ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р. Справа№ 920/522/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Глущенко В.В.

від відповідача: Паламаренко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

на рішення господарського суду Сумської області від 18.09.2019

у справі №920/522/19 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

про стягнення 5 765 652 грн. 06 коп.

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. 24.05.2019 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення 5 765 652,06 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором № SUM/2013/1035/1303000041 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 25.01.2013.

1.3. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що нарахування позивачем пені в сумі 720 816 грн. 03 коп. з серпня 2018 по лютий 2019 суперечить п. 7.4. договору. Крім того, зазначив, що оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі №5021/2509/2011 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Сумихімпром», діє заборона на нарахування неустойки (штрафу, пені).

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами

2.1. 25.01.2013 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (в подальшому Акціонерним товариством «Укртрансгаз») і Публічним акціонерним товариством «Сумихімпром» було укладено договір №SUM/2013/1035/1303000041 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач (газотранспортне підприємство) зобов`язується надати відповідачу (замовнику) послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту приймання - відповідачем, а відповідач зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Згідно з п. 3.1. договору послуги по транспортуванню природного газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами. У випадку, якщо Замовник та/або Споживач (Споживачі) безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу Газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого Газотранспортним підприємством газу Замовнику та/або його споживачу визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу, установлених на ГРС. Якщо Замовник та/або Споживачі Замовника отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складення актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу Замовнику та/або його споживачам.

Відповідно до п. 3.2., 3.3., 3.4. договору Газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства. Замовник протягом двох днів з моменту одержання акту наданих послуг зобов`язується повернути Газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню у відповідності з умовами Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг газу та вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами встановлюються у відповідності до даних Газотранспортного підприємства. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.

Згідно з п. 5.1. договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до п. 5.2. договору тарифи, визначені в п. 5.1. договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору.

Згідно з п. 5.3., 5.4. договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу за умовами розділу 3 цього Договору, та податку на додану вартість. Вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Відповідно до п. 5.5 договору передбачено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Відповідач самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно п. 6.3.2., 6.3.3. договору Замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг згідно з умовами договору, оформити надані послуги з транспортування газу актами наданих послуг.

Відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 7.4. договору пеня нараховується Газотранспортним підприємством протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення Газотранспортним підприємством претензій та/або звернення Газотранспортного підприємства з позовом до суду.

2.2. На виконання договору позивач надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу у червні-грудні 2018 р. та січні-лютому 2019 р. на загальну суму 11867008 грн 91 коп. відповідно до наступних актів наданих послуг: у червні 2018 року на загальну суму 1 045 138 грн 73 коп. відповідно до акту наданих послуг від 30.06.2018 №06-18-1303000041/sum/2013/1035; у липні 2018 року на загальну суму 1 292 619 грн 92 коп. відповідно до акту наданих послуг від 31.07.2018 №07-18-1303000041 /sum/2013/1035; у серпні 2018 року на загальну суму 1179694 грн 86 коп. відповідно до акту наданих послуг від 31.08.2018 №08-18-1303000041/sum/2013/1035; у вересні 2018 року на загальну суму 1136250 грн 37 коп. відповідно до акту наданих послуг від 30.09.2018 №09-18-1303000041/sum/2013/1035; у жовтні 2018 року на загальну суму 1 152 168 грн 92 коп. відповідно до акту наданих послуг від 31.10.2018 №10-18-1303000041/sum/2013/1035; у листопаді 2018 року на загальну суму 1 621 250 грн 39 коп. відповідно до акту наданих послуг від 30.11.2018 №11-18-1303000041/sum/2013/1035; у грудні 2018 року на загальну суму 1 408 928 грн 78 коп. відповідно до акту наданих послуг від 31.12.2018 №12-18-1303000041/sum/2013/1035; у січні 2019 року на загальну суму 1457847 грн 44 коп. відповідно до акту наданих послуг від 31.01.2019 №01-19-1303000041/sum/2013/1035; у лютому 2019 року на загальну суму 1 573 109 грн 51 коп. відповідно до акту наданих послуг від 28.02.2019 № 02-19-1303000041/sum/2013/1035.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №920/522/19 позов задоволено повністю.

3.2. Рішення обґрунтоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг з транспортування природного газу на виконання взятих на себе зобов`язань по договору. Крім того, листом від 21.06.2019 №27-2065 відповідач просив позивача розглянути можливість укладення мирової угоди щодо погашення заборгованості, яка є предметом розгляду у вказаній справі, а також було запропоновано графік погашення вказаної заборгованості. Проте, відповідач не подав доказів сплати основного боргу або обґрунтованих заперечень вимогам позивача.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем грошових зобов`язань суд першої інстанції, перевіривши нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені встановив, що останні нараховані правомірно, відповідно до норм закону та умов договору. Разом з тим, суд зазначив, що мораторій на штрафні санкції поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" 15.10.2019 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №920/522/19 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Також апелянт просить суд зупинити провадження у даній справі.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що 24.10.2011 Господарським судом Сумської області порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто застосування позивачем штрафних санкцій є незаконним.

Відповідач звернув увагу на те, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом в кінці травня 2019 року, незаконно нарахував пеню з серпня 2018 року.

Також відповідач вказав на незаконність нарахування штрафу, оскільки ціна за транспортування природного газу встановлювалася на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.12.2016 №2259 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2015 року №3159», яка є протиправною та нечинною.

На думку відповідача, місцевий господарський суд повинен був зупинити провадження у даній справі до ухвалення рішення у справі №640/19195/19.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Позивач відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не подав.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. Відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №920/522/19.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №920/522/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 18 грудня 2019 року.

6.3. 02.12.2019 відповідач подав до суду пояснення, відповідно до яких вказав, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен був розглядатися в межах справи про банкрутство відповідача №5021/2509/2011.

7. Застосоване законодавство

7.1. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

7.2. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

7.3. Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

7.4. Згідно зі ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

7.5. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

7.6. Згідно з ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. Як встановлено судом, на виконання договору №SUM/2013/1035/1303000041 від 25.01.2013 позивач надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу у червні-грудні 2018 р. та січні-лютому 2019 р. на загальну суму 11867008 грн 91 коп. Проте, відповідач оплатив надані послуги частково, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 4776029,57 грн, яку відповідач у визначений договором строк не оплатив. Наявність вказаної заборгованості підтверджується також листом відповідача від 21.06.2019 №27-2065.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 4776029,57 грн у зв`язку із неналежним виконанням договору №SUM/2013/1035/1303000041 від 25.01.2013.

8.3 У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем наданих послуг з транспортування природного газу позивач на підставі п.7.3, 7.4 договору нарахував до стягнення з відповідача 720816,03 грн пені, нарахованої за загальний період з 18.10.2018 по 21.04.2019.

Здійснивши перерахунок пені, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що вказана вимога є обгрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом в кінці травня 2019 року, незаконно нарахував пеню з серпня 2018 року.

Як вбачається з розрахунку пені, нарахованої позивачем за період прострочення з 18.10.2018 по 21.04.2019, останнім враховано положення п.7.3, 7.4 договору щодо строків прострочення, та здійснено нарахування пені за кожним з актів окремо відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, оскільки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що застосування позивачем штрафних санкцій є незаконним, оскільки 24.10.2011 Господарським судом Сумської області порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, оскільки вказаний мораторій відповідно до ч.1 ст. 19 та абз.4 ч.8 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції від 19.01.2013) не розповсюджується на вимоги до боржника, якщо такі виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство та до оприлюднення постанови про визнання боржника банкрутом, а тому поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 2340/4157/18 (провадження № К/9901/14992/19).

8.4. Також, у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вказаного природного газу позивач відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України нарахував до стягнення з відповідача 78023,30 грн 3% річних та 190783,16 грн інфляційних збитків, нарахованих за загальний період з 01.07.2018 по 21.04.2019.

Враховуючи вищевикладене та здійснивши перерахунок заявлених вимог, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що 3% річних та інфляційні збитки позивачем нараховані правомірно, відповідно до норм закону та умов договору та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

8.5. Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача про незаконність нарахування штрафу, оскільки ціна за транспортування природного газу встановлювалася на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.12.2016 №2259 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2015 року №3159», яка є протиправною та нечинною.

Так, доказів протиправності чи нечинності вказаної постанови відповідачем суду не подано. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 21.06.2019 №27-2065 визнав розмір заборгованості. При цьому, розмір штрафних санкцій визначався позивачем саме на підставі вказаної заборгованості.

8.6. Апеляційний суд відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення у справі №640/19195/19 щодо скасування постанов, якими встановлювалися тарифи на послуги транспортування природного газу, зокрема, за договором №SUM/2013/1035/1303000041 від 25.01.2013.

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення, зокрема, основного боргу 4776029,57 грн, наявність якого визнано відповідачем у листі від 21.06.2019 №27-2065, а тому враховуючи наявність достатніх доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом даного судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

8.7. Також апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що місцевий господарський суд повинен був зупинити провадження у даній справі до ухвалення рішення у справі №640/19195/19.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, оскільки відповідачем не було подано до суду доказів відкриття провадження у справі №640/19195/19.

Також судом встановлено, що провадження у справі №640/19195/19 було відкрито лише 02.12.2019, тоді як рішення у даній справі прийнято судом першої інстанції 18.09.2019.

8.9. Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен був розглядатися в межах справи про банкрутство відповідача №5021/2509/2011, оскільки відповідно до абз.4 ч.8 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви) поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

8.10. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.2. За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №920/522/19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Сумихімпром» має бути залишена без задоволення.

9.3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №920/522/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №920/522/19 повернути до господарського суду Сумської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 19.12.2019.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова