Провадження № 22-ц/811/1917/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Жукровської Х.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року в складі судді Єзерського Р.Б. у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція Інфо» про захист гідності, честі та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_3 через представника ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ТзОВ «Інформаційне агентство «Корупція Інфо» про захист гідності, честі та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовувала тим, що 24 вересня 2018 року відповідач ТзОВ «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» опублікував в мережі Інтернет на власному веб-сайті «Корупція.Інфо» (www.korupciva.com) статтю під назвою « ОСОБА_4 купив віллу на Сейшелах за $5 млн: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора». Автором статті зазначена ОСОБА_5 .

25 вересня 2018 року на Ютуб-каналі відповідача «Корупція Інфо» також розміщено відеосюжет під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався - купив віллу на Сейшелах за 5 млн.дол. Скандальна інформація».

Поширений сюжет та стаття містять повністю неправдиву інформацію про ОСОБА_3 та членів її сім`ї, порушує їх права на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

Вважає, що метою публікації відеосюжету і статті є умисна дискредитація ОСОБА_7 , а також заподіяння шкоди її діловій репутації.

Позивач є народним депутатом України, публічною особою та відповідно до ст. 45 Закону «Про запобігання корупції» зобов`язана щорічно заповнювати та подавати декларацію, в тому числі вносити відповідні зміни у разі зміни майнового стану (купівлі нерухомого майна).

Відтак, інформація про купівлю нерухомості, яка не внесена в декларацію та вартість якої не відповідає офіційним доходам ОСОБА_3 та її чоловіка, є негативною, оскільки повідомляє про нібито протиправні дії як в Україні, так і в іншій державі (оформлення вілли на підставних осіб - місцевих жителів з метою приховати купівлю майна).

Видання «Корупція Інфо» грубо порушило законодавчу заборону поширювати недостовірну інформацію, а також всі існуючі стандарти професійної етики журналістів, такі як об`єктивність, неупередженість, а найголовніше - принцип достовірності, що включає обов`язок професійного журналіста подавати інформацію про факти та події з компетентних джерел та перевіряти її перед публікацією.

Такі дії відповідача є підставою для спростування поширеної неправдивої інформації, вилучення її з мережі Інтернет та відшкодування заподіяної шкоди.

Публікація в статті є повною неправдою про ОСОБА_3 та її сім`ю. Поширені відомості за своїм змістом не є ні оціночними судженнями, ні критичними, суб`єктивними думками автора, а є твердженням про конкретні неправдиві факти.

Видання умисно, з метою дискредитації опублікувало повністю вигадані обставини, що не відповідають дійсності, а саме - інформацію про нібито вчинення ОСОБА_3 неправомірних дій.

Поширення інформації про нібито придбання за кордоном нерухомості, оформлення її на підставних осіб та невнесення інформації до декларації про доходи є твердженням про факти і не є допустимою критикою публічних осіб в рамках політичної дискусії в демократичному суспільстві на важливі суспільні теми, а спрямована виключно на дискредитацію та порушення права на повагу до гідності, честі та ділової репутації ОСОБА_3 .

Відповідач, не перевіряючи достовірність фактів, використовуючи неперевірені джерела без жодного доказу та без жодного факту, умисно створив у суспільстві уявлення про вчинення ОСОБА_3 неприпустимих корупційних дій, не сумісних зі статусом народного депутата України - представника Українського Народу в Парламенті.

Крім порушення особистих немайнових прав, поширення недостовірної інформації про ОСОБА_3 привело до значного погіршення стану її здоров`я, завдало істотної моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем. Зокрема, в період з 25.09.2018 року по 02.10.2018 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут серця МОЗ України» у зв`язку з встановленням проблем із серцем внаслідок сильних душевних хвилювань.

Просила ухвалити рішення, яким визнати недостовірну та такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію, поширену ТзОВ «Інформаційне агентство «Корупція Інфо» в мережі інтернет 24 вересня 2018 року у статті під назвою « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та 25 вересня 2018 року у відеосюжеті під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація», а саме:

- « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора»;

- Генеральний прокурор України ОСОБА_4 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн. доларів;

- Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн. дол. у однієї з компаній, яка займається військовими поставками;

- Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м. кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350м. від резиденції;

- Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру, нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення»;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо», опублікувати протягом 3 днів з дня набрання рішенням законної сили на веб-сайті «Корупція. Інфо» (www.korupciya.com) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована стаття та її заголовок, а також на всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-, Telegram- та RSS-каналах спростування;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо», протягом 3 (трьох) днів з дня набрання рішенням суду законної сили видалити з власного веб-сайту «Корупція.Інфо» (www.korupciya.com) та всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-, Telegram- та RSS-каналів статтю під назвою « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та відеосюжет під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація»;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування моральної шкоди 500000 гривень.

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо», в мережі інтернет 24 вересня 2018 року у статті під назвою « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та 25 вересня 2018 року у відеосюжеті під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація», а саме:

- « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора»;

- Генеральний прокурор України ОСОБА_4 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн. доларів;

- Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн. дол. у однієї з компаній, яка займається військовими поставками;

- Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м.кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350м. від резиденції;

- Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру, нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення».

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо», спростувати недостовірну інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція Інфо», в мережі інтернет 24 вересня 2018 року у статті під назвою « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та 25 вересня 2018 року у відеосюжеті під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація», опублікувавши на веб-сайті «Корупція. Інфо» (www.korupciya.com) протягом 3 (трьох) днів з дня набрання законної сили рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція Інфо» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо», протягом 3 (трьох) днів з дня набрання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція Інфо» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди законної сили видалити з власного веб-сайту «Корупція. Інфо» (www.korupciya.com) та всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-. Telegram- та RSS-каналів статтю під назвою « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та відеосюжет під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація».

В решті позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо», в користь ОСОБА_3 , сплачений судовий збір по справі в розмірі 2114 гривень 40 коп.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, відмови визначити спосіб спростування і затвердити запропонований позивачем текст спростування визнаної недостовірної інформації, відсутності в резолютивній частині рішення вказівки на те, що визнана недостовірна інформація «принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_7 » оскаржила представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 .

Зокрема зазначає, що суд не визначив спосіб, у який відповідач зобов`язаний спростувати визнану судом недостовірну інформацію, відмовивши в затвердженні тексту спростування позивача, не навівши при цьому жодного мотиву в тексті рішення про причини відмови в позові у цій частині, також суд визнав відповідну інформацію недостовірною, задовольнивши позов у цій частині, однак не вказав, що ця інформація «принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_7 ».

Вважає, що резолютивна частина оскаржуваного рішення не відповідає мотивувальній та висновкам суду про задоволення вимоги позову № 1.

Не погоджується із висновком суду першої інстанції про недопустимість висновку експерта психолога від 26.11.2018 року, оскільки такий суперечить вимогам процесуального закону та ЗУ «Про судову експертизу», які чітко встановлюють, хто є експертом у цивільному процесі.

Так, експерт це особа, яка володіє спеціальними знаннями, тобто ЦПК України від 15.12.2017 року не містить норми, за якою експертом може бути лише атестований Міністерством юстиції України фахівець.

При цьому, суд не зазначив у чому полягає порушення порядку отримання відповідного висновку.

Вважає, що суд мав застосовувати норми ЦПК України, як норми вищої юридичної сили у порівнянні з Інструкцією № 53/5, на яку суд покликався в контексті обов`язкової атестації експерта.

Крім цього, експерт ОСОБА_11 С.П. є висококваліфікованим експертом у галузі психологічних експертиз, а також має довід проведення таких експертиз з 1995 року, тому його кваліфікація не викликає сумніву.

Зазначає, що ЦПК України не передбачає підтвердження спеціальних знань та кваліфікації експерта Міністерством юстиції України, при цьому оцінку цьому мав дати суд відповідним обґрунтуванням.

Разом з цим, суд відмовив стороні позивача у виклику та допиті експерта в суді, при цьому позивач та її представник повністю дотрималися порядку, встановленого ст. 106 ЦПК України, для залучення експерта.

Також вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди та порушив ст. 23 ЦК України, яка передбачає безумовне право особи на відшкодування моральної шкоди в разі порушення її прав внаслідок недостовірної інформації.

Покликається на ст. 17 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальну підтримку журналістів» за якою у разі розгляду судом спору щодо завданої моральної шкоди між журналістом або засобом масової інформації, як відповідачем посадовою особою, суд вправі призначити компенсацію моральної шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації.

При цьому, під умислом у даному випадку необхідно розуміти такі дії, коли перед поширенням інформації усвідомлювалась її неправдивість.

Вважає доведеним факт заподіяння моральної шкоди позивачу ОСОБА_3 внаслідок умисного поширення відповідачем недостовірно інформації зі злим умислом. Обгрунтованим вважає розмір відшкодування в сумі 500000 грн., оскільки такий має бути відповідним як ролі і значенню в сприйнятті ОСОБА_3 виявлених стрес-факторів так і силі, глибині враження її фізичного здоров`я, морально-психологічного та соціального благополуччя.

На думку апелянта, обставини щодо доведення моральної шкоди встановлені висновком експерта психолога Волочай ОСОБА_12 від 26.11.2018 року.

Так, експерт дійшов висновку та підтвердив правдивість висловлювань ОСОБА_3 наведених в дослідженні, щодо негативного впливу виявлених стрес-факторів для її морально-психологічного благополуччя та щодо негативних наслідків психотравмувальних подій.

Спірні правовідносини та ситуація, з яких такі випливають, стали на перешкоді позивачу, як до втілення її життєвого сценарію, так і вплинула негативно на показники її індивідуально-психологічних характеристик, спричинила численні негативні реакції, відтак і моральні страждання.

Вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про стягнення з відповідача 500000 грн. моральної шкоди.

Звертає увагу на те, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.

В супереч закону, суд лише зобов`язав відповідача спростувати недостовірну інформацію протягом 3 днів, не вказавши у який спосіб відповідач повинен це зробити, тобто не визначив спосіб відновлення порушеного права.

Крім цього, визнавши доведеним факт порушення особистих немайнових прав ОСОБА_3 , в резолютивній частині рішення суд не зазначив про те, що визнана недостовірна інформація принижує гідність, честь та ділову репутацію позивача.

Просить доповнити абзац другий резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року після слів визнати «недостовірною» словами «та такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_3 ».

Частково скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення у відповідній частині вимог, яким: зобов`язати ТзОВ «Інформаційне агентство» «Корупція.Інфо» опублікувати протягом 3 днів з дня набрання рішенням суду законної сили «на веб-сайті «Корупція. Інфо» (www.korupciya.com) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована стаття та її заголовок, а також на всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-. Telegram- та RSS-каналах наступний текст спростування:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і завдало шкоди діловій репутації ОСОБА_3 , інформацію, поширену на нашому веб-сайті «Корупція.Інфо» 24 вересня 2018 року в статті під назвою « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та 25 вересня 2018 року у відеосюжеті під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація», а саме:

- « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора»;

- Генеральний прокурор України ОСОБА_4 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн. доларів;

- Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн. дол. У однієї з компаній, яка займається військовими поставками;

- Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м. кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350м. від резиденції;

- Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру, нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення».

В зв`язку з цим Редакція інтернет-видання «Корупція.Інфо» спростовує вказану інформацію, вилучає статтю та відео сюжет з власного веб-сайту і повідомляє, що поширена нами інформація про купівлю ОСОБА_3 та її сім`єю вілли в Республіці Сейшельські Острови повністю не відповідає дійсності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування моральної шкоди 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 на підтримку доводів скарги, а також пояснення представника відповідача ОСОБА_2 на заперечення таких, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зважаючи на те, що представник позивача ОСОБА_1 оскаржує рішення суду фактично лише в частинів відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, відмови визначити спосіб спростування і затвердити запропонований позивачем текст спростування, колегія суддів за правилами ст. 367 ЦПК України законність оскаржуваного рішення в іншій частині не перевіряє.

Розглядаючи справу колегія суддів виходить із такого.

Стаття 3 та стаття 28 Конституції України визнає гідність і честь людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно із статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, гідність і честь інших людей.

Згідно із частиною 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 ЦК).

Згідно із ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Судом встановлено, що 24 вересня 2018 року відповідач ТзОВ «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» опублікував в мережі Інтернет на власному веб-сайті «Корупція.Інфо» (www.korupciva.com) статтю під назвою « ОСОБА_4 купив віллу на Сейшелах за $5 млн: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора». Автором статті зазначена ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 16-18).

25 вересня 2018 року на ютуб-каналі відповідача «Корупція.Інфо» також розміщено відеосюжет під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався - купив віллу на Сейшелах за 5 млн.дол. Скандальна інформація».

Поширений сюжет та стаття містять інформацію про ОСОБА_3 та членів її сім`ї, зокрема:

- « ОСОБА_4 купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора»;

- Генеральний прокурор України ОСОБА_4 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн. доларів;

- Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн. дол. у однієї з компаній, яка займається військовими поставками;

- Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м. кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350м. від резиденції;

- Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру, нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення».

Звертаючись із позовними вимогами до відповідача ТзОВ «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо», позивач ОСОБА_3 вважає поширену відповідачем інформацію неправдивою і такою, що принижує її та членів сім`ї гідність, честь та ділову репутацію.

Як відомо та не заперечувалося сторонами, позивач ОСОБА_3 , на час розгляду справи в суді першої інстанції була народним депутатом України, при цьому оспорюваною інформацією не зачіпається питання виконання нею своїх посадових обов`язків, однак оприлюднено інформацію, яка стосується приватного життя позивачки.

Зі змісту пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» випливає, що при вирішенні спорів, пов`язаних з поширенням інформації стосовно приватного життя публічних осіб, суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) про право на недоторканість приватного життя.

У вказаній Резолюції зазначено, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати (абзац п`ятий пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейський суд з прав людини» є джерелом права в Україні, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження.

Оцінюючи поширену відповідачем інформацію як фактичне твердження, суд першої інстанції допитував в якості свідка ОСОБА_13 , який підтвердив, що є автором статті « ОСОБА_4 купив віллу на Сейшелах за 5 млн дол: в ЗМІ з`явилася скандальна інформація про Генпрокурора» та автором відеосюжету аналогічного змісту.

Зокрема, свідок зазначив, що саме він «ховався» за псевдонімом автора, вказаній у статті як ОСОБА_14 та повідомив, що він 24 вересня 2019 року був відповідальним редактором і побачив, що інші ЗМІ почали писати про купівлю Юрієм ОСОБА_6 «вілли на ОСОБА_15 ». Він зайшов на сайт The Mice Times of Asia, побачив статтю, переклав її, скоротив, переробив і опублікував, будь-якої перевірки достовірності інформації не здійснював і не повинен був здійснювати.

Крім цього зазначив, що не звертався ні до ОСОБА_16 , ні до ОСОБА_17 чи до їхніх прес-служб за коментарем, хоча в самій статті є посилання на спростування цієї інформації та вказав, що він не повинен був перевіряти достовірність інформації перед поширенням, оскільки послався на «інші ЗМІ».

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Дитинко О.В. в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_18 зверталася із вимогою до TзOB «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» про спростування недостовірної інформації, у відповідь на що відповідач TзOB «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» зазначив, що готовий видалити інформацію без її спростування після проведення перевірки інших ЗМІ, які видалили інформацію про купівлю ОСОБА_19 нерухомості в Республіці Сейшельські острови (т. 1 а. с. 20-29).

Наведене дає підстави для висновку про те, що сам відповідач підтвердив недостовірність інформації, однак відмовився виконати вимоги ст. 33 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про інформаційні агентства» в частині видалення публікації та спростування.

Крім цього, суд першої інстанції взяв до уваги висновок експерта № 30010/30011/18-61 від 08.01.2019 року за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи (т. 2 а.с. 123-135), у якому експерти дійшли висновку, що за змістом публікації є образливими для ОСОБА_7 та ОСОБА_20 і такими, що містять у собі негативний зміст, який принижує їх гідність і честь, а також спотворює їх професійний та особистісний імідж.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить переконання про те, що вирішуючи спір суд першої інстанції надав належну оцінку поняттю відомостей фактичного характеру та розмежував такі відомості від думок, поглядів, критичних висловлювань, ідей, оцінок, висловлених відповідачем в порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що оспорювана інформація дійсно була поширена відповідачем.

Більше того, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ТзОВ «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» не перевірило достовірність інформації перед її поширенням та стаття не є дослівним відтворенням статті з веб-сайту The Mice Times of Asia, оскільки автор статті підтвердив, що він переклав статтю, скоротив, переробив і опублікував власні оціночні судження, будь-якої перевірки достовірності інформації не здійснював.

При цьому, відповідач не був позбавлений можливості перед поширенням спірної інформації про позивача та її чоловіка пересвідчитись у достовірності поширеної інформації.

Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що відповідачем поширено інформацію в мережі Інтернет, яка не відповідає дійсності та в якій містяться неправдиво викладені відомості, з чим погоджується колегія апеляційного суду.

Більше того, поширена інформація є не тільки недостовірною, а й такою, що порушує особисті немайнові права, порочить гідність, честь та ділову репутацію позивача, оскільки фактично вказує на порушення останнім вимог антикорупційного законодавства в світлі ЗУ «Про запобігання корупції», поширення такої інформації ставить під сумнів дотримання нею законодавства України та її моральні якості і принципи, що, як наслідок, порушує право позивача на повагу до гідності, честі та ділової репутації, а також ставить під загрозу її політичне майбутнє, як про народного обранця.

Разом з цим, дійшовши висновку про те, що твердження відповідача в його публікації про « ОСОБА_4 купив віллу на Сейшелах за $5 млн: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та відеосюжеті « ОСОБА_6 сильно вляпався - купив віллу на Сейшелах за 5 млн.дол. Скандальна інформація» є неправдивими, а інформація є недостовірною, суд не зазначив у резолютивній частині рішення те, що така інформаці принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_3 .

Таким чином, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року в частині визнання недостовірною інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо», в мережі інтернет 24 вересня 2018 року у статті під назвою « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та 25 вересня 2018 року у відеосюжеті під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація» необхідно змінити, вказавши, що така інформація є такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_3 .

Як роз`яснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Окрім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформаці (пресу) в Україні» та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

Враховуючи те, що висвітлена у статті Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» під назвою « ОСОБА_4 купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та 25 вересня 2018 року у відеосюжеті під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація» інформація про позивача за своїм змістом є недостовірною, носить негативний характер, поширена в мережі Інтернет, а тому є такою, що доступна невизначеному колу осіб, стосується безпосередньо ОСОБА_3 , зокрема, як публічної особи, а також є такою, що принижує її гідність, честь та ділову репутацію з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів спірних висловлювань, які поширені не у формі оціночних суджень, а у формі фактичних тверджень, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію.

В свою чергу, зобов`язавши ТзОВ «Інформаційне агентство «Корупція.Інфо» спростувати недостовірну інформацію, місцевий суд не вказав у який спосіб має здійснюватися спростування.

Таким чином, вимога про зобов`язання ТзОВ «Інформаційне агентство» «Корупція.Інфо» опублікувати протягом 3 днів з дня набрання рішенням суду законної сили «на веб-сайті «Корупція. Інфо» (www.korupciya.com) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована стаття та її заголовок, а також на всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-. Telegram- та RSS-каналах текст спростування є підставною та підлягає задоволенню, що свідчить про підставність доводів апеляційної скарги в цій частині та необхідність зміни рішення районного суду.

В свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4. ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати зокрема у: приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині заподіяння моральної шкоди врозмірі 500000 гривень, позивач свої доводи в цій частині зводила до того, що поширення недостовірної інформації про неї привело до значного погіршення стану її здоров`я, завдало істотної моральної шкоди.

Покликалась на те, що з 25.09.2018 року по 02.10.2018 рку перебувала на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут серця МОЗ України» у зв`язку з встановленням проблем із серцем внаслідок сильних душевних хвилювань, що підтверджується копією виписки з історії хвороби №5855/18 та копією листка непрацездатності серії НОМЕР_1 від 02.10.2018 року (т. 1 а. с. 40-43).

Крім цього, факт заподіяння моральних страждань підтверджує висновком експерта психолога від 26.11.2018 року ОСОБА_21 (т. 1 а. с. 165-183).

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказаний висновок експерта є недопустимим доказом, отриманий з порушенням порядку, встановленим законом.

Зокрема, відповідно до ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування обставин справи.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

З дослідженого висновку експерта психолога від 26.11.2018 року встановлено, що такий висновок складений спеціалістом-психологом ОСОБА_21 , який має вищу психологічну освіту та вищу біологічну, стаж роботи психологом з 1991 року, досвід проведення судово-психологічних експертиз з 1995 року, 52 рази призначався судовим експертом на підставі постанови слідчого чи ухвали суду, при цьому ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року не містить норми, за якою експертом може бути лише атестований Міністерством юстиції України фахівець.

Крім цього, у висновку експерт зазначив, що він обізнаний про настання кримінальної відповідальності згідно із ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивих висновків, а також що висновок підготовлений для подання до суду.

В свою чергу, згідно із витягом із стенограми Погоджувальної ради депутатських фракцій у Верховній Раді України від 01.10.2018 року народний депутат України ОСОБА_3 була присутня на засіданні і мала виступ, а також відповідно до письмової реєстрації народних депутатів України та стенограми пленарних засідань Верховної Ради України від 02.10.2018 року народний депутат України ОСОБА_3 була присутня у цей день і о 10:37 год. мала виступ на ранковому пленарному засіданні.

При цьому, згідно з виписки з історії хвороби, погіршення стану здоров`я у позивача відбулось 21 та 22 вересня 2018 року, а саме до оприлюднення оскаржуваної інформації.

Колегія суддів звертає увагу, що у справах за позовами публічних посадових осіб до ЗМІ суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації та що негрошові заходи, такі як спростування, мають пріоритет над грошовими.

При цьому, під час розгляду справи не встановлено таких обставин, що поширення відповідачем недостовірної інформації про позивачку мало місце зі злим умислом, відтак наведене дає підстави длоя висновку про відсутність прямих та переконливих доказів про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підтверджені належними засобами доказування, а тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, відсутні.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про часткову підставність апеляційної скарги та необхідність зміни оскаржуваного рішення у відповідних частинах.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року в частині задоволення позовних вимог змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року після слів визнати «недостовірну інформацію» доповнити словами «та такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_3 ».

Абзац третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство» «Корупція.Інфо» (місце знаходження м. Львів, пр.. Вячеслава Чорновола, 101/159, код ЄДРПОУ 39361904) опублікувати протягом 3 днів з дня набрання рішенням суду законної сили «на веб-сайті «Корупція. Інфо» (www.korupciya.com) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована стаття та її заголовок, а також на всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-. Telegram- та RSS-каналах наступний текст спростування:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і завдало шкоди діловій репутації ОСОБА_3 , інформацію, поширену на нашому веб-сайті «Корупція.Інфо» 24 вересня 2018 року в статті під назвою « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора» та 25 вересня 2018 року у відеосюжеті під назвою « ОСОБА_6 сильно вляпався – купив віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США. Скандальна інформація», а саме:

- « ОСОБА_8 віллу на Сейшелах за 5 млн. доларів США: В ЗМІ з`явилась скандальна інформація про генпрокурора»;

- Генеральний прокурор України ОСОБА_4 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн. доларів;

- Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн. дол. у однієї з компаній, яка займається військовими поставками;

- Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м. кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350м. від резиденції;

- Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру, нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення».

У зв`язку з цим Редакція інтернет-видання «Корупція.Інфо» спростовує вказану інформацію, вилучає статтю та відео сюжет з власного веб-сайту і повідомляє, що поширена нами інформація про купівлю ОСОБА_3 та її сім`єю вілли в Республіці Сейшельські Острови повністю не відповідає дійсності.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 11 грудня 2019 року.

Головуючий : А.В. Ніткевич

Судді : С.М. Бойко

С .М. Копняк