ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2019 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/4669/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В.,

за участю:

представника позивача: Алексєєва О.І.,

представника відповідача: Давидової О.В., Дячишина Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління державної міграційної служби України в Луганській області (далі - відповідач, УДМС у Луганській області), в якому позивач просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду пакетів документів, що був поданий позивачам для продовження посвідки на тимчасове проживання та скасувати повідомлення про відмову в прийнятті (розгляді) документів від 15.10.2019 №44011100000162;

-зобов`язати позивача повторно розглянути пакет документів, що був поданий громадянином Індії ОСОБА_1 для продовження посвідки на тимчасове проживання, з урахуванням правових висновків Луганського окружного адміністративного суду;

-стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та суму судового збору (а.с.4-9).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що громадянин Індії ОСОБА_1 був документований посвідкою на тимчасове проживання, строк дії якої спливає 28.10.2019. З метою продовження строку законного перебування на території України позивач 15.10.2019 звернувся до відповідача, у зв`язку з необхідністю обміну йому посвідки на тимчасове проживання в Україні, оскільки він був поновлений до Державного закладу «Луганський державний медичний університет» на 3 курс 2019/2020 н.р. (термін навчання до 01.08.2023) за спеціальністю 222- «Медицина» (термін навчання 6 років) на денну форму навчання за контрактом у групу 14ім (англійською мовою) відповідно до наказу № 469 від 01.10.2019. За результатами розгляду звернення позивача Управління ДМС України в Луганській області надало повідомлення про відмову в прийняття (розгляді) документів від 15.10.2019 року № 44011100000162.

Позивач вважає, що предметом спору є бездіяльність відповідача щодо відмови в розгляді документів для оформлення нової посвідки на тимчасове проживання.

Позивач вказує, що повідомлення відповідача від 15.10.2019 містить відомості про те, що ОСОБА_1 було відмовлено в прийнятті (розгляді) документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв`язку із несвоєчасною та не в повному обсязі їх подачею та загальний строк для подання документів позивачем спливав 04.10.2019. Однак, до 15.10.2019 позивач не міг подати документи, у зв`язку із тим, що перебував на лікарняному, на підтвердження чого відповідачу разом з іншими документами під час звернення було надано «Довідку про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад», яка була видана Комунальною установою «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання». Проте, відповідач, як вважає позивач, протиправно не звернув увагу на наявність поважних підстав для пропуску встановленого строку для звернення до органів ДМС з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Щодо неповного комплекту документів, то з боку позивача було подано: посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2; паспорт НОМЕР_1 ; чотири фотокартки; переклад на українську мову сторінки паспорту з особистими даними, засвідчений нотаріально; поліс медичного страхування; банківську квитанцію про сплату адміністративного збору; лист ДЗ «Луганський державний медичний університет» від 15.10.2019 № 553А; витяг з наказу ДЗ «Луганський державний медичний університет» від № 01.10.2019; довідку про тимчасову непрацездатність студента навчального закладі І-ІV рівнів акредитації про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад № 67.

Тобто, було подано, навіть, більше документів, ніж передбачено Порядком.

На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідач не мотивував свої дії та безпідставно відмовився розглядати документи, у зв`язку з чим порушив чинне законодавство, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду 12.11.2019 надав відзив від 06.11.2019 вих.№4401.8-23242/44.1-19 (а.с.73-80).

В обґрунтування зазначив, що 15 жовтня 2019 до УДМС у Луганській області звернувся громадянин Індії ОСОБА_1 із клопотанням приймаючої сторони Державного закладу «Луганський Державний медичний університет» від 15.10.2019 вих.№ 04.05/553 щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ № НОМЕР_1 , у зв`язку з навчанням (04/13); МЕДИЦИНА до 01.08.2023. Також позивач надав наступні документи: витяг з наказу ЛДМУ від 01.10.2019 № 469 «Про зарахування у зв`язку з поновленням на навчання»; лист ЛДМУ від 15.10.2019 № 553А, в якому зазначено, що позивача зараховано по спеціальності «Медицина» для іноземних громадян згідно наказу № 04.02-03/469 від 01.10.2019. Термін навчання до 01.08.2023; довідку ЦНАП загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області від 15.10.2019 № 18370 про реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 15 жовтня 2019 року; паспорт НОМЕР_1 з перекладом на українську мову сторінки паспорту з персональними даними, засвідчений нотаріально; банківську квитанцію про сплату адміністративного збору; посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 ; довідку №67 від 02.10.2019 про тимчасову непрацездатність; договір добровільного особистого страхування іноземних громадян № 21/01-023409 від 15.10.2019.

Відповідач вказав, що під час звернення позивача 15 жовтня 2019 року до УДМС у Луганській області поліс медичного страхування був недійсний, оскільки його позивач щойно 15.10.2019 уклав, і строк його дії починався з 00 год. 00 хв. 16 жовтня 2019 року, про що й було наголошено позивачу 15.10.2019 під час його звернення до УДМС у Луганській області із питанням обміну йому посвідки на тимчасове проживання. Крім того, позивач в строк до 04 жовтня 2019 року повинен був подати документи для її обміну, а насправді позивач звернувся до УДМС у Луганській області з питанням обміну посвідки лише 15 жовтня 2019 року.

Також відповідач зазначив, що в довідці № 67 від 02.10.2019 про тимчасову непрацездатність, на яку посилається адвокат Алексєєв О.І.,ПІБ хворого зазначено - ОСОБА_1. Документами, які посвідчують особу позивача - паспорт НОМЕР_1 і посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , визначено ПІБ позивача. Згідно перекладу на українську мову сторінки паспорта позивача НОМЕР_1 з особистими даними, засвідченого нотаріально, ПІБ позивача вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 ПІБ позивача - також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Таким чином, довідка №67 від 02.10.2019 не стосується позивача, видана іншій особі, і не підтверджує тимчасову непрацездатність позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 02.10.2019 по 11.10.2019. До УДМС у Луганській області особа з персональними даними ОСОБА_1 не зверталась.

Також, вказує, що за результатами розгляду попереднього звернення позивача від 15.10.2019 йому надано повідомлення про відмову в прийнятті (розгляді) документів від 15.10.2019 № 44011100000162 у зв`язку з порушенням ним строку подання документів для обміну посвідки, тобто в строк менше ніж 15 робочих днів до закінчення строку дії посвідки позивача на тимчасове проживання та надання недіючого поліса медичного страхування. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що у позивача відсутні законні підстави для прийняття та розгляду повторного звернення.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

28.11.2019 да суду надійшла відповідь на відзив позивача, в якій зазначив про те, що з 02.10.2019 по 11.10.2019 (п`ятниця) позивач перебував на лікарняному, та фізично був позбавлений можливості збирати всі необхідні документи. Проте, відразу після одужання в перший робочий день - у вівторок 15.10.2019 (14.10.2019 відзначалося Державне свято-День захисника України) ним прийнялися всі необхідні дії для того, щоб продовжити посвідку на тимчасове проживання, зокрема, було укладено договір добровільного особистого страхування іноземних громадян від 15.10.2019 та сплачений страховий платіж в повному обсязі. Тобто, 15.10.2019 він був дійсним, проте можливість його використовувати при настанні страхового випадку наступала із 16.10.2019.

Щодо зазначення у довідці про непрацездатність у ПІБ літери «и» замість «і», то дане твердження взагалі вбачається надуманим, таким, що позбавлене будь-якого юридичного обґрунтування та немає жодного відношення до суті справи, є нічим іншим як намаганням відповідача хоч якось виправдати свої очевидно протиправні дії. Дану довідку заповнював лікар з даних, які були надані позивачем. ОСОБА_1 є іноземцем, вільно розмовляє англійською мовою, окрім рідної, спілкується російською мовою (а.с.112-115).

03.12.2019 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що в договорі добровільного особистого страхування іноземних громадян № 21/01-023409 від 15.10.2019 пунктом 2.2 конкретно визначено строк його дії 365 днів з 00 год. 00 хв. 16 жовтня 2019 року до 24 год. 00 хв. 15.10.2020, в даному договорі не вказано, що він діє з 00 год. 00 хв. 15.10.2019, тобто станом на 15 жовтня 2019 року, під час звернення позивача до УДМС у Луганській області, поліс медичного страхування був недійсним.

Також відповідач зазначив, що оформлення, обмін посвідки на тимчасове проживання, або відмова в її оформленні, обміну - є одним із видів адміністративних послуг, які надаються УДМС у Луганській області як уповноваженим органом державної влади, на підставі відповідних заяв та документів іноземців згідно норм чинного законодавства України. Таким чином, звернення позивача ОСОБА_1 до УДМС у Луганській області із відповідними документами 15.10.2019, з порушенням встановлених нормами чинного законодавства України строків, - є волевиявлення самого позивача, жодної вини УДМС у Луганській області в цьому не має, а відповідно, і протиправної бездіяльності.

Враховуючи викладене, на думку відповідача, позивачем не надано до суду жодного обґрунтованого, аргументованого, прямо підтверджуючого позовні вимоги доказу та який би підтверджував протиправну бездіяльність та незаконність прийнятого УДМС у Луганській області повідомлення від 15.10.2019 № 44011100000162 про відмову в прийнятті (розгляді) документів громадянину Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.125-128).

Ухвалою суду від 29.10.2019 по справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з визначенням дати підготовчого засідання (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 29.10.2019 за клопотанням ОСОБА_1 вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Управлінню Державної міграційної служби України в Луганській області вчиняти дії щодо примусового видворення громадянина Індії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/4669/19 (а.с.30-31).

Ухвалою суду від 04.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.133).

В судовому засіданні представники сторін надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, відзиві, відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив відповідно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Індії, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 та посвідкою на тимчасове проживання НОМЕР_5 від 30.01.2019, дата закінчення строку якої є 28.10.2019 (а.с.14,15,17).

15 жовтня 2019 року позивач звернуся до УДМС у Луганській області із клопотанням приймаючої сторони (із відповідними зобов`язаннями) Державного закладу «Луганський Державний медичний університет» від 15.10.2019 вих.№ 04.05/553 щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ № НОМЕР_1 , у зв`язку з навчанням (04/13); медицина до 01.08.2023 (а.с.83).

Також позивач надав:

-витяг з наказу ЛДМУ від 01.10.2019 № 469 «Про зарахування у зв`язку з поновленням на навчання» (а.с.84);

-лист ЛДМУ від 15.10.2019 № 553А, в якому зазначено, що позивача зараховано по спеціальності «Медицина» для іноземних громадян згідно наказу № 04.02-03/469 від 01.10.2019, термін навчання до 01.08.2023 (а.с.85);

-довідку ЦНАП загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області від 15.10.2019 № 18370 про реєстрацію місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 з 15 жовтня 2019 року (а.с.86);

-паспорт НОМЕР_1 з перекладом на українську мову сторінки паспорту з персональними даними, засвідчений нотаріально (а.с.87-88);

-банківську квитанцію про сплату адміністративного збору (а.с.89);

-посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 (а.с.90);

-довідку № 67 від 02.10.2019 про тимчасову непрацездатність (а.с.97);

-договір добровільного особистого страхування іноземних громадян № 21/01-023409 від 15.10.2019 (а.с.92).

15.10.2019 відповідачем винесено повідомлення №44011100000162 про відмову в прийняті (розгляді) документів, яким відмовлено в прийнятті (розгляді) документів ОСОБА_1 для оформлення посвідки на тимчасове проживання, у зв`язку з несвоєчасною та не в повному обсязі подачею документів (а.с.93).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду пакету документів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773), Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 (далі - Порядок № 322), Порядком організації набору на навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 01.11.2013 № 1541 (далі - Порядок № 1541).

Правовий статус, основні права, свободи та обов`язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, порядок вирішення питань, пов`язаних з їх в`їздом в Україну або виїздом з України визначає Закон № 3773.

Згідно зі статтею 1 Закону № 3773 іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні (пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 3773).

У відповідності до пункту 17 статті 1 Закону № 3773 посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Аналогічне визначення закріплено в пункті 1 Порядку №322.

Відповідно до частини тринадцятої статті 4 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання (частина третя статті 5 Закону № 3773).

Згідно із абзацом 4 пункту 4 Порядку № 322 іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.

Пунктом 7 Порядку № 322 встановлено, що обмін посвідки здійснюється у разі:

1) зміни інформації, внесеної до посвідки;

2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;

3) закінчення строку дії посвідки;

4) непридатності посвідки для подальшого використання.

Згідно із пунктом 19 Порядку № 322 у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Пунктом 21 Порядку № 322 визначено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.

Питання щодо обміну посвідки, перелік документів та порядок їх розгляду регламентується окремим розділом Порядку № 322 - Подання документів для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обміну посвідки та їх розгляд (пукти 39-45).

Так, пункт 39 Порядку №322 чітко визначає перелік документів, які необхідно подати при обміні посвідки, а саме:

1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства;

3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

4) документи, що підтверджують обставини, у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3 і 4 пункту 7 цього Порядку);

5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.

Також пунктом 40 Порядку №322 передбачено, що у разі коли обмін посвідки здійснюється у зв`язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 цього Порядку.

При цьому суд звертає увагу на те, що вказана норма є відсилочною і в ній чітко зазначено, до якої самої норми є відсилка - пункт 33 Порядку №322.

Пункт 33 Порядку №322 передбачає наступний перелік документів:

1) для іноземців або осіб без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування:

дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Іноземці та особи без громадянства (крім громадян держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором), які відповідно до законів та міжнародних договорів України не зобов`язані отримувати довгострокову візу для оформлення посвідки на тимчасове проживання та отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства не пізніше 30 днів від дати останнього в`їзду на територію України, мають право подати документи на отримання посвідки без виїзду за межі України за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;

зобов`язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства;

2) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку:

подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;

засвідчена в установленому порядку копія реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги;

3) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації:

подання відповідної релігійної організації;

погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації;

4) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку:

подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;

свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;

5) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб`єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку:

подання відповідного представництва іноземного суб`єкта господарювання в Україні;

свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;

6) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку:

подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;

свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;

7) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики:

подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;

або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати);

8) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації:

звернення іноземного засобу масової інформації;

подання МІП;

9) для іноземців або осіб без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції:

копія установчого документа юридичної особи, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;

письмове зобов`язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;

інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:

- відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства - засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;

- або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;

- або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;

- або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;

10) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання:

документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);

зобов`язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу;

11) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", уклали шлюб з громадянами України:

документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;

паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право";

12) для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства":

документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім`ї особи, зазначеної в частинах другій - тринадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;

документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім`ї;

посвідка на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім`ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;

13) для іноземців або осіб без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, - довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

Отже, у випадку позивача, оскільки він перебуває на території України з метою навчання, то окрім документів, що чітко перелічені в пункті 39 Порядку №322, він повинен надати ще 2 документи: документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів); зобов`язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

Жодних інших документів позивач подавати до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області не зобов`язаний.

Таким чином, діючим порядком не передбачено взагалі подання дійсного полісу медичного страхування при обміну посвідки на тимчасове проживання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно при прийнятті документів від ОСОБА_1 , який звернувся саме за обміном посвідки, вимагав від позивача подання ще й дійсного полісу медичного страхування.

Доводи відповідача про те, що пункт 33 також відсилає до пункту 32 Порядку №322, саме яким і передбачено надання дійсного полісу медичного страхування і який також необхідно застосовувати при обміну посвідки, суд вважає неприйнятними, оскільки Порядок №322 чітко розрізняє процедури первинного оформлення посвідок і подальшого їх обміну у зв`язку із закінчення строку їх дії, які розміщені у Порядку №322 в різних розділах - Подання документів для оформлення посвідки та їх розгляд; Подання документів для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обміну посвідки та їх розгляд.

Перелік документів необхідний для первинного оформлення посвідки закріплений в пунктах 32 і 33 Порядку №322. Саме 32 пункт окрім інших документів, які чітко співпадають з переліком документів передбачених пунктом 39 Порядку №322 необхідних для обміну посвідки, передбачає подання дійсного полісу медичного страхування. Однак вказаний пункт не застосовується до процедури обміну посвідки, оскільки жодних застережень щодо його застосування розділ Подання документів для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обміну посвідки та їх розгляд не містить.

Аналіз вказаних норм, дає суду підстави для висновку про те, що: по-перше, процедури первинного оформлення посвідки і подальшого її обміну регулюються різними нормами Порядку №322; по-друге, перелік документів необхідний для отримання первинної посвідки і її обміну також визначений різними нормами; по-третє, пункт 40 Порядку №322 є відсилочним лише до пункту 33 Порядку №322 і чітко передбачає свій перелік документів, який необхідно надавати при закінченні строку дії посвідки, у випадку позивача це: документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів); зобов`язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу, - і вказана норма не передбачає подачу дійсного медичного полісу; в-четверте, жодних правових підстав для застосування пункту 32 при процедурі обміну посвідки Порядок №322 не передбачає.

Що стосується строку подачі позивачем пакету документів необхідних для обміну посвідки, то як зазначив позивач у позові та підтвердив його представник у судовому засіданні, він дійсно пропущений.

При цьому, суд вважає, що подання документів не у строки визначені пунктом 19 Порядку №322 відбулось з поважних причин, оскільки починаючи з 02.10.2019 по 11.10.2019 позивач хворів, що підтверджується довідкою №67, видану КУ «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання» від 02.10.2019, про тимчасову непрацездатність студенту навчального закладу І-ІV рівній акредитації (а.с.55).

Хвороба позивача є об`єктивно непереборною підставою, яка не залежить від волевиявлення особи та пов`язана з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, а також підтверджена належними доказами.

Що стосується невідповідності у довідці №67 однієї букви в прізвищі, ім`ї, по батькові позивача, які зазначені в перекладі на українську мову паспорту позивача, то з метою з`ясування чи дійсно у вказаний вище період звертався саме позивач до медичного закладу за медичною допомогою, суд ухвалою від 29.10.2019 зобов`язав КУ «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання» надати з цього приводу інформацію (а.с.1-2).

Відповіддю від 01.11.2019 №419 КНП «КБЛ Кремінської ради», яка є правонаступником КУ «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання», підтвердила, що ОСОБА_1 дійсно звертався до медичної установи та перебував на лікуванні з 02.10.2019 по 11.10.2019, про що останньому була надана відповідна довідка (а.с.71).

Позивач звернувся у перший робочий день після одужання - 15.10.2019 до Управління державної міграційної служби України в Луганській області, що не заперечується сторонами, з пакетом документів необхідних для обміну посвідки.

Отже, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що хоча позивач і пропустив строки, передбачені діючим законодавством для подачі документів при обміні посвідки, проте це відбулось з об`єктивно непереборних підстав, які не залежать від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, яких відповідач не прийняв до уваги під час приймання документів від іноземця.

Встановивши той факт, що підставою для відмови в прийнятті (розгляді) документів ОСОБА_1 для оформлення у зв`язку із обміном посвідки на тимчасове проживання стало не надання позивачем дійсного полісу медичного страхування, який позивач насправді не повинен був подавати, а також те, що позивач подав пакет документів необхідний для обміну посвідки відразу ж після одужання, а причини неподання своєчасно документів відбулись у зв`язку з непереборними обставинами, суд дійшов висновку про те, що відповідач в даному випадку протиправно відмовив позивачу в прийнятті його документів, чим порушив його права.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Отже, оскільки відмова у прийнятті документів була оформлена відповідачем у письмовій формі - повідомлення від 15.10.2019 №44011100000162, як це передбачено абзацом другим пункту 21 Порядку №322, то саме цей документ слід визнати протиправним та скасувати, оскільки саме він породжує відповідні правові наслідки для позивача.

Таким чином, суд, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне самостійно обрати належний спосіб захисту порушених прав.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Оскільки відповідно до Порядку № 322 розгляд питань щодо обміну посвідки на тимчасове проживання належить до дискреційних повноважень відповідача, тому способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Управління державної міграційної служби України у Луганській області повторно розглянути пакет документів, що був поданий громадянином Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для оформлення у зв`язку із обміном посвідки на тимчасове проживання, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довід правомірність своїх дій та рішення, як наслідок вимоги позивача підлягають задоволенню з корегуванням способу захисту порушених прав.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо розподілу судових витрат, то станом на день розгляду справи по суті позивачем підтверджені лише витрати по сплаті судового збору при подачі позовної заяви та заяви про забезпечення позову у розмірі 2113,10 грн (а.с.3).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України вказані судові витрати позивача підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 296, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення від 15.10.2019 №44011100000162 Управління державної міграційної служби України в Луганській області про відмову в прийнятті (розгляді) документів ОСОБА_1 для оформлення у зв`язку із обміном посвідки на тимчасове проживання.

Зобов`язати Управління державної міграційної служби України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 37851432, місцезнаходження: 93400, Луганська області, м.Сєвєродонецьк, вул.Партизанська,12) повторно розглянути пакет документів, що був поданий громадянином Індії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) для оформлення у зв`язку із обміном посвідки на тимчасове проживання, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 37851432, місцезнаходження: 93400, Луганська області, м.Сєвєродонецьк, вул.Партизанська,12) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 10 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 21 грудня 2019 року.

Суддя

Н.М. Басова