open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 473/5057/19

РІШЕННЯ

іменем України

"21" грудня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу адміністративної юрисдикції, яка відноситься до категорії термінових адміністративних справ, за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та скасування.

ВСТАНОВИВ:

12.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 06.12.2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 188-5 КУпАП протиправною та скасування.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що вона в період з 11.11.2019 року по 16.12.2019 року виконувала обов`язки директора ДП «Вознесенське лісове господарство» і отримала від відповідача повідомлення про намір здійснити відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.5 ч.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планову перевірку підприємства у період з 25.11.2019 року по 06.12.2019 року щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, після ознайомлення з яким письмово повідомила відповідача про не допуск його до такої перевірки через те, що органом державного нагляду (контролю) - відповідачем - не була затверджена та оприлюднена на власному веб-сайті уніфікована форма акта в якій передбачається перелік питань залежно від ступеню ризику. Крім того, позивач вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342 були затверджені Методика розроблення критеріїв за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) і визнано такими, що втратили чинність Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року №752 та від 24.05.2017 року №362, якими були затверджені аналогічні методики.

Посилаючись на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, позивач просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву суду не надав. Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції не дивлячись на надіслане клопотання про відкладення розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що врегульовано, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року №275 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України», наказом Міністерства екології та природних ресурсів №303 від 09.08.2017 року «Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», в редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:

- про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля;

- про використання та охорону земель;

- про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;

- про охорону атмосферного повітря;

- про охорону, захист, використання та відтворення лісів;

- про охорону, утримання і використання зелених насаджень;

- про використання, охорону і відтворення рослинного світу;

- про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу;

- щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;

- під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

- про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі;

- про природно-заповідний фонд;

- про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

- у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;

- щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами;

- щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

- про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

б) здійснення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України перевірки дотримання вимог законодавства про радіаційну безпеку у разі виявлення органом (підрозділом) Державної прикордонної служби України транспортних засобів, вантажів та іншого майна з перевищенням допустимого рівня іонізуючого випромінювання та надання дозволу або заборони на пропуск через державний кордон України транспортних засобів, вантажів та іншого майна за результатами такої перевірки;

в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

д) одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

є) зупинка транспортних (у тому числі плавучих) засобів та проведення їх огляду, огляд знарядь добування об`єктів рослинного та тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, переробки та реалізації; ж) вилучення у встановленому порядку в осіб знарядь добування об`єктів тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), транспортних (у тому числі плавучих) засобів, обладнання та предметів, що є знаряддям добування об`єктів тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), незаконно добутих природних ресурсів і продукції, що з них вироблена, а також відповідних документів (ліцензій, дозволів тощо);

з) здійснення відповідно до закону фотографування, звукозапису, кіно- і відеозйомки, у тому числі з літальних апаратів та із застосуванням космічних технологій, як допоміжного засобу для запобігання та розкриття правопорушень;

и) виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, водних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання;

і) внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів;

ї) надання центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об`єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), ліцензій на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;

й) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах;

к) викликати громадян для одержання усних та письмових пояснень у зв`язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу;

л) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України;

м) уповноваження підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

н) внесення пропозицій щодо визначення методик вимірювань, що є обов`язковими до використання уповноваженими підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Крім того, як передбачено положеннями ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:

а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;

б) порушенні норм екологічної безпеки;

в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля;

г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля;

е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об`єктів;

є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;

ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;

з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;

і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;

й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів;

к) невиконанні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;

м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров`я;

н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами;

о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №102 «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища» утворено, як юридичні особи публічного права, міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції України, зокрема Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області.

Положеннями ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджується органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Як встановлено приписами ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за 10 днів до здійснення цього заходу.

Позивач не заперечує отримання нею такого повідомлення 24.10.2019 року про проведення планової перевірки ДП «Вознесенське лісове господарство» дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 5).

Із письмового звернення позивача (а.с. 6-7) до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області слідує, що вона, як посадова особа ДП «Вознесенське лісове господарство», не допустить працівників відповідача до планової перевірки, що і було реально здійснено 03.12.2019 року і підтверджується складеним актом №05/154 (а.с. 9).

Положеннями ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

З аналізу зазначених вище положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» випливає, що орган державного нагляду (контролю) має право проводити планові перевірки дотримання природоохоронного законодавства, як і суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, у випадках передбачених ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, суд зазначає, що недопуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу без встановлених законом підстав для такого недопущення вважається порушенням обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю) органом державного нагляду (контролю) в межах його компетенції.

Згідно ст. 20 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а відповідно до Глави 11, параграфу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ», ст. 286 КАС України провадження по цій категорії справ має особливості встановлені законом.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Кемпник В.С. - на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений КУпАП складений 06.12.2019 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП - перешкоджання виконанню посадовій особі органу, що здійснює державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища виконувати покладені на нього обов`язки, а саме: виконуючи обов`язки директора ДП «Вознесенське лісове господарство» Чикачова А.В. 03.12.2019 року при проведенні планової перевірки вимог природоохоронного законодавства ДП «Вознесенське лісове господарство» посадовою особою Державної екологічної інспекції у Миколаївській області здійснила перешкоджання виконання ним своїх обов`язків шляхом недопущення до проведення цієї перевірки.

Згідно зазначеного протоколу цією посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена 06.12.2019 року постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень вимог цього законодавства відповідачем встановлено не було.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача як на підставу для скасування оспорюваної постанови те, що Державною екологічною інспекцією України не затверджено та не оприлюднено на офіційному веб-сайті уніфіковану форму акту, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Так, вимоги до форми акту встановлені в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (ст. 7), а тому навіть у разі не затвердження уніфікованого акта не є обставиною, за якої є право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

На момент проведення планової перевірки позивача на офіційному сайті Державної екологічної інспекції у Миколаївській області було розміщено наказ Міністерства екології та природних ресурсів №303 від 09.08.2017 року «Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», який прийнятий на підставі Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) затвердженої Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року №752, яка втратила чинність. Вказаний наказ Міністерства екології та природних ресурсів №303 від 09.08.2017 року «Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» є чинним на час перевірки і на час розгляду справи в суді.

Відповідно до п.2.23 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року №34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за №381/10661 внесення змін до нормативного акту або визнання його таким, що втратив чинність здійснюється самим суб`єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акту того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законом.

Таким чином, уважно дослідивши матеріали справи та доводи позивача, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача про проведення позапланової перевірки є повністю виправданими, а оскаржувана постанова прийнята відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, скасуванню не підлягає.

Наведені в судовому засіданні доводи позивача ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права щодо юридичної сили нормативно-правового акта, який підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та скасування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: О.Є.Старжинська

Джерело: ЄДРСР 86520923
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку