Провадження № 1-кп/760/2073/19

Справа №760/18968/19

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 , про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12019100090000463 від 17.01.2019 року щодо вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

за участю прокурора - ОСОБА_3

особи, що вчинила суспільно

небезпечне діяння ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП №2 Солом`янського УП ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження за № 12019100090000463 від 17.01.2019 року про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді його госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено наступне.

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, а саме:

1) 14.12.2011 Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки;

2) 26.12.2013 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, с. 71 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 22.08.2018 по відбуттю строку покарання;

3) 25.01.2019 Подільським районним судом м. Києва до ОСОБА_4 за вчинення суспільно-небезпечних діянь, які підпадають під ознаки злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 186 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом. Маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та підозрюється в повторному вчиненні нового умисного корисливого кримінального правопорушення на території Солом`янського району міста Києва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.01.2019 приблизно о 02 год. 10 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні закладу «Тайгер піца бар», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 4, побачив на столі мобільний телефон марки «Huawei P smart +» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 .

Саме в той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить раніше йому не знайомому ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи мету наживи та власного матеріального збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить йому у вчинені крадіжки, спочатку підійшов до столу, на якому лежав мобільний телефон «Huawei P smart +», що належить ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу заволодів мобільним телефоном марки «Huawei P smart +» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 вартістю 7999 гривень, що належить ОСОБА_7 , у якому перебувала сім карта мобільного оператора «лайфселл», яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, на рахунку якої грошових коштів не було, у чохлі чорного кольору вартістю 300 гривень.

Після цього, ОСОБА_4 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій, скоєних ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 8299 гривень.

Таким чином,в діях ОСОБА_4 вбачаютьсяознаки суспільнонебезпечного діяння,яке маєознаки таємноговикрадення чужогомайна (крадіжка),вчиненого повторно,тобто складзлочину,передбаченого ч.2ст.185КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та пояснив, що під час проведення досудового розслідування Київським міським центром судово-психіатричної експертизи проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 79 від 25.06.2019 комісія дійшла до висновку, що в період кримінального правопорушення і в теперішній час ОСОБА_4 страждав і страждає на хронічне психічне захворювання «Шизофренію, параноїдної форми, безперервний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром» і за своїм психічним станом у період кримінального правопорушення і в теперішній час не міг і не може усвідомлювати свої дії та керувати ними; потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

А тому, просив застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи медичного характеру у вигляді його госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 , з приводу заявленого прокурором клопотання покладались на розсуд суду.

ОСОБА_4 , в судовому засіданні, не заперечував фактичних обставин відображених в клопотанні прокурора, однак через свій хворобливий стан не пам`ятає їх.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №79 від 25.06.2019 в період кримінального правопорушення і в теперішній час ОСОБА_4 страждав і страждає на хронічне психічне захворювання «Шизофренію, параноїдної форми, безперервний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром» і за своїм психічним станом у період кримінального правопорушення і в теперішній час не міг і не може усвідомлювати свої дії та керувати ними; потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Таким чином, у судовому засіданні встановлена неосудність ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення, так як він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними в період вчинення інкримінованого правопорушення і на даний час також не може віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними.

Як вбачається з наданих прокурором характеризуючих матеріалів на ОСОБА_4 , він раніше не одноразово судимий, перебуває на обліку у лікаря психіатра, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, має малолітню дитину.

Суд, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до висновку про доведеність стороною обвинувачення факту вчинення ОСОБА_4 , в стані неосудності суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене не повторно.

Суд бере до уваги, що згідно статей 3, 25 Закону № 1489-ІІІ, а також пункту 5 принципу 18 додатка до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 18 лютого 1992 року № 46/119 «Захист осіб із психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги», пацієнт і його представник мають право бути присутніми на будь-якому слуханні, брати в ньому участь та бути вислуханими.

Згідно пункту 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03 червня 2005 року суди повинні забезпечувати участь у судовому засіданні захисника та особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру (за винятком випадків, коли цьому перешкоджає характер її захворювання), або ж отримувати письмову відмову в разі її небажання бути присутньою. У разі участі особи в судовому засіданні при розгляді справи суду належить опитувати її про обставини вчинення суспільно небезпечного діяння та давати відповідну оцінку цим показанням з урахуванням інших зібраних у справі доказів.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 був присутнім в судовому засіданні, висловив свою позицію щодо питань, які розглядались судом.

За змістом положень КК України, законів від 22 лютого 2000 року № 1489-ІІІ «Про психіатричну допомогу» та від 19 листопада 1992 року № 2801 -XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» метою застосування примусових заходів медичного характеру і примусового лікування є: 1) вилікування чи поліпшення стану здоров`я осіб, названих у статтях 19, 20, 76, 93 та 96 КК; 2) запобігання вчиненню зазначеними особами нових суспільно небезпечних діянь (злочинів), відповідальність за які передбачена нормами КК України.

Враховуючи вищевказане, суд прийшов до висновку, що клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру підлягає задоволенню.

Суд з врахуванням характеру вчиненого діяння, даних про особу ОСОБА_4 , оцінених доказів в їх сукупності, обґрунтованим є висновок судово-психіатричної експертизи про застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Керуючись ст..ст. 19, 93-94 КК України, ст. ст. 131, 132, 176-178, 184, 194, 376 ч. 2 508, 514 КПК України

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити .

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді його госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом, до видужання або якщо внаслідок змін у стані здоров`я відпаде потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня її оголошення.

Суддя: