ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року

Справа № 160/11844/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Прудника С.В.

за участі секретаря судового засідання

Стогній К.В.,

за участі: позивача: представника позивача: представника відповідача: представника третьої особи:

не прибув не прибув не прибув не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, в якій просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, винесену в межах виконавчого провадження № 56907854 від 25.10.2019 р., про стягнення виконавчого збору від 25.10.2019 р. солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного бюджету України у розмірі 54 740, 85 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження №60428944 від 25.10.2019 р. щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 25.10.2019 р. солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного бюджету України у розмірі 54 740, 85 грн.;

- зобов`язати Самарський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34984535) виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що Самарський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору діяв поза межами повноважень, наданих йому Законом України "Про виконавче провадження", а відтак, дії Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, вчинені на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №60428944 від 25.10.2019 р. щодо виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору є протиправними, а зазначені постанови Самарського ВДВС підлягають скасуванню.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного відповідач зазначив, що на виконанні у відділі в період з 02.08.2018 по 25.10.2019 перебувало ВП №56907854 з примусового виконання виконавчого листа № 206/1789/16-ц, виданого 02.08.2016 Самарським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 простроченої заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 02.07.2008, пені, що в сумі складає 20 185,25 доларів США і 13 822,07 грн., а також витрат зі сплати судового збору по 4167,66 грн. з кожного. Постанова про відкриття ВП № 56907854 від 02.08.2018, у відповідності до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» була надіслана на адресу боржника ОСОБА_1 рекомендованим листом та міститься в матеріалах виконавчого провадження, як не вручена адресату через сплив строку зберігання, тому твердження позивача про необізнаність та поважну причину пропущення строку на оскарження дій державного виконавця не може бути прийняті до уваги судом. У п. 2 даної постанови зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у солідарному розмірі 54 740,85 грн. Таким чином, у зв`язку з отриманням листа стягувача про повернення виконавчого листа та винесенням 25.10.2019 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державним виконавцем на законних підставах винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 54 740,85 (солідарно), про виділення якої в окреме провадження зазначено у пункті 2 та відкрито ВП № 60428944, проводиться перевірка майнового стану боржника.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи щодо позову або відзиву до суду не надходили.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019 року зазначена вище справа розподілена та 27.11.2019 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений строк позивач усунула недоліки позовної заяви.

У період з 09.12.2019 року по 10.12.2019 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.

11.12.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №160/11844/19 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні. Залучено до участі у справі залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ПАТ "УкрСиббанк". Витребувано від Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у строк до 16.12.2019 року: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію виконавчого провадження ВП №60428944 від 25.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №56907854 з виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2019 року виданої Самарським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 виконавчого збору до Державного бюджету України у розмірі 54 740,85 грн. та засвідчену належним чином копію виконавчого провадження №56907854 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 25.10.2019 року з виконання виконавчого листа №206/1789/16-ц виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровська 02.08.2016р. про стягнення солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" простроченої заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11377673000 від 29.07.2008 року, що утворилася станом на 17.03.2016 року та складається із: простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 17586,78 доларів США, процентів за користування кредитом - 2598,47 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 13822,07 грн., що складає 20185,25 доларів США і 1382,07 грн. Стягнення в рівних долях із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 8335,33 грн., по 4167 грн. 66 коп. з кожного.

У судове засідання 20 грудня 2019 року сторони не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Від представника позивача та представника відповідача до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано заяви щодо розгляду справи за їх відсутності.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 02.08.2018 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 206/1789/16-ц від 31.05.2016 року Самарського районного суду м. Дніпропетровська щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11377673000 від 29.07.2008 р., що утворилася станом на 17.03.2016 р. та складається із: простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 17 586,78 доларів США, процентів за користування кредитом - 2 598,47 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 13 822,07 грн., що в сумі складає 20 185,25 доларів США і 13 822,07 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 335,33 грн., по 4 167,66 грн. з кожного, про що винести відповідну постанову.

Як видно із матеріалів, 02.08.2018 року заступником начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мартиновською І.М. відкрито виконавче провадження № 56907854 з виконання виконавчого листа №206/1789/16-ц виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровська 02.08.2016р. про стягнення солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" простроченої заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11377673000 від 29.07.2008 року, що утворилася станом на 17.03.2016 року та складається із: простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 17586,78 доларів США, процентів за користування кредитом - 2598,47 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 13822,07 грн., що складає 20185,25 доларів США і 1382,07 грн. Стягнення в рівних долях із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 8335,33 грн., по 4167 грн. 66 коп. з кожного.

16.10.2019 року «УкрСиббанк» звернулось до Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про повернення виконавчого листа №206/1789/16-ц виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровська 02.08.2016р. в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

25.10.2019 року заступником начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мартиновською І.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (виконавчого листа №206/1789/16-ц виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровська 02.08.2016р.).

Також, 25.10.2019 року заступником начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мартиновською І.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 54 740,85 грн. солідарно по ВП № 56907854.

Як видно із матеріалів виконавчого провадження №60428944, 25.10.2019 року заступником начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мартиновською І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №56907854 від 25.10.2019 року, виданої Самарським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 виконавчого збору до Державного бюджету України у розмірі 54 740,85 грн.

Вважаючи спірні постанови органу державної виконавчої служби безпідставним та протиправними, позивач звернулась о суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час виникнення спірних спірних правовідносин визначалися Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 6 Закону № 1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 18 Закону № 1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частинами першою та другою статті 27 Закону №1404-VIII із змінами, внесеними Законом № 2475-VIII від 03.07.2018, передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За приписами пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу вказаної норми суд приходить до висновку, що частина перша та друга статті 27 Закону №1404-VIII встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору виконавцем.

Разом з тим, ця стаття передбачає вичерпний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що частина третя статті 40 Закону №1404-VIII є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила, встановлені частинами першою та другою статті 27 зазначеного закону - не можуть застосовуватися.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, висловлену Верховним Судом в постанові від 15.02.2018 року у справі № 910/1587/13, стосовно виконання рішення суду як умови стягнення виконавчого збору з огляду на таке.

Верховним Судом в постанові від 15.02.2018 року у справі № 910/1587/13 було висловлено правовий висновок щодо застосування положень статті 27 Закону №1404-VIII, відповідно до якого обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.

Натомість, редакція статті 27 Закону №1404-VIII, щодо застосування якої Верховним Судом висловлено правову позицію, встановлювала виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У той самий час, як на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору розмір виконавчого збору встановлювався частиною 2 ст. 27 Закону №1404-VIII (в редакції, з урахуванням змін, внесених Законом № 2475-VIII від 03.07.2018) в розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Отже, Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 було змінено базу та порядок визначення розміру виконавчого збору, із якого виходив Верховний Суд під час формулювання зазначеної правової позиції.

Відповідно до пункту частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно частини 5 статті 37 Закону №1404-VIII, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Суд не бере до уваги посилання позивача на добровільне виконання рішення суду з огляду на таке.

Судом встановлено, що стягувач ПАТ "УкрСиббанк" у заяві про повернення виконавчого документа стягувачу зазначив підставою повернення виконавчого документа саме пункт 1 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII, у той самий час, як закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом передбачено пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини 9 статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивачем під час розгляду справи не надано доказів надання відповідачу заяв, довідок або будь-яких інших доказів, які свідчили б про повне фактичне виконання позивачем рішення згідно з виконавчим документом до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Так само докази виконання позивачем рішення згідно з виконавчим документом до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не були надані суду протягом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд також бере до уваги, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо неповернення виконавчого документа стягувачу згідно його заяви, не була визнана протиправною, сторони виконавчого провадження не оскаржували бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо неповернення виконавчого документа. Так само не була оскаржена постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу.

Стосовно вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 ст. 48 Закону №1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем під час примусового виконання виконавчого листа № 206/1789/16-ц в межах виконавчого провадження ВП № 56907854 вживалися заходи примусового виконання.

Так, на здійснення заходів примусового виконання виконавчого документу відповідачем було надіслано до Пенсійного фонду України з приводу надання інформації про осіб-боржників, які отримують пенсії та інформації про осіб-боржників, які працюють та з трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, Державної фіскальної служби України щодо наявності номерів рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Так, відповідно до відповіді Пенсійного фонду України №1041062692 від 02.08.2018 інформацію щодо про осіб-боржників, які отримують пенсії та інформації про осіб-боржників, які працюють та з трудовими та цивільно-правовими договорами не знайдено. Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України №1054265049 від 05.07.2019 інформацію про осіб-боржників, отримують пенсії не знайдено.

Як убачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 02.08.2018 року, відомості щодо речових прав на нерухоме майно відносно ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до відповіді Державної фіскальної служби України №1054321220 від 08.07.2019 року платник податків з податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виносячи постанову про стягнення виконавчого збору від 25.10.2019 р. солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного бюджету України у розмірі 54 740, 85 грн. по ВП №56907854 та постанову про відкриття виконавчого провадження №60428944 від 25.10.2019 р. щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 25.10.2019 р. солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного бюджету України у розмірі 54 740, 85 грн. суб`єкт владних повноважень діяв обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В силу положень ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи були надані належні та допустимі докази на підтвердження дій відповідача

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, то судові витрати не відшкодовуються позивачу.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору виконавчого провадження- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник