ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

Справа № 160/2189/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Прудника С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з вимогами щодо визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0566211305 від 14.12.2018 року у сумі 120174,43 грн. та рішення №0566221305 від 14.12.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 17835,37 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 не було допущено заниження оподатковуваного доходу, це свідчить про наявність підстав для скасування рішення про застування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому контролюючий орган зазначає про те, що за результатами документальної перевірки оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_1 складає: 2016 рік - 805515,03 грн., 2017 рік - 451307,24 грн. Таким чином, з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, сума боргу по єдиному внеску складає 120174,43 грн., в т.ч. за 2016 рік у розмірі 58179,27 грн., за 2017 рік у розмірі 61995,16 грн. Отже, при винесенні вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій податковим органом дотримані всі вимоги згідно із ПК України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного суду від 20.05.2019 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року провадження в адміністративній справі №160/2189/19 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/3377/19.

19.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду Клопотання представника позивача ФОП Борисенко Є.В. – Давидової Н.В. про поновлення провадження задоволено повністю. Поновлено провадження в адміністративній справі №160/2189/19 та призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження в судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання 18.12.2019 року не прибув, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судове засідання 18.12.2019 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На електронну адресу суду засобами електронного зв`язку від представника ДФС надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із навантаженістю відділу. Однак подане клопотання судом до уваги не приймається та відхиляється через його необгрунтованість та ненадання відповідних доказів щодо навантаженістю відділу.

Частина 4 статті 229 КАС України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в виконавчому комітеті Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 17.09.2013 року, отримав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АБ №689359, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 22320000000010504 від 17.09.2013 року.

Взято на податковий облік в Західно-Донбаській ОДПІ 18.09.2013р. за №13122.

Стан платника – «0» - платник податку за основним місцем обліку.

Місцезнаходження фізичної особи-підприємця відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: АДРЕСА_1 , Дніпропетровська АДРЕСА_2 . Фактичне місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Лікарняна, буд.25

Дані про реєстрацію суб`єкта господарювання платником ПДВ: платником податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Західно-Донбаській ОДПІ: свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №1504104500102, видане Дніпровською ОДПІ від 12.03.2015р. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ: НОМЕР_1 . Згідно з відомостями ЦБД ДРФО ДПА України платник податків ОСОБА_1 не перебуває засновником (учасником), акціонером юридичних осіб - суб`єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України віл 02.12.2010 №2755 - VI (із змінами та доповненнями), п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), згідно плану - графіку проведення планових документальних перевірок, наказів ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.07.18 № 4227-п, від 14.11.2018р. № 6521-п, повідомлення від 25.07.18 № 1701, відповідно до направлень від 06.08.2018 №9760 та № 9761 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., відповідно до затвердженої програми перевірки, з якою ознайомлено законного представника підприємця Борисенка Є.В., згідно нотаріальної довіреності від 03.08.2018 року, зареєстрована у реєстрі за № 670.

Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням віл 25.07.18 № 1701 та копією наказу від 25.07.18 № 4227-п, які 25.07.2018 направлено за податковою адресою підприємця, засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

06.08.2018 р. законним представником ФОП Борисенко Є ОСОБА_2 В. надано протокол огляду місця події від 16.06.2018 року, який складено слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНН в Дніпропетровській області Петровськім І.Є., згідно якого встановлено, що первинні документи, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, пошкоджено. Зазначений факт унеможливлював факт проведення документальної планової перевірки у терміни, вказані у наказі від 25.07.2018 року № 4227-п, відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.08.2018 року № 4428-п, термін проведення перевірки перенесено до дати відновлення та надання документів, але не більше ніж на 90 календарних днів. 04.11.2018 року (вихідний день) сплинуло 90 календарних днів з дня повідомлення щодо пошкодження первинних документів. Документальну планову виїзну перевірку поновлено 05.11.2018 року.

Направлення про проведення документальної планової виїзної перевірки від 06.08.2018 №9760 та № 9761, пред`явлено, особисто під підпис, представникові ФОП Борисенка Є.В., особисто під підпис, 05.11.2018 року.

Наказ від 14.11.2018р. № 6521-п щодо подовження строків проведення перевірки, вручено, особисто під підпис, представникові ФОП Борисенка Є.В. 16.11.2018 року, в направленнях на перевірку від 06.08.2018р. №9760 та № 9761, 16.11.2018 року зроблено відповідний підпис.

Перевірка проведена з відома ФОП ОСОБА_1 . Перевірка проведена за адресою: АДРЕСА_3 , ФОП ОСОБА_1 обрано місцем проведення документальної планової виїзної перевірки.

Зазначена перевірка проводилась з 05.11.2018 року по 23.11.2018 року (термін перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 19.11.2018 року по 23.11.2018 року на підставі наказу від 14.11.2018р. № 6521-п.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність є ФОП ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Вказаною перевіркою встановлені наступні порушення:

- п. 177.2 ст. 177 пп. 177.4.4 пп. 177.4.5 пп. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині: заниження чистого (оподатковуваного) доходу в розмірі 18300,39 грн.: 2016 рік – 12065,67 грн., 2017 рік – 6234,72 грн., внаслідок завищення валових витрат на 917881,84 грн.: 2016 рік – 623293,59 грн., 2017 рік – 294588,25 грн., в результаті чого донараховано ПДФО у розмірі 168512,80 грн., в т.ч.: за 2016 рік 114364,67 грн., за 2017 рік 54148,13 грн.;

- вимоги п. 1.2 п. 161 підр. 10р. XX, ст. 177 Податкового кодексу України, в частині: заниження чистого (оподатковуваного) доходу в розмірі 18500,39 грн.: 2016 рік – 12065,67 грн., 2017 рік - 6234,72 грн., внаслідок завищення валових витрат на 917881,84 грн.: 2016 рік – 623291,59 грн., 2017 рік – 294588,25 грн., в результаті чого донараховано військового збору у розмірі 14042,73 грн., в т.ч.: за 2016 рік – 9530,39 грн., за 2017 рік 4512,34 грн.;

- п. 2 ч. 1 ст. 7 ч. 11 ст. 8 п. 4 ч. 1 ст. 4. п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, перевіркою встановлено заниження бази до сплати слиною соціального внеску та 2016 та 2017 роки, в результаті чого сума боргу по ЄСВ складає 120174,43 грн., в т.ч. за 2016 рік у розмірі 58179,27 грн., за 2017 рік у розмірі 61995,16 грн.;

- п. 44.1 п. 44.3 ст. 44 в частині не надання інформації щодо обліку товарно-матеріальних залишків у номенклатурному, вартісному, кількісному виглядах, не відновлення та не надання до перевірки Книги обліку доходів та витрат форми № 10;

- п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, вимоги ч. 3 п. 3, п. 3, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.6 Розділу ІІІ Наказу Міністерства доходів і зборів України № 4 від 13.01.2015 року Про Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині не відображення ознаки соціальної пільги по виплаченій заробітній платі найманим працівникам, у 1-2 кварталах 2016 року, невірною відображення сум утриманого та перерахованого військового по виплаченій заробітній платі найманим працівникам, у 2 кварталі 2017 року, в частині невірного відображення нарахованих та виплачених сум грошових коштів на користь фізичних осіб - підприємців та не відображення виплачених сум на користь фізичних осіб підприємців;

- п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України в частині не подання звітності з ПДВ, за листопад 2017 року;

- п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податковою кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних виписаних на користь покупців та несвоєчасної реєстрації податкових накладних;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в частині; завищення сум податкового зобов`язання в порівнянні з виторгами РРО у 2016 році на суму 114451,69 грн. без ПДВ, у 2017 році на суму 347,79 грн. без ПДВ та в частині заниження сум податкового зобов`язання в порівнянні з виторгами РРО у 2016 році на суму 58086,40 грн. без ПДВ, у 2017 році на суму 1767,87 грн. без ПДВ: не реєстрації податкових накладних у ЄРПН, та не включення таких сум до складу податкового зобов`язання, від коштів, що надійшли від СГ-юридичних осіб у розмірі 33515,82 грн. без ПДВ, за 2016 рік: не реєстрації податкових накладних та не включення таких сум до складу податкового зобов`язання, на обсяг постачання податкового зобов`язання у розмірі 1767,87 грн., за 2017 рік, коштів, що надійшли від кінцевого споживача через РРО; не включення до складу податкового зобов`язання сум, що включені до складу податкового кредиту, але не використовуються у господарській діяльності у розмірі 23832 грн. без ПДВ, за 2016 рік; включення до складу податкового кредиту сум за невідвантажений товар у розмірі 18361,00 грн. ПДВ. за червень 2017 року. В результаті чого донараховано податок на додану вартість у розмірі 3737,00 грн.;

- п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: проведення рахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій.

За результатами позначеної перевірки складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р.» № 69594/04-36-13-05/3101817892 від 30.11.2018 року.

На підставі позначеного акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесені наступні спірні рішення:

- про збільшення податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування на суму 252769,21 грн., з яких 84 256,41 грн. за штрафними санкціями від 14.12.2018 №0566231305 за формою «Р»;

- про збільшення військового збору на суму 17553,42 грн., з яких 3510,69 за штрафними санкціями від 14.12.2018 року №0566241305 за формою «Р»;

- про збільшення податку на додану вартість на суму 4671,25 грн., з яких 934,25 грн. за штрафними санкціями від 14.12.2018 року №0566181305 за формою «Р»;

- застосовано штрафні санкції щодо порушень реєстрації податкових накладних на суму 1020 грн. від 14.12.2018 року № 0566201305 за формою «ПС»;

- застосовано штрафні санкції на податок на доходи фізичних осіб, що сплачують податки агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 510 грн. від 14.12.2018 року №0566191305 за формою «ПС»;

- застосовано штрафні санкції на податок на додану вартість на суму 170 грн. від 14.12.2018 року №0566171305 за формою «ПС»;

- застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу та застосування реєстраторів на суму 1 грн. від 14.12.2018 року № 0034851410 за формою «С»;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 120 174,43 грн. від 14.12.2018 №Ф-0566211305;

- рішення №0566221305 про застосування штрафних санкцій за своєчасне не нарахування ЄСВ у розмірі 17 835,37 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, 26.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 до ДФС України подано скаргу.

Листом від 29.01.2019 року за № 4560 16/99-99-11-05-02-23 ДФС України повідомило позивача про те, що актом документальної перевірки від 30.11.2018 69594/04-36-13-05/3101817892 встановлено порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону № 2464, а саме не нараховано та не сплачено єдиний внесок за 2016 — 2017 роки на загальну суму 120174,43 грн., у зв`язку з заниженням чистого оподатковуваного доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску. На підставі зазначеного акта ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.12.2018 № Ф-0566211305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.12.2018 № 0566221305, згідно вимог юго законодавства. У відповідності до п. 4 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.12.2018 №Ф-0566211305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.12.2018 № 0566221305 ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без змін, скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 від 26.12.2018 № 01/12-26-1 в частині оскарження виконавчих документів - без задоволення.

Таким чином, 02.02.2019 року ФОП ОСОБА_1 отримано рішення від 29.01.2019 року №4560/6/99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарги, яким залишено без задоволення в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 120 174,43 грн. від 14.12.2018 №Ф-0566211305 та рішення №0566221305 про застосування штрафних санкцій за своєчасне не нарахування ЄСВ у розмірі 17 835,37 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтею 177 ПК України передбачено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пунктів 177.1, 177.2, 177.3 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб- підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 177.3.1 пункту 177.3 статті 177 ПК України (в редакції Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21.12.2016 року, яка діє з 01.01.2017 року) не включаються до доходу фізичної особи-підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Пунктом 177.4 статті 177 ПК України (у редакції, яка діяла у 2015 та 2016 роках) передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з пунктом 177.4 статті 177 ПК України (у редакції, яка діяла у 2017 році) до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

177.4.5. не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до пунктів 177.5, 177.10, 177.11 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу звітну декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік № 9269842242 від 09.02.2017 року, оподатковуваний дохід – 167098,77 грн., уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік № 9271137010 від 29.09.2017 рік, оподатковуваний дохід – 170155,77 грн., уточнюючу декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік № 9271144274 від 03.10.2017 року, оподатковуваний дохід – 170155,77 грн., звітну декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік № 9298463663 від 08.02.2018 року, оподатковуваний дохід – 169511,05 грн., уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік № 9298796036 від 15.02.2018 року, оподатковуваний дохід – 169511,05 грн. Звітність з ЄСВ:

Між тим, у ході документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 податковий орган установив:

Звітність з ЄСВ:

Звітний Додаток 5. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми того єдиного внеску (Фізичні особи - підприємці), за 2016 рік. № 9269842620 від 09.02.2017 року, дохід на який нараховується єдиний внесок 167098,77 грн.;

Звітний Додаток 5. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми того єдиного внеску (Фізичні особи - підприємці), за 2017 рік, № 9298463662 від 08.02.2018 року, дохід на який нараховується єдиний внесок 169511,05 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника з єдиного внеску, від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 не здійснив доплату сум єдиною внеску в момент збільшення оподатковуваного доходу, за 2016 рік.

За результатами документальної перевірки оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_1 складає: 2016 рік – 805 515,03 грн., за 2017 рік – 451307,24 грн.

Отже, як зазначив у акті перевірки податковий орган, з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, перевіркою встановлено заниження бази до сплати єдиного соціального внеску та 2016 та 2017 роки, в результаті чого сума боргу по ЄСВ складає 120174,43 грн., в т.ч. за 2016 рік у розмірі 58179,27 грн., за 2017 рік у розмірі 61995,16 грн.

Перевіряючи висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, суд виходив з того, що відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 77.8 статті 77 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 85.2, 85.4, 85.7, 85.8 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року за №607/23139, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (надалі Порядок №395). Цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України для використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами. Цей Порядок поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів, нерезидентів), у тому числі самозайнятих осіб, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів відповідно до Кодексу.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5, 1.6, 1.7 Порядку №395 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пп.2.3.2.2, 2.3.2.3 п.2.3 Порядку №395 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби, а також платником податків або його законними представниками;

Всупереч цим вимогам, контролюючий орган, констатувавши в акті перевірки № 69594/04-36-13-05/3101817892 від 30.11.2018 року порушення позивачем п. 177.2 ст. 177 пп. 177.4.4 пп. 177.4.5 пп. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України при декларуванні витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, за 2016 та 2017 рік, не зазначив в акті перевірки первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують ці факти.

Наявні у позивача первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджують такі витрати та їх зв`язок з її господарською діяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частина першою та другої статті 9 Закону України № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов`язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

Отже, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю.

Так, в акті перевірки № 69594/04-36-13-05/3101817892 від 30.11.2018 року податковий орган зазначив, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно включено до витрат суму витрат з надання бухгалтерських послуг, маркетингових послуг, клінінгових послуг та амортизаційних витрат, які безпосередньо не пов`язані з отриманням доходів, що призвело до завищення суми витрат на 623 293,59 грн. за 2016 рік та 294 588,25 грн. за 2017 рік. ФОП ОСОБА_1 неправомірно віднесено до складу витрат витрати на ведення первинної документації та бухгалтерські послуги за 2016 рік у розмірі 214 243,40 грн. за 2016 рік та 178 911,25 грн. за 2017 рік.

Однак, позивачем в свою чергу до перевірки на підтвердження товарності укладених угод надано договори про надання бухгалтерських послуг №01/05/16 від 01.05.2016, укладений з ФОП ОСОБА_3 та договір про надання послуг (бухгалтерський облік) №01/15 від 01.01.2015 укладений з Сугацька CM, також підтверджено сплату та надані акти виконаних робіт, де розкрито зміст господарських операцій, їх обсяг та характер, терміни виконання та результати проведених робіт (послуг), що свідчить, що зобов`язання за вказаними договорами виконувались у повному обсязі.

Договором №01/05/16 від 01.05.2016, передбачено, що в обов`язки ФОП ОСОБА_3 входить ведення первинної документації ФОП ОСОБА_1 щомісяця. Загальна сума виконаних робіт згідно з актами за 2016 рік складає 37 137 грн.

Згідно з договором №01/15 від 01.01.2015 в обов`язки ФОП ОСОБА_4 входило ведення бухгалтерського обліку, здача звітності та надання консультаційних послуг щомісяця. Загальна сума виконаних робіт за 2016 рік згідно з актами складає 177 106, 4 грн. Всього за 2016 рік послуг на суму - 214 243,40 грн

Крім того, ФОП ОСОБА_3 надавались послуги у 2017 році. Загальна сума виконаних робіт відповідно до актів складає 21 609,00 грн. за 2017 рік. Також у 2017 році надавались бухгалтерські послуги ФОП Сугацька CM. Загальна сума виконаних робіт відповідно до актів складає 157 302,25 грн. за 2017 рік. Всього за 2017 рік послуг на суму - 178 911,25 грн.

В актах виконаних робіт зазначено види послуг, а саме: ведення бухгалтерського та податкового обліку Замовника, складання та подання передбаченої чинним законодавством звітності, ведення податкової звітності ПДВ в електронній програмі MeDOC, представництво інтересів Замовника перед юридичними і фізичними особами, перед органами державної влади, консультаційні послуги.

Також, у Звітах детально описані наданні бухгалтерські послуги, зокрема, облік бланків сурової звітності, облік касових операцій, облік розрахунків із підзвітними особами і т.п., зазначена дата початку та дата закінчення роботи, вартість однієї години, кількість годин роботи бухгалтера.

Отже, у ФОП Борисенко СВ. наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат, та свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат по операціям з наведеними контрагентами.

При цьому, слід зазначити, що податковим органом не досліджувались фінансово-господарські документи та в акті перевірки мається посилання лише на підпункт 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, яким визначено вичерпний перелік інших витрат безпосередньо пов`язаних з господарською діяльністю, серед яких витрати на оплату послуг бухгалтера -відсутні.

Таким чином, суд вважає, що понесені ФОП ОСОБА_1 витрати безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю, оскільки вони стосуються здійснення та введення ФОП ОСОБА_1 бухгалтерського обліку, а отже, визнаються податковими витратами в розумінні пп. 177.4.4 ПКУ та дані послуги підтвердженні первинними документами.

Також, відповідно до акту перевірки ФОП ОСОБА_1 неправомірно віднесено до складу витрат витрати на маркетингові послуги за 2016 рік у розмірі 206350,19 грн. та щодо 2017 року не зазначено.

При перевірці первинних документів встановлено, що такі послуги надавали ФОП ОСОБА_5 на суму 30000,00 грн. та ФОП ОСОБА_6 на суму 176350,19 грн.

Слід одразу звернути увагу на те, що під час перевірки документів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5 інспектором вибірково перевірялися акти про надання маркетингових послуг №2м/2016 від 30.06.2016 року, №3м/2016 від 30.09.2016 року, №1м/2016 від 31.03.2016 року, №4М/2016 від 30.12.2016 року. Сума перших трьох вказаних актів виконаних робіт однакова та складає 30000,00 грн. Надалі бухгалтером для проведення перевірки було підготовлено таблицю по витратам та помилково зазначено суму витрат, а саме: 30000,00 грн.

В свою чергу, інспектором, взявши до уваги лише один акт на 30000 грн., не досліджуючи первинні документи, спираючись лише на роз`яснення бухгалтера, помилково визначено в акті перевірки суму витрат на маркетингові послуги, які надавались ФОП ОСОБА_5 .

Однак, відповідно до актів виконаних робіт, загальна сума наданих ФОП ОСОБА_5 маркетингових послуг згідно з договором № 03м - 01 від 01.01.2016 року складає 165500 грн. за 2016 рік.

Крім того, за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , в приміщенні складського призначення зберігався архів первинних документів та електронних носіїв з програмним забезпеченням за 2016 - 2017 рік ФОП ОСОБА_1

06.08.2016 року за вищезазначеною адресою виникла пожежа, внаслідок якої архів первинних документів частково знищений та електронні носії з програмним забезпеченням за 2016 - 2017 рік ФОП ОСОБА_1 були пошкодженні. В зв`язку з чим не було забезпечено збереження первинної документації, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 2016 - 2017 року. На підставі зазначеного, на момент перевірки не були відновлені Додаткові угоди, крім того, бухгалтером до перевірки не надано Звіти ФОП, в свою чергу, вони не були пошкоджені та під час перевірки були наявні на підприємстві. Тому, позивачем додатково надано звіти ФОП про виконані маркетингові послуги.

На підставі відновлених документів з`ясувалось, що бухгалтер помилково не зазначила, що у 2017 році ФОП ОСОБА_5 надавала маркетингові послуги згідно з актами виконаних робіт на загальну суму 86153 грн. При цьому, суд зауважує, що податкова інспекція під час перевірки повинна була керуватися первинними документами, а не роз`ясненнями бухгалтера.

Таким чином, загальна сума витрат на маркетингові послуги за 2016 рік складає 341 850,19 грн., а не 206 350,19 грн., як зазначено податковою в акті перевірки, та за 2017 рік на суму 86 153,00 грн. (в акті за 2017 рік маркетингові послуги не зазначені).

Протягом перевіряємого періоду ФОП ОСОБА_1 придбались маркетингові послуги для поліпшення фінансового результату господарської діяльності, з метою аналізу споживчого попиту, мотивування при виборі продукції, для подальшого збільшення обсягів продажу певного лікарського засобу, проводилось опитування споживачів щодо продукції.

Так, з ФОП ОСОБА_6 укладено договір маркетингових послуг № 01М-04/16 від 14.04.2014 року, відповідно до умов якого, Виконавець за завданням замовника приймає на себе надання маркетингових послуг, замовник зобов`язаний прийняти і оплатити такі послуги на умовах, вказаних у цьому договорі. Завданням виконавця за цим договором є періодичне виконання наступних дій:

- проведення аналізу цін, встановлення рівня мінімальних та максимальних цін на ринку щодо товару що розповсюджує замовник,

- проведення роботи по збору статистичних даних стосовно визначення попиту на товар замовника: просування товару замовника.

Таким чином, до перевірки надано первинні документи, що підтверджують реальний характер наданих послуг, а саме: копія договору про надання маркетингових послуг, акт приймання - передачі наданих послуг № 1606 від 30.06.2016 року, звіт про виконання маркетингових послуг, розрахункові документи.

Виконавцем протягом другого кварталу 2016 р. були проведені маркетингові послуги по вивчанню попиту маркетингових послуг за ціновими критеріями лікарської продукції: Но шпа. ОСОБА_7 оральна; ОСОБА_8 . ОСОБА_9 , обліпіхова олія, суп.ректальні 0,5 г№ 10: по Дніпропетровській області: м. Дніпропетровськ, м. Дніпродзержинськ для опгимізації продаж в аптечній мережі ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 .

Посилання на те, що послуги придбавались раніше за фактичне здійснення господарської діяльності за даною адресою пояснюється лиш тим, що для виходу на новий ринок (в даному випадку оренда аптеки за новою адресою) потребувала дослідження необхідного спектру товарів, що буде мати попит в даній місцевості.

Також, з ФОП ОСОБА_5 укладено договір маркетингових послуг № 03М-01 від 01.01.2016 року, відповідно до умов якого, Виконавець за завданням замовника приймає на себе надання маркетингових послуг, замовник зобов`язаний прийняти і оплатити такі послуги на умовах, вказаних у цьому договорі. Завданням виконавця за цим договором є періодичне виконання наступних дій:

- проведення аналізу цін, встановлення рівня мінімальних та максимальних цін на ринку щодо товару що розповсюджує замовник,

- проведення роботи по збору статистичних даних стосовно визначення попиту на товар замовника: просування товару замовника.

До перевірки надано первинні документи, що підтверджують реальний характер наданих послуг, а саме: копія договору про надання маркетингових послуг, додаткові угоди нього, акт приймання - передачі наданих послуг №2м/2016 від 30.06.2016 року, №3м/2016 від 30.09.2016 року, №1м/2016 від 31.03.2016 року, №4М/2016 від 30.12.2016 року. Звіт про виконання маркетингових послуг дійсно не було надано, оскільки більшість первинних документів були пошкодженні при пожежі та на момент перевірки не були відновлені.

Виконавцем протягом другого кварталу 2016р. були проведені маркетингові послуги по вивчанню попиту маркетингових послуг за ціновими критеріями лікарської продукції: Но шпа. Алмагель суспензія оральна; Маалох; ОСОБА_10 капсули тверді; Ессенціале. Стрепсілс сирій; Нурофен для дітей; Бронхо - мунал капе. 3.5 мг № 10: по Дніпропетровській області: м. Дніпропетровськ, м. Дніпродзержинськ для опгимізації продаж в аптечній мережі ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_6 . АДРЕСА_7 .

В акті перевірки податківцями робиться висновок, що господарська операція з придбання маркетингових послуг не відбулась у дійсності і не направлена на настання правових наслідків з огляду на наступне:

- надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт не містять інформації про зміст та обсяг, господарської операції, акти не розкривають змісту наданих послуг, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що у свою чергу виключає можливість оцінки подальшого використання послуг у діяльності, а в наданих звітах відсутня ідентифікація джерела походження інформації та методика її дослідження.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що замовлення маркетингових послуг мало місце з метою збільшення долі ринку, підвищення лояльності споживачів до товару, позиціонування в мережевому рітейлі товару, який він в подальшому реалізує в торговій мережі аптек.

Доводи податкового органу про те, що надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) оформлені з порушенням, є необґрунтованими, оскільки обов`язкові реквізити первинних документів, наведені у вищевказаній ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» носять загальний характер і зі змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається зазначення у даних актах цих обов`язки реквізитів: назви документа (форми), дати і місця складання, назви підприємства, від імені якого складено документ, зміст господарської операції, одиниці виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, суд зауважує, що на даний час відсутня законодавчо визначена форма актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) і контролюючим органом не наведено норму чинного законодавства, яка б встановлювала обов`язок суб`єкта господарювання будь-яким певним чином визначати обсяг наданих/отриманих послуг. Тим більш, що у спірних правовідносинах розкриття суті маркетингових послуг, їх обсяг підтверджується наданими звітами про проведені дослідження.

В означених актах здачі-прийнятгя робіт вказано узагальнене найменування наданих послуг. Водночас в звітах про маркетингові дослідження викладені всі дані щодо проведених досліджень, а саме: місця їх проведення (конкретні адреси), найменування товару, його кількість (щодо продажу за певний період, щодо залишків), мета досліджень, питання, що ставилися респондентам тощо.

При цьому зміст господарських операцій, який наведений в актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг), співпадає і відповідає переліку послуг, що перелічені в кожному зі звітів про маркетингові дослідження та додаткових угодах до основного договору, які були наданні до перевірки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність незначних недоліків первинних документів, як-то відсутність детального описання змісту господарської операції із зазначенням більш загального її змісту тощо, є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства актів виконаних робіт та інших первинних документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит та на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, відповідного звітного періоду вартості отриманого товару (робіт, послуг).

Таким чином, маркетингові послуги, які надавались ФОП ОСОБА_1 підтвердженні первинними документами та понесені витрати безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю, оскільки зв`язок між проведенням дослідження попиту на ліки серед населення для цілей ведення аптекарської справи є очевидним.

Висновками перевірки вказано про те, що ФОП ОСОБА_1 не підтверджено реальний характер придбання клінінгових послуг.

При перевірці первинних документів встановлено, що такі послуги надавала ФОП ОСОБА_11 на суму 202 00,00 гри.

При цьому, не досліджуючи первинні документи, а спираючись лише на роз`яснення бухгалтера, відповідач помилково визначив в акті перевірки суму витрат на клінінгові послуги, які надавались ФОП ОСОБА_11 , зазначивши суму 202700,00 грн. за 2016 рік та 108937,00 за 2017 рік.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, згідно з щомісячними актами приймання-передачі послуг, щомісячна сума акту складає 5600 грн. Загальна сума витрат на клінінг за 2016 рік складає 67200 грн. та акту за січень, лютий 2017 року сума витрат складала 5664 грн., а з березня по липень - 2864 грн. Загальна сума витрат на клінінгові послуги за 2017 рік становила 22 784 грн.

Таким чином, загальна сума витрат на клінінгові послуги за 2016 рік складає 67200,00 грн., а не 202 700,00 грн., як зазначено податковою в акті перевірки, та за 2017 рік на суму 22 784,00 грн., а не 108937,00 грн.

Під час перевірки бухгалтером замість Договору №03к/01про надання послуг з комплексного прибирання внутрішніх приміщень, на підставі якого надавалися послуги, помилково надано Договір про надання клінінгових послуг.

Однак, до перевірки надано акти приймання-передачі робіт, з яких вбачається, які саме послуги були надані, за якою адресою, кількість здійснених прибирань, площа придбаного приміщення, вартість 1 кв. м. та підтверджено сплату.

Таким чином, твердження фіскального органу, по те, що перевіркою неможливо встановити вартість проведених робіт про прибиранню в розрізі проведених робіт, так як така інформація відсутня, відсутня інформація про вартість окремих видів послуг прибирання в їх розрізі, відсутні конкретні дати та часи проведення прибирання, неможливо встановити яку техніку, матеріали та обладнання використовував постачальник послуг, та яким чином таке їх використання вплинуло на вартість послуг клінінгу не відповідає дійсності. Також, відповідач зазначає, що до перевірки не надано графіків виконуваних робіт або заявок підприємця про необхідність проведення прибирання. За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реального характеру придбання даних послуг.

Отже, суд вважає помилковими висновки про недоведеність фактичного виконання спірних операцій, в зв`язку із ненаданням додатків до договору, в тому числі графіків виконання робіт та переліку об`єктів на яких проводилось прибирання, оскільки вказані документи не є первинними документами в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в зв`язку із чим не є обов`язковими для складання та підписання між сторонами.

Графіки виконання робіт, перелік об`єктів прибирання, відомості про кількісний склад співробітників, та данні про обладнання за допомогою якого здійснюється прибирання не є первинними документами, оскільки вони не підтверджують факт здійснення господарської операції, а тільки підтверджують намір та можливість сторін виконати відповідні господарські операції в межах відповідних договірних домовленостей.

Не можуть слугувати свідченням формальності господарських операцій і твердження податкового органу про відсутність у постачальника необхідних умов для досягнення результатів виконання спірних операцій з поставки послуг в силу відсутності персоналу, основних. Адже ці доводи є оцінкою контрагентів, за дії та поведінку яких підприємство не може нести відповідальність. Крім того, у комерційній діяльності надання послуг не завжди вимагає наявності значної кількості персоналу, оскільки клінінгові послуги надавалися не кожний день, тому ФОП ОСОБА_5 мала можливість надати послуги в двох містах.

Посилання на відсутність у ФОП ОСОБА_5 трудових ресурсів для виконання укладених угод, не може прийматись до уваги судом, оскільки в межах перевірки господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом не досліджувалась можливість залучення контрагентом позивача праці третіх осіб, для виконання взятих на себе зобов`язань. Доводи щодо відсутності у ФОП документів що підтверджують застосування його контрагентом праці третіх осіб, також не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки суб`єкта господарювання перш за все цікавить виконання послуг в обсягу та якості, щодо яких досягнуто домовленості, разом з тим, він не повинен здійснювати контроль, зокрема шляхом вимагання первинних документів, що підтверджують те, яким саме чином його контрагент виконує зобов`язання за укладеною угодою.

З огляду на наявність належних чином складених первинних документів, які в розумінні приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують реальний характер здійснюваної господарської операції, підстави що перешкоджають зарахування даних витрат до складу витрат відсутні.

Також, під час проведення перевірки ревізором-інспектором було взято до уваги платіж від 06.01.2016 року у розмірі 110 тисяч грн. з призначення платежу сплата за товар.

В свою чергу, з виписку банку вбачається, що 06.01.2016 ФОП ОСОБА_1 було переведено 110 000, 00 грн. на рахунок ПП «Полюс Віта», тієї ж дати, ФОП ОСОБА_1 направив лист директору ПП «Полюс Віта» з проханням повернути помилково перераховані кошти у сумі 110000,00 грн., надалі, 10.01.2016 року ПП «Полюс Віта» перерахувало на рахунок ФОП 185000,00 грн. помилково зазначивши призначення платежу, як сплата за товар, 11.01.2016 на підставі листу ПП «Полюс Віта» з проханням повернути помилково перераховані кошти у сумі 75000, 00 грн., ФОП ОСОБА_1 було повернуто 75000,00 грн.

Фактично це було повернення коштів в розмірі 110000 грн. та помилково направлених 75000 грн., які наступного дня також були поверненні до ПП «Полюс Віта» з призначенням поверненням помилково направлених коштів.

Крім того у квітні 2016 року на підставі видаткової накладної № 62 від 29.04.2016 року було відвантажено товар в асортименті на загальну суму 73079,56 у т.ч ПДВ 7% 4780, 91 та по факту відвантаження була зареєстрована податкова накладна від 29.04.2016 року за номером 62 яка зареєстрована в ЄРПН за № 9077605171 13 травня 2016 року.

Вищенаведене відвантаження не було сплачено, про що свідчить відображення в бухгалтерському обліку 1С сальдо по заборгованості на кінець 2016 року та початок 2017 року. Інші фінансові операції за період 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Полюс Віта» не проводились.

Таким чином, відповідачем безпідставно віднесено суму до одержаного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2016 рік, яка складає 12 065,67 грн.

Вирішуючи позов в частині вимог щодо скасування рішень відповідача про нарахування недоїмки та фінансових санкцій зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги про сплату боргу, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, єдиний внесок нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем було порушено вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 ч. 11 ст. 8 п. 4 ч. 1 ст. 4. п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Так, відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено заниження бази до сплати слиною соціального внеску та 2016 та 2017 роки, в результаті чого сума боргу по ЄСВ складає 120174,43 грн., в т.ч. за 2016 рік у розмірі 58179,27 грн., за 2017 рік у розмірі 61995,16 грн.

На підставі такого висновку відповідачем було направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0566211305 від 14.12.2018 року у сумі 120174,43 грн. та рішення №0566221305 від 14.12.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 17835,37 грн.

Отже, підставою для прийняття вказаної вимоги та рішення слугували твердження контролюючого органу про заниження позивачем чистого доходу за 2016-2017 роки.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, що підтверджуються матеріалами справи, щодо неправомірності збільшення відповідачем суми оподатковуваного доходу позивача за 2016-2017 роки за результатом перевірки, яка була оформлена актом № 69594/04-36-13-05/3101817892 від 30.11.2018 року, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача з донарахування суми єдиного внеску на вказану суму доходу, та необхідність скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити також і про те, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/3377/19 (суддя Лозицька І.О.) за позовом ОСОБА_12 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Як вже зазначалось вище, на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 69594/04-36-13-05/3101817892 від 30.11.2018 року винесені наступні спірні рішення:

- про збільшення податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування на суму 252769,21 грн., з яких 84 256,41 грн. за штрафними санкціями від 14.12.2018 №0566231305 за формою «Р»;

- про збільшення військового збору на суму 17553,42 грн., з яких 3510,69 за штрафними санкціями від 14.12.2018 року №0566241305 за формою «Р»;

- про збільшення податку на додану вартість на суму 4671,25 грн., з яких 934,25 грн. за штрафними санкціями від 14.12.2018 року №0566181305 за формою «Р»;

- застосовано штрафні санкції щодо порушень реєстрації податкових накладних на суму 1020 грн. від 14.12.2018 року № 0566201305 за формою «ПС»;

- застосовано штрафні санкції на податок на доходи фізичних осіб, що сплачують податки агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 510 грн. від 14.12.2018 року №0566191305 за формою «ПС»;

- застосовано штрафні санкції на податок на додану вартість на суму 170 грн. від 14.12.2018 року №0566171305 за формою «ПС»;

- застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу та застосування реєстраторів на суму 1 грн. від 14.12.2018 року № 0034851410 за формою «С»;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 120 174,43 грн. від 14.12.2018 №Ф-0566211305;

- рішення №0566221305 про застосування штрафних санкцій за своєчасне не нарахування ЄСВ у розмірі 17 835,37 грн.

З матеріалів справи видно, що по справі №160/3377/19 (суддя Лозицька І.О.) ФОП Борисенко Є.В. оскаржував податкові повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0566231305 форма “Р” за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 252769,21 грн., з яких за штрафними санкціями у сумі 84256,41 грн.; № 0566181305 форма “Р” за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 4671,25 грн., з яких за штрафними санкціями у сумі 934,25 грн.; № 0566241305 форма “Р” за платежем військовий збір у сумі 17553,42 грн., з яких за штрафними санкціями у сумі 3510,69 грн.; № 0566201305 за формою “ПС” щодо порушень реєстрації податкових накладних на суму 1020,00 грн.; № 0566191305 за формою “ПС” за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачують податки агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн. та № 0566161305 форма “Н” щодо відсутності реєстрації податкових накладних на суму 5381,00 грн., які винесені на підставі акту перевірки № 69594/04-36-13-05/3101817892 від 30.11.2018 року.

В свою ж чергу, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі №160/3377/19 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0566231305 від 14.12.2018 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 249266,04 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями 166177,36 грн., за штрафними санкціями у сумі 83088,68 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення від 14.12.2018 року № 0566241305 в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 17326,18 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями 13861,74 грн., за штрафними санкціями у сумі 3465,44 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0566161305 від 14.12.2018 року в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму 3076,71 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2696,69 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Тобто,з наведеного слідує, що вказані рішення винесені за наслідками однієї перевірки, в ході якої ГУ ДФС у Дніпропетровській області зафіксовані порушення. Отже, оскільки нарахування та сплата єдиного соціального внеску залежало від показників по звітності з податку на доходи фізичних осіб, то вирішення адміністративної справи № 160/2189/19 фактично залежило від вирішення адміністративної справи 160/3377/19.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатами судового розгляду, на підставі наявних у справі доказів, суд констатує, що відповідачем не доведено дотримання вимог закону при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, та, як наслідок, прийняття оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0566211305 від 14.12.2018 року у сумі 120174,43 грн. та оспорюваного рішення №0566221305 від 14.12.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 17835,37 грн. у справі вимоги є протиправними, а такі підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст. 245 КАС України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1380,10 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1286351157.1 від 04.03.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1380,10 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0566211305 від 14.12.2018 року у сумі 120174,43 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0566221305 від 14.12.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 17835,37 грн.

Стягнути на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1380,10 грн. (одна тисяча триста вісімдесят гривень десять копійок), сплачені згідно квитанції № 0.0.1286351157.1 від 04.03.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 грудня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник