачем за контрактом №247/1/09/10 від 27.04.2009 р. здійснено в повному обсязі.

Зважаючи на те, що поставка товару підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, а також враховуючи встановлення факту здійснення повного розрахунку Міністерства оборони України з відповідачем за контрактом №247/1/09/10 від 27.04.2009, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що строк виконання обов`язку відповідача щодо оплати отриманої продукції настав. Отже, позовні вимоги є правомірними, а рішення місцевого господарського суду про наявність правових підстав для їх задоволення є таким, що відповідає обставинам справи та ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає безпідставними посилання апелянта на наявність дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку його підприємства як на доказ нездійснення МОУ розрахунку за контрактом і, як слідство, не настання строку виконання обов`язку відповідача щодо розрахунку за отриману продукцію.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відображення дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку підприємтсва не є належним та допустимим доказом нездійснення Міністерством оборони України повного розрахунку за контрактом. Бухгалтерський облік на підприємстві є лише внутрішньою документацією відповідача. До того ж з наявних в матеріалах справи пояснень самого відповідача та третьої особи вбачається факт здійснення МОУ такого розрахунку за контрактом в повному обсязі. Не звернення Міністерства оборони України з відповідними кредиторськими вимогами до відповідача також не може свідчити та доводити нездійснення розрахунку за вищевказаним контрактом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже , рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог законне, обґрунтоване, прийняте при повному, належному та об`єктивному дослідженні обставин справи, вірному застосуванні норм матеріального і процесуального права та підлягає залишенню без змін, оскільки відсутні правові підстави для його скасування. Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи та не доведені апелянтом, тому вона залишається без задоволення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта у вигляді сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/824/19 від 11.09.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.12.2019

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.В. Плахов