П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2002/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

19 грудня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Крижопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Крижопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на відставку судді та проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 84 відсотків до 88 відсотків суддівської винагороди.

- зобов`язати Крижопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи адвокатом Вінницької обласної колегії адвокатів з 01 березня 1991 року по 29 березня 1993 року включно та здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його виплату з 05 серпня 2018 року з розрахунку 88 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничним розміром, з врахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що у зв`язку із набранням чинності Законом України від 07.06.2018 №2447- VІІ «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402- VІІІ, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаді судді.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року замінено відповідача - Крижопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області, правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області.

Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, 04 лютого 2016 року ОСОБА_1 звільнена з посади судді Крижопільського районного суду Вінницької області, у зв`язку з поданням заяви про відставку та згідно наказу № 6-ос від 10 лютого 2016 року, відрахована зі штату суддів Крижопільського районного суду Вінницької області.

Згідно розрахунку Крижопільського районного суду Вінницької області стаж судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 22 роки 10 місяців 11 днів.

Рішенням Комісії з розгляду спірних питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком) пенсій від 04 березня 2016 року при управлінні Пенсійного фонду України у Крижопільському районі позивачці було відмовлено у призначені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі п.5 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року №213.

Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 червня 2016 року визнано протиправною відмову Крижопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в призначені мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язано призначити щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці у розмірі 84% суддівської винагороди без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 11 лютого 2016 року.

Згідно з протоколом від 08.09.2016 року №131440 Крижопільським об`єднаним УПФУ Вінницької області Глушковій ОСОБА_2 Федорівні зараховано стаж судді 22 роки 10 місяців 12 днів та встановлено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84% суддівської винагороди.

З 26 серпня 2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Крижопільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84% суддівської винагороди згідно Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року №2453-УІ.

05.08.2018 року, у зв`язку з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ОСОБА_1 18.03.2019 року звернулася до Крижопільського об`єднаного УПФУ Вінницької області із заявою про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи адвокатом з 01.03.1991 року по 29.03.1993 року включно.

Листом від 25.03.2019 року № Г-16 Крижопільським об`єднаним УПФУ Вінницької області мені відмовлено у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді періоду роботи адвокатом та в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки це не передбачено статтею 135 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010 року та зазначено про чітке виконання управлінням рішення Томашпільського суду від 29.06.2016 року.

Вважаючи такі дії Крижопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області протиправними та такими, що порушують її право, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки робота на посаді адвоката, на день обрання ОСОБА_1 суддею, не визначалася як стаж, що дає право на відставку, тому відсутні підстави для зарахування зазначеного стажу, необхідного для звільнення судді у відставку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI в редакції станом на момент звільнення позивача у відставку) суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч.5 ст.133 Закону №2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI діяв Закон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-XII (далі - Закон №2862-XII).

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону №2862-XII кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Згідно з абз.2 ч.4 ст.43 Закону №2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до ч. 1 ст. 137 якого до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Отже, на момент обрання ОСОБА_1 на посаду судді, Закон не передбачав зарахування до стажу роботи на посаді судді стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, як і не передбачав цього Закон "Про судоустрій і статус суддів" 2016 року на дату набрання ним чинності, зокрема на дату звільнення позивача у відставку 04.02.2016.

05.08.2018 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.07.2018 року № 2509-VIII, статтю 137 Закону №1402-VIII доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Зазначені зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» внесені у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності 5 січня 2017 року, пункт 34 розділу XII Закону № 1402-VIII доповнено абзацом четвертим про збереження для суддів, призначених чи обраних на посаду до набрання чинності цим Законом, визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Верховний суд, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України, враховуючи внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висловили свою думку у спільному листі від 05.11.2018 р. №41783/0/9-18/2664/0/2-18/01-6757/18/9рс-1112/18/1-22433/18/02/3878 «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді», відповідно до якого до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, тобто застосовуються вимоги, що діяли на момент такого призначення (обрання).

Частиною 3 ст.141 Закону № 2453-VI (в редакції, Закону №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до п. 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскільки робота на зазначеній посаді, на день обрання ОСОБА_1 суддею, не визначалася як стаж, що дає право на відставку, тому відсутні підстави для зарахування позивачу стажу на посаді адвоката, необхідного для звільнення судді у відставку.

Щодо доводів апелянта про те, що у зв`язку із набранням чинності Законом України від 07.06.2018 №2447- VІІ «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402- VІІІ, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаді судді, то слід зазначити, що станом на 05.08.2018 позивач мала статус судді у відставці з 04.02.2016, а тому норми ст.137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що набули чинності 05.08.2018 до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, так як не мають зворотньої дії в часі.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для зарахування позивачу періоду роботи на посаді адвоката відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий

Полотнянко Ю.П.

Судді

Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.