ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2019 року

Київ

справа №803/1665/16

адміністративне провадження №К/9901/16232/18, К/9901/16233/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях та ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 (суддя Костюкевич С.Ф.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 (колегія суддів у складі: Пліша М.А., Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.) у адміністративній справі за позовом Головного територіального управління юстиції у Волинській області до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

У листопаді 2016 року липні 2016 року Головне територіальне управління юстиції у Волинській області (далі - позивач, ГТУЮ у Волинській області) звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях (далі - відповідач, Міжрегіональне управління НАДС у Волинській та Рівненській областях), де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування вимоги, якою зобов`язано скасувати наказ виконуючого обов`язки начальника ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 від 13.09.2016 № 1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », викладену в пункті 6.3 Висновку про результати проведення службового розслідування від 07.11.2016.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до наказу Міжрегіонального управління НАДС у Волинській та Рівненській областях від 24.10.2016 на виконання статті 11 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016, доручення заступника Голови Нацдержслужби від 17.10.2016, поданих скарг державного службовця ОСОБА_1 від 29.09.2016 у період з 26.10.2016 по 08.11.2016 стосовно ОСОБА_2 - першого заступника начальника ГТУЮ у Волинській області проводилось службове розслідування на предмет дотримання законодавства про державну службу при притягненні до дисциплінарної відповідальності державного службовця ОСОБА_1 . За результатами вказаної перевірки комісією складено висновок про результати проведення службового розслідування стосовно першого заступника начальника ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 від 07.11.2016. позивач вважає, що Комісія Міжрегіонального управління НАДС у Волинській та Рівненській областях, досліджуючи питання щодо правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та посилаючись на пункт 8 частини першої статті 4 Закону України «Про державну службу» дійшла до переконання щодо відсутності у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку із-за відсутності необхідності письмового повідомлення начальника ГТУЮ у Волинській області про реєстрацію її Центральною виборчою комісією (далі - ЦВК) кандидатом у депутати. Так, Комісія встановила, що ОСОБА_1 під час реєстрації кандидатом у депутати ЦВК перебувала у щорічній відпустці (не виконувала свої посадові обов`язки), тому неповідомлення нею начальника Управління про реєстрацію кандидатом у депутати не можна вважати як невиконання вимог щодо політичної неупередженості, оскільки ОСОБА_1 на цей час не виконувала свої посадові обов`язки (перебувала у щорічній відпустці), висновок дисциплінарної комісії від 05.09.2016 щодо наявності у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності визнала неправильним та відповідно до підпункту 7 пункту 22 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, внесла вимогу про скасування наказу виконуючого обов`язки начальника ГТУЮ у Волинській області від 13.09.2016 № 1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »

Позивач вважає, що оскаржувана вимога є протиправною, а висновки Міжрегіонального управління НАДС у Волинській та Рівненській областях зазначені в результатах проведення службового розслідування, які стали підставою для винесення вимоги, такими, що суперечать чинному законодавству України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 26.12.2016 позов задовольнив повністю.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.03.2017 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що, враховуючи приписи частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну службу», державний службовець, ОСОБА_1 в одноденний строк з дня реєстрації її кандидатом у депутати (день реєстрації 17.06.2016) зобов`язана була письмово повідомити про цей факт керівника державної служби (начальника ГТУЮ у Волинський області), а додана нею до матеріалів позову заява від 17.06.2016 про те, що ЦВК прийнято рішення про реєстрацію її кандидатом в народні депутати України у виборчому окрузі № 23 та фіскальний чек з пошти про її направлення, не є належними доказами надсилання саме цієї заяви, оскільки суду не надано повідомлення про вручення рекомендованого поштового повідомлення адресату, інших доказів належного повідомлення про реєстрацію кандидатом в народні депутати. Згідно з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» дані про поштове відправлення за номером 4450101621251 в системі відсутні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений. Суть та вираження (прояв) у діях ОСОБА_1 не доведена, то ступень тяжкості не відповідає вчиненому проступку та вині ОСОБА_1 . У висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Волинській області від 05.09.2016 щодо наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності не враховано усіх обставин, за яких дисциплінарний проступок був вчинений, оскільки у зазначеному висновку не зазначено, що ОСОБА_1 під час реєстрації кандидатом у народні депутати України не виконувала своїх посадових обов`язків. Скаржник вважає, що наказ виконуючого обов`язки начальника ГТУЮ у Волинській області від 13.09.2016 № 1020/4 повинен бути скасований як такий, що порушує гарантії прав ОСОБА_1 при застосуванні до неї дисциплінарного стягнення. Також, зазначає, що при застосуванні дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 неправильно застосовані норми Закону України «Про державну службу».

Також не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій касаційну скаргу подала ОСОБА_1 . В ній, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що суд не звернув увагу на те, що перебування у відпустці без збереження заробітної плати, перебування у інших відпустках, передбачених законодавством України, також не позбавляє статусу державного службовця, - у даному випадку, на думку скаржника, мова йде виключно про виконання посадових обов`язків під час участі у виборчому процесі. Також судом не враховано лист Національного агентства з питань державної служби від 28.12.2016 № 10253/20-16, в якому зазначено про відсутність в моїх діях проявів політичної неупередженості, оскільки під час реєстрації кандидатом у народні депутати України вона перебувала у щорічній відпустці (не виконувала посадових обов`язків).

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзивах на касаційні скарги Міжрегіональне управління НАДС у Волинській та Рівненській областях та ОСОБА_1 просить залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.03.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою Міжрегіонального управління НАДС у Волинській та Рівненській областях на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017.

Ухвалою від 05.04.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017.

05.02.2018 вказані касаційні скарги надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Желтобрюх І.Л., судді Білоус О.В., Стрелець Т.Г. для розгляду судової справи № 803/1665/16.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.05.2019 № 519/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 803/1665/16, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л.

Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж.М., судді Жук А.В., Мартинюк Н.М. для розгляду судової справи № 803/1665/16.

Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Міжрегіонального управління НАДС у Волинській та Рівненській областях від 24.10.2016, відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016, доручення заступника Голови Нацдержслужби від 17.10.2016, поданих скарг державного службовця ОСОБА_1 від 29.09.2016 у період з 26.10.2016 по 08.11.2016 стосовно першого заступника начальника ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2, який в період з 05.09.2016 по 23.09.2016 виконував обов`язки начальника ГТУЮ у Волинській області, проводилось службове розслідування на предмет дотримання законодавства про державну службу при притягненні до дисциплінарної відповідальності державного службовця ОСОБА_1 .

За результатами вказаної перевірки комісією у складі голови комісії, начальника Міжрегіонального управління НАДС у Волинській та Рівненській областях Лавренчука О. та членів комісії: головного спеціаліста бухгалтера Собуцької Є. та головного спеціаліста юрисконсульта Саламан І., складено висновок про результати проведення службового розслідування стосовно першого заступника начальника ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 від 07.11.2016.

Відповідно до змісту висновку, комісія, досліджуючи питання щодо правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 8 частини першої статті 4 Закону України «Про державну службу» встановила, що неповідомлення начальника Управління про реєстрацію кандидатом у народні депутати Центральною виборчою комісією не можна вважати як невиконання вимог щодо політичної неупередженості, оскільки ОСОБА_1 у цей час не виконувала свої посадові обов`язки (перебувала у щорічній відпустці), тому висновок комісії від 05.09.2016 щодо наявності у діях державного службовця ОСОБА_3 дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності визнала неправильним та відповідно до підпункту 7 пункту 22 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, в пункті 6.3 зобов`язала скасувати наказ виконуючого обов`язки начальника ГТУЮ у Волинській області від 13.09.2016 № 1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється з дотриманням принципів, зокрема, політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну службу» у разі реєстрації державного службовця кандидатом у депутати Центральною виборчою комісією, виборчими комісіями, сформованими (утвореними) в установленому порядку, він зобов`язаний в одноденний строк письмово повідомити про це керівника державної служби. Державному службовцю за його заявою надається відпустка без збереження заробітної плати на час участі у виборчому процесі. Зазначена відпустка надається за рішенням керівника державної служби з дня його повідомлення про участь у виборчому процесі і до дня його завершення відповідно до виборчого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 8 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця.

Згідно з частиною четвертою статті 66 Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Приписами статті 69 Закону України «Про державну службу» визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Згідно з частиною першої статті 71 Закону України «Про державну службу» з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про державну службу» за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Частиною першою статті 73 Закону України «Про державну службу» передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393 (далі - Порядок № 393) цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу (далі - службове розслідування) Нацдержслужбою або її територіальним органом (далі - уповноважений орган) за фактом подання скарги державного службовця у разі порушення його прав, встановлених Законом України «Про державну службу» (далі - Закон), або створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 393 за фактом подання скарги державного службовця проводиться службове розслідування з підстав, передбачених пунктом 1 цього Порядку: Нацдержслужбою - в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; територіальним органом Нацдержслужби - в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, мм. Києва і Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 393 уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати надходження скарги державного службовця приймає рішення про проведення службового розслідування або відмову в розгляді скарги.

Пунктом 2 Положення про міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Нацдержслужби 21.05.2015 № 98 (далі - Положення) встановлено, що Управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції, законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Нацдержслужби, дорученнями керівництва Нацдержслужби, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та цим Положенням.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення Управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, за дорученням Голови Нацдержслужби проводять службові розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у разі надходження до Нацдержслужби доручення вищих посадових осіб України та Першого віце-прем`єр-міністра України або у разі безпосереднього звернення до Нацдержслужби такої особи з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з пунктом 8 Порядку № 393 відповідачем було прийнято рішення про проведення службового розслідування з підстав, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення Управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, за дорученням Голови Нацдержслужби проводять службові розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у разі надходження до Нацдержслужби доручення вищих посадових осіб України та Першого віце-прем`єр-міністра України або у разі безпосереднього звернення до Нацдержслужби такої особи з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міжрегіональне управління НАДС у Волинській та Рівненській областях листом від 17.10.2016 № 993/01-27 звернулося до Нацдержслужби про надання відповідного доручення для проведення службового розслідування. 17.10.2016 відповідачу видано відповідне доручення за № 426/0/34-16.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , з 29.04.2016 працює на посаді начальника Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, з листопада 2012 року по квітень 2016 року очолювала відділ ДВС Камінь-Каширського РУЮ Волинської області.

Наказом ГТУЮ у Волинській області від 01.08.2016 № 767/4 відносно ОСОБА_1 , начальника Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, відповідно до статті 68 Закону України «Про державну службу» відкрито дисциплінарне провадження.

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ встановлено, що 23.06.2016 на ім`я начальника ГТУЮ у Волинській області надійшла доповідна записка заступника начальника управління державної виконавчої служби - начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області від 23.06.2016 про реєстрацію 17.06.2016 ЦВК кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі № 23 ОСОБА_3 .

Відповідно до наведеного, за порушення абзацу першого частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну службу» начальник ГТУЮ у Волинській області звернувся до голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Волинській області з поданням про відкриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_3 , начальника Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області.

З доповідної записки заступника начальника управління державної виконавчої служби - начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області від 23.06.2016 та подання начальника ГТУЮ у Волинській області встановлено, що державний службовець ОСОБА_1 , будучи начальником Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, зареєструвавшись кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі № 23, начальника ГТУЮ у Волинській області про даний факт не повідомляла.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформаційної довідки ОСОБА_4 - завідувача сектору організаційної роботи, документування та контролю ГТУЮ у Волинській області, за результатами перевірки повідомлення начальника Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області про реєстрацію кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі № 23 в електронній базі реєстрації вхідної кореспонденції не зареєстровано.

Вимоги щодо політичної неупередженості державного службовця передбачені статтею 10 Закону України «Про державну службу».

Зокрема, відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну службу» у разі реєстрації державного службовця кандидатом у депутати ЦВК, виборчими комісіями, сформованими (утвореними) в установленому порядку, він зобов`язаний в одноденний строк письмово повідомити про це керівника державної служби.

Отже, обов`язок повідомлення про реєстрацію кандидатом у депутати Законом України «Про державну службу» покладений саме на державного службовця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з інформації офіційного веб-сайту ЦВК щодо відомостей про кандидата в народні депутати України, встановлено, що 17.06.2016 по одномандатному виборчому округу № 23 кандидатом в народні депутати України зареєстрована (рішення ЦВК № 209) ОСОБА_1 , начальник Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що враховуючи приписи частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну службу», державний службовець, ОСОБА_1 в одноденний строк з дня реєстрації її кандидатом у депутати (день реєстрації 17.06.2016) зобов`язана була письмово повідомити про цей факт керівника державної служби (начальника ГТУЮ у Волинський області). Щодо доданої нею до матеріалів позову заяви від 17.06.2016 про те, що ЦВК прийнято рішення про реєстрацію її кандидатом в народні депутати України у виборчому окрузі № 23 та фіскальний чек з пошти про її направлення, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що вони не є належними доказами надсилання саме цієї заяви, оскільки суду не надано повідомлення про вручення рекомендованого поштового повідомлення адресату, інших доказів належного повідомлення про реєстрацію кандидатом в народні депутати. Крім того, судами встановлено, що на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» дані про поштове відправлення за номером 4450101621251 в системі відсутні.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну службу» державному службовцю за його заявою надається відпустка без збереження заробітної плати на час участі у виборчому процесі. Зазначена відпустка надається за рішенням керівника державної служби з дня його повідомлення про участь у виборчому процесі і до дня його завершення відповідно до виборчого законодавства.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до наказів ГТУЮ у Волинській області від 13.06.2016 № 474/4 та від 05.07.2016 №576/4 ОСОБА_1 надавалися: додаткова відпустка у період з 13.06.2016 по 23.06.2016 як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років; з 29.06.2016 по 05.07.2016 як особі, яка постійно проживає на території зони безумовного та гарантованого добровільного відселення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; з 06.07.2016 по 19.07.2016 щорічна основна відпустка з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника.

Отже, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, ОСОБА_5 з 13.06.2016 по 19.07.2016 перебувала не у відпустці без збереження заробітної плати, як це передбачено статтею 10 Закону України «Про державну службу», а в основній та додаткових відпустках, які є оплачуваними.

Також суди попередніх інстанцій правильно встановили, що заява про надання основної щорічної відпустки від 04.07.2016 була подана ОСОБА_1 вже після реєстрації її кандидатом у депутати (17.06.2016), що також підтверджує про недотримання вимог політичної неупередженості та свідчить про протиправність вимоги Комісії Міжрегіонального управління НАДС у Волинській та Рівненській областях, оскільки статус державного службовця зберігається за фізичною особою незалежно від перебування її у відпустці та виконання нею посадових обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 65 цього ж Закону дисциплінарним проступком є, зокрема невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця.

Відповідно до частини четвертої статті 66 Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГТУЮ у Волинській області від 13.09.2016 № 1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за порушення вимог абзацу 1 частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1., начальника Камінь-Каширського ВДВС ГТУЮ у Волинській області попереджено про неповну службову відповідність, тобто в межах санкції статті. Отже, позивачем, у відповідності до частини четвертої статті 66 Закону України «Про державну службу», правильно визначено вид дисциплінарного стягнення, оскільки воно призначено відповідно до пункту 8 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виконуючим обов`язки начальника ГТУЮ у Волинській області правомірно, у відповідності до Закону України «Про державну службу», винесено наказ від 13.09.2016 № 1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », у зв`язку з чим, вимога Комісії Міжрегіонального управління НАДС у Волинській та Рівненській областях про скасування зазначеного наказу, викладена в пункті 6.3 Висновку про результати проведення службового розслідування від 07.11.2016 є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційних скарг, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційних скаргах не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук ,

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду