ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 р.Справа № 520/4448/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Зеленського В.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.10.19 року по справі № 520/4448/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області, в якому просив:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Харківській області щодо не встановлення винних та не складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно винних посадових осіб дорожньої служби за ч. 4 ст. 140 КУпАП протиправною.

- зобов`язати суб`єкт владних повноважень - Управління патрульної поліції в Харківській області встановити винних та скласти протокол про адміністративне правопорушення стосовно винних посадових осіб дорожньої служби за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, таким,що підлягає скасуванню у зв`язку з невідпорністю висновків суду фактичним обставинам справи, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з неповним застосуванням обставин, що мають значення для справи.

Позивач, його представник та відповідач повідомлялися на електронну адресу та на поштову адресу.

Згідно ч. 1 ст. 308. КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 308. КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

На підставі частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16 лютого 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода наїзд на зруйноване дорожнє полотно на автошляху Київ-Харків в районі с. Нестеренки, Харківської області. В результаті вимушеного наїзду на зруйноване дорожнє полотно було пошкоджено належний позивачу автомобіль Аudi, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Для фіксації стану дорожнього покриття, складання протоколу про адміністративне правопорушення цього ж дня позивачем викликано за номером "102" наряд патрульної поліції.

За вказаним викликом на місце прибув екіпаж співробітників управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №6103 у складі поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 сержанта поліції Чернишенка Володимира Миколайовича та інспектора взводу №1 роти №6 батальйону №2 лейтенанта поліції Ковальова Сергія Олександровича, яким позивач письмово пояснив, що викликав правоохоронців в метою інформування про аварійно-небезпечну яму на дорозі та отримання автомобілем пошкоджень.

Відповідач зазначає, що будь-яких заяв з приводу вжиття поліцейськими заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб дорожніх служб чи про оформлення матеріалів ДТП від позивача не надходило.

Позивачем зазначено, що співробітниками управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції були передані до Люботинського ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області для прийняття подальших рішень.

З метою спонукання посадових осіб Управління патрульної поліції в Харківській області до складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно службових осіб дорожніх служб, позивачем 12.03.2019 подано заяву до Управління патрульної поліції в Харківській області, яке отримано управлінням, згідно повідомлення 14.03.2019.

За результатами розгляду заяви вх. № Г-523 від 14.03.2019 відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян», представника ОСОБА_1 проінформовано, що відповідальність за частиною 4 статті 140 КУпАП настає за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожньою руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожчих споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виконанні умов, які загрожують безпеці руху, або невжиття своєчасних заходів до відновлення безпечних у мов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Повідомлено, що матеріали ДТП - наїзд на зруйноване дорожнє полотно в районі села Нестеренки Харківської області (ЖСО №1077 Люботинського BП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області) на адресу управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції не надходили.

Натомість, з наданої позивачем інформації, неможливо встановити точне місце скоєння наїзду на зруйноване дорожнє полотна, визначити наявність порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення правил дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць, відповідно до ДСТУ 3587- 1997" Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці т а залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», у зв`язку із чим неможливо забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи для її подальшого розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства.

Визначено, що у разі надходження матеріалів, необхідних для складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 4 статті 140 КУпАП, які встановлені пунктом 3 Наказу МВС України від 07.11.2015 №1305 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», а саме: акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою місця ДТП, управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції буде вжито заходів реагування з метою забезпечення подальшого провадження по справі, згідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи, а саме з допиту свідків поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Чернишенка Володимира Миколайовича та інспектора взводу №1 роти №6 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ковальова Сергія Олександровича, вбачається наступне.

16.02.2019 року надійшов виклик. По прибуттю екіпажу до місця ДТП автомобіля виявлено не було. Автомобіль було виявлено на АЗС на відстані близько 500 метрів від місця, де, за словами позивача, сталося ДТП. ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що наїхав на вибоїну та пошкодив колеса. Саме в той час позивач завершував здійснювати заміну коліс разом з його представником. Слідів пошкоджень на автомобілі підчас прибуття екіпажу виявле6но не було. Про пошкодження дізнався зі слів ОСОБА_1 . На пропозицію вказати місце пригоди, ОСОБА_1 з невпевненістю зазначив приблизне місце, що було зафіксовано поліцейськими на відеореєстратор. Зазначив також, що планує подати позов на Укравтодор. У позивача було відібрано пояснення та запитано чи можуть ще поліцейські чимось допомогти, на що отримано негативну відповідь.

На питання суду першої інстанції чому не було складено протокол про адміністративне правопорушення свідок пояснив, що через те, що позивач в порушення вимог чинного законодавства покинув місце ДТП та самостійно усунув його наслідки, а саме замінив пошкоджені колеса, поліцейські не змогли встановити факт ДТП. Встановлення такого факту тільки зі слів позивача є протиправним та суперечить вимогам законодавства України. Відтак, оскільки поліцейськими не було встановлено факту ДТП, акт огляду та протокол не складалися, а лише було складено електронний рапорт та відібрано пояснення у ОСОБА_1

Електронний рапорт складався для збереження інформації про виклик та виїзд та направляється керівництву. До позивача не було застосовано ст. 124 КУпАП, оскільки не було встановлено факту ДТП.

З допиту свідка поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Чернишенка Володимира Миколайовича вбачається наступне.

16.02.2019 року екіпаж отримав виклик про ДТП. По приїзду на місце авто на місці не виявили, з огляду на що зателефонували заявнику. Він зазначив, що знаходиться на АЗС. Заявник повідомив, що в`їхав в яму та покинув місце ДТП для того, щоб замінити колеса, а також не вважає вказані події дорожньо-транспортною пригодою та відмовився від складання адміністративного матеріалу. ОСОБА_1 надав письмові пояснення стосовно того, чому покинув місце ДТП, в яких пояснив, що поїхав замінити колеса. Пошкоджень на транспортному засобі виявлено не було. Зі слів заявника стало відомо, що він пошкодив два колеса. По прибутті на АЗС автомобіль Аudi знімали з домкрату, пошкоджень виявлено не було. Біля авто лежало одно колесо.

Екіпажем поліції було складено електронний рапорт. Свідки не залучалися.

Свідок пояснив, що у таких випадках складається протокол за ст. 124 КУпАП. Проте на автомобілі позивача слідів пошкодження виявлено не було. Заявник чітко не зміг зазначити місце ДТП та вказав приблизне місце, де він потрапив у яму. Стан дорожнього покриття в зазначеному місці був незадовільний. Попереджувальних знаків виявлено не було. Це був населений пункт, освітлена дорога. Заявник на складенні протоколу не наполягав, зазначив, що не вважає себе винним. Протокол не складався за відсутністю події ДТП.

Представником позивача факт залишення місця пригоди не заперечувався.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду було встановлено відсутність об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, на яку посилається позивач, а протокол про адміністративне правопорушення складається виключно у випадку виявлення такого правопорушення та встановлення особи, яка його вчинила.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з п. 1-4, 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 3 Наказу МВС України від 07.11.2015 №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» встановлено, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1 ) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкод} для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонної о покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил па підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

На підставі пункту 5 Розділу 1 Наказу МВС України від 07.11.2015 №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.

Поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122- 2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 12-. частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП.

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 124 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.

Згідно ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується цією ж статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на бездіяльність відповідача щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.140 КУпАП.

Відповідно до положень ст.140 КУпАП, склад правопорушення становлять порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, зазначений склад правопорушення має особливу ознаку об`єктивної сторони у вигляді обов`язкової наявності наслідків, а саме створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, поліцейські по прибуттю на місце виклику не виявили пошкоджень автомобіля позивача та не виявили сам автомобіль на місці скоєння ДТП.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутня обов`язкова ознака об`єктивної сторони складу правопорушення передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, у вигляді шкідливих наслідків та об`єкта, на який такі наслідки спрямовані або могли бути спрямовані, а саме автомобіля та його власника, яким, за словами заявника, зазначені наслідки завдано або може бути завдано.

Матеріалами справи встановлено, що про наявність шкідливих наслідків поліцейським повідомив сам позивач, до матеріалів справи не надано належних доказів, які підтверджують настання таких наслідків та їх причинний зв`язок з дорожньою ситуацією у місці, про яке зазначає позивач.

З фотознімків, які наявні в матеріалах справи, неможливо встановити будь-які факти та їх зв`язок з обставинами, що мали місце зі слів позивача внаслідок того, що такі знімки подані позивачем неналежної якості або не несуть доказового значення для предмету доказування.

Отже, зазначені фотознімки не можуть визнаватися судом належними доказами.

Будь-яких інших доказів існування факту ДТП та шкідливих наслідків для позивача матеріалами справи не встановлено.

У відповідності до п.2.10 Постанови КМУ "Про Правила дорожнього руху" від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Отже, позивач не виконав покладеного на нього, як на водія транспортного засобу, обов`язку щодо залишення на місці ДТП та збереження слідів пригоди, що унеможливило встановлення факту події ДТП. Таким чином, поліцейськими не було та не могло бути встановлено факт існування події ДТП та обставини, за яких така подія сталася.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи встановлено відсутність об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, на яку посилається позивач, а протокол про адміністративне правопорушення складається виключно у випадку виявлення такого правопорушення та встановлення особи, яка його вчинила.

В даному випадку, поліцейськими з вини позивача не було встановлено подію правопорушення, відтак будь-які дії з встановлення винних та складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно винних посадових осіб дорожньої служби за ч. 4 ст. 140 КУпАП вчиненню не підлягали з огляду на невстановлення події правопорушення.

Отже, позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року по справі № 520/4448/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.В. ЗеленськийСудді(підпис) (підпис) Я.В. П`янова І.С. Чалий