ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2019 року

Київ

справа № 0740/807/18

адміністративне провадження № К/9901/12264/19

Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду:

cудді-доповідача Мартинюк Н. М.,

суддів Бевзенка В. М., Білак М. В., Данилевич Н. А., Дашутіна І. В., Єресько Л. О., Жука А. В., Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В., Кашпур О. В., Мельник- Томенко Ж. М., Радишевської О. Р., Смоковича М. І., Соколова В. М., Уханенка С. А., Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 0740/807/18

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, прийняту в складі головуючого судді Ніколіна В. В., суддів Гінди О. М., Рибачука А. І.,

у справі за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури,

за участю третьої особи - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області,

про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), за участю третьої особи - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (далі - КДКА Івано-Франківської області), в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 18 травня 2018 року № V-005/2018.

Оскаржуваним рішенням скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області від 12 лютого 2018 року № 1 про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо позивача й ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.

Позивач указує, що ВКДКА не має повноважень приймати рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката. Також звертає увагу на те, що скарга судді Шепетко І.О. щодо його поведінки подана з порушенням законодавства, розгляд дисциплінарної справи відбувся без його повідомлення та участі, а в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, і в оскаржуваному рішенні, на думку позивача, не вказано, які дії відповідач уважає такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 13 грудня 2018 року позовну заяву задовольнив, визнав протиправним і скасував рішення ВКДКА від 18 травня 2018 року № V-005/2018. Обґрунтував це тим, що відповідач перевищив свої повноваження, ухваливши рішення про порушення дисциплінарної справи. Такий висновок суд першої інстанції зробив на підставі того, що ВКДКА має право скасовувати рішення дисциплінарної палати КДКА, однак не має повноважень порушувати дисциплінарне провадження. Зробивши такий висновок, суд першої інстанції послався на аналогічну правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 816/1190/16.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував і в задоволенні позову відмовив. Мотивував це тим, що відповідач за наслідками розгляду скарги на рішення регіональної КДКА має право скасувати його й ухвалити нове рішення з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, зокрема й рішення про порушення дисциплінарної справи. У протилежному випадку, як зазначив суд апеляційної інстанції, порушується регламентоване чинним законодавством право ВКДКА на прийняття нового рішення, яке передбачене пунктом 3 частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон). Одночасно суд апеляційної інстанції зазначив, що ВКДКА буде позбавлена можливості виконувати функції, передбачені частинами четвертою і п`ятою статті 52 Закону та розділом 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм підпунктів 36.5, 36.6 пункту 36, а також пунктів 37, 38, 43, 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, статей 38-41, 50, 52 Закону, статті 2, частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивач аргументує свою касаційну скаргу тим, що:

1) до повноважень відповідача не належить прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи. До того ж ВКДКА не лише скасувала рішення КДКА Івано-Франківської області та ухвалила нове, а й направила справу до останньої для розгляду дисциплінарної справи. ОСОБА_1 вважає, що норми частини п`ятої статті 52 Закону не передбачають одночасного поєднання повноважень відповідача, перелік яких визначений цією статтею;

2) скарга судді Шепетко І. О. на дії позивача подана з порушенням законодавства, а тому відповідач не міг її розглядати та повинен був повернути;

3) відповідач порушив право ОСОБА_1 на участь у засіданні ВКДКА і не направив копію рішення, прийнятого за результатами цього засідання;

4) у діях позивача відсутні ознаки дисциплінарного проступку і в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме дії позивача відповідач уважає такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку;

5) суд апеляційної інстанції помилково відніс цю справу до справ незначної складності і вказав на неможливість оскарження своєї постанови в касаційному порядку.

У відзиві на касаційну скаргу ВКДК просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Указує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, зокрема:

1) ВКДКА при розгляді скарги на рішення КДКА є апеляційною інстанцією, а отже, її висновку про скасування рішення має кореспондувати відповідне повноваження щодо прийняття правильного рішення;

2) на постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 826/1190/16 не можна посилатися, оскільки вона стосується правовідносин, які виникли у 2016 році, тобто до прийняття 9 червня 2017 року Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке й містить норми щодо права відповідача приймати рішення про порушення дисциплінарної справи;

3) позивач був належно повідомлений про дату, час і місце розгляду дисциплінарної скарги щодо нього, копію рішення за результатами її розгляду йому було надіслано.

КДКА Івано-Франківської області не надала суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як установлено судами попередніх інстанцій, 12 січня 2018 року в дисциплінарну палату КДКА Івано-Франківської області з ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 для прийняття рішення, оскільки 8 грудня 2017 року суддя Шепетко Ірина Олександрівна заявила відвід усім членам дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, який задоволено.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області від 12 лютого 2018 року № 1 за результатами розгляду скарги в. о. голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Леміша О. М. і судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І. О. у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1. відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, суддя Шепетко І. О. подала скаргу на це рішення до ВКДКА.

За наслідками розгляду цієї скарги відповідач прийняв рішення від 18 травня 2018 року № V-005/2018, в якому вирішив:

1) скаргу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І. О. задовольнити частково;

2) рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області № 1 від 12 лютого 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 скасувати;

3) ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.;

4) секретарю ВКДКА про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб;

5) матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА Івано-Франківської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Це рішення обґрунтовано тим, що КДКА Івано-Франківської області не дотримала вимог статті 38 Закону під час проведення перевірки відомостей щодо наявності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, оскільки КДКА Івано-Франківської області не дослідила в повному обсязі докази, надані скаржником. Це мало наслідком передчасний висновок про відсутність у діях адвоката складу дисциплінарного проступку.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 21 цього Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Частиною першою статті 34 Закону передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній з указаних стадій урегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.

Абзацом першим частини другої статті 38 Закону визначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Відповідно до частини першої статті 39 цього ж Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 4 частини п`ятої статті 50 Закону).

Згідно із частиною п`ятою статті 52 Закону ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (яке є установчим документом ВКДК), затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України від 9 червня 2017 року (далі - Положення), ухвалення нового рішення ВКДКА передбачає прийняття ВКДКА рішень, які має право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян дійшов таких висновків.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зробив висновок про правомірність оскаржуваного рішення від 18 травня 2018 року. Такий висновок обґрунтований тим, що відповідач наділений повноваженнями скасовувати рішення КДКА й ухвалювати нове з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, зокрема й рішення про порушення дисциплінарної справи. За висновком суду, позиція позивача про те, що ВКДКА має повноваження лише на скасування рішення регіональної КДКА, порушує регламентоване чинним законодавством право ВКДКА на прийняття нового рішення.

Верховний Суд уважає такі висновки суду апеляційної інстанції правильними.

Так, повноваження ВКДКА на скасування рішення регіональної КДКА і прийняття нового рішення спрямовано на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна КДКА під час прийняття рішення, на яке подано скаргу. Обмеження повноважень ВКДКА як органу вищої інстанції лише скасуванням такого рішення суперечить меті, з якою таке повноваження надано законодавцем.

Підтвердженням цього є також норми абзацу другого пункту 2 розділу 6 Положення, які були прийняті на виконання норм статті 52 Закону.

З комплексного аналізу вказаної норми Положення, а також статті 52 Закону випливає, що ВКДКА, ухвалюючи нове рішення за наслідками розгляду скарги на рішення регіональної КДКА, має право приймати такі ж рішення, що й регіональна КДКА з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Водночас Верховний Суд у постанові від 30 травня 2018 року в справі № 816/1190/16 (касаційне провадження № К/9901/10479/18) при застосуванні статей 33, 37-39, 50, 52 Закону висловив іншу правову позицію. Так, Верховний Суд зазначив, що лише дисциплінарна палата КДКА вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймає за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки. Висловлюючись щодо повноважень ВКДКА, Верховний Суд зробив висновки про те, що скасування рішення регіональної КДКА відповідає повноваженням ВКДКА. Однак прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката є перевищенням повноважень ВКДКА, наданих їй Законом.

Верховний Суд уважає за потрібне відійти від такої позиції, зважаючи на таке.

Закон містить чітку норму, зокрема пункт 3 частини п`ятої статті 52, яка прямо передбачає повноваження ВКДКА разом зі скасуванням рішення регіональної КДКА приймати нове рішення. Також норми абзацу другого пункту 2 розділу 6 Положення, прийнятого на виконання Закону, також прямо передбачають право ВКДКА приймати такі рішення, які відповідно до чинного законодавства має право приймати регіональна КДКА.

Тобто тлумачення пункту 3 частини п`ятої статті 52 Закону має здійснюватися з огляду на повноваження ВКДКА приймати нове рішення з метою усунення порушень і помилок, допущених регіональною КДКА. Інше застосування вказаної норми суперечило б її меті. До того ж указана мета підтверджується нормами пункту 2 розділу 6 Положення. Оскільки в постанові від 30 травня 2018 року в справі № 816/1190/16 Верховний Суд дійшов протилежного висновку, вважаючи, що ВКДКА не має права приймати рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката, то від такої позиції варто відступити.

Крім того, Верховний Суд уважає необґрунтованими доводи скаржника про перевищення ВКДКА своїх повноважень через одночасне поєднання декількох повноважень, що визначені в частині п`ятій статті 52 Закону.

Так, повноваження щодо скасування і ухвалення нового рішення (пункт 3 частини п`ятої статті 52 Закону) і повноваження щодо направлення справи для нового розгляду до відповідної КДКА (пункт 4 частини п`ятої статті 52 Закону) містяться у різних пунктах частини п`ятої статті 52 Закону, яка регулює повноваження ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність регіональної КДКА. Однак відповідач не приймав рішення про направлення справи на новий розгляд чи інших рішень, визначених у частині п`ятій статті 52 згаданого Закону, крім того, що випливає з повноважень, визначених пунктом 3 частини п`ятої цієї статті. Водночас потрібно зауважити, що зазначення в оскаржуваному рішенні виразу «Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА Івано-Франківської області на стадію розгляду дисциплінарної справи» повністю відповідає повноваженням, передбаченим у пункті 3 частини п`ятої 52 Закону, оскільки нове рішення приймається з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, про що й зазначено в абзаці другому пункту 2 розділу 6 Положення.

Отже, виходячи з повноважень ВКДКА, передбачених частиною четвертою, пунктом 3 частини п`ятої статті 52 Закону, Верховний Суд дійшов висновку, що цей орган має право ухвалити нове рішення за результатами розгляду скарги на рішення регіональної КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яким порушити дисциплінарну справу й повернути її матеріали на стадію розгляду до регіональної КДКА. Приймаючи таке рішення, ВКДКА не перевищує своїх повноважень, що також підтверджує необхідність відступити від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 30 травня 2018 року в справі № 816/1190/16.

Крім того, як на одну з підстав протиправності оспорюваного рішення скаржник посилається на неповідомлення його про засідання ВКДКА і ненадіслання йому копії оскаржуваного рішення.

Проте щодо цих доводів суд апеляційної інстанції в постанові дійшов висновку про відсутність процедурних порушень з боку відповідача.

Так, право ОСОБА_1 бути присутнім на засіданні ВКДКА забезпечується шляхом повідомлення його не пізніше ніж за 10 днів до проведення засідання ВКДКА про місце, день і час його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщенням інформації на офіційному сайті ВКДКА. Як установлено судом апеляційної інстанції, указаних вимог відповідач дотримався, оскільки відповідне повідомлення було направлене на адресу ОСОБА_1 7 травня 2018 року за № 990.

Водночас норми Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 78, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року, передбачають, що відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, уключеного до порядку денного ВКДКА, за винятком висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника про ненадіслання йому копії оскаржуваного судового рішення, оскільки, як установив суд апеляційної інстанції, це рішення надсилалося відповідачем на адресу ОСОБА_1 листом № 1155 від 8 червня 2018 року.

Також Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що ВКДКА повинна була повернути скаргу судді Шепетко І. О., оскільки прийняття рішення про повернення скарги належить до тих повноважень суб`єкта владних повноважень, які реалізовуються ним на власний розсуд, тобто є дискреційними, і суд не може втручатися в цю дискрецію. Свавільного використання відповідачем дискреційних повноважень судом апеляційної інстанції не встановлено, оскільки він дійшов висновку, що процедурні порушення з боку ВКДКА під час прийняття оскаржуваного рішення відсутні. Підстав для спростування цього висновку та визнання оскаржуваного рішення таким, що не відповідає вимогам статті 2 КАС України під час касаційного розгляду, також не встановлено.

Стосовно доводів скаржника про те, що в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме дії позивача відповідач уважає такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку, то і їх Верховний Суд уважає необґрунтованими, оскільки ВКДКА в рішенні від 18 травня 2018 року вказала на ознаки порушення правил адвокатської етики через висловлювання нецензурного характеру на адресу судді, які потрібно перевірити шляхом дослідження відповідних доказів.

Надаючи оцінку аргументам скаржника про те, що суд апеляційної інстанції помилково відніс цю справу до справ незначної складності, з огляду на що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, потрібно зазначити таке.

Закарпатський окружний адміністративний суд 13 серпня 2018 року задовольнив клопотання ОСОБА_1 та постановив ухвалу про перехід до загального позовного провадження.

Згідно із частиною шостою статті 260 КАС України у випадку, якщо суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Суд апеляційної інстанції переглядав судове рішення суду першої інстанції, ухвалене в загальному позовному провадженні, і перехід до спрощеного провадження не здійснювався. В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції останній зазначив, що «вказана справа є такою, що може бути віднесена до категорії справ незначеної складності … рішення суду апеляційної інстанції у цій справі в силу вимог частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню».

У цій справі касаційне провадження було відкрито, тому право позивача на доступ до суду не порушено, а вказаний висновок суду апеляційної інстанції не призвів до ухвалення незаконного судового рішення.

Крім того, скаржник посилався на те, що суд апеляційної інстанції проігнорував його клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, однак Верховний Суд вважає ці доводи безпідставними, оскільки відповідне клопотання було розглянуте судом, і ухвалою від 26 березня 2019 року Львівський апеляційний адміністративний суд у його задоволенні обґрунтовано відмовив.

Відтак відповідно до правової позиції щодо права ВКДКА приймати рішення про порушення дисциплінарного провадження в разі скасування рішення регіональної КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи, а також щодо інших доводів скаржника Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то його потрібно залишити без змін.

З огляду на результат розгляду касаційної скарги судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 346, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. М. Мартинюк

Судді В. М. Бевзенко

М. В. Білак

Н. А. Данилевич

І. В. Дашутін

Л. О. Єресько

А. В. Жук

А. Г. Загороднюк

О. В. Калашнікова

О. В. Кашпур

Ж. М. Мельник-Томенко

О. Р. Радишевська

М. І. Смокович

В. М. Соколов

С. А. Уханенко

О. О. Шишов

М. М. Яковенко