Справа № 752/17819/19

Провадження № 2/752/6440/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

21.11.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Власенко В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст авто" про захист прав споживача, визнання недійсним договору лізингу та застосування наслідків недійсності правочину, -

в с т а н о в и в:

у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ТОВ "Некст авто" про захист прав споживача, визнання недійсним договору лізингу та застосування наслідків недійсності правочину.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 04 жовтня 2018 року між ним та ТОВ «Некст авто» укладено Договір фінансового лізингу № 01144, за умовами якого ТОВ «Некст авто» взяло на себе зобов"язання передати позивачу у користування транспортний засіб марки «Беларус 82.1» привід 4х4 трактор, вартістю 16 158,54 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 530 000,00 грн. Позивач у день укладення договору, зокрема 04 жовтня 2018 року сплатив на користь відповідача платіж у розмірі 53 000 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. 18 жовтня 2018 року позивач, не отримавши транспортний засіб, звернувся до адміністрації відповідача з заявою про розірвання договору і повернення сплачених коштів.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду ТОВ «Некст авто» так і не надав позивачу транспортний засіб без пояснення причин та повернення коштів, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки вважає, що укладений договір фінансового лізингу є недійсним на підставі ст.18 ЗУ «Про захист прав споживача», його умови є несправедливими. Також зазначає, що відповідач надав фінансову послугу без відповідної ліцензії. Вказує ,що договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди та купівлі-продажу транспортного засобу, а тому договір найму транспортного засобу за участю фізичних особи підлягає нотаріальному посвідченню.

За таких підстав позивач просить суд:

-визнати договір фінансового лізингу № 01144 від 04.10.2018 року недійсним,

-застосувати наслідки недійсності правочину, стягнути з ТОВ «Некст Авто» сплачені за договором грошові кошти у розмірі 53 000,00 гривень.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 23)

ТОВ «Некст Авто» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2018 року між ТОВ «Некст Авто» та ОСОБА_1 був укладений Договір фінансового лізингу № 01144. (а.с. 7)

Відповідно до п. 1.7 Договору № 01144 фінансового лізингу предметом фінансового лізингу по даному договору є транспортний засіб, зазначений у даній статті та у Специфікації (додатку № 1 договору), а саме марка/модель Беларус 82.1, привід 4х4.

Відповідно до п. 1.8 Договору № 01144 фінансового лізингу сторони погодили укласти даний договір у простій письмовій формі з дотриманням всіх його істотних умов. Сторони підтверджують, що обраний предмет лізингу на момент укладання договору відсутній і лізингодавця, який буде набуто лізингодавцем після виконання лізинг одержувачем умов, передбачених п. 1.6 та 4.1 даного Договору.

Вартість транспортного засобу відповідно до п. 6.2 Договору становить 16 158,54 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 530 000 грн.

04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 сплатив на користь відповідача платіж у розмірі 53 000 грн., що підтверджується копією квитанції від 04.10.2018. (а.с.18)

Пунктом 12 Договору № 01144 фінансового лізингу передбачений порядок розірвання договору, порядок повернення коштів, відповідальність сторін і порядок повернення предмета лізингу.

З матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2019 року позивач звернувся до ТОВ «Некст Авто» з заявою про розірвання договору № 01144 Фінансового лізингу та повернення коштів.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду відповідач так і не надав йому транспортний засіб та не повернув кошти.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг», Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частин першої та другої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Такі висновки щодо застосування вказаних норм права відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15.

Доводи позивача щодо необхідності нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору спростовуються установленими чинним законодавством вимогами щодо форми та змісту договору фінансового лізингу, а саме статтями 628, 799, 806 ЦК України, а також пунктом 3.12 Наказу Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», відповідно до якого договори лізингу транспортних засобів за участю фізичної особи посвідчуються нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорів найму (оренди) та з урахуванням особливостей, установлених Цивільним кодексом України та Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність із надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, враховуючи положення зазначених вимог чинного законодавства України, суди дійшли висновку про те, що послуги з фінансового лізингу ТОВ «Нкст Авто» мало право здійснювати лише за умови набуття статусу фінансової установи та отримання відповідних ліцензій.

Разом із тим, відповідачем не було надано доказів наявності у нього ліцензії на здійснення такої діяльності.

Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦК України. Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Так, згідно із частиною першою статті 216 ЦК України в разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

За змістом частини шостої цієї норми у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2, 3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів»); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення з відповідача на користь позивача 53 000,00 грн, оскільки вони були сплачені на виконання нікчемного правочину.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача в дохід держави 1 921 грн. судового збору.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст авто" про захист порушеного права споживача фінансових послуг шляхом визнання недійсним договору лізингу та застосування наслідків недійсності правочину - задовольнити.

Визнати Договір фінансового лізингу № 01144 від 04 жовтня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Некст Авто» та ОСОБА_1 , недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Некст Авто» (код ЄДРПОУ 4195691) на користь ОСОБА_1 сплачені за договором грошові кошти у розмірі 53 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Некст Авто» (код ЄДРПОУ 4195691) на користь держави судовий збір в розмірі 1 921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: