П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 р.

м.Одеса

Справа № 540/1349/19

Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 10 вересня 2019 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея Трейд" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея Трейд" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея Трейд" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній фіскальній службі України та Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а саме: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2019 року № 0001211422; визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 27 червня 2019 року № 29310/6/99-99-11-04-02-25.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як у межах спірних правовідносин товариство не має нести відповідальність за пропуск встановленого 180-денного строку зарахування на рахунки товариства валютної виручки від здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

В даному випадку, апелянт вважає, що до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення НБУ збільшено граничний строк зарахування на рахунки підприємств валютної виручки від здійснення зовнішньоекономічної діяльності до 365 днів, що свідчить про фактичне скасування відповідальності особи.

В свою чергу, податковим органом подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, так як товариство має нести відповідальність за пропуск встановлених строків зарахування на його валютні рахунки валютної виручки від здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11 березня 2019 року № 345, посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Амалтея Трейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічним контрактам: від 22 березня 2018 року № 45 з ООО «СВ-Мироторг» (Республіка Беларусь), за період з 22 березня 2018 року по 18 березня 2019 року; від 11 травня 2018 року № 60 з ООО «БелАмалтея» (Республіка Беларусь), за період з 11 травня 2018 року по 18 березня 2019 року.

За результатами перевірки складено акт № 44/21-22-14-02/36130219 від 25 березня 2019 року, яким встановлено порушення ТОВ «Амалтея Трейд» ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так як по експортному контракту від 22 березня 2018 року № 45, укладеному з ООО «СВ-Мироторг» (Республіка Беларусь) валютна виручка зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням строку розрахунків (180 днів):

- на суму 2500,00 дол. США по строку до 02 грудня 2018 року зарахована 07 грудня 2018 року;

- на суму 1000,00 дол. США по строку до 02 грудня 2018 року зарахована 29 грудня 2018 року;

- на суму 3224,00 дол. США по строку до 02 грудня 2018 року зарахована 16 січня 2019 року;

- на суму 9500,00 дол. США по строку до 04 лютого 2019 року зарахована 13 лютого 2019 року;

- на суму 1500,00 дол. США по строку до 04 лютого 2019 року зарахована 18 лютого 2019 року;

- на суму 3000,00 дол. США по строку до 04 лютого 2019 року зарахована 28 лютого 2019 року;

- на суму 1500,00 дол. США по строку до 04 лютого 2019 року зарахована 11 березня 2019 року;

- на суму 4378,00 дол. США по строку до 04 лютого 2019 року зарахована 14 березня 2019 року.

Крмі того, валютна виручка на суму 16,00 дол. США по строку до 04 лютого 2019 року від нерезидента не надійшла.

При цьому, по контракту від 11 травня 2018 року № 60, укладеному з ООО «БелАмалтея» (Республіка Беларусь), валютна виручка на суму 1602,00 дол. США, по строку 01 грудня 2018 року, зарахована на поточний валютний рахунок підприємства 06 грудня 2018 року.

За наслідком встановлення вищевказаних порушень податковим органом 12 квітня 2019 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001211422, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 49 057,16 грн.

В свою чергу, не погоджуючись з отриманим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за наслідком виявлення фактів пропуску встановлених строків зарахування на валютні рахунки товариства валютної виручки від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так , згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, 07 лютого 2019 року введено в дію Закон України «Про валюту і валютні операції», який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

В свою чергу, згідно п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (набрала чинності 07 лютого 2019 року), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

При цьому, згідно п. 2 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нараховано товариству пеню за порушення термінів надходження на його рахунки валютних платежів від іноземних контрагентів.

В даному випадку, чинними до 07 лютого 2019 року положеннями ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» було встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення такої продукції.

В свою чергу, податковим органом встановлено факт здійснення 8 валютних переводів на рахунки товариства у перевіряємому періоді з порушенням встановлених 180-денних строків, які сплили до введення в дію ЗУ «Про валюту і валютні операції», тобто до 07 лютого 2019 року.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, товариством не заперечується факт порушення встановленого 180-денного строку у відповідних операціях.

Проте, наполягаючи на скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та рішення суду першої інстанції товариством зазначається, що станом на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становили 365 календарних днів.

Тобто, державним регулятором послаблено вимоги щодо здійснення відповідних операцій, що на думку апелянта свідчить про пом`якшення відповідальності особи, а як наслідок про відсутність правових підстав для нарахування оскаржуваної суми пені.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується з вказаними посиланнями товариства, так як станом на 07 лютого 2019 року товариством вже вчинено порушення встановлених 180-денних строків зарахування валютної виручки, а як наслідок воно має нести передбачену законом відповідальність у вигляді пені за кожен день затримки.

Крім того, варто зазначити, що втративший чинність ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та новий ЗУ «Про валюту і валютні операції» передбачають ідентичні санкції за порушення відповідних строків, а саме нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея Трейд" – залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року – без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея Трейд".

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя

Яковлєв О.В.

Судді

Градовський Ю.М. Крусян А.В.